«Затверджую»
Проректор з навчальної роботи
ВНПЗ «Дніпропетровський гуманітарний університет» _________________Г.М. Богуславський
«____» _____________________ 2008 р.
Методичні вказівки
щодо підготовки та складання комплексного державного іспиту
(державна атестація) студентами напряму підготовки 0601 «Право», спеціальності 6.060101 «Правознавство»
освітньо- кваліфікаційного рівня «бакалавр»
Організаційні питання щодо порядку проведення комплексного державного іспиту
Комплексний державний іспит (далі – іспит) в університеті відповідно до затвердженого навчального плану проводиться по навчальним групам у призначений державною екзаменаційною комісією (далі - ДЕК) термін, про який сповіщається студентам неменш ніж за 10 днів. Кожна навчальна група поділяється, як правило, на дві рівні за кількістю підгрупи. Перша підгрупа складає іспит з 09.00. год. до 12.00. год. Друга підгрупа – з 13.00. год до 17.00. год. Студенти повинні завчасно з’явитися, не менш як за 10 хвилин до початку іспиту разом всією підгрупою у пристойному вигляді і вбранні, яке відповідає нормам ділової етики.
Студенти розміщуються у окремій аудиторії, де постійно будуть знаходитися на протязі іспиту. Тут же залишатимуться особисті речі, які забороняється мати при собі в аудиторії під час складання іспиту (сумки, торбинки, підручники, посібники, методичні матеріали, конспекти, мобільні телефони тощо). Це приміщення буде знаходитися напроти аудиторії ДЕК, де студенти будуть складати іспит.
Перед початком іспиту студенти надають секретареві ДЕК залікові книжки, у яких виставлені всі єкзаменаційні оцінки та заліки за весь період навчання в університеті. Про це потрібно подбати заздалегіть. Без належного оформлення залікової книжки студент не допускається до іспиту.
Державний іспит розпочинається із запрошення секретарем ДЕК у аудиторію, де буде проходити іспит, шістьох студентів. П’ять студентів по черзі беруть по екзаменаційному білету на столі у секретаря ДЕК, оголошують їх номера перед членами ДЕК і сідають за парти для підготовки відповіді на них. Шостий студент присідає на стілець неподалік від дверей у аудиторії, слухає відповіді одногрупників і після того, як студент покине аудиторію, склавши іспит, підходить до столу секретаря ДЕК, бере білет, оголошує його номер членам ДЕК і сідає за парту готуватися до складання відповідей на питання білету. Після виходу з аудиторії студента, склавшого іспит, без запрошення і зволіканя заходить у аудиторію слідуючий за списком студент і присідає на вказаний вище стілець. Надалі ця процедура відбувається до завершення складання іспиту всіма студентами.
На підготовку до відповіді на питання екзаменаційного білету надається до 45 хвилин. Студент письмово фіксує їх у конспектуальному вигляді на спеціальних аркушах, які він отримує разом з білетом і підписує їх із зазначенням прізвища та ініціалів, назви групи, дати складання іспиту.
Відповідь студента перед членами державної екзаменаційної комісії триває до 20 хвилин. Студенту необхідно чітко і послідовно відповідати на питання екзаменаційного білету та запитання членів комісії.
Після складання іспиту усіма студентами підгрупи оголошується перерва до 15 хвилин, під час якої проходить засідання ДЕК щодо оцінювання відповідей студентів. Потім запрошуються у аудиторію всі студенти підгрупи, де головою ДЕК оголошуються результати комплексного державного іспиту, вислуховуються апеляції, скарги, пропозиції студентів, приймаються рішення.
2. Методичні рекомендації щодо підготовки і складання комплексного державного іспиту
Комплексний державний іспит відповідно до затвердженого навчального плану складається з трьох дисциплін: «Теорії держави і права», «Кримінального права» та «Цивільного права». Тому екзаменаційний білет містить три питання з вказаних дисциплін (по одному питанню з кожної дисципліни).
Підготовку до іспиту бажано розпочати з повторного ознайомлення з положеннями навчальної програми, яка мається у компютерній базі в читальному залі бібліотеки (корпус факультету «Психології», враховуючи, що зазначені дисципліни вивчалися на різних курсах. Програми навчальних дисциплін також будуть знаходитися на парті у аудиторії під час іспиту, за допомогою яких, при уважному користуванні, студент зможе скласти план, зміст і послідовність відповіді на питання.
Цілком зрозуміло, що кожний студент повинен визначитися, які теми, окремі положення та питання курсів становлять для нього певні труднощі для того, щоб у першу чергу зосередити свою увагу на їх засвоєнні, базуючись при цьому на власній методиці оволодіння знаннями.
Відповідь на кожне питання екзаменаційного білета необхідно будувати від загального до окремого.Відповідь на те чи інше питання, що міститься в екзаменаційному білеті, доцільно розпочати з формулювання визначення відповідного поняття (категорії), тому що у визначенні завжди фігурують найбільш істотні ознаки того явища суспільно-правової дійсності, про яке йде мова. Потім розкривається зміст указаних у визначенні ознак, дається їх стисла або розгорнута характеристика (виходячи, зрозуміло, з міркувань доцільності і повноти відповіді). При цьому загальнотеоретичні положення необхідно ілюструвати фактами - прикладами з законодавства, юридичної практики. Наприклад, розглядаючи питання про структуру норми права, студент повинен практично (на основі конкретних статей закону) визначити кожну структурну частину норми права. Тому рекомендується при підготовці до іспиту обов'язково звертатися до тих чи інших нормативних актів України.
.
2.1. Приклади змісту і структури відповідей з дисциплін комплексного державного іспиту. Теорія держави і права
Питання: 1. Форма державного правління та її різновиди.
Відповідь:
Форма державного правління показує:
як створюються вищі органи державної влади та яка їх будова;
як будуються взаємовідносини між вищими та іншими державними органами;
як будуються взаємовідносини між верховною державною владою і населенням країни;
якою мірою організація вищих органів держави дозволяє забезпечити права і свободи громадян.
Різновидами держав за формою правління, тобто порядком організації верховної державної влади та ступенем участі населення в її формуванні, є монархія та республіка.
Монархія - це така форма державного правління, за якої державна влада повністю чи частково зосереджується в руках однієї особи - монарха, передається у спадщину та не залежить від населення.
Протягом історії суспільного розвитку виникали різні види монархій:східна деспотія, що була заснована на азіатському способі виробництва; антична (рабовласницька) монархія, феодальна (ранньофеодальна) - характеризується високим ступенем децентралізації; станово-представницька - характеризується наявністю станово-представницького органу (кортеси, генеральні штати, парламент).
Традиційно, розрізняють абсолютні (необмежені) та конституційні (обмежені) монархії.
Абсолютна (необмежена) - характеризується тим, що монарх не обмежений конституцією і сам здійснює законодавчу діяльність; керує урядом, який сам і формує; контролює правосуддя, місцеве самоврядування, тобто вся державна влада зосереджена в руках монарха;
Конституційна (обмежена) - влада монарха обмежена в тій чи іншій мірі повноваженнями певних державних органів. Різновидами конституційної монархії є дуалістична (вона практично не існує) і парламентська монархії.
Парламентська монархія - форма правління, за якої влада монарха суттєво обмежена в усіх сферах здійснення державної влади, і за ним лише формально зберігається статус глави держави, але тільки з представницькими повноваженнями. Виконавча влада належить уряду, який формується парламентом і лише йому підзвітний. Переважна більшість сучасних монархій - це монархії парламентські (Великобританія, Данія, Швеція, Японія).
Дуалістична монархія - форма правління, де монарх - глава держави - особисто формує склад уряду, яким керує сам або через прем'єр-міністра, якого він призначає.
Республіка - це така форма державного правління, за якої вища державна влада здійснюється представницьким загальнонаціональним колегіальним органом (парламентом), який обирається населенням на певний строк.
В історії держав світу виникали різні види республік: антична, середньовічна (феодальна), буржуазна, соціалістична.
Сучасні республіки існують у таких різновидах: парламентська, президентська та змішана (напівпрезидентська).
Парламентська республіка - це форма правління, в якій глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і лише йому підзвітний. У такій республіці глава уряду має більше повноважень, ніж глава держави, здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається всім населенням країни, глава держави обирається парламентом або більш великою колегією, але за участю парламенту. До таких держав належать Італія, Чехія. Угорщина, Австрія.
Президентська республіка - це форма правління в якій глава держави (президент) одноособово або з подальшим схваленням парламенту формує склад уряду, яким сам і керує. Тому уряд підзвітний президенту, а не парламенту (в руках президента поєднується повноваження глави держави і глави уряду). Президент обирається непарламентським шляхом - прямими або непрямими виборами населення. До таких держав належать США, Аргентина, Мексика. Бразилія.
Змішана (напівпрезидентська) республіка - це форма правління в якій глава держави (президент) особисто пропонує склад уряду, насамперед. кандидатуру прем'єр-міністра, який підлягає обов'язковому затвердженню або погодженню парламентом. Виконавча влада в такій республіці належить не тільки президенту, але й прем'єр-міністру, який очолює уряд. Президент обирається непарламентським шляхом. До таких держав належать Україна, Фінляндія, Франція. Розрізняють президентсько-парламентську та парламентсько-президентську змішані республіки.