Зміст

Розділ I. Поняття блогу в структурі Інтернет-журналістики. Особливості функціонування блогосфери на просторі Глобальної мережі.

Вступ

1. Поняття Інтернет-журналістки. Блог як новий жанр Інтернет-журналістики

2. Історія блогу

3. Функції та структура блогу

4. Журналіст та блогер

5. Достовірність та об'єктивність блогів. Етичні питання

Висновки до першого розділу

Розділ. II Функціональний аспект розвитку блогосфери

1. Аналіз змісту блогу інтернет-видання журналу «Фокус»

2. Аналіз змісту блогу Миколи Малухи «Gott mit uns»

3. Порівняння блогів інтернет-видання «Фокус.ua» та «Gott mit uns» Миколи Маклухи

4. Особливості та перспективи розвитку блогосфери в Україні

Висновки до другого розділу

Вступ

Найважливішим етапом в розвитку інформаційно-комунікаційного простору сучасного суспільства став розвиток і створення глобальної мережі Інтернет. Одним з чинників популярності мережі Інтернет є можливість отримання оперативної, об’єктивної та різноманітної новинної інформації. В онлайн-середовищі джерелом новин стають не тільки професійні інтернет-видання, а й самі користувачі. Останнім часом особливої популярності користуються блоги. На даний час блогосфера займає все більш значиме місце в медіапросторі, що підтверджено не тільки великою кількістю, розмаїттям та запитанністю блогів, а й інтересом, який почали виявляти до блогів представники великих політичних, релігійних, суспільних, культурних організацій. Співробітники редакцій ЗМІ також активно використовують блогосферу у своїй професійній діяльності.

Глобальна мережа сьогодні стала одним із найважливіших інструментів і для великої кількості людей. Це стосується не лише професіоналів, спеціалістів, а й звичайних людей. Все частіше люди звертаються до глобальних ресурсів, як-то: Wikipedia та Google. Альоно, Вікіпедія – ресурс? Інтернет-ресурси замінили звичайні енциклопедії та словарі. І це не дивно, що багато людей використовують Інтернет як основний канал отримання інформації, як альтернативу друкованим виданням, радіо та телебаченню. Сьогодні Інтернет має велику кількість переваг у порівнянні з будь-яким окремо взятим ЗМІ, адже його технічна основа розвивається неймовірно швидкими темпами. Мережеві ресурси оновлюються щомиті, окрім тексту мають всі види мультимедійної інформації (відео, зображення, аудіо, фото), підтримують зворотній зв'язок з користувачем в режимі реального часу, організовують опитування, голосування і т. д.

Актуальність моєї теми, полягає в наступному. Не так давно в мережі з'явилося нове явище, яке має безпосередній зв'язок із засобами масової інформації. Мова йде про блоги – мережеві щоденники, вести котрі може кожен користувач Інтернету, який бажає висловити свою думку та бути почутим. Бум блогів розпочався у 2006 році, і з того часі лише набирає оберти. Люди, які не мають ніякого відношення до ЗМІ та журналістики, почали ділитися з оточуючими своїми думками стосовно політики, економіки, культури, мистецтва, соціальних проблем і т. д. Здавалось би нічого дивного в цьому немає, адже до цього люди висловлювали свої думки на форумах, в чатах та дошках з повідомленнями, а ці ресурси існували вже не один десяток років. Але саме блоги створили найбільший резонанс як в ЗМІ, та і в суспільстві.

На сьогоднішній день блоги досягли неймовірної популярності. Вони проникають в усі сфери життя, адже автори – це звичайні люди з різними поглядами, інтересами та вподобаннями. Інтернет-щоденники читає велика кількість людей, навіть тих, хто ще раніше навіть не уявляв, що таке Інтернет. Блоги об’єднали навколо себе велику кількість людей різного віку, національності та віросповідання. Сьогодні вплив блогосфери відчувають і ті, хто користується Інтернетом досить рідко, адже сленг та манера письма виходять далеко за межі блогів та мережі в цілому. Це явище не лише інформаційне, а й соціальне, і культурне.

Мета дипломної роботи: дослідити виникнення блогосфери, її цілі та завдання, функціональний аспект та перспективи розвитку, розглянути аудиторію і порівняти блог із традиційними ЗМІ.

Поставлена мета зумовили завдання роботи:

1. опрацювати відповідну теоретичну літературу та визначити поняття і сутність блогосфери;

2. розглянути види блогів, цілі і завдання, особливості, зміст, перспективи розвитку;

3. дослідити Інтернет-аудиторії українського блогу;

4. провести аналіз отриманих результатів, від порівняння особливостей аудиторії, якості та різноманітності контенту традиційного ЗМІ та он-лайн блогу;

5. оцінити перспективи розвитку блогосфери в Україні.

Об'єкт дослідження – он-лайн блог електронного порталу суспільно-політичного видання «Фокус»;

Предмет дослідження - блогосфера як якісно новий засіб масової інформації на медійного ринку України;

Структура роботи складається з: вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Новизна і наукова значимість роботи: результати дослідження можна використовувати в цілях вдосконалення та динамічного розвитку блогосфери на медійному ринку України.

1. Поняття Інтернет-журналістки. Блог як новий жанр Інтернет-журналістики

До появи Інтернету було досить просто визначати, що таке ЗМІ , кого і що можна до них віднести. Були чітко визначені юридичні та економічні межі, котрі обмежували звичайних дилетантів у розповсюдженні інформації.

З появою Інтернету ситуація дещо ускладнилася. Немає чіткої законодавчої бази, а інформацію може розповсюджувати кожен бажаючий. При чому це може бути інформація найрізноманітнішої спрямованості: від звичних загальносуспільних та соціальних новин до новинок в галузі побутової техніки та дитячих іграшок. І майже ніхто при цьому не є зареєстрованим ЗМІ. Виникає питання: що ж відносити до ЗМІ, а що ні? Насправді, електронні версії традиційних ЗМІ можна вважати повноцінними інформаційними ресурсами. Але існує багато сайтів, котрі зародилися безпосередньо в Інтернеті і не мають своїх офлайнових версій.

Дослідників вже давно намагаються провести чітку межу між інформаційними ресурсами та іншими сайтами, які регулярно публікують інформацію. Проте багато питань залишаються відкритими.

Перед тим, як визначити види онлайн-журналістики, варто зазначити, що Інтернет, якщо розглядати його під кутом впливу на журналістику, несе в собі зміни у двох напрямках. По-перше, він завоював досить міцні позиції у роботі традиційних ЗМІ, без нього вже неможливо уявити собі будь-яку студію або відділ новин. По-друге, він створив особливий, відмінний від інших, професійний тип новинних робіт – онлайн-журналістику.

Досить чіткий розподіл чого запропонував відомий голландський дослідник інтернет-журналістики Марк Дезе (Mark Deuze). Він вважає, що онлайн-журналістика повинна розглядатися як окремий вид ЗМІ, оскільки технічна база та технічні можливості Інтернету відмінні від всього, що було раніше. У своєму дослідженні Інтернет-журналістики він виділяє 4 типа ресурсів, які можна віднести до Інтернет-ЗМІ: посилання

1) Основна група новинних сайтів.

До цієї групи належать всі відомі нам інформаційні портали. Найяскравішими прикладами є CNN, BBC, MSNBC і т. д. Хоча наявність офлайнової версії у вигляді телеканалу або друкованого видання не є обов'язковою умовою. Багато новинних ресурсів створювалися спеціально для Інтернету. Але все ж методи подачі інформації, форми її подачі та жанрова специфіка беруть свій початок у традиційних ЗМІ. Саме про такі ресурси прийнято говорити «онлайн-журналістика», але вони не є єдиними.

2) Індексуючі та класифікуючі сайти

До цієї групи належать сайти, які самі по собі не мають «редакційного змісту». На цих сайтах відсутні статті, аналітика та мультимедійний новинний контент. Однак, ці ресурси створюють тематичні каталоги, впорядковують розкидані по Інтернету сайти. До цієї категорії можна віднести пошукові системи, як-то: Yahoo! та Google. У таких каталогах кожен бажаючий може ознайомитися з різними сайтами на задану тематику, почитати анотації до цього сайту та поділитися своїми думками щодо того чи іншого ресурсу.

3) Метамедійні сайти

До цієї категорії належать ресурси експертного характеру, присвячені виключно ЗМІ та журналістиці. Тобто це «журналістика для журналістів». На цих сайтах немає оригінального матеріалу, призначеного для широкого кола користувачів. Однак, на форумах та дошках з повідомленнями відбувається обговорення проблем медіа, опублікованих в інших місцях. Ці ресурси можна назвати «сторожовими псами» мережевої журналістики. Для звичайного користувача ці назви мало про що говорять, однак у журналістських колах добре відомі такі сайти як Mediachannel, Freedomforum, European Journalizm Center (EJC).

4) Колективно-дискусійні сайти

Як не раз засвідчували дослідження аудиторії Інтернет-ЗМІ, люди, крім якісних матеріалів, хочуть мати змогу спілкуватися з іншими авторами та користувачами. Блоги (персональні щоденники) надають таку можливість читачам. Однак, у даному випадку мова йде не про конкретні щоденники, а про блогову інфраструктуру в цілому. Це нове інформаційне поле, котре дозволяє користуватися всіма технічними перевагами Інтернету, при цьому не потребуючи особливої освіти або підготовки. Це можливість публікувати свої тексти, зображення, фото, аудіо та відео матеріли для пересічного користувача, який не має можливості або бажання створювати власний ЗМІ. Також одним із важливих моментів є добре продуманий механізм коментарів та обговорень. Люди б не читали блоги, якби не мали можливості відразу ж висловити свою думку стосовно прочитаного. Одними із найбільших і найвпливовіших блогів, які вважаються повноцінними ЗМІ, можна назвати Indymedia, Slashdot, Daily Kos, Raw Story і т. д.

На думку дослідника якого, усі вищеперераховані ресурси можна віднести до професійної журналістики, адже за своїми функціями вони відповідають тим вимогам, які ставляться перед пресою, яка, у свою чергу, повинна інформувати громадян, а також сприяти їх свободам.

Сьогодні практично кожне видання та телерадіокомпанія (за винятком невеликих районних ЗМІ) намагається мати власний сайт, на якому розміщує або новини загального характеру, взяті з інших джерел, або власний оригінальний контент. Але тут маємо справу із цікавим феноменом: якщо користувачу незнайома назва ресурсу, якщо він не знаєте, чим займається оригінальний традиційний ЗМІ, який підтримує цей сайт, він не здогадається, що саме представляє цей сайт. Сайти газет та журналів мають ті ж можливості, що і сайти теле- та радіокомпаній. Із «реального» життя залишаються лише назва ЗМІ та бренд. У той час як мережевий контент має мало спільного з оригінальним продуктом. На сайті газети користувач завжди має можливість прочитати матеріали, опубліковані у свіжому номері. Однак ця частина складає лише невелику частину сайту. Крім неї користувач може знайти відео, блоги журналістів, останні редакційні підкасти (аудіо-блоги), форуми, чати і т. д. Те ж саме стосується і сайтів теле- та радіо станцій. Тобто межа між кардинально протиставленими ЗМІ в Інтернеті зникає дуже швидко. Тому, говорячи про Інтернет-ЗМІ, слід мати на увазі, що критерії оцінки та аналізу, котрі використовуються для традиційних ЗМІ, далеко не завжди актуальні.

Практично всі дослідники треба час від часу називати прізвища у цій сфері дотримуються єдиної думки, що онлайн-журналістику від традиційних ЗМІ відрізняють три характерні ознаки:

1) Інтерактивність

2) Мультимедійність

3) Гіпертекстуальність

Розглянемо їх детальніше:

1) Інтерактивність. При використанні терміну «інтерактивність» у галузі ЗМІ, зокрема онлайн-ЗМІ, частіше за все розрізняють уявлення, що базуються на технічних або соціальних параметрах. Технічні параметри - взаємодія між користувачем та технічними засобами (людина - комп'ютер), соціальні – між користувачами, але за допомогою цих же технічних засобів (людина-комп'ютер-людина).

Стосовно журналістики інтерактивність визначається не ланцюгом «людина-людина», а взаємодією «людина-машина», під час якої реципієнт має змогу впливати на машину.

Інтерактивність виявляється у формі телеконференцій, чатів, форумів та гостьових книг.

2) Мультимедійність. Як правило, мультимедійність визначають як поєднання існуючих текстових, відео- та аудіо технологій. Тобто мультимедіа є посередником у передачі інформації через втілення всіх існуючих технічних засобів та характеризується стиранням меж між масовим та індивідуальним спілкуванням. Інтернет-ЗМІ можна визначити як симбіоз традиційних засобів передачі інформації: аудіо даних радіо, відео даних та анімації телебачення, фотографій, а також текстових даних друкованих ЗМІ.

3) Гіпертекстуальність. Реалізація гіпертекстового простору можлива лише на базі технологій. Сам текст несе в собі не лише форму написання букв в словах и слів у реченнях, але й є тим чинником, що об'єднує різні одиниці інформації, як, наприклад, мова, динамічні зображення, звук і т. д.

Створення гіпертекстового простору потребує використання мультимедійних технологій. У той же час мультимедіа не можна вважати «найвищим ступенем гіпертекстуальності» - це інформаційно-технологічне втілення гіпертекстової структури.

Сьогодні всі дослідники хто вважають, що саме в 2000-х роках Інтернет став набагато ближче до звичайної людини, змінилася сама концепція глобальної мережі. Цей новий вектор у відносинах користувач-мережа прийнято називати Web 2.0.

Рух під назвою Web 2.0 передбачає, що кожен пересічний користувач Інтернету може стали громадянським журналістом, громадянським кінооператором, громадянським музикантом і займатися самовираженням і самореалізацією за допомогою за допомогою електронних медіа.

Сьогодні одним із головних досягнень Web 2.0 є можливість створення своєї персональної сторінки без знання HTML, XML та інших мережевих мов. Мова йде про блоги.

Блог – це веб-сайт, основний зміст якого – записи, зображення та мультимедіа, які регулярно публікуються. Для блогів характерні короткі записи тимчасового значення. Блогерами називають людей, котрі ведуть блог. Сукупність всіх блогів в мережі називають блогосферою.

По суті, блог – це звичайний щоденник, де щодня з’являються записи різного характеру. Але на відміну від щоденника, який не передбачає традиційного читача та його коментаря, блог потребує цих складових.

Про характерні риси блогів говорять спеціалісти в області інформаційних технологій (а також блогери) Роберт Скобл і Шел Ізраел у своїй книзі «Пряме спілкування» посилання. Вони формулюють «шість стовпів» блогів – точніше, шість відмінностей блогів від інших каналів комунікації:

1) Легкість публікації. Кожен користувач Інтернету може опублікувати блог. Це займає досить мало часу і коштує недорого. Робити записи у блозі можна з будь-якої точки земного шару.

2) Легкість пошуку. Пошукові машини дозволяють легко знайти будь-який блог. Чим довше та частіше підтримується блог, тим легше його знайти користувачу.

3) Опора на суспільство. Блогосфера являє собою одну велику бесіду, яку ведуть мільйони людей. Цікаві теми та автори пов'язані між собою за допомогою лінків. За допомогою блогів люди з однаковими інтересами створюють стосунки в незалежності від свого географічного місцезнаходження.

4) «Заразність». Інформація, яка потрапляє в блогосферу, розповсюджується швидше, ніж в традиційних ЗМІ.

5) Можливість прямого зв'язку. Блоги дозволяють підписатися на оновлення матеріалів, обговорення і т. д. Цей процес набагато зручніший, ніж просто відвідування сайтів в пошуках оновлень.

6) Взаємопов'язанність. Кожен блог може бути пов'язаний з іншими, а кожен блогер – з усіма учасниками блогосфери. У своїй книзі Скобл та Ізраел зазначають, що окремо кожен «стовп» може мати місце в інших ЗМІ, але всі вони присутні лише в блогах.

З цього виходить, що людина, яка пише, обмежена лише своєю уявою та технічними особливостями Інтернету. Чому ж тоді виникає скільки питань щодо блогосфери, особливо у сфері журналістки? Справа у тому, що відбулася свого роду інформаційна революція. Кожен пересічний користувач мережі, який не має ні особливих навиків, ні особливого устаткування, отримав можливість публікувати свої ідеї та виносити їх на суд мільйонів людей. Але на відміну від листівки, яку кожен громадянин може випускати в себе вдома, блог не потрібно розповсюджувати, адже він не географічно не обмежений.

Користувачу достатньо розіслати посилання на свій щоденник друзям та знайомим. І якщо його творчість, його контент дійсно цікавий, читачі до нього прийдуть. Хоча сьогодні дуже важко визначити поняття «гідного» контенту.

Ще один цікавий момент – всі дослідження блогів досить актуальні у своїх оцінках. Цифри та факти з'являються майже щодня. Однак, коли надходить вирішальний момент, і потрібно відповісти на запитання: «Блог – це журналістика чи ні?» більшість авторів починають сумніватися. Про блоги говорять або ж у майбутньому часі, або ж підкреслюють їх потенціал. Суспільство не винесло свого вердикту стосовно питання про відношення мережевих щоденників до ЗМІ.

Незважаючи на стрімке збільшення кількості блогів, активність цієї частини Інтернету не обов'язково означає її інформативність та корисність. Справа в тому, що блоги у своїй більшості – це розвага для молоді, котра знаходить у мережевих щоденниках можливість для спілкування, знайомств, обговорення музики та кіно і т.д.

На сьогоднішній день середній вік автора блога складає 22 роки. Найдоросліший у світі хостинг – LiveJournal.com. Середньому користувачу 25 років, він на 6 років старший користувача LiveInternet.ru, та на 5 – Diary.ru.