29

Наведено рекомендації щодо виконання лабораторних і практичних робіт, метою яких є дослідження впливу абіотичних факторів зовнішнього середовища на розвиток мікроорганізмів, взаємовідносин мікроорганізмів у ґрунтових біоценозах, ролі мікроорганізмів у біологічному кругообігу речовин. Акцентовано увагу студентів на методах виділення та кількісного обліку ґрунтових мікроорганізмів.

Для студентів біологічних спеціальностей університету.

Темплан 2011, поз. 49

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт із курсу «екологія мікроорганізмів»

Укладачі: канд. біол. наук, доц. Н.В. Черевач

канд. біол. наук, доц. Л.П. Голодок

канд. біол. наук, асист. О.А. Дрегваль

асист. К.В. Лаврентьєва

Редактор Ю.Г. Захаренко

Коректор А.А. Гриженко

Техредактор Л.П. Замятіна

___________________________________________________________________________________________________

Підписано до друку. 12.09. 2011. Формат 60х84/16. Папір друкарський. Друк плоский. Ум. друк. арк. 1,9. Ум. фарбовідб. 1,9. Обл.-вид. арк. 1,8. Тираж 100 пр. Зам. №

___________________________________________________________________________________________________

РВВ ДНУ, просп. Гагаріна, 72, м. Дніпропетровськ, 49010

Друкарня ДНУ, вул. Наукова, 5, м. Дніпропетровськ, 49050

Передмова

Пропоновані методичні вказівки передбачають ознайомлення студентів з основними напрямками екології мікроорганізмів, роллю мікроорганізмів у вирішенні питань охорони навколишнього середовища, значенням у процесах ґрунтоутворення і біологічному кругообігу елементів у природі, взаємовідносинами мікроорганізмів у ґрунтових біоценозах.

Методичні вказівки відповідають програмі курсу «Екологія мікроорганізмів», містять 12 лабораторних робіт, які допомагають опанувати класичні та сучасні методи визначення складу мікробіоценозів на прикладі біоценозів ґрунтів.

Ураховуючи роль мікроорганізмів у біогеоценозах, наголошуємо, що визначення їх мікробного складу має велике значення для забезпечення нормального функціонування біоценозів, що є одним із завдань охорони навколишнього середовища.

Розділ і. Вплив абіотичних факторів

До абіотичних факторів зовнішнього середовища належать: температура, концентрація іонів водню та молекулярного кисню, випромінювання, тиск, хімічний склад середовища тощо. Дію цих факторів на живі організми вивчає наука «аутекологія».

У процесі кількісної оцінки дії того чи іншого фактора визначають його мінімальне і максимальне значення та діапазон між ними – межі толерантності.

Тема 1. Вплив ґрунтової вологи та кислотності на кількість мікроорганізмів у ґрунті

Гігроскопічною називають воду, поглинену ґрунтом і виділену з нього в процесі висушування за температури 100–105⁰С. Гігроскопічна вода знаходиться у рівновазі з пароподібною водою атмосфери та характеризує вологість повітроосушного ґрунту.

Одним із найважливіших факторів, що впливає на розвиток мікроорганізмів, є активна кислотність середовища, яка виражається величиною рН – від’ємним логарифмом концентрації іонів водню. Величина рН змінюється в діапазоні від 0 до 14. Кожна культура мікроорганізмів здатна розмножуватися за певних значень рН. Більшість мікроорганізмів краще ростуть за значень рН, близьких 7 (нейтрофіли), деякі – у лужному середовищі (алкалофіли), інші – у кислому (ацидофіли). Навіть невеликі зміни активної кислотності середовища суттєво впливають на обмін речовин мікроорганізмів.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА

Мета роботи: визначити кількість мікроорганізмів у зразках ґрунту з різною кислотністю та вологістю шляхом їх посіву на агаризовані живильні середовища.

Завдання

1. Відібрати ґрунтові зразки з різною кислотністю та вологістю.

2. Визначити вміст гігроскопічної води у ґрунтових зразках.

3. Визначити рН ґрунту.

4. Підготувати ґрунтові зразки до мікробіологічного аналізу.

5. Приготувати серії розведень ґрунтових витяжок.

6. Визначити кількість мікроорганізмів в 1г ґрунту.

Матеріали та обладнання

1. Інструменти (ніж, совок, лопата) для відбору ґрунтових зразків, шпателі.

2. Ваги, сушильна шафа, ексикатор, потенціометр, термостат.

3. Скляні бюкси, колби, стерильні пробірки, стерильні піпетки на 10 мл та на 1 мл.

4. Хлористий кальцій, 96%-й етиловий спирт, 0,5%-й розчин хлориду натрію, чашки Петрі з м’ясопептонним агаром, сусло-агаром (10⁰Б), середовищем Чапека.

5. Середовище Чапека (г/л): сахароза чиста – 20, нітрат натрію – 2, двозаміщений фосфат калію – 1, сульфат магнію і хлорид калію – 0,5, сульфат заліза – 0,1, карбонат кальцію – 3, агар-агар – 20.