11.Політичні партії як інститут демократії. 12.Основні н6апрями діяльності політичних партій. 13.Модель ідеальної політичної партії. 14.Суспільно-політичні організації та рухи. Поняття та ознаки. 15.Класифікація політичних партій. 16.Характеристика однопартійних систем. 17.Характеристика двопартійних систем. 18.Характеристика багатопартійних систем. 19.Перспективи розвитку партійної системи України. 20.Сучасна партійна система України.

11. Політичні партії як інститут демократії.

Інститути демократії — це легітимні і легальні елементи політичної системи суспільства, які безпосередньо створюють демократичний режим у державі через втілення в них принципів демократії.Передумовою легітимності інституту демократії є його організаційне оформлення і визнання громадськістю; передумовою легальності — його юридичне оформлення, узаконення.

Політичні партії - один з найважливіших інститутів політичної системи суспільства. Французький політолог Моріс Дюверже визначає політичну партію як своєрідний інститут, рисою якого стала особлива структура і організація. На думку М. Дюверже, загальне виборче право залишається одним із універсальних способів легітимації влади, виборчий бюлетень – єдино реальною формою суспільного договору громадян із владою, а політичні партії – інструментом вираження, формування та представництва суспільної думки. Демократія у розумінні М. Дюверже – це не «управління народу самим народом». Це свобода для народу, забезпечення якої здійснює шляхом управління народом еліта, яка за походженням та результатами діяльності тісно пов’язана з народними масами. На погляд М. Дюверже, режим без політичних партій неодмінно передає владу тим елітам, які завдячують своїм привілейованим становищем грошам та посадам.

М. Дюверже переконаний, що демократії загрожує не рижим партій, а потенційна й реальна можливість авторитарної, олігархічної і тоталітарної їх організації. Але в результаті свого дослідження він дійшов висновку: в самій природі сучасних партій закладені позитивні риси й тенденції. 

12.Основні н6апрями діяльності політичних партій. Невід’ємною частиною політичної системи сучасного демократичного суспільства є політичні партії.Політична партія - це організація, що об’єднує на добровільній основі найактивніших представників тих чи інших класів, соціальних верств та груп.

Основним призначенням партії є політична освіта мас та надання цілеспрямованого й організованого характеру діям цих мас для захисту власних інтересів. Як свідчить історична практика, політичні партії в усіх країнах створювалися як інструмент боротьби за владу та перенесення інтересів різних ідейно-політичних течій у реальну політику держави. Звідси випливає й головна мета їхньої діяльності – захист соціально-політичних інтересів певних груп населення. Саме заради реалізації цих інтересів і ведеться боротьба за завоювання й утримання влади.Політичні партії в Україні,наприклад, намагаються сприяти формуванню і вираженню політичної свободи громадян, приймають участь у виборах. Особливо посилюють свою діяльність партиї перед виборами в країні. Крім Конституції статус політичних партій в Україні закріплено в Законі України "Про об’єднання громадян", а також у виборчому законодавстві.

13.Модель ідеальної політичної партії.

Політологічні дослідження (М. Остогорського, М. Вебера, Р. Міхельса і деяких інших) дають змогу уявити собі ідеальну  модель   політичної   партії , здатної принести максимальну користь усьому суспільству. Згідно з цією моделлю, партія не повинна допускати переважання інтересів її керівництва над інтересами рядових членів. Вона має постійно продукувати нові ідеї. Ідеальній партії властива пластичність, здатність змінювати структуру, постійно розвиватися. Важливими рисами є й спроможність відчути політичний момент, уміння знаходити в своєму середовищі і виховувати справжніх лідерів, діячів. І, нарешті, перемагає не та партія, в якої сильніша організація, а та, яка сповідує духовніші, розумніші, волелюбніші ідеали. Загальновизнаною є теза про те, що будь-яка громадсько-політична організація стає партією тоді, коли вона для виконання своєї програми висуває як мету прихід до влади або вплив на владу, участь у справах держави, визначання форм і напрямів її діяльності.

Політологи Річард Гантер і Ларрі Даймонд виділили п'ять різних видів «ідеальних» політичних партій:

• партії еліти,

• народні / масові партії,

• етнічно-спрямовані партії,

• виборчі об'єднання

• партії тих чи інших рухів.

14.Суспільно-політичні організації та рухи. Поняття та ознаки. поняття «суспільно-політичні рухи» охоплює різні об'єднання громадян, асоціації, спілки, фронти, які не входять безпосередньо в державні та партійні структури, але є в тій чи іншій мірі суб'єктами політичного життя, поєднуючи в різній мірі функцію співробітництва, опонування і критики, опозиції і боротьби по відношенню до державних інститутів і політичних партій. Можна виділити найбільш загальні ознаки суспільно-політичних рухів, що відрізняють їх від партій.  Ідейно-політична орієнтація набагато ширше і распливчівее, а цілі набагато вже і конкретніше, ніж у партій. Це дозволяє брати участь у русі людям з різними політичними поглядами, але підтримують конкретну політичну мету, задля вирішення якої створюється і діє рух. Це обумовлює здатність рухів набувати великий розмах.  У рухів, як правило, відсутня єдина програма, статут. Вони відрізняються непостійністю числом учасників. Рухи зазвичай не мають сильного центру, єдиної структури, дисципліни. Ядром рухів можуть бути як самостійні ініціативні групи, так і комітети або комісії, створені партіями. Вони спираються на неорганізовані маси, можуть також підтримуватися різними громадськими організаціями та автономними асоціаціями деяких партій. У цілому ж основою рухів є солідарність і добровільність їх учасників.  Суспільно-політичні рухи прагнуть впливати на владу, але самі, як правило, не домагаються влади.  Друга половина і особливо кінець XX століття характеризуються зростанням і зусиллям ролі суспільно-політичних рухів, що говорить про залучення величезного числа людей у ​​політику.

15.Класифікація політичних партій. Політичні партії відрізняються одна від одної походженням, місцем і роллю в політичній системі, соціальною базою, ідеологією, програмою і т.д.

Існує декілька класифікацій політичних партій за різними ознаками:

1. За класовою визначеністю: буржуазні, селянські, робітничі (у т.ч. комуністичні), соціалістичні та соціал-демократичні.

2. За ставленням до суспільного прогресу: радикальні (у т.ч. революційні), реформістські, консервативні, реакційні, контрреволюційні.

3. За ставленням до влади: правлячі, опозиційні, нейтральні або центристські (умовно, позаяк абсолютно нейтральних до влади партій не існує).

4. За формами і методами правління та характером політичної поведінки: ліберальні, демократичні, диктаторські, тоталітарні.

5. За принципами організації та членства: кадрові та масові.

6. За місцем у системі влади: легальні, напівлегальні, нелегальні.

7. За ідеологічним спрямуванням: комуністичні, соціалістичні, фашистські, неофашистські, ліберально-демократичні, націоналістичні, анархістські та ін.

8. За віросповіданням: християнські, мусульманські.

Деякі політологи виділяють партії: прагматичні (виборчі), парламентські, харизматично-вождистські та ін.