4.2 Вимоги до структурних елементів пояснювальної записки

4.2.1 Вступна частина

Титульний аркуш – це перша сторінка курсової роботи. оформлюється відповідно стандарту ДНУ [3]. На титульному аркуші обов'язково повинні бути підписи виконавця та керівника. Зразок оформлення наведений у додатку А.

Завдання на курсову роботу визначає керівник курсової роботи. Цей розділ повинен містити перелік питань, що підлягають розробці (умови задач з вказівкою номера завдання, номера варіанта та рекомендаціями щодо виконання завдань).

Реферат повинен містити відомості про обсяг курсової роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, використаних джерел, додатків, перелік ключових слів та текст реферату. Останній повинен відображати: об’єкт дослідження або розробки, мету роботи, методи дослідження, одержані результати, область використання.

Ключові слова (5–10 слів або словосполучень) слід друкувати після тексту реферата прописними (великими) літерами в називному відмінку в рядок через кому. Зразок оформлення реферату наведено в додатку Б.

Анотація виконується однією з романо-германських мов. Вона друкується окремою сторінкою під заголовком RESUME без номера розділу. У ній стисло викладаються призначення та головний зміст курсової роботи. Форма анотації наведена в додатку В.

Зміст включає послідовно перелічені назви усіх розділів та підрозділів (починаючи зі вступу) з наведенням номерів сторінок, на яких починаються матеріали розділу чи підрозділу. До змісту також включаються найменування додатків та номери відповідних сторінок. Назви розділів друкують великими літерами, назви підрозділів – малими літерами, починаючи з великої.

Вступ повинен розкривати суть курсової роботи, обґрунтовувати її актуальність. У вступі повинні наводитись мета та задачі, що необхідно розв’язати для досягнення поставленої мети; коротко викладатись основний зміст роботи та результати, одержані в процесі виконання курсової роботи; визначатись практична цінність результатів або рекомендації до їх використання із зазначенням галузі застосування. У вступі не слід наводити історичні відомості, загальновідомі визначення, опис мови програмування та їн. Обсяг вступу не повинен перевищувати 1 сторінку.

4.2.2 Основна частина

4.2.2.1 Текст роботи

Основна частина тексту курсової роботи складається з таких структурних елементів:

• Розділ – перший ступінь поділу тексту, позначається номером та обов’язково має заголовок.

• Підрозділ – частина розділу (також позначається номером та має заголовок).

• Пункт – частина розділу чи підрозділу, позначена номером (може мати заголовок).

• Підпункт - частина пункту, позначена номером (може мати заголовок).

• Абзац – логічно виділена частина тесту (не має номера).

Допускається поділяти текст курсової роботи на частини, поділ на частини виконується на рівні не нижче розділу [2].

Основна текстова частина роботи поділяється на окремі розділи, зміст яких зазвичай передбачає постановку задачі, теоретичну та експериментальну частину з висвітленням питань, що вказані у розділі 2 (п.7) цих методичних вказівок. Підрозділи нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: “3.2” (другий підрозділ третього розділу).

Номер пункту складається з номера розділу, номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад: “1.2.3” (третій пункт другого підрозділу першого розділу), і т.д.

Розподілення основного матеріалу за розділами та структурування за підрозділами визначаються студентом самостійно за узгодженням з керівником.

Текст роботи складається коротко та чітко з використанням загальноприйнятих термінів та визначень. З метою виділення окремих понять допускається друкувати окремі слова або частини тексту шрифтом, відмінним від основного.

В тексті роботи обов’язково необхідно робити посилання на джерела, з яких використовується інформація. Посилаючись у тексті роботи на джерело, необхідно вказувати його порядковий номер в списку використаних джерел, виділений двома квадратними дужками.