2.6.1. Вправи для покращення зору, слуху та мовлення

Порушення зору. Найбільш поширеною патологією зору у дітей та молоді є міопія (короткозорість), на 2-му місці діагностують косоокість, на 3-му – далекозорість. Короткозорість виникає внаслідок перевантаження зорового аналізатора (погане освітлення, порушення осанки, порушення способу життя, спадкова патологія, тривалі напружені заняття). Далекозорість переважно спричинена недорозвитком очних яблук. Косоокість є наслідком патології вагітності чи пологів, вона може розвиватися внаслідок хвороб головного мозку або травм. Косоокість буває збіжною або розбіжною. Порушення зору викликає зміну характеру людини, її поведінки, з’являється неуважність, слабкість, втома. Людина починає сутулитися, з’являється головний біль, біль в очах. Якщо є скарги на порушення зору, то потрібно негайно проконсультуватися у лікаря- офтальмолога.

Вправи для покращення зору

1. Температурно-водна стимуляція очей.

Візьміть 2 шматки чистої тканини, один опустіть у гарячу воду (скільки шкіра рук може витерпіти), другий – у льодяну (просто холодну брати не можна). Вийміть тканину з гарячої води та прикладіть до очей. Потім негайно прикладіть на 1 хв тканину, змочену водою з льодом. Процедура допомогає за короткозорості та далекозорості.

2. Дихання, що стимулює прилив крові до очей:

а) глибоко зітхніть, затримайте дихання, не вдихаючи, зігнувши коліна, нахиліть голову, щоб вона була нижче від рівня серця. Стояти так, рахуючи до 5. Вправу треба робити без зусиль ще 9 разів;

б) заплющіть очі так щільно, як тільки зможете, потім розплющіть їх широко, повторіть це 9 разів. Кілька разів глибоко зітхніть, а потім замружуйте очі ще 10 разів.

Загальний час виконання вправ – до 20 хв. Мають позитивний ефект під час короткозорості та далекозорості.

3. Вправи для очей за методикою Шичко – Бейтса. Послідовно рухайте очима:

– максимально вверх вниз;

– максимально вправо – вліво;

– максимально перехресно;

– по периметру уявного прямокутника;

– з верхньої дужки;

– з нижньої дужки;

– по периметру уявного конверта, розташованого горизонтально;

– по периметру уявного конверта, розташованого вертикально;

– з фіксацією окремо правої та лівої дуг;

– з периферії до центру по спіралі та навпвки;

– по уявній пружині, розташованій горизонтально;

– по уявній пружині, розташованій вертикально;

– по уявній змійці, розташованій горизонтально;

– заплющіть очі дуже щільно, потім продовжувати рухати з відкритими очима:

– по уявній вісімці;

– за кінчиками вказівних пальців асинхронно вверх – вниз;

– за кінчиками вказівних пальців разом і порізнь;

– за кінчиками вказівних пальців у косих проекціях разом і порізнь;

– за кінчиками вказівних пальців в бокових напівдугах.

Ефективно під час косоокісті. Повтор кожної вправи 2 – 3 раза.

Порушення слуху. Туговухість – це таке зниження слуху, коли сприйняття розмови у звичайних умовах незадовільне. Ступені туговухості: 1 – вада слуху за наявності незначного шуму; 2 – вада слуху у звичайних умовах; 3 – потрібно кричати у вухо (або використовувати слуховий апарат). Серед дітей поширеність туговухості становить близько 6,1%. Наявність туговухості спричияє порушення мовлення. Основна причина тцієї вади – наслідки захворювань середнього вуха (46%). Друга її причина – це кохлеарний неврит і отосклероз (30%), який виникає через постійний шум або вібрації на барабанну перетинку, коли дитина користується плеєром чи знаходиться у постійному шумі. 24% виникнення туговухості залежить від інших причин, наприклад, від отруєння отогенними речовинами, наслідків травм і контузії, гіпертонічної хвороби, захворюваннь мозку (коркова туговухість). Для виключення туговухості та визначення патології показано дослідження у ЛОР- лікаря.

Для збереження слуху слід дотримуватися таких правил:

1) шум має відповідати нормам (40 – 70 дБ) з перепадами до 5 дБ;

2) саджати дітей та підлітків з діагнозом туговухість 1-го ступеня за перші парти (столи);

3) забороняти учням голосно кричати на перервах;

4) забороняти учням користовуватися на перервах і заняттях телефонами та плеєрами з навушниками;

5) навчити дітей обережно користуватися динаміками, колонками та іншими потужними музикальними приладами;

6) навчити дітей користуватися індивідуальними засобами захисту від сильного шумового забруднення.

Учнів, що мають туговухість, слід перевести до спеціалізованих навчальних закладів.

Порушення мовлення. Мовлення – дивовижний дар, яким володіє лише людина. Слово разом із думкою та творчістю – найцінніше та найважливіше, що має людина. Воно дає людині можливість пізнавати світ і підкорювати собі сили природи. Слово – могутній засіб самовираження, необхідний кожній людині. Для розвиненого мовлення характерні грамотність, логічність, чіткість, стислість, жвавість тощо.

Для покращення власного мовлення необхідно:

– виконувати лінгвістичні вправи;

– читати класичну українську та зарубіжну літературу, обов’язково з’ясовуючи значення незразумілих слів і виразів;

– вчити напам’ять вірші, намагатися читати їх для самого себе;

– мати та користуватися словниками;

– писати листи рідним, близьким, друзям з будь-якого приводу;

– розпочати вести щоденникові записи;

– писати вірші та віршики, співати різноманітні пісні.

Пам’ятайте що мова формує інтелект, а інтелект відбивається у мові.

Для виправлення недорікуватості виконують спеціальні вправи щоденно тричі. Кожну вправу повторюють 7 – 10 разів по 5 – 10 с, загальний час виконання комплексу вправ – 15 хв. Виконують такі вправи:

– надути щоки одночасно;

– надути щоки поперемінно;

– втягувати щоки у рот;

– складати губи трубочкою та розтягувати їх у губи в посмішці;

– вищірити зуби з розкриванням та закриванням рота;

– висунути язик у нормальному положенні, потім «лопаткою»;

– протяжно вимовити звуку [а ] або [и ] з висунутим язиком;

– дути на широкий язик;

– висовувати язик по черзі «лопаткою», потім «голкою»;

– висунутий язик виконує вправу «маятник» (вправо – вліво);

– упор язика робити по черзі на верхні та нижні зуби;

– ковтати (імітація та його затримка);

– імітувати позіхання з підніманням та опусканням голови за міцного натискання підборіддям на кулаки рук.