- •1. Навчальна діяльність з позицій теорії управління.
- •2. Принципи навчання та їх характеристика.
- •3. Світові освітні системи.
- •4. Урахування типів темпераменту у навчальній діяльності.
- •5. Поняття навчального менеджменту.
- •6. Специфічні ознаки процесу навчання. Його основні компоненти.
- •7.Основні функції навчального менеджменту:планування,мотивація,організація,контроль.
- •10.Мета як основний компонент діяльності, функції і фактори постановки цілей.
- •11.Навчальні цілі та їх особливості
- •12. Ієрархія навчальних цілей
- •13. Рівні засвоєння навчального матеріалу.
- •14. Мотиви та стимули навчальної діяльності: види, порівняльна характеристика.
- •15. Забезпечення мотивації до навчання: поняття, призначення, процес.
- •16. Мотиваційний цикл у навчанні.
- •17. Види, методи та прийоми мотивації та стимулювання в навчанні.
- •19. Зміст навчання та його основні функції
- •20. Структура змісту навчання.
- •21. Теорія змісту освіти і навчання.
- •22. Джерела, фактори, принципи, критерії відбору змісту навчання.
- •23. Класифікація методів навчання.
- •24. Інформаційно-презентативні методи навчання.
- •25. Алгоритмічно-дійові методи навчання.
- •26. Самостійно-пошукові методи навчання.
- •27. Етапи контролю навчання
- •28. Види, форми, методи і функції контролю навчання.
- •29. Способи опрацювання дидактичного тексту.
- •30. План навчального заняття
- •31. Історичні формування організації навчання
- •32. Класно-урочно форма навчаня.
- •33. Типи навчальних занять
- •34. Умови навчальної діяльності.
- •35. Особливості навчання виховання дошкільнят.
- •36. Особливості навчання і вихованя учнів молодшо шкільного віку.
- •37. Навчання і виховання у середніх класах школи
- •38. Навчання і виховання старшокласників.
- •39. Особливості навчання і виховання в студентському віці.
- •40. Андрагогіка як наука. Особливості і принципи навчання дорослих.
- •41. Мве як навчальна дисципліна в системі підготовки економістів.
- •42. Міжпредметні зв’язки курсу мве з іншими дисциплінами.
- •54. Самостійна робота та особливості її організації при вивченні економічних дисциплін.
- •55. Аудиторна та поза аудиторна самостійна робота, шляхи її активізації.
- •56. Систематизація завдань для реалізації самостійної роботи під час вивчення конкретної теми з економіки.
- •57. Переваги та недоліки індивідуальних та колективних методів виконання самостійної роботи при вивченні економічної дисципліни.
- •58. Особливості організації контролю та оцінювання за кредитно-модульною системою.
- •59. Основні критерії навчальних досягнень з економіки, особливості їх розробки та приклади використання.
- •60. Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів, студентів з економіки.
- •61. Переваги та недоліки сфери застосування активних методів навчання з економіки.
- •63. Методи активізації лекційних занять з економічних дисциплін, доцільність їх застосування.
- •64. Методи активізації семінарських та практичних занять з економічних дисциплін.
- •65. Методика проведення дискусії як форми вирішення економічних проблем.
- •66. Види та технології проведення дискусій. Умови ефективного проведення дискусії.
- •67. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •68. Педагогічні вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •69. Цілі та особливості застосування конкретних ситуацій при вивченні економічних дисциплін.
- •70. Основні етапи роботи з кейсом в процесі економічного навчання.
- •72. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуації в економічній освіті.
- •73. Переваги та недоліки ігрових методів навчання в економічній освіті
- •Відмінності між рольовою та діловою грою Рольова гра
- •Ділова гра
- •Переваги і недоліки рольових ігор
- •74. Класифікація ігрових методів навчання та основні види ігор
- •76. Особливості організації навчальної гри в економічній освіті. Функції керівника навчальної гри.
- •77. Ефективність застосування методики «мозкового штурму» в економічній освіті.
- •78. Сучасні технології навчання в системі економічної освіти.
- •79. Тренінгові технології в економічній освіті: цілі, умови застосування та етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •80. Дистанційне навчання в економічній освіті
- •81. Сутність поняття "спілкування". Функції та рівні спілкування.
- •82. Сутність поняття “професійне спілкування викладача”.
- •83. Характеристика комунікативної сторони спілкування. Складові комунікативного процесу.
- •85. Труднощі та перепони в процесі спілкування у викладацькій діяльності.
- •85. Труднощі та перепони в процесі спілкування у викладацькій діяльності.
- •87. Види бар’єрів взаєморозуміння.
- •88. Комунікативна атака, як метод активізації уваги в навчальному процесі.
- •89. Комунікативна “атака” у викладацькій діяльності
- •90 Основні комунікативні вміння викладача
- •91. Особливості комунікативних вмінь керівника
- •92. Загальна характеристика засобів спілкування.
- •95. Вплив на ефективність спілкування розміщення за столом партнерів по діловому спілкування.
- •96. Складові взаємодії у спілкуванні.
- •103. Асертивна поведінка студента у навчанні
- •104. Характеристика асертивних технік, доцільність їх використання та наслідки
- •105. Використання асертивних технік у процесі спілкування
- •106. Конфлікт у педагогічному спілкуванні. Сутність та наслідки
- •107. Характеристика стилів поведінки викладача у конфліктних ситуаціях
- •108. Стилі поведінки викладача у конфлікті та їх доцільність
- •111. Методи контролю емоцій під час педагогічного конфлікту
- •112. Роль та поведінка керівника у конфліктній ситуації.
- •113. Сприйняття та розуміння людини людиною.
- •114.Каузальна атрибуція та її вплив на розуміння поведінки людини.
- •118. Ділове спілкування, його види.
Відмінності між рольовою та діловою грою Рольова гра
У сумісній діяльності наголос ставиться на спілкуванні.
Перевага взаємовідносин.
Спрямовані на внутрішньоособисті зміни.
Виступає, як частина ділової гри.
Ділова гра
У сумісній діяльності наголо ставиться на навчанні.
Перевага групової взаємодії.
Спрямовані на зміни поведінки.
Включає в себе рольову гру.
Переваги і недоліки рольових ігор
Переваги |
Недоліки |
Навчання через дію |
Успіх гри полягає в її наближеності до реальності, якщо цей фактор відсутній – цінність гри втрачена. |
Це ефективний спосіб засвоєння знань і вмінь. |
Є небезпека навчання перетворити в забаву. |
Гра дозволяє учасникам опанувати різні моделі поведінки в певних ситуаціях. |
Учасники переживають за свій статус і самооцінку і при відсутності компетентного керівництва втрачають мотивацію до навчання. |
Імітаційні ігри
Переваги |
Обмеження |
Імітаційні ігри навчають учасників приймати рішення як на індивідуальному так і на груповому рівні. |
Відсутність знань та навичок з необхідних технологій. Сприяють прийняттю помилкових рішень. |
Під час ігор створюються передумови для засвоєння комунікативного досвіду та компетентності. |
Якщо гру веде викладач, який не має певних знань і вмінь, то така імітаційна гра може завдати великої шкоди її учасникам. |
Ігри моделюють різні екстремальні ситуації, це дозволяє набути слухачам необхідний досвід. |
Матеріал, який використовують для моделювання ситуації, може бути запозичений і непродуманий, він може викликати відторгнення бажання учасників брати участь у грі. |
Деякі імітаційні ігри можна використовувати, як елементи в інших навчальних технологіях. |
Деякі викладачі – дилетанти, використовуючи імітаційні ігри, розтягують їх проведення на декілька занять, що може привести до знецінення суті, мети та особливостей гри. |
74. Класифікація ігрових методів навчання та основні види ігор
В побутовій свідомості слово «гра» асоціюється з розумінням «змагання», «імітація», «наслідування», «умовність», «модель», «несерйозність» тощо. Іноді гру визначають як непродуктивний вид діяльності, де важливий процес, а не результат. Частина дослідників вважають, що в основі гри є змагання, інші – рольова імітація.
Грою називають такий вид людської діяльності, який відображає (поновлю є) інші її види.
За Ковальчук Г.О. до методів активізації відносяться: ігри дидактичні, симулятивні, управлінські, психологічні, інсценізації.
За Білоус В.Т. і іншими – ділова гра, розігрування ролй, ігрове проектування (розробка рішень), за російською дослідницею Панфіловою А.П. – ділові та імітаційні ігри, за Кларіним М.В. – рольові, моделюючі та імітаційні (ділові) ігри.
Назва функції |
Характеристика функції |
Пізнавальна |
Пізнання оточуючого світу, ролей, своїх можливостей. |
Соціологізаторська |
Формування під час гри необхідних якостей особистості. |
Тренувальна |
Тренування вмінь та навичок. |
Комунікативна |
Гра виступає способом спілкування. |
Розважальна |
Збуджує емоції. |
Перевірочна |
Перевірка на розвинення певних якостей. |
Найбільш важливі ознаки ділової гри:
Типовість, вона відображає, моделює типові ситуації, які виникають у практиці. Це визначає її практичну сутність.
Проблемність – відображення реальних складностей, можливо конфліктів.
Використання прихованих резервів, їх мобілізація. Резерви мобілізуються і використовуються завдяки резерву особистості, яка завдяки грі підвищує свій потенціал і поширює можливості.
Класифікація ділових ігор
Види |
Характеристика |
1. Рольова гра |
1. Існування моделі керованої системи, яка входить в конкретну соціально-економічну систему. 2. Наявність ролей та їх взаємодія. 3. Альтернативність рішень. 4. Наявність керованого емоційного напруження. 5. Існування загальної мети у всього ігрового колективу. |
2. Імітаційна гра |
1. Моделювання діяльності. 2. Імітація деяких господарських, правових, соціальних, політичних принципів, які визначають поведінку людей. |
3. Організаційно-діяльнісна гра |
1. Моделювання діяльності при вирішенні складних комплексних проблем управління. 2. Ролі мають умовний характер. 3. Наявність спільної мети ігрового колективу. 4. Використання колективної діяльності у прийнятті рішень. 5. Альтернативність рішень. 6. Система оцінення учасників гри відсутня. |
Методика розробки і проведення ділової гри. Конкретний приклад.
Ділова (економічна) гра – це метод імітації прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях, шляхом гри за правилами, які приймаються самими учасниками гри.
Ділові ігри можуть використовуватись: для навчання; для діагностики індивідуальних особливостей тих, хто бере участь; для організації процесу прийняття рішень; у дослідницьких цілях. При розробці гри весь процес навчання треба подати як цілісну систему, кінцевою метою якої є вирішення принципових завдань навчання:1) Яким має бути учень; 2) Що він має знати; 3) Що він має вміти. Йдеться про необхідний комплекс особистісних і професійних якостей, заданих метою навчання. Етапи розробки ігор. Будь-які ігри передбачають наявність таких основних етапів:
Вступна часина (мета ігрового заняття).
Підготовча частина (правила гри).
Гра (постановка завдань, саме гра).
Аналіз результатів, підведення підсумків. Ділові ігри можна побудувати по-різному: або кожен гравець перед грою отримує точні інструкції, або лише приблизний перелік того, що йому доведеться зробити. До опису навчальної гри мають увійти такі обов’язкові елементи:
Об’єкт імітації та його перетворення, яке досягається в результаті гри.
Мета і завдання гри.