51. Захист від електромагнітних випромінювань

Засоби та заходи захисту від ЕМВ радіочастотного діапазону поділяються на індивідуальні та колективні. Колективні можна поділити на організаційні, технічні та лікувально-профілактичні.

До організаційних заходів колективного захисту належать:

- розміщення об'єктів, які випромінюють ЕМП таким чином, щоб звести до мінімуму можливе опромінення людей;

- перебування персоналу в зоні дії ЕМП обмежується мінімально необхідним для проведення робіт часом;

- віддалення робочих місць на максимально допустиму відстань від джерел ЕМП;

- виділення зон випромінювання ЕМП відповідними знаками безпеки;

- проведення дозиметричного контролю.

Технічні засоби колективного захисту передбачають:

- екранування джерел випромінювання ЕМП;

- екранування робочих місць;

- дистанційне керування установками, до складу яких входять джерела ЕМП;

- застосування попереджувальної сигналізації.

До лікувально-профілактичних заходів колективного захисту належать:

- попередній та періодичні медогляди;

- надання додаткової оплачуваної відпустки та скорочення тривалості робочої зміни;

- допуск до роботи з джерелами ЕМП осіб, вік яких становить не менше 18 років, а також таких, що не мають протипоказів за станом здоров'я.

Як засоби індивідуального захисту від ЕМ випромінювань застосовуються халати, комбінезони, захисні окуляри та ін. Матеріалом для халатів та комбінезонів слугує спеціальна радіотехнічна тканина, в структурі якої тонкі металеві нитки утворюють сітку. Для захисту очей використовують спеціальні радіозахисні окуляри.

52. Інфрачервоне випромінювання, вплив на організм людини та захист від нього

Інфрачервоні випромінювання здійснюють на організм людини в основному теплову дію, тому джерелом інфрачервоного випромінювання є будь-яке нагріте тіло, при чому його температура і визначає інтенсивність теплового випромінювання. Залежно від довжини хвилі ІЧВ поділяються на: короткохвильові і довгохвильові. Найбільшу проникну здатність мають короткохвильові, і вони впливають на тканини на глибині кількох сантиметрів від поверхні тіла. Довгохвильові затримуються шаром шкіри. Вплив ІЧВ на людину може бути: загальним і локальним, і призводити до підвищення температури. Більшу небезпеку несуть короткохвильові випромінювання, оскільки можуть безпосередньо впливати на оболонки і тканини мозку, і призводити до запаморочення, головного болю, порушення координації рухів, втрати свідомості, тобто так званого теплового удару. Наслідком впливу ІЧВ на очі є – катаракта. При тривалому перебуванні людини в зоні теплового променевого потоку відбувається порушення теплового балансу в організмі, відбувається значне потовиділення, порушення діяльності серцево-судинної та дихальної систем, з’являються певні нервові розлади, дратівливість, головні болі, безсоння. Ступінь впливу ІЧВ залежить від: спектра та інтенсивності випромінювання, площі поверхні яка випромінює ІЧВ, розмірів ділянок тіла людини, тривалості впливу кута падіння ІЧ променів. До основних заходів і засобів зниження шкідливої дії ІЧВ належать: 1) зниження інтенсивності ІЧВ шляхами удосконалення тех. процесів та устаткування; 2) раціональне розташування устаткування; 3) автоматизація та дистанційне курування тех. процесами; 4) використання повітряних та водоповітряних душів в гарячих цехах; 5) застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів; 6) раціоналізація режимів праці та відпочинку; 7) проведення попереднього та періодичних медоглядів; 8) використання засобів індивідуального захисту.