- •Загальні відомості про покоління мобільного зв’язку
- •1.3 Технологія lte
- •1.4 Використання технології mimo в мережах lte
- •1.5 Підготовка до впровадження lte в Україні набирає обертів
- •1.6 Технологія WiMax, як конкурент lte
- •1.7 Ieee
- •2. Експериментальна частина
- •Двухсекторна базова станція lte. Висота підвісу – 17м
- •3. Розрахункова частина
- •3.1 Розрахунок зони покрття смережі lte в місті
- •3.1.1 Оцінка допустимої швидкості передачі в каналі мережі lte для «близьких» и «далеких» користувачів в области u
- •3.2 Розрахунок енергетичного бюджету для мережі lte
- •3.2.1 Розрахунок чутливості приймача lte
- •3.2.2 Розрахунок максимально допустимих втрат мережі lte
- •3.2.3 Розрахунок висхідній лінії (ul) lte
- •3.2.3.1 Розрахунок мінімально допустимої потужності сигналу на вході приймача базової станції
- •3.2.3.2 Визначення потужності сигналу
- •3.2.3.3 Розрахунок ефективно випромінюваної потужності мобільної станції
- •3.2.3.4 Визначення максимально допустимих втрат
- •3.2.4 Розрахунок низхідній радіолінії (dl) lte
- •3.2.4.1 Визначення мінімально допустимої потужності сигналу на вході приймача мс
- •3.2.4.2 Визначення необхідної потужності сигналу
- •3.2.4.3 Розрахунок ефективно випромінюваної потужності базової станції
- •3.2.4.4 Розрахунок допустимих втрат на трасі
- •3.2.5 Оцінка ємності мережі lte
- •Результати розрахунків ємності мережі lte
- •4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Аналіз умов праці на підприємстві зв'язку
- •4.2. Гігієнічно класифікація умов праці фактори (ризик ураження електричним струмом, дія електрополів, освітлення, мікрокліматичні умови
- •4.2.1 Мікроклімат робочої зони оператора автоматизованих систем
- •4.2.2 Освітлення робочого місця
- •4.2.3. Вплив шуму на оператора автоматизованих систем. Захист від шуму.
- •4.2.4 Небезпека підвищеного рівня напруженості електромагнітного поля
- •4.2.5 Електробезпека. Статична електрика.
- •4.2.5.1 Забезпечення електробезпечності технічними способами і засобами
- •4.2.5.2 Організаційні і технічні заходи щодо забезпечення електробезпеки
- •4.3. Оцінка умов праці оператора автоматизованої системи управління зв'язку
- •4.4. Карта умов праці оператора
- •Таблиця 4.2. Фактичний стан умов праці на робочому місці (фізичні фактори)
- •Таблиця 4.3. Фактичний стан умов праці на робочому місці (психофізіологічні фактори)
- •Таблиця 4.4. Загальна оцінка умов праці
- •Перелік використаної літератури
4.2.5.2 Організаційні і технічні заходи щодо забезпечення електробезпеки
Основним організаційним міроприємством є інструктаж і навчання безпечним методам праці, а також перевірка знань правил безпеки й інструкцій відповідно до займаної посади стосовно до виконуваної роботи.
При проведенні незапланованого і планового ремонту обчислювальної техніки виконуються наступні дії:
Відключення комп'ютера від мережі
Перевірка відсутності напруги
Після виконання цих дій проводиться ремонт несправного устаткування.
Якщо ремонт проводиться на струмоведучих частинах, що знаходяться під напругою, то виконання роботи проводиться не менш чим двома особами з застосуванням електрозахисних засобів.
4.3. Оцінка умов праці оператора автоматизованої системи управління зв'язку
Виробнича діяльність оператора автоматизованої системи, змушує його зазнавати недолік у рухливості й активній фізичній діяльності. При виконанні роботи сидячи велику роль грає плечовий пояс. Переміщення рук у просторі впливає не тільки на роботу м'язів плечового пояса і спини, але і на положення хребта, таза і навіть ніг.
Щоб виключити виникнення захворювань необхідно мати можливість вільної зміни поз. Необхідно дотримувати режим праці і відпочинку з перервами, заповнюваними “відволікаючими” м'язовими навантаженнями на ті ланки опорно-рухового апарату, що не включені в підтримку основної робочої пози.
Антропологічні характеристики людини визначають габаритні і компоновані параметри його робочого місця, а також вільні параметри окремих його елементів.
За умовами роботи робоче місце оператора автоматизованої системи відноситься до індивідуального робочого місця для роботи сидячи.
Робоче місце оператора автоматизованих систем повинне займати площу не менш 6 м² , висота приміщення повинна бути не менш 4 м, а обсяг - не менш 20 м3 на одну людину. Після проведення аналізу робочого місця оператора ПЕОМ в лабораторії було з'ясовано, що площа даного робочого місця складає 4 м2, а обсяг 12 м3, що не відповідає приведеним вимогам. Також у результаті аналізу були виявлені порушення в організації безпосередньо самого робочого місця оператора автоматизованих систем. У зв'язку з цим я пропоную організувати робоче місце оператора автоматизованих систем, у такий спосіб. Висота над рівнем підлоги робочої поверхні, на якій працює оператор, повинна складати 720 мм. Бажано, щоб робочий стіл оператора при необхідності можна було регулювати по висоті в межах 680 - 780 мм. Оптимальні розміри поверхні столу 1600 х 1000 кв. мм. Під столом повинен бути простір для ніг з розмірами по глибині 650 мм. Робочий стіл оператора повинен також мати підставку для ніг, розташовану під кутом 15(до поверхні столу. Довжина підставки 400 мм, ширина - 350 мм. Далекість клавіатури від краю столу повинна бути не більш 300 мм, що забезпечить операторові зручну опору для передпліч. Відстань між очима оператора й екраном відеодисплея повинне складати 40 - 80 см.
Робочий стілець оператора автоматизованої системи повинен бути оснащений підйомно-поворотним механізмом. Висота сидіння повинна регулюватися в межах 400 - 500 мм. Глибина сидіння повинна складати не менш 380 мм, а ширина - не менш 400 мм. Висота опорної поверхні спинки не менш 300 мм, ширина - не менш 380 мм. Кут нахилу спинки стільця до площини сидіння повинен змінюватися в межах 90 - 110 0.