2.5. Загартовування організму ........................................................... 51

2.6. Психічна саморегуляція ............................................................ 55

2.6.1. Вправи для покращення зору, слуху та мовлення .......... 62

2.6.2. Вплив побутової електроники на людину .......................... 64

2.7. Сім’я та здоров’я ..................................................................... . 67

2.7.1. Попередження появи шкідливих звичок .............................. . 69

2.7.2. Оздоровлення за допомогою дихання ............................ .. 71

2.8. Активне довголіття ............................................................ 73

Список рекомендованої літератури .................................... 75

Додаток. ...................................................................................... 76

Тести ............................................................................................ 79

Передмова

Народження дитини – короткий, але важливий епізод одного цілого – життя людини від зачаття до смерті. У цей момент, як ніколи, помітний міцний зв'язок поколінь.

У першому розділі навчального посібника описано аспекти вікової фізіології дитини з акцентом на тому, що організм дитини весь час перебуває у процесі росту та розвитку, що відбуваються безперервно в певній закономірній послідовності. Від народження дитина проходить через різні вікові періоди. Кожен період життя відрізняється від попереднього та має свої виразні анатомо-фізіологічні особливості, сукупність яких накладає відбиток на реактивні властивості й ступінь опору організму. Це пояснює і своєрідність патології та перебігу тих або інших захворювань у дітей різних вікових груп. Проте не слід думати, що вікові особливості дитини самі собою зумовлюють розвиток у неї хвороби. Якщо умови навколишнього середовища, температурний режим, харчування, природні відправлення, перебування на свіжому повітрі тощо відповідають загальним вимогам зростаючого організму новонародженої або грудної дитини, то виникають передумови для його росту, розвитку й опору захворюванням. І навпаки, несприятливі умови навколишнього середовища негативно впливають на здоров'я дитини. Навіть незначні аномалії харчування, природних відправлень, температурних режимів можуть несприятливо вплинути на здоров'я дитини, особливо новонародженої та грудної. Через це особливого значення набуває своєчасне створення умов для здорового способу життя.

У другому розділі подано сучасні концепції здорового способу життя в Україні, що є основними принципами формування особистості, тому для підтримки стану її здоров’я на належному рівні передбачено визначення та формування таких загальних завдань: розвиток санітарно-гігієнічних навичок і вмінь; пропаганда санітарно-гігієнічних і медичних знань.

Для формування здорового способу життя та виконання завдань із цих питань застосовують такі принципи, як масовість, цілеспрямованість, науковий і адміністративний підхід тощо. Звісно, що найбільш дієвими засобами для пропоганди здорового способу життя є усне та друковане слово, навчальні посібники, наочні посібники, технічні засоби навчання, практичні навички та вміння.

У державних типових програмах відзначено усунення основних понять «соціальне – персональне» здоров’я із втратою пріоритетів і в соціальному, і в персональному плані. Про стан здоров’я людини замислюються у зв’язку зі статистичними показниками тривалості життя, смертності, захворюваності, а також під час епідемії.

У програмах розвитку України обрано напрям на відродження переважно національної культури, а проблемам здоров’я нації приділено набагато менше уваги. Триває розвиток цивілізації, але чомусь за стандарти взято такі західні зразки, як «культ сексу», «культ кайфу», пропоганда суперегоїзму та насильства, паління та зловживання алкоголю, наркотиків – усе це не сприяє формуванню здорового способу життя. Для всіх держав, у тому числі й України, найрентабельнішим було та залишається розширення виробництва алкоголю, виробів для паління, а у кримінальній сфері – розповсюдження наркотиків та збільшення обсягів їх продажу.

Зміцнення та вдосконалення людського тіла фізичними вправами – фізкультурою (за раціонального використання всіх показників здорової людини) – це ефективний спосіб оздоровлення людини. При цьому слід зазначити, що абсолютно здорових людей у світі, та в Україні зокрема, немає. Крім того, як правило, має місце наявність обов’язкової регіональної захворюваності, що не сприяє зміцненню здоров’я, тому розгляд цієї проблеми можливий тільки в розділі лікувальної фізкультури.

Вагому роль у збереженні здоров’я відіграє раціональне харчування. Традиційно в Україні було комплексне змішане харчування з достатньою кількістю білків, жирів і вуглеводів. Сучасний економічний стан держави призвів до зміни традиційного харчування (збільшення кількості вуглеводів і зменшення кількості білків) з відносним білковим голодуванням людини. Крім того за рахунок комуляції (накопичення) посилився шкідливий вплив на організм людини різних речовин, переважно діоксинів, нітратів та ін.

Ситуація, що на сьогодні склалася у країні, із здоров’ям населення потребує перегляду основних, уже існуючих концепцій здорового способу життя та створення нових науково обґрунтованих програм оздоровлення нації, що мають враховувати особливості фізіології людини.

Розділ I. Вікова фізіологія людини