- •14. Теорема додавання ймовірностей для сумісних подій.
- •15. Формула повної ймовірності.
- •16. Теорема гіпотез
- •17. Повторення випробувань. Схема Бернулі.
- •18. Найімовірніше число появ випадкової події.
- •20. Поняття випадкової величини
- •21. Закон розподілу ймовірностей дискретної вв.
- •22. Функція розподілу вв
- •23. Функція щільності ймовірності.
- •24. Математичне сподівання, мода, медіана.
- •25. Дисперсія,середньоквадратичне відхилення.
- •26. Переставлення об’єктів з повтореннями.
18. Найімовірніше число появ випадкової події.
Найімовірнішим числом появи випадкової події А в результаті n –незалежних експериментів за схемою Бернуллі називають таке число m0 для якого ймовірність Pn (m0) перевищує або в усякому разі не меншою за ймовірність кожного з решти можливих наслідків експериментів визначається m0 за формулою
Число m0 називають модою.
Приклад: У разі додержання певної технології 90 відсотків усієї продукції є найвищого сорту. Знайти найімовірніше число виробів найвищого сорту в партії з 200 шт.
20. Поняття випадкової величини
Подія є якісною характеристикою випадкового результату експерименту. Випадкова величина – кількісна характеристика цього результату. ВВ, яка в результаті експерименту набуває того чи іншого числового значення з певною ймовірністю (до проведення експерименту це значення невідоме) ВВ – позначається великими літерами латинського алфавіту а відповідні їх значення такими ж малими. Якщо множина можливих значень ВВ є зчисленою то таку величину називають дискретною. У протилежному випадку неперервною.
Неперервною ВВ називається така величина можливі значення якої заповнюють деякий інтервал скінченний або нескінченний. Число можливих значень неперервної ВВ-нескінченне.
21. Закон розподілу ймовірностей дискретної вв.
Для визначення випадкової величини необхідно навести не лише множину її можливих значень а й вказати з якими ймовірностями ця величина набуває того чи іншого значення. З цією метою вводять поняття закону і розподілу ймовірностей. Співвідношення що встановлює зв’язок між можливими значеннями ВВ та відповідними їм ймовір. називають законом розподілу ВВ.
Види закону розподілу для дискретної ВВ:
Таблична форма або ряд розподілу в якому подається послідовність можливих значень ВВ Х розміщенних у порядку зростання та відповідних їм ймовірностей.
Оскільки випадкові події
є несумісними і утворюють повну групу подій то сума таких ймовірностей=1
Рівність(1) називають умовою нормування для дискретної ВВ
Закон розподілу ймовірностей можна задавати графічно в системі координат
на осі абсцис відкладають можливі значення ВВ Хі на осі ординат ймовірність Рі цих значень. Точки з координатами (ХіРі) послідовно сполучаємо відрізками прямої утворену при цьому фігуру називають ймовірнісним многокутником.