Розділ 4 охорона праці
Охорона праці –це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Об’єктом дослідження є база проходження практики, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, провулок Білостоцького 12а, офіс 7. Відповідальність за стан охорони праці в ТОВ «Оптікорм» покладено на службу охорони праці, яку очолює інженер з охорони праці. На підприємстві забезпечується дотримання законів, норм, правил та інструкцій з охорони праці. У відділі охорони праці працюють інженери з техніки безпеки і пожежної безпеки. Дане робоче місце має такі основні геометричні характеристики:
Висота складає – 3,25 м
Довжина складає – 7,04 м
Ширина складає – 4,56 м
Загальна площа приміщення складає – 32,1
Площа віконних прорізів складає – 1, 32 х 0,57 м
Площа дверного прорізу складає – 2,07 х 0,67 м
Джерела тепла в даному приміщенні розташовані уздовж стіни під вікнами. Джерела штучного освітлення, можна розділити світильники загального (на стелі) і місцевого (на столах співробітників) значення. У даному офісі спостерігається недостатність природного освітлення. Робочі місця по відношенню до світлових прорізів розташовані неправильно: сонячне світло знаходиться позаду багатьох робочих місць, а не падає збоку ліворуч. Тому співробітники в основному використовують джерела штучного світла. Тобто до загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення, у цьому типі світильників використовуються лампи розжарювання. Як джерела загального освітлення застосовуються люмінесцентні лампи. Для підтримки оптимальних значень мікроклімату в цьому приміщенні використовується система опалення та кондиціювання повітря. Шум в приміщенні переважно створює лише працююча комп'ютерна техніка. Тому рівень шуму на робочому місці є допустимим. Поверхня підлоги — лінолеум, який є зручним для очищення та вологого прибирання. У приміщенні відсутня аптечка медичної допомоги, але наявний вуглекислотний вогнегасник для гасіння пожежі.
Розглянемо санітарно-гігієнічні показники в приміщенні:
Рівень шуму. Шум негативно впливає на організм людини, в першу чергу на його центральну нервову і серцево-судинну системи. Тривала дія шуму знижує гостроту слуху та зору, підвищує кров'яний тиск, стомлює центральну нервову систему, в результаті чого послаблюється увага, збільшується кількість помилок у діях працюючого, знижується продуктивність праці. Вплив шуму призводить до появи професійних захворювань і може з'явитися також причиною нещасного випадку. Нормування шуму відбувається згідно з ГОСТ 12. 1. 003-83 «Шум. Загальні вимоги безпеки».
Таблиця 4. 3
Залежність допустимого рівня шуму від характеристики приміщення
|
№ п/п |
Вид трудової діяльності, робоче місце |
Рівні шуму та еквівалентні рівні шуму, дБА |
|
Підприємства, установи, організації |
| |
|
1 |
Творча діяльність, керівна робота з підвищеними вимогами, наукова діяльність, конструювання проектування,програмування. |
50 |
Нормування освітленості відбувається згідно з ДБН В. 2. 5-28-2006 «Природне та штучне освітлення». Виконувана робота відноситься до середньої точності робіт, освітленість становить від 200 до 500 лк,показник засліпленості становить 40, коефіцієнта пульсації становить 20 %, коефіцієнт природного освітлення при комбінованому
освітленні становить 2,4 %.
Фактичні дані були виміряні і становлять: освітленість складає 400 лк, показник засліпленості становить 40, коефіцієнта пульсації становить 20 %, коефіцієнт природного освітлення при комбінованому освітленні становить 2,4 %.
Мікроклімат приміщення. Метеорологічні умови робочої середовища (мікроклімат) впливають на процес теплообміну і характер роботи. мікроклімат характеризується температурою повітря, його вологістю і швидкістю руху, а також інтенсивністю теплового випромінювання. Тривала дія на людину несприятливих метеорологічних умов різко погіршує його самопочуття, знижує продуктивність праці і призводить до захворювань. Висока температура повітря сприяє швидкій стомлюваності працюючого, може призвести до перегріву організму, теплового удару. Низька температура повітря може викликати місцеве або загальне охолодження організму, стати причиною простудного захворювання або обмороження. Висока відносна вологість при високій температурі повітря сприяє перегрівання організму, при низькій же температурі вона підсилює тепловіддачу з поверхні шкіри, що веде до переохолодження організму. Низька вологість викликає пересихання слизових оболонок шляхів працюючого.
Нормування показників мікроклімату здійснюється згідно з ДСН 3. 3. 6. 042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень». Виконувана робота під час проходження практики належить до категорії Іб (121-150 ккал/год). До категорії Iб належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням.
Таблиця 4. 4
Оптимальні показники мікроклімату
|
Період року |
Категорія робіт |
Температура повітря, °С |
Відносна вологість, % |
Швидкість руху повітря, м/c |
|
Теплий |
Легка Іб |
22-24 |
60-40 |
0,2 |
Таблиця 4. 5
Допустимі показники мікроклімату
|
Період року |
Категорія робіт |
Температура повітря, °С |
Відносна вологість, % |
Швидкість руху повітря, м/c |
|
Теплий |
Легка Іб |
21-28 |
60 |
0,1-0,3 |
Фактичні показники мікроклімату в приміщенні для теплого періоду року становлять:
температура повітря робочої зони-22°С;
відносна вологість-51 %;
швидкість руху повітря не перевищує 0,1 м/с.
Розрахуємо індекс теплових відчуттів за формулою:
S
= K-0,1T-0,0968Ton-0,0372Pn +0,0367 (37,8-T)
,
де
K – коефіцієнт сезонності, для теплого періоду становить 8,45;
Т-температура повітря, °С;
Тнп-температура навколишніх поверхонь, °С;
Рn-порціальное тиск водяної пари повітря(для даної температури становить = 26,40 гПа);
V-швидкість руху повітряних мас, м/с.
S
= 8,45-0,1*22-0,0968*19-0,0372*26,40+0,0367(37,80-22)
Значення коефіцієнта теплових відчуттів S дозволяє дати орієнтовну оцінку метеоумовам, згідно розрахованого індексу S=3, на робочому місці спостерігається приємне тепло. Відповідно до ГОСТ 12. 0. 003-74 ССБТ «Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація» всі виробничі фактори діляться на небезпечні та шкідливі. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори в свою чергу діляться на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники. В процесі роботи я піддавалася дії наступних небезпечних факторів виробничої середи:
можливість ураження електричним струмом;
можливість виникнення пожежі;
можливість механічного травмування;
можливість опіків внаслідок випадкового контакту з гарячими поверхнями в середині лазерного принтера.
До шкідливих фізичних виробничих факторів належать:
підвищений рівень електромагнітного випромінювання;
підвищений рівень статичної електрики;
підвищені рівні запиленості повітря робочої зони;
знижена або підвищена вологість і рухливість повітря робочої зони;
підвищений рівень шуму;
нераціональна організація освітлення робочого місця.
До психофізіологічних виробничих факторів належать:
напруга зору;
напруга уваги;
інтелектуальні та емоційні навантаження;
монотонність праці;
великі інформаційні навантаження.
Імовірність впливу хімічних та біологічних факторів незначна, але вона значно зростає в переповнених і неправильно вентильованих приміщеннях. Електробезпека. Електроустаткування, з яким доводиться мати справу практично всім працівникам, становить значну потенційну небезпеку тому, що органи чуття людини не здатні на відстані виявляти наявність електричної напруги. . Термічна дія струму спричинює опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів. Електролітична дія струму характеризується розкладом (електролізом) крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу. Механічна дія струму загрожує ушкодженнями (розриви, розшарування тощо) різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту. Біологічна дія струму на живу тканину спричиняє небезпечне збудження клітин та тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу. Електробезпека забезпечується виконанням вимог ГОСТ 12. 1. 019-79 «Електробезпека. Загальні вимоги» та ПУЕ. У відповідності з ПУЕ, за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом приміщення поділяються на такі види:
Приміщення з підвищеною небезпекою. Характеризуються наявністю однієї з умов: струмопровідного пилу, струмопровідних підлог (металеві, земляні і т. д. ), високої температури (вище 35°С більше 1 доби), відносної вологості (вище 75 % більше 1 доби), можливості одночасного дотику людини до металоконструкцій будівель, технологічного обладнання, яких з'єднання з землею, з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання, з іншого боку.
Приміщення особливо небезпечні. Характеризуються наявністю однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку ураження електричним струмом: особлива вогкість (вологість близько 100 %), хімічно активна або органічна середу, діюча на ізоляцію (пари кислот, лугів, цвіль, грибки тощо), одночасне наявність двох і більше умов для приміщень підвищеної небезпеки.
Приміщення без підвищеної небезпеки. У них відсутні умови, що створюють підвищену або особливу небезпеку.
Розглянуто приміщення відносить до приміщення з підвищеної небезпекою, адже підлога, хоча і бетонна, але покрита лінолеумом, який є провідником струму. Пожежна безпека. Пожежа супроводжується низкою притаманних лише їй явищ, котрі формують так звані "небезпечні фактори пожежі". Вони становлять реальну загрозу життю та здоров'ю людей, що опинились у місці пожежі,. Температура в кімнаті, де відбувається пожежа, може бути 100°С на рівні підлоги й підвищуватися до 600°С на рівні очей дорослої людини. Вдихання такого гарячого повітря обпалює легені, висока температура спричиняє займання одягу, ушкодження шкіри, слизової оболонки, тобто призводить до термічних опіків. Пожежна безпека забезпечується виконанням вимог НАПБ Б. 03. 002-2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», ГОСТ 12. 1. 004-91 «Пожежна безпека. Загальні вимоги». Виділяють 5 категорій приміщень з вибухопо-жежною і пожежною небезпекою: А, Б, В, Г і Д.
Таблиця 4. 6
Визначення категорії приміщення по пожежонебезпеці
|
Назва матеріалу |
Маса матеріалу(кг) |
Питома теплота згоряння(Мдж/кг) |
Пожежне навантаження, (W,МДж) |
Питоме пожежне навантаження (q, МДж/м2) |
|
Дерев’яні Меблі |
175 |
13,8 |
2 415 |
138,7 |
|
Бумага |
78 |
21 |
1 638 | |
|
Текстильні штори |
15 |
17,6 |
264 | |
|
Оболонка кабелю |
5 |
27,6 |
138 |
Приміщення с даним питомим пожежним навантаженням відноситься до категорії В, тому що q<180 МДж/м2.