- •1. Навчальна діяльність з позицій теорії управління.
- •2. Принципи навчання та їх характеристика.
- •3. Світові освітні системи.
- •4. Урахування типів темпераменту у навчальній діяльності.
- •5. Поняття навчального менеджменту.
- •6. Специфічні ознаки процесу навчання. Його основні компоненти.
- •7.Основні функції навчального менеджменту:планування,мотивація,організація,контроль.
- •10.Мета як основний компонент діяльності, функції і фактори постановки цілей.
- •11.Навчальні цілі та їх особливості
- •12. Ієрархія навчальних цілей
- •13. Рівні засвоєння навчального матеріалу.
- •14. Мотиви та стимули навчальної діяльності: види, порівняльна характеристика.
- •15. Забезпечення мотивації до навчання: поняття, призначення, процес.
- •16. Мотиваційний цикл у навчанні.
- •17. Види, методи та прийоми мотивації та стимулювання в навчанні.
- •19. Зміст навчання та його основні функції
- •20. Структура змісту навчання.
- •21. Теорія змісту освіти і навчання.
- •22. Джерела, фактори, принципи, критерії відбору змісту навчання.
- •23. Класифікація методів навчання.
- •24. Інформаційно-презентативні методи навчання.
- •25. Алгоритмічно-дійові методи навчання.
- •26. Самостійно-пошукові методи навчання.
- •27. Етапи контролю навчання
- •28. Види, форми, методи і функції контролю навчання.
- •29. Способи опрацювання дидактичного тексту.
- •30. План навчального заняття
- •31. Історичні формування організації навчання
- •32. Класно-урочно форма навчаня.
- •33. Типи навчальних занять
- •34. Умови навчальної діяльності.
- •35. Особливості навчання виховання дошкільнят.
- •36. Особливості навчання і вихованя учнів молодшо шкільного віку.
- •37. Навчання і виховання у середніх класах школи
- •38. Навчання і виховання старшокласників.
- •39. Особливості навчання і виховання в студентському віці.
- •40. Андрагогіка як наука. Особливості і принципи навчання дорослих.
- •41. Мве як навчальна дисципліна в системі підготовки економістів.
- •42. Міжпредметні зв’язки курсу мве з іншими дисциплінами.
- •54. Самостійна робота та особливості її організації при вивченні економічних дисциплін.
- •55. Аудиторна та поза аудиторна самостійна робота, шляхи її активізації.
- •56. Систематизація завдань для реалізації самостійної роботи під час вивчення конкретної теми з економіки.
- •57. Переваги та недоліки індивідуальних та колективних методів виконання самостійної роботи при вивченні економічної дисципліни.
- •58. Особливості організації контролю та оцінювання за кредитно-модульною системою.
- •59. Основні критерії навчальних досягнень з економіки, особливості їх розробки та приклади використання.
- •60. Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів, студентів з економіки.
- •61. Переваги та недоліки сфери застосування активних методів навчання з економіки.
- •63. Методи активізації лекційних занять з економічних дисциплін, доцільність їх застосування.
- •64. Методи активізації семінарських та практичних занять з економічних дисциплін.
- •65. Методика проведення дискусії як форми вирішення економічних проблем.
- •66. Види та технології проведення дискусій. Умови ефективного проведення дискусії.
- •67. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •68. Педагогічні вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •69. Цілі та особливості застосування конкретних ситуацій при вивченні економічних дисциплін.
- •70. Основні етапи роботи з кейсом в процесі економічного навчання.
- •72. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуації в економічній освіті.
- •73. Переваги та недоліки ігрових методів навчання в економічній освіті
- •Відмінності між рольовою та діловою грою Рольова гра
- •Ділова гра
- •Переваги і недоліки рольових ігор
- •74. Класифікація ігрових методів навчання та основні види ігор
- •76. Особливості організації навчальної гри в економічній освіті. Функції керівника навчальної гри.
- •77. Ефективність застосування методики «мозкового штурму» в економічній освіті.
- •78. Сучасні технології навчання в системі економічної освіти.
- •79. Тренінгові технології в економічній освіті: цілі, умови застосування та етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •80. Дистанційне навчання в економічній освіті
- •81. Сутність поняття "спілкування". Функції та рівні спілкування.
- •82. Сутність поняття “професійне спілкування викладача”.
- •83. Характеристика комунікативної сторони спілкування. Складові комунікативного процесу.
- •85. Труднощі та перепони в процесі спілкування у викладацькій діяльності.
- •85. Труднощі та перепони в процесі спілкування у викладацькій діяльності.
- •87. Види бар’єрів взаєморозуміння.
- •88. Комунікативна атака, як метод активізації уваги в навчальному процесі.
- •89. Комунікативна “атака” у викладацькій діяльності
- •90 Основні комунікативні вміння викладача
- •91. Особливості комунікативних вмінь керівника
- •92. Загальна характеристика засобів спілкування.
- •95. Вплив на ефективність спілкування розміщення за столом партнерів по діловому спілкування.
- •96. Складові взаємодії у спілкуванні.
- •103. Асертивна поведінка студента у навчанні
- •104. Характеристика асертивних технік, доцільність їх використання та наслідки
- •105. Використання асертивних технік у процесі спілкування
- •106. Конфлікт у педагогічному спілкуванні. Сутність та наслідки
- •107. Характеристика стилів поведінки викладача у конфліктних ситуаціях
- •108. Стилі поведінки викладача у конфлікті та їх доцільність
- •111. Методи контролю емоцій під час педагогічного конфлікту
- •112. Роль та поведінка керівника у конфліктній ситуації.
- •113. Сприйняття та розуміння людини людиною.
- •114.Каузальна атрибуція та її вплив на розуміння поведінки людини.
- •118. Ділове спілкування, його види.
65. Методика проведення дискусії як форми вирішення економічних проблем.
Дискусія — це широке публічне обговорення якогось спірного питання.
При плануванні дискусії викладач має враховувати кілька важливих обставин: час, необхідний для проведення дискусії, його узгодженість з іншими видами роботи під час навчального заняття; місце, яке має давати можливість здійснювати всі необхідні пересування студентів і створювати оптимальні умови для обговорення студентами проблеми і стеження за його перебігом решти студентів; матеріали, необхідні для роботи студентів та наочного подання її результатів; письмові інструкції щодо способу виконання завдання; вміння студентів працювати в групі.
Протягом усієї роботи груп викладач тримає в полі зору три основних моменти:
1. Мета, від якої під час дискусії не слід відхилятися.
2. Час, якого слід дотримуватися, щоб встигнути досягти визначеної мети.
3. Підсумки, які треба підбити, аби не втратити сенс самої дискусії.
Етапи:
І. Підготовка: вибір теми, визначення мети, розробка питань, підготовка учасників, організація.(створення сприятливого емоційного контролю; для введення в дискусію використовуються: заздалегідь підготовленні повідомлення слухачів, обговорення в малих групах, коротке попереднє опитування)
ІІ. Хід: питання, виступи, обговорення.(Керівництво дискусією: використання питання відкритого типу, використанні пауз в очікуванні відповіді, реакція на помилки учнів максимально коректна та толерантна)
ІІІ. Підсумки.
66. Види та технології проведення дискусій. Умови ефективного проведення дискусії.
Дискусія — це широке публічне обговорення якогось спірного питання.
Умови ефективного проведення дискусій:
проведення дискусії необхідно починати з постановки конкретного дискусійного питання; не слід ставити студентам питання на зразок: хто правий, а хто-ні в тому чи іншому питанні; у центрі уваги має бути ймовірний перебіг: ( що було б можливим за тим чи іншим збігом обставин?); усі вислови студентів мають бути у руслі обговорюваної теми; викладач має виправляти помилки і неточності, яких припускаються студенти, та спонукати їх робити те саме; усі твердження студентів повинні супроводжуватись аргументацією,
обґрунтуванням, для чого викладач ставить запитання на зразок: „Які факти свідчать на користь вашої думки?”, „Як ви мислили, коли дійшли такого висновку?”; дискусія може закінчуватися як консенсусом так і збереженням існуючих розбіжностей між учасниками дискусії.
Види дискусій:
Круглий стіл – бесіда на рівних, коли група учнів обговорює проблему, залучаючи весь клас.
Форум – організація обговорення 4-6 учнів разом і з заздалегідь призначеним головою, учасники виступають з короткими повідомленнями, далі приєднується весь клас.
Дебати – обговорення на основі фіксованих доповідей учасників-представників 2 команд суперників.
Судове засідання – обговорення яке імітує судовий процес.
Техніка акваріум – полягає в постановці проблеми викладачем, створення підгруп для обговорення, визначення часу обговорення і того, хто буде презентувати її рішення та їх обговорення.
Технології проведення дискусій:
„Метод ПРЕС” (PRES). Технологія навчає студентів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.
„Займи позицію”. Слід використовувати протилежні думки, які не мають одної (правильної, оптимальної) відповіді.
„Шкала думок”. Технологія навчання, яка є однією з форм обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток у студентів навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку.
„Ток-шоу”. Дозволяє контролювати хід дискусії, оцінювати участь кожного студента. „Оцінювальна дискусія”. Це один із найскладніших способів обговорення дискусійних проблем.
„Панельна дискусія”. Це специфічна технологія обговорення дискусійних проблем, яка може використовуватись для студентів переважно магістерської підготовки і імітує проведення наукової конференції (дискусії) з певної проблеми.
Дискусія покликана відповісти на спірні запитання та обговорити ті позиції, які існують, з метою знаходження взаємопорозуміння у невирішених питаннях.