Хід заходу

I. Організація класу.

II. Оголошення теми і мети класної години

ТАТОВА ПОРАДА

Хлопчина вбіг із двору в хату,

До тата голосно гука:

— А я провідав у лікарні

Свого найкращого дружка.

Тож правда, тату, я — чутливий

І маю серце золоте?

Замисливсь тато на хвилину

І так сказав йому на те:

— Коли тебе в тяжку годину

Людина виручить з біди, —

Про це добро, аж поки віку,

Ти, синку, пам'ятай завжди.

Коли ж людині щиросердно

Ти сам зробив добро колись, —

Про це забудь аж поки віку,

Мовчи й нікому не хвались!

• Як ви думаєте, чому так відповів тато своєму синові?

• Якою повинна бути людина?

(Учні називають якості людини, записують на дошці, по­яснюють значення цих чеснот).

Добра, чесна, ввічлива, скромна, щира, уважна, куль­турна, привітна, чемна.

— Сьогодні ми спробуємо розкрити такі поняття, як «добра людина», «скромна людина».

III. Опрацювання матеріалу.

1. Знайомство з оповіданням ю. Ярмиша «Апельсин і сонце».

На лужку біля моря хтось кинув зернятко апельсина. Зернятку сподобалося на новому місці. Там було тепло, вогко. Із зернятка стало рости маленьке деревце. А потім на деревці виріс Апельсин. І ось що з цього вийшло.

Навколо зеленіла лише маленька ввічлива травичка, яка вклонялася навіть легенькому вітерцеві, та якісь нез­грабні кущики. А Апельсин був гарний, жовтий, круглий.

• Я зовсім як Сонце, — подумав Апельсин, — ну, чисто, як Сонце. З усього видно — ми брати. Недарма Сонце так світить мені. І Апельсин страшенно запишався. Він навіть вже не вітався з травичкою і кущиками. А тільки від ранку до вечора нахвалявся, що ', він, як Сонце, а може й кращий.

• Мені, Апельсинові, нічого ховати д вночі свою красу, як Сонцю.

Якось на лужку з'явилася Людина.

— Дивись-но, апельсин виріс, — здивувалася вона й зірвала Апельсин.

Людина віднесла його додому й кинула в ящик. Там вже лежало чимало інших апельсинів. І ніхто тепер не міг знайти нашого знайомого. Навколо було стільки плодів — і більших, і кращих за нього.

А людина, яка з'їла потім цей Апельсин, сказала, що він був страшенно кислий.

• Як поводився Апельсин?

• До чого призводять зарозумілість і хвастощі?

2. Робота з прислів'ями.

Хто любить лише себе — того люди не люблять.

Хто скромніший, той розумніший.

Зазнайство з ніг зіб'є, скромність на ноги поставить.

3. Моральні задачі.

Одна дівчинка написала до газети:

«Про мою подругу всі сусіди говорять: «Яка вона доб­ра, весела!». А про мене ніхто цього не говорить. Це ме­не ображає. Адже я теж бажаю всім добра, дорослим до­помагаю».

• Що б ви могли порадити дівчинці?

• Як їй добитись, щоб всі знали, що вона теж добра?

(Скромна людина ніколи не хвалиться своїми добрими вчинками і здійснює їх за внутрішнім бажанням, вона не вимагає до себе особливого ставлення).

4. Моральні ситуації.

І.

Закінчилися уроки. На шкільний двір вийшли учні 6 класу і побачили, шо у малого першокласника старший хлопець відбирає м'яч. Малюк міцно тримав м'яч і не віддавав. Тоді хлопець став його бити...

— Як вчинили шестикласники:

1). Покликали на допомогу чергового вчителя?

2). Виручили з біди першокласника своїми силами?

3). Звернулися за допомогою до перехожих?

ІІ КОЛОСОК

Виріс вищим колосок,

Тому й загордився,

На братів своїх малих

Навіть не дивився.

Ті, наповнені зерном,

Хилять вниз голівки,

А порожньому одно:

Пнеться вгору тільки.

Запам'ятайте, будь ласка, що я — це особовий займенник. Не слід часто повторювати «я — розумник», «я — роботяга», «молодець» то­що. Краще зачекати, коли про тебе ска­жуть інші. А щоб люди могли казати про вас тільки добре, користуйтеся «Словничком ввічливої людини».

(Діти зачитують ланцюжком слова зі словнич­ка).

САМОХВАЛИ

Йшов Івась до школи,

Де гудуть, мов бджоли,

Хлопці та дівчатка,

Україненятка.

Підійшла до нього

Леся бистронога.

Струнко в позу стала,

Продекламувала:

Може, хто такий колись

Колосок зустріне

Ви скажіть йому тоді

Ввічливо і просто:

Щоб зерном він похваливсь,

А не тільки зростом!

• Що ви можете сказати про ці колоски?

• Як би могла закінчитися ця розпові