Список рекомендованої літератури

1. Анатомия и физиология детского организма [Текст]: пособие для студентов педаг. ин-тов по спец. «Педагогика и психология» / под ред. Н. Н. Леонтьевой, К. В. Мариновой. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1986. – 484 с.

2. Андреев, Ю. А. Три кита здоровья [Текст] / Ю. А. Андреев. – М.: Физкультура и спорт, 1991. – 336 с.

3. Березин, И. П. Школа здоровья [Текст] / И. П. Березин. – М.: Медицина, 1991. – 144 с.

4. Белявская, Н. Н. Здоровый способ жизни [Текст] / Н. Н. Белявская – Д.: Заря, 1990. – 126 с.

5. Возрастная физиология и школьная гигиена [Текст]: справ. для студентов педаг. ин–тов / под ред. А. Г. Хрипкова – М.: Просвещение, 1990. – 248 с.

6. Гарницький, С. П. Алкоголь, тютюнопаління, наркотики та здоров’я підлітків [Текст] / С. П. Гарницький. – К.: Здоров’я, 1999. – 132 с.

7. Гінзбург, В. Г. Психолого-педагогічні засади формування здорового способу життя [Текст] / В. Г. Гінзбург, Т. М. Полішко, П. М. Полушкін, Д. В. Гальченко // Зб. наук. пр. ВНПК. Педагогіка здоров’я. – Х.: Арт–прес, 2011. – С. 46–52.

8. Гончаренко, М. С. Валеологічні аспекти формування здоров'я у сучасному освітянському процесі [Текст] / М. С. Гончаренко, В. Є. Новикова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. журн. – X.: ХОВНОКУ-ХДАДМ, 2006. – № 12. – С. 39–43.

9. Гребенников, И. В. Основы семейной жизни [Текст] / И. В. Гребенников. – М.: Просвещение, 1991. – 158 с.

10. Єрошкіна, Т.В. Основи санології [Текст]: навч. посіб. / Т. В. Єрошкіна.

– Д.: РВВ. ДНУ, 2007. – 84 с.

11. Куценко, Г. И. Книга о здоровом образе жизни [Текст] / Г. И. Куценко, Ю. В. Новиков – М.: Медицина, 1990. – 486 с.

12. Ореховська, В. М. Посібник з самовиховання [Текст] / В. М. Ореховська, Т. В. Хілько, С. В. Кириленко – К.: ІЗМН, 1996. – 192 с.

13. Полушкін, П. М. За здоровий спосіб життя [Текст]: навч. посіб. / П. М. Полушкін, Т. В. Єрошкіна, В. О. Татаровський, О. В. Хандюк. – Д.: ДНУ, 2006. – 72 с.

14. Щупак, Н. Б. Харчування і здоров’я людини [Текст] / Н. Б. Щупак,

Г. А. Дунаєвський – К.: Здоров’я, 1998. – 136 с.

Додаток

Індивідуальна картка оздоровлення студента

(Інструкція до розробки особистої картки оздоровлення студента)

Треба точно відповідати на питання типової картки та виконувати низку проб.

1. Проба з присіданнями – проба Руф’є. Станьте в основну стійку (ноги разом, п'яти зімкнуті, носки розведені). Порахуйте пульс (П₁). У повільному темпі зробіть 30 присідань, випростуючи руки вперед, тримаючи тулуб прямо та широко розводячи коліна в сторони.

Підрахуйте пульс відразу після присідань (П₂) і через 1 хв після присідань (П₃). Знайдіть значення індексу Руф’є (Р) за формулою:

Р = (П₁ + П₂ + П₃ – 200) : 10

Отриманий результат оцінюють таким чином: 0 – відмінна реакція на фізичне навантаження; 0–5 – добра; 6–10 – задовільна; 11–15 – слабка; понад 15 – незадовільна реакція.

2. Ортостатична проба. Пролежавши 5 хв у спокої, підрахуйте пульс за 1 хв. Встаньте та постійте протягом 1 хв, після чого підрахуйте пульс за 1 хв. Різницю між показниками пульсу в положенні лежачи та стоячи оцінюють таким чином: менше ніж 12 – добра реакція серцево-судинної системи, 12–18 – задовільна, 19–25 – погана, понад 25 – дуже погана реакція.

3. Пробу з затримкою дихання проводять на вдиху та на видиху. На вдиху – проба Штанге. Відпочити сидячи протягом 5 хв, зробити глибокий вдих, і затримати дихання. Фіксують час затримки дихання. Критерії оцінки: менше ніж 1  хв – погано, від 1 до 2 хв – задовільно, понад 2 хв – добре (тренованість оцінюють як високу).

Нормою затримки дихання на видиху (проба Генча) для людей, які не займаються фізкультурою та спортом, вважають 35–40 с.

Ці проби дозволяють визначати не лише рівень підготовки осіб до занять фізичними вправами, обсяг необхідного фізичного навантаження, але й динаміку фізичного стану осіб, які займаються фізичною культурою.

Важливим критерієм правильності вибору навантаження є час відновлення пульсу після занять. За правильної організації занять через 1 хв після припинення фізичних навантажень пульс повинен знизитися на 20% (за 100% приймають пульс у перші 10 с після навантаження), через 3 хв – на 30%, через 5 хв – на 50% і через 10 хв – на 70–77%.

Потім зробити підсумок, що має відповідати одній із нижчезазначених груп здоров’я

Групи здоров’я студентів

1. Здорові з нормальним розвитком і нормальним рівнем функціонування організму.

2. Здорові, але мають функціональні та деякі морфологичні відхилення, а також знижену стійкість до гострих і хроничних захворювань.

3. Хворі з хронічними захворюваннями у стані компенсації зі збереженими функціональними можливостями.

4. Хворі з хронічними захворюваннями у стані субкомпенсації зі зниженими функціональними можливостями.

5. Хворі з хронічними захворюваннями у стані декомпенсації.

З урахуванням отриманих даних необхідно скласти картку здоров’я

Особиста картка стану здоров’я студента

Рік народження _______

Зріст _______

Вага тіла _____

Спірометрія _______

Артеріальний тиск (у стані спокою) _____ артеріальний тиск

(після навантаження)_____

Час нормалізації артеріального тиску _____

Пульс (у стані спокою) ___ Пульс (після навантаження) ____

Час нормалізації пульсу _____

Дихання (у стані спокою) ____ Дихання (після навантажен –

ня) ____

Час нормалізації дихання ____

Динамометрія м’язів тіла _________ кистей рук: права _____ ,

ліва _____

Температура тіла: ранок ____ вечір____

Тип будови тіла (нормостенік, гіперстенік, астенік) _______

Проба Руф’є _______

Ортостатична проба _____

Проба Штанге _____

Проба Генча _________

Група здоров’я _________

Тести

Вікова фізіологія та валеологія людини

1. Система психофізіології короткочасної пам’яті полягає:

а) у вмінні визначати головне, використанні персональних біоритмів людини;

б) наявності достатньої кількості фосфоліпідів та інозиту;

в) використанні комплексу усіх аналізаторів;

г) застосуванні методів мнемотехніки та інших технології (гіпнозу, гомеопатії).

2. Система психофізіології довгочасної пам’яти полягає:

а) у формуванні короткочасної пам’яті;

б) щоденній, щотижневій, щомісячній, щорічній системі формування короткочасної пам’яті;

в) застосуванні гіпнозу, гомеопатії;

г) застосуванні мнемотехники.

3. Видом пам’яті є:

а) конкретна;

б) абстрактна;

в) дискретна;

г) змішана.

4. Послідовність розподілу інформації пам’яті у корі головного мозоку людини:

а) ліва – права півкулі головного мозоку;

б) лобні, тім’яні, скроневі, потиличні частини головного мозоку;

в) п’ять порядків дублювання;

г) чотирі порядка.

5. Значення центрів автоматизму спинного мозку:

а) захисне;

б) регуляторне;

в) лікувальне.

6. Функція вегетосудинної нервової системи полягає:

а) у прискорювальні, стимулюючій дії;

б) гальмівній дії;

в) змішаній дії.

7. Коло кровообігу поділяється:

а) на більше;

б) легеневе;

в) коронарне.

8. Виконувати свої функції серцю допомогає:

а) м’яз;

б) нервова система;

в) друге серце.

9. Сльози допомогають для лікування та профілактики:

а) хвороб носу та носоглотки;

б) хвороб шлунку;

в) хвороб очей.

10. Практично здоровий чоловік дихає:

а) груддю;

б) животом;

в) груддю та животом.

11. Практично здорова жінка дихає:

а) груддю;

б) животом;

в) груддю та животом.

12. Практично здорова людина дихає:

а) ротом;

б) носом;

в) ротом і носом.

13. Час вдиху відповідає часу видиху як:

а) 1/2 : 1/2 ;

б) 1/3 : 2/3 ;

в) 1 : 1.

14. У легенях людини відбувається фізіологія:

а) газового обміну;

б) травлення жирів;

в) зігрівання тіла.

15. Додаткові пазухи носа функціонують:

а) для очищення повітря;

б) зігрівання повітря;

в) формування тембру голосу.

16. Первинне сортування харчів у шлунку існує:

а) для порівняння їх температури;

б) визначення складу харчів.

17. Вторинне сортування харчів у шлунку існує для:

а) порівняння температури харчів з температурою шлунку;

б) визначення складу харчів.

18. У процесі вторинного сортування білки накопичуються:

а) на малій кривині шлунку;

б) великій кривині шлунку;

в) не накопичуються взагалі.

19. У дванадцятипалій кишці розщеплюються:

а) білки;

б) жири;

в) вуглеводи.

20. У товстій кишці утворюються:

а) вітаміни В1, В-с;

б) вітамін К;

в) етиловий спирт;

г) речовини, що зігрівають тіло.

21. Резерв функціонуючих альвеол для здорової людини становить:

а) 50%;

б) 40%;

в) 30%.

22. Резерв функціонуючих нефронів для здорової людини становить:

а) 50%;

б) 40%;

в) 30%.

23. Водний баланс здорової людини у співідношенні кількості сечі, втрати води під час дихання, поту та калу становить:

а) 65 : 15 : 15 : 5%;

б) 70 : 15 : 10 : 5%;

в) 60 : 20 : 15 : 5%.

24. Для здорової людини добовий об’єм сурфактану становить:

а) 3 л;

б) 4 л;

в) 5 л.

25. Для здорової людини добовий об’єм сечі становить:

а) 500 мл;

б) 1,5 л;

в) 1 л;

г) 2 л.

26. Ознаками шоку є:

а ) падіння артеріального тиску, зменшення серцевого викиду крові;

б) зменшення капілярного кровообігу в органах;

в) підвищення периферичного опору судин;

г) зменшення ефективного циркулюючого об'єму крові. 27. Головна ознака колапсу:

а) втрата пам'яті, відсутність рефлексів;

б) тахікардія;

в) брадикардія;

г) падіння артеріального тиску.

Здоров’я та фактори ризику

1. Здоров’я – це:

а) добре самопочуття;

б) відсутність хвороб і травм;

в)  рівновага зовнішніх факторів і стан комфорту внутрішніх органів;

г)  відсутність скарг, зовнішніх проявів хвороб і травм.

2. Здоровий спосіб життя – це:

а) діяльність людини;

б) активний спосіб життя;

в) збереження здоров’я та його покращення;

г) стан психічної та фізичної рівноваги.

3. Фактори ризику спричиняють:

а) критичні ситуації;

б) появу та розвиток хвороб;

в) несприятливі фактори;

г) зміни способу життя.

4. До зовнішніх факторів ризику належать:

а) зміни обставин, географічне місце перебування;

б) малорухливий спосіб життя;

в) забруднення зовнішнього середовища;

г) психоемоційне перенапруження.

5. До внутрішніх факторів ризику належать:

а) куріння та вживання алкоголю;

б) збалансоване харчування;

в) спадкові хвороби;

г) генетичний ризик та хвороби зі спадковою схильністю.

6. Урбанізація – це:

а) переважно міське населення;

б) поліпшення життя;

в)  розподіл господарства;

г) кількісна перевага міст.

7. Гіподинамія – це:

а) зникання функції;

б) втрата чутливості;

в) недостатня м’язова діяльність;

г) малорухливий спосіб життя.

8. Початковий вплив факторів ризику на виникнення захворювань

може спричинити:

а)  хронічний коліт;

б) гіпертонічну хворобу й ішемічну хворобу серця;

в) хронічний аднексит;

г)  рак легень.

9. Незбалансоване харчування спричиняє:

а)  хвороби ендокринних органів;

б) гіпотрофії;

в) хвороби органів дихання;

г)  хвороби м’язів.

10. Зловживання алкоголем викликає:

а)  захворювання кістково-м`язової системи;

б) захворювання ендокринної системи;

в) функціональні розлади;

г)  алкоголізм, нервово-психічні хвороби.

11. Переохолодження частіше відбувається:

а) під час переходу з теплого приміщення у холодне;

б) під час сну та на протязі;

в) під час занять спортом;

г) у плавальному басейні.

12. Стрес – це наслідок:

а) неприязних стосунків;

б) почуття незадоволення та порушення харчування;

в)  травм;

г) психічного навантаження.

13. Зниження атмосферного тиску може спричинити:

а) загострення ревматизму та приступи епілепсії;

б) загострення хронічного гастриту;

в) підвищення артеріального тиску;

г) зниження артеріального тиску.

14. Підвищення атмосферного тиску може спричинити:

а) нервово-психічні реакції;

б) підвищення артеріального тиску;

в) зниження артеріального тиску;

г) біль у суглобах.

15. Підвищення температури у приміщенні спричиняє:

а) підвищення артеріального тиску;

б) зниження артеріального тиску;

в)  підвищення активності організму;

г) гіперемію шкіри та підвищення температури тіла.

16. Низька температура у приміщенні спричиняє появу:

а)  ішемії кровоносних судин;

б) обмороження;

в) ендартеріїту та хвороби Рейно;

г)  сиптомів ревматизму.

17. Вібрація може спричинити появу хвороб:

а) крові та бронхолегеневої системи;

б) нервової системи;

в) шлунково-кишкового тракту;

г) кістково-м’язової системи.

18. Збільшення кількості холестерину в крові призводить до виникнення:

а) хвороб судин і атеросклерозу;

б) функціональних хвороб;

в) хвороб печінки;

г) хвороб легень.

19. Підвищення інсоляції – це:

а) підвищення температури тіла та підсилення ультрафіолетового опромінення;

б) підвищення тепловиділення;

в) підсилення інфрачервоного опромінення;

г) підвищення сонячного опромінення.

20. Підвищення рівня шуму може спричинити:

а) головний біль;

б) хвороби органів дихання та посилення росту волосся;

в) гіпертонічну хворобу;

г)  зниження слуху.

21. Запорошення повітря призводить до появи:

а) хвороб крові;

б) хвороб суглобів;

в) хвороб серця;

г) пневмоконіозів.

22. Підвищення загазованості повітря спричиняє:

а) кашель;

б) чихання;

в)  хронічні бронхіти;

г) гіпоксію та задуху.

23. Важка фізична праця може викликати:

а) дистрофію й атрофію;

б) компенсацію;

в)  декомпенсацію;

г) гіпертрофію.

24. Шкідливі звички – це:

а) постійне повторювання окремих слів;

б)  заїкання;

в) відрижка;

г) систематичний прийом «шкідливих» речовин.

25. Канцерогени – це:

а) недієтична їжа, що викликає хвороби;

б) гострі приправи;

в) речовини, що спричиняють виникнення раку;

г) речовини, що викликають отруєння.

26. Радіоактивне випромінювання викликає:

а) хвороби ендокринних органів;

б) хвороби крові;

в) розлади нервової системи;

г) хвороби серця.

27. Забруднення води зумовлює появу захворювань:

а) нервової системи;

б)  опорно-рухового апарату;

в) нирок та ендокринних органів;

г)   шлунково-кишкового тракту.

28. Підвищення кількості нітратів викликає хвороби:

а) сечостатевих органів;

б) кістково-м’язової системи;

в) ендокринних органів;

г) онкологічні та хвороби печінки.

29. Кращим засобом попередження інфекційних захворювань є:

а) загартовування;

б) здоровий спосіб життя;

в) профілактичне щеплення;

г)  дезінфекція та стерилізація.

30. До демографічних показники суспільного здоров’я належать:

а) народжуваність;

б)  смертність;

в) середня тривалість життя;

г) захворюваність.

31. Показник народжуваності – це:

а) кількість народжень за рік на 100 чол.;

б) кількість народжень за рік на 1000 чол., які проживають на певній території;

в) кількість народжень за рік на 1000 чол.;

г)   кількість народжень за рік на певній території.

32. Здоров’я – це категорія:

а) суспільна;

б) соціальна;

в) філософська;

г)  біологічна.

33. За визначенням ВООЗ під здоров’ям розуміють:

а) відсутність захворювань;

б) добре самопочуття;

в) стан повного фізичного та психічного благополуччя;

г) стан повного соціального благополуччя.

34. Суспільне здоров’я – це:

а) здоров’я людей;

б) здоров’я інвалідів;

в) стан повного благополуччя.

35. Коефіцієнт смертності характеризує:

а) частоту летальних випадків за рік на 1000 чол., які проживають на певній території;

б) частоту летальних випадків за рік на 100 чол.

36. До факторів, що визначають здоров’я населення, належать:

а) стан повного благополуччя;

б) відновлення здоров’я та його формування;

в)  втрата здоров’я;

г) відновлення здоров’я.