Тема: Основи захисту об'єкту господарської діяльності і. Загальні положення.
Роль цивільної оборони (захисту) визначається характером тих задач, які їй потрібно вирішувати в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.
По характеру і ціле направленості ці задачі умовно можна поділити на 3 групи.
До першої групи відносяться задачі, пов'язані з безпосереднім захистом людей від вражаючої дії сучасної зброї; надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Ці задачі є головними, основою основ цивільної оборони. В системі ЦО захист населення відбувається, головним чином, укриттям його в захисних спорудах, забезпеченням засобами індивідуального захисту та евакуацією в безпечні райони заміської зони.
Друга група задач охоплює заходи, що направлені на забезпечення сталої роботи об'єктів та галузей господарства в умовах воєнного часу та при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, тобто на підтримання їх здатності випускати встановлені види продукції в об'ємах і номенклатурах, передбачених відповідними планами.
Третя група задач включає заходи, що пов'язані с проведенням рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт (РіНР) в осередках ураження (зараження), а також в зонах катастрофічного затоплення, районах стихійного лиха та місцях крупних виробничих аварій і катастроф.
Основна мета РіНР — порятунок постраждалого населення та надання йому необхідної допомоги.
Без успішного проведення цих робіт неможливо буде налагодити діяльність об'єктів і галузей господарства, які зазнали збитків від надзвичайних ситуацій, а також створити нормальні умови для життєдіяльності населення постраждалих міст і районів.
Цивільна оборона створюється по територіально-виробничому принципу: керівництво нею відбувається як по лінії держадміністрації та і по лінії міністерств і відомств. Територіальний принцип означає, що незалежно від відомчої належності цивільна оборона об'єктів організаційно входить в систему ЦО відповідного територіального органу на території якого розміщений даний об'єкт.
Виробничий принцип полягає в тому,що цивільна оборона об'єктів також входить в структуру ЦО відповідних міністерств і відомств, які несуть повну відповідальність за стан ЦО на підвідомчих підприємствах.
Іі. Організація цо на об'єкті господарювання.
ЦО організується на всіх об'єктах. До об'єктів відносяться промислові підприємства, організації і установи, незалежно від форм власності і підпорядкування.
Згідно із статтею 25 Закону України «Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання і сфері захисту населення і територія від НС техногенного та природного характеру:
Планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників об'єктів господарювання та довкілля від НС техногенного та природного характеру;
Розробляють плани локалізації і ліквідації аварій (катастроф) на об'єкті;
Створюють і підтримують в готовності до застосування сили і засоби для запобігання виникненню та ліквідації наслідків НС;
Створюють і підтримують матеріальні резерви для попередження та ліквідації НС;
Забезпечують своєчасне оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або виникнення НС техногенного та природного характеру.
Начальником ЦО об'єкту є його керівник. Він несе повну відповідальність за організацію ЦО на своєму об'єкті і постійну готовність його сил і засобів для проведення СіНР. Начальник ЦО об'єкту підпорядковується відповідним посадовим особам відомства до якого відноситься цей об'єкт, а в оперативному відношенні-територіальному начальнику ЦО, по місцю розташування об'єкту.
Постійне керівництво цивільною обороною начальника ЦО проводить особове та через створені при них штаби ЦО.
Штаби являються органами управління начальників ЦО об'єктів, організаторами всієї практичної роботи з питань ЦО.
Свою роботу вони організують і проводять на основі рішень начальників ЦО і вказівок вищестоящих штабів ЦО.
Для проведення спеціальних заходів ЦО, підготовки для цього сил і засобів та керівництва цими силами при проведенні РіНР та виконанні інших задач створюються служби ЦО.
В залежності від наявності відповідної бази та місцевих умов можуть бути створені служби: зв'язку і оповіщення, медична, протипожежна, комунально-технічна, автотранспортна, охорона громадського порядку.
Основу сил ЦО на об'єктах складають невоєнізовані формування ЦО.
Невоєнізовані формування — це групи людей, які об'єднані в загони, команди, групи, дружини, ланки, забезпечені спеціальною технікою і майном, призначені і підготовлені до виконання покладених на них завдань у надзвичайних ситуаціях.
Невоєнізовані формування ЦО створюються в областях, районах, містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування.
До них зараховуються працездатні громадяни в віці від 16 до 60 років (жінки до 55 за винятком жінок, що мають дітей до 8 років (медпрацівників до 3 років) та осіб, я мають мобілізаційні розпорядження.
По підпорядкованості всі невоєнізовані формування поділяються на територіальні об'єктові, а по призначенню — на формування загального призначення (до них відносяться збірні та рятувальні загони, команди, групи, збірні команди (групи) механізації робіт) та формування служб. На об'єктах можуть створюватися територіальні формування, які підпорядковуються відповідному територіальному начальнику ЦО і застосовуються для виконання завдань ЦО на найбільш важливих об’єктах району, міста.
Об'єктові формування утворюються на об'єктах і використовуються для проведення РіНР на своїх об'єктах.
Начальник
ЦО об’єкту
