4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях. Санітарно-гігієнічні вимоги до робочого місця програміста 2

4.1 Аналіз шкідливих факторів при роботі за комп’ютером 2

4.2 Заходи по забезпеченню сприятливих санітарно-гігієнічних вимог до робочого місця програміста 3

4.2.1 Вимоги до рівнів шуму та вібрації 3

4.2.2 Вимоги до рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів 4

4.2.3. Вимоги до вентиляції, опалення, кондиціонування, мікроклімату 5

4.2.4 Вимоги до приміщення 6

4.2.5 Вимоги до організації робочого місця 8

4.2.6 Вимоги до освітлення 10

4.3 Розрахунок освітлення методом світлового потоку 12

4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях. Санітарно-гігієнічні вимоги до робочого місця програміста

4.1 Аналіз шкідливих факторів при роботі за комп’ютером

Сучасна тенденція розвитку суспільства полягає у широкому впровадженні в усі сфери життя нових інформаційних технологій, що базуються на використанні електронно-обчислювальної техніки і телекомунікаційних засобів. Це означає, що до користувачів комп’ютерів залучено велику кількість людей із різним рівнем освіти, досвідом роботи, станом здоров’я і ступенем нейропсихічної стійкості.

Негативні наслідки комп’ютерних технологій виявляються в наступному:

• інтенсифікації темпу роботи та її монотонності;

• ізоляції працівника у виробничому середовищі, обмеженні його контактів з іншими людьми;

• розвитку несприятливих психічних станів;

• великих нервових навантаженнях при незначних фізичних;

• перенапруженні органів зору;

• розладі стану здоров’я, спричиненого дією шкідливих факторів, джерелом яких є ВДТ.

Серед причин, що зумовлюють виникнення професійних захворювань користувачів ВДТ, значне місце посідають умови праці. Головними з них є ті, що створюються під впливом випромінювання з ВДТ, освітлювання, вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони, іонного складу повітря, електростатичного поля.

Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища включають вимоги до параметрів мікроклімату, освітлення, шуму і вібрації, рівнів електромагнітного та іонізуючого випромінювання.

Санітарно-гігієнічні вимоги до робочого місця програміста регулюються:

• Правилами охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26 березня 2010 року № 65 та іншими нормативно-правовими актами.;

• "Державними санітарними нормами і правилами роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин" ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Користувачі ПК переважно виконують першу категорію тяжкості праці. Категорії тяжкості (визначаються енерговитратами): W<=139 Bт; 139<W<=175 Вт.

Користувачі ЕОМ виконують зорові роботи переважно високої та середньої точності. Характер зорової роботи визначається по значенню мінімального розміру об’єкту розрізнення.

4.2 Заходи по забезпеченню сприятливих санітарно-гігієнічних вимог до робочого місця програміста

4.2.1 Вимоги до рівнів шуму та вібрації

На робочих місцях з ЕОМ основними джерелами шуму є вентилятори системного блоку, накопичувач, принтери ударної дії (матричні, шрифтові тощо). Акустичний шум від ВДТ та інших периферійних пристроїв може стати джерелом стресу і дискомфорту користувача, знижувати розумову працездатність, підвищувати втомлюваність, послаблювати увагу, сприяти появі головного болю тощо. Рівні шуму та вібрації на робочих місцях осіб, що працюють з ПК, визначаються відповідно до ДсанПіН 3.3.2-007-98 (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот

Вид трудової діяльності	Рівні звукового тиску в дБ в октавніх смугах із середньогеометричними частотами, ГЦ
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000	Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА/дБАекв.
Програмісти ЕОМ	86	71	61	54	49	45	42	40	38	50
Оператори в залах обробки інформації на ЕОМ та оператори комп’ютерного набору	96	83	74	68	63	60	57	55	54	65
В приміщеннях для розташування шумних агрегатів ЕОМ	103	91	83	77	73	70	68	66	64	75

Основними заходами та засобами боротьби з шумом є:

• зниження рівнів шуму в джерелі його утворення (при проектуванні);

• використання звукопоглинаючих та звукоізолюючих засобів;

• раціональне планування виробничих приміщень та робочих місць.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.