VI. Організація радіаційного і хімічного захисту

Радіаційний і хімічний захист робітників і службовців включає слідуючи заходи:

1. Виявлення і оцінки радіаційної обстановки;

2. Організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю;

3. Введення режимів радіаційного захисту;

4. Забезпечення засобами індивідуального захисту;

5. Організацію і проведення спеціальної обробки.

1. Виявлення і оцінка радіаційної обстановки.

Виявлення радіаційної обстановки на об'єкті і збір даних розвідки проводиться з метою своєчасного забезпечення начальника ЦО об'єкту та його штабу інформацією про радіоактивне зараження на території об'єкту та місцях розміщення невоєнізованих формувань і на маршрутах руху.

Радіаційна розвідка проводиться безперервно постами радіаційного та хімічного спостереження, а також розвідувальними ланками і групами, які створюються на об’єктах завчасно. Пости радіаційного і хімічного спостереження із 3-х чоловік (начальник посту, розвідник-дозиметрист і розвідник-хімік) виставляються на об'єкті згідно з ведуть безперервне спостереження, вмикаючи в установлені строки дозиметричні прилади.

Задачі радіаційної розвідки, яка проводиться ланками і групами розвід! Вона визначає наявність радіоактивного зараження на важливих маршрутах і, об'єкта, які вона обстежує згідно з планом розвідки.

Визначені розвідкою потужності доз радіації передаються на пункт управління об'єкту для оцінки обстановки, яка проводиться рахунково-аналітичною групою (РАГ) об'єкту. На основі результатів оцінки обстановки керівництво об'єкту приймає рішення про захист робітників і службовців (введення необхідного режиму радіаційного захисту), проведення аварійних, рятівних робіт тощо.

2. Організація дозиметричного і хімічного контролю.

Дозиметричний і хімічний контроль — це система заходів, що проводяться для контролю радіоактивного опромінення особового складу формувань та населення і визначення ступеню радіоактивного і хімічного зараження виробничого устаткування, техніки, продовольства, води і т.п. Він організовується управлінням (відділом) з НС і проводиться командирами формувань безперервно.

Дозиметричний контроль включає контроль опромінення і контроль радіоактивного зараження.

Контроль опромінення

Контроль опромінення проводиться для своєчасного отримання даних про дози і опромінення, отримані особовим складом формувань під час проведення рятувальних і невідкладних робіт, на основі яких проводиться оцінка працездатності людей та їх радіаційних уражень з метою визначення необхідності лікування в медичних закладах.

Дозиметричний контроль проводиться за допомогою дозиметричних приладів груповим та індивідуальнім методами.

Груповий метод застосовується в тих випадках , коли особовий склад знаходиться в однакових умовах опромінення.

Для цього формування забезпечуються вимірювачами дози ІД-1, дозиметрами ДКП-50-А з розрахунку: один дозиметр на ланку; один-два дозиметра на групу чисельністю 14-20 чоловік. Отриману дозу рахують для всього складу ланки (групи) як індивідуальну.

Індивідуальний метод контролю поширюється на керівний склад і осіб, що виконують задачі у відриві від основного формування. При такому методі контролю дозиметри видають кожному чоловіку.

Для індивідуального контролю можуть, при наявності, застосовуватись індивідуальні вимірювачі доз ІД-11.

Визначення доз опромінення при відсутності індивідуальних дозиметрів може проводитись розрахунковим методом по рівню радіації (потужності дози) і часу опромінення за формулою:

Д = Р_ср × Т , рад

де: Д — отримана доза опромінення;

Р_ср — середнє значення рівня радіації на місцевості за час опромінення, рад/год.

Т — тривалість опромінення, годин.

Зняття показань дозиметрів після перебування на зараженій місцевості проводиться, як правило, в районі санітарної обробки особового складу або в пункті збору особового складу формувань. Дозиметристи знімають показання дозиметрів, проводять їх перезарядку і повертають людям, за якими вони закріплені.

Показники дозиметрів записують в відомість. Дози радіоактивного опромінення, отримані особовим складом, записують в журнал обліку опромінення.

Контроль радіоактивного зараження.

Контроль радіоактивного зараження проводиться для визначення ступеня радіоактивного зараження людей, а також техніки, транспорту, устаткування та інших матеріальних засобів. Цей контроль проводиться, як правило, після виконання формуваннями поставлених задач, при виході їх з заражених районів та при проведенні повної спеціальної обробки.

Контроль радіоактивного зараження проводиться вибірково, а насамперед тих, об'єктів що отримали найбільш сильне зараження, або від третини до половини складу формувань. Якщо цей контроль, не дає повного уявлення про зараженість, тоді контролю підлягає весь особовий склад формувань, вся техніка і майно.

Хімічний контроль

Хімічний контроль проводиться з метою визначення зараженості небезпечними хімічними речовинами людей, техніки, устаткування, води різних матеріальних засобів, а також повноти дегазації заражених об'єктів після її проведення. Він проводиться відразу після виходу особового складу і техніки із осередку хімічного ураження і зон хімічного зараження.