Північно-Східний економічний район

Загальні відомості та ЕГП. До складу Північно-Східного економічного району загальною площею 84 тис. км2 входить три області: Харківська, Полтавська і Сумська. Проживають тут 5,6 млн осіб.

Важливими рисами економіко-географічного положення району є те, що на північному сході його межі проходять вздовж кордону України з Росією. На заході й півдні він межує з високорозвинутими Центральним, Центрально-Східним і Східним економічними районами країни. Територія Північно-Східного економічного району розміщена недалеко від паливно-сировинних баз країни — Донбасу та Придніпров'я, а також виходить до Дніпра. Його територію перетинають важливі транспортні магістралі міжнародного значення (залізниці, шосе, трубопроводи).

Населення і трудові ресурси. У районі значний від'ємний природний приріст населення в усіх областях. Особливо великі темпи депопуляції у сільській місцевості. Останнє пов'язано зі значним відтоком молоді із сіл до промислових центрів як у межах району, так і до Києва та міст Донбасу, Придніпров'я. Середня густота населення у районі — 67 осіб на 1 км . Найбільше воно концентрується у містах (рівень урбанізації — 70 %) - та районах, прилеглих до великих і середніх міст. Харків (1,47 млн осіб) став центром великої міської агломерації, що охоплює ще п'ять міст і декілька селищ міського типу. Через це Харківська область виділяється найбільшою серед областей району часткою міських жителів (79 %) та середньою густотою населення — 90 осіб на 1 км2.

Частка українців у Північно-Східному районі — 82 %. Близько 16 % становлять росіяни (у Харківській обл.— 25 %).

Складна демографічна ситуація зумовила проблеми з трудовими ресурсами, оскільки у районі помітно знизилася частка молодих людей і зросла відповідно — пенсіонерів..

Природні умови і ресурси. З мінеральних ресурсів район порівняно багатий на паливні. Передусім, природний газ, основні промислові запаси якого зосереджені у Харківській області (Шебелинське, Хрести шевське, Єфремівське та інші родовища), незначні — у Полтавській та Сумській.

У цих двох областях основне значення мають родовища нафти. На півдні Харківської області виявлені поклади кам'яного і бурого вугілля, у Полтавській і Сумській областях — торфу, у кожній з них є запаси бурого вугілля.

Серед інших груп корисних копалин важливими є високоякісні руди Кременчуцького залізорудного району, фосфорити у Харківській та Сумській областях, кам'яна сіль — у Сумській і Харківській областях та інша будівельна сировина у родовищах Північно-Східного району.

Водні ресурси формуються, в основному, численними лівими притоками Дніпра та Сіверським Дінцем з Осколом. Усі річки мають рівнинний характер течії, весняну повінь у період танення снігів. Основні масиви лісів зосереджені у північній поліській частині Сумської області. Окремі адміністративні райони Харківської та півдня Сумської областей також характеризуються значною лісистістю. На території району ростуть переважно листяні ліси, які пов'язані з річковими долинами.

Рельєф низовинний з незначними висотами, які лише на відрогах Середньоросійської і Донецької височин перевищують 200 м. Клімат району континентальний, тобто зими тут найхолодніші в Україні, а літо порівняно спекотне і сухе.

У межах Північно-Східного економічного району є всі три природні зони, які виражені на території України. Північ Сумської області — це мішані ліси Полісся із сірими лісовими та дерново-підзолистими ґрунтами. Більшість території займають лісостепи, а крайню південну частину — степи з родючими чорноземами.

Рекреаційне значення у районі мають байрачні ліси, мальовничі долини річок, мінеральні води Полтавської та Харківської областей.

Господарство району. Провідними в економічному районі є паливна промисловість та електроенергетика, машинобудування, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка та лісова галузі промисловості, агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси.

Провідну роль в економіці району відіграє машинобудування. У ньому працює близько 60 % зайнятих у промисловому виробництві. Район спеціалізується на енергетичному й електротехнічному машинобудуванні, тракторному і сільськогосподарському, транспортному, верстато-, приладобудуванні, виробництві устаткування для різних галузей господарства. Найбільшим промисловим вузлом, де зосереджені підприємства, що виробляють турбіни для всіх типів електростанцій, електродвигуни, трактори, літаки, верстати, прилади, гірничошахтне устаткування тощо, є місто Харків. Важливими центрами транспортного машинобудування є також Кременчук, електротехнічного, верстатобудування — Полтава, сільськогосподарського і приладобудування — Суми. Машинобудівна промисловість працює на довізному з Донбасу і Придніпров'я металі, оскільки металургія у межах району представлена тільки первинними стадіями циклу — Дніпровським гірничозбагачувальним комбінатом поблизу Кременчука та чавуноплавильним заводом.

Хімічна промисловість складається, в основному, з підприємств хімії органічного синтезу. Найбільшими центрами виробництва лаків, фарб, гумотехнічних виробів є Харків, фотохімічних — Шостка, продукції побутової хімії — Конотоп. Основна хімія розвинута у Сумах та Первомайському (Харківська обл.), фармацевтична — у Харкові.

У районі сформувалася потужна промисловість будівельних матеріалів, що спеціалізується на виробництві цементу (Балаклія), скла (Полтава, Мерефа), порцеляни і фаянсу (Полтава), залізобетонних конструкцій (Кременчук, Харків та ін.).

Лісова і деревообробна промисловість орієнтується на споживача. До її складу входять тільки деревообробні підприємства у Харкові, Чугуєві, Сумах, Полтаві, Лубнах, Кременчуку та ін.

Північно-Східний район має розвинуте сільське господарство. В його структурі переважає рослинництво, яке спеціалізується на вирощуванні зернових, цукрового буряку і соняшнику (у південній частині), картоплі, фруктів та овочів (переважно у приміських зонах і північній частині). Тваринництво має молочно-м'ясну спеціалізацію. У районі діє потужна переробна промисловість. Харчова промисловість за обсягом виробленої продукції поступається тільки машинобудуванню. Основні галузі — цукрова, борошномельно-круп'яна, олійна, спиртова, м'ясна й молочна.

На місцевій та довізній сільськогосподарській сировині базується легка промисловість, до якої належить виробництво вовняних, бавовняних і трикотажних тканин, а також шкіряно-взуттєва та хутрова галузі промисловості. Найбільші центри легкої промисловості — Харків, Полтава, Суми.

Значного розвитку у Північно-Східному економічному районі набули всі види транспорту, крім морського. За обсягом перевезень вантажів і пасажирів переважають залізничний та автомобільний. Це спричинено тим, що через територію району проходять залізниці і шосе міжнародного значення, які простягаються з Росії до українських портів на Чорному та Азовському морях, а також інших європейських країн. Найбільший транспортний вузол — Харків, важливе значення мають річковий порт Кременчук, залізничні вузли Конотоп, Полтава, Лозова.

Рекреаційний комплекс району використовує мальовничі ліси у долинах річок, поблизу озер, мінеральні води, пам'ятки архітектури Харкова, Полтави, Глухова, Путивля, місця історичних подій, розвитку народних промислів і ремесел (Конотоп, Великі Сорочинці, Опішня, Кролевець тощо).

Проблеми й перспективи розвитку. Однією з проблем району є великий розрив у рівнях соціально-економічного розвитку між великими містами і віддаленими територіями, особливо Сумської області. Для чих територій характерними є питання низької народжуваності, високої смертності, безробіття, неефективного використання сільськогосподарських угідь.