УДК 004:372.8(075.4)=161.1 ББК 32.973

К67

Відповідає програмі для загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженій Міністерством освіти і науки

(лист № 1/11—2511 від 20.06.2003 р.)

Виданоза ліцензією ТОВ Видавництво «Ранок»

Докладний і вдало структурований довідник допоможе учням систематизувати та поглибити отримані знання і вміння з інформатики, а також заохотити їх до самостійної роботи. Структура і зміст довідника відповідають вимогам чинної програми зі шкільного курсу інформатики та обчислювальної техніки. Навчальний матеріал згруповано за програмовими темами і поданий у наочній формі, тобто у вигляді таблиць, схем, рисунків тощо, що максимально полегшить пошук потрібної інформації.

Структурно-змістовна простота й повнота дозволять учням опрацювати матеріал, який вивчається як самостійно, так і під керівництвом учителя. Такий підхід, на думку авторів-практиків, сприятиме ефективній реалізації навчально-виховних завдань.

Довідник стане надійним помічником для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, гімназій і ліцеїв, абітурієнтів в опануванні інформатики, значно полегшить підготовку до самостійних і контрольних робіт, тематичного оцінювання та набуття практичних навичок.

Корнієнко М. М.

К67   Інформатика: Довідник учня та абітурієнта / М. М. Корнієнко, І. Д. Іванова. — Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008. — 160 с.

ISBN 978-966-08-2808-7

Видання містить навчальний матеріал у вигляді таблиць і схем за шкільний курс інформатики і обчислювальної техніки, який повною мірою відповідає чинній програмі.

Посібник призначений для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, гімназій і ліцеїв та абітурієнтів.

УДК 004:372.8(075.4)=161.1 ББК 32.973

Навчальне видання

Корнієнко Марина Михайлівна ІВАНОВА Ірина Дмитрівна

Інформатика. Довідник учня та абітурієнта

Редактор Г. Ю. Вепрік Технічний редактор В. І. Труфен

Коректор Н. Є. Долженко

Код Т3945У. Підписано до друку 27.12.2007. Формат 84×108/16. Папір друкарський. Гарнітура Шкільна. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 16,8.

Видано за ліцензією ТОВ Видавництво «Ранок». ТОВ «Веста». Свідоцтво ДК № 2540 від 26.06.2006. 61064 Харків, вул. Бакуніна, 8а.

Для листів: 61045 Харків, а/с 3355. E-mail: [e-mail] Тел. [phone], тел./факс [phone].

З питань реалізації: [phone], 712-91-47. E-mail: [e-mail]

		www.ranok.com.ua
		© М. М. Корнієнко, І. Д. Іванова, 2007
ISBN 978-966-08-2808-7		© ТОВ Видавництво «Ранок», 2008

3945У Інформатика в таблицях

Зміст

Тема 1. Інформація та інформаційні процеси

Основні поняття. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Інформаційні процеси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .8 Передавання інформації. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 Опрацювання повідомлень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 Кодування повідомлень. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9 Захист інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

Системи числення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .10 Десяткова система числення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 Двійкова система числення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 Вісімкова система числення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

Шістнадцяткова система числення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 Приклади двійкового кодування (кодування зображень). . . . . . . . . . . . . . . . .15

Історія розвитку обчислювальної техніки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Тема 2. Інформаційна система

Поняття інформаційної системи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Структура інформаційної системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

Архітектура персонального комп’ютера. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Магістрально-модульний принцип побудови комп’ютера. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

Конфігурація персонального комп’ютера. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .28

Системний блок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 Пристрої введення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 Пристрої виведення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .36 Пам’ять комп’ютера . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42

Пристрої для організації комп’ютерного зв’язку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .46

Технічні характеристики ПК. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .47

Тема 3. Системне програмне забезпечення

Класифікація програмного забезпечення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .48 Класифікація системного програмного забезпечення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .49

Операційні системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

ОС Windows XP. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51 Інтерфейс ОС Windows XP. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51 Робота з вікнами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .56 Файлова система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .62 Програма Провідник. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66

Стандартні програми прикладного призначення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .69

Робота з дисками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73 Антивірусні програмні засоби. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77 Архівація файлів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80

Зміст

3945У Інформатика в таблицях

Тема 4. Прикладне програмне забезпечення

Класифікація прикладного програмного забезпечення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

Системи опрацювання текстів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83

Текстовий процесор MS Word. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84 Інтерфейс Microsoft Word XP. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .84

Базові прийоми роботи з документом. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .87 Робота з графічними об’єктами в середовищі Word . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109

Графічні редактори . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .116

Тема 5. Комп’ютерні мережі

Апаратне забезпечення мережі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119 Класифікація комп’ютерних мереж. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121 Передавання інформації у мережі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123 Програмне забезпечення мережі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .124 Захист інформації в мережі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .124

Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125 Загальні відомості про мережу Інтернет . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .125

Адресація в Інтернет. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .127

Основні послуги (сервіси) Інтернету. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .128 Міжнародні організації, які координують роботу глобальної мережі Інтернет . . . . . . . 138

Правові норми в Інтернеті. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .138

Тема 6. Алгоритмізація. Основи програмування

Алгоритмізація. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .139 Способи запису алгоритмів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140

Основні етапи розв’язання прикладної задачі з використанням комп’ютера. . . . . . . . 142

Основи програмування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .145 Алгоритмічна мова Паскаль (Pascal) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147

Предметний покажчик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .160

Зміст

3945У Інформатика в таблицях

Тема 1. Інформація

та інформаційні процеси

Основні поняття

Інформація (від латин. informa­tio — роз’яснення, виклад, відомості, знайомство) — сукупність деяких відомостей, повідомлень, даних, знань, поданих у певному вигляді.

У первинному і більш вузькому значенні інформація — атрибут розумних істот, людей, тобто відомості, дані, факти, які отримано за допомогою органів чуття(зору,слуху,нюху,смакуйдотику),іздосвіду,атакожзіспостережень абошляхомміркуваньтазафіксовановматеріальнійформідляповідомлення іншій істоті або самому собі. У разі такого розуміння будь-яка інформація обов’язковоміститьдвакомпоненти:змістовнийіматеріальний.Тобтоінформаціямаєбутизрозумілоютим,длякогопризначена(змістовнийкомпонент), та подана на тому чи іншому фізичному носієві (матеріальний компонент).

Термін	Означення
Повідомлення (messa­ge)	Спеціальна форма подання інформації за допомогою мови знаків,
	жестів, сигналів тощо
Дані (da­ta­)	Інформація, яку надано у формалізованому вигляді й призначено
	для її подальшого опрацювання за допомогою технічних засобів
Інформатика	Наука про загальні властивості, структуру інформації, закони, ме-
(informa­tics, computer	тоди та способи її вимірювання, зберігання, опрацювання та переда-
science)	вання із застосуванням математичних методів і технічних засобів
Інформаційні	Послідовна зміна стану та/або уявлення про інформацію в резуль-
процеси	таті дій, які з нею можна виконувати: вимірювання, зберігання, оп-
	рацювання, передавання, захист інформації тощо
Інформаційна система	Сукупність апаратних та програмних засобів, які забезпечують ав-
(informa­tion system)	томатизацію, збирання, накопичення, опрацювання, систематиза-
	цію, зберігання, подання й передавання інформації
Інформаційні технології	Сукупність засобів і методів керування інформаційними процесами,
(informa­tion technology), або	що забезпечують виконання завдань щодо пошуку, опрацювання,
інформаційно-комунікаційні	передавання інформації для отримання нової інформації про стан
технології	об’єкта, явища або процесу
Інформаційне суспільство	Суспільство, в якому інформаційні процеси охоплюють усі галузі
	суспільного життя
Інформаційна культура	Уміння цілеспрямовано працювати з інформацією, використовуючи
	сучасні й інформаційні технології
Кібернетика (cybernetics)	Наука про загальні закони отримання, опрацювання та передавання
	інформації від машин і живих організмів, які побудовано на принци-
	пах зворотного зв’язку. Завдання кібернетики полягає у вивченні
	загальних властивостей процесу керування та систем керування.
	Наука, що дозволяє творити штучний інтелект і керувати ним (за Ві­
	нером). Термін запропонував у 1834 р. Анрі Ампер для позначення
	науки про керування суспільством
Основні поняття

3945У Інформатика в таблицях

				Діяч	Досягнення
					Американський математик, фізик, філософ. Основні роботи з матема-
					тичного аналізу, теорії ймовірності, електричним мережам, обчислю-
					вальній техніці.
					У фундаментальній праці «Кібернетика» (1948) визначив принципове
		Вінер (Wiener) Норберт			значення інформації в процесах, що відбуваються в електричних і елек­
					тронних системах та живих організмах, сформулював основні положення
				(1894—1964)	кібернетики, яку подав як єдину науку про керування
					Американський математик, інженер, один із творців математичної теорії
					інформації. Основні роботи з теорії релейно-контактних схем, математич-
					ної теорії зв’язку, кібернетики. У фундаментальній праці «Математична
					теорія зв’язку» (1948) запропонував формулу для вимірювання кількості
					інформації подій, які здійснюються з різною ймовірністю, показав, що
		Шеннон (Shannon) Клод			інформацію, яка міститься в повідомленні, завжди можна передати у виг-
			Елвуд (1916—2001)		ляді послідовності нулів та одиниць
					Радянський учений, академік, найвидатніший математик ХХ ст., за влас-
					ним визначенням, «відчайдушний кібернетик». Фундаментальні праці
					з теорії функцій, математичної логіки, особливо з теорії ймовірності
					та теорії інформації.
					Дав чітке означення алгоритма, кількості інформації в повідомленні;
		Андрій Миколайович			розвивав алгоритмічні основи теорії інформації, теорії ймовірності, теорії
					автоматів. В останні роки життя багато уваги приділив шкільній матема-
		Колмогоров (1903—1987)
					тичній освіті
					Американський математик і фізик угорського походження, творець теорії
					автоматів, займався логічними основами квантової механіки, формаль-
					ною логікою. Один із засновників обчислювальної техніки. Працював над
					розробкою логічної схеми ЕОМ, завдяки якій можна було б запам’ятовувати
			Джон фон Нейман		програму та змінювати її, не змінюючи всієї схеми машини.
					На конкретній ЕОМ ці ідеї вдалося реалізувати лише в 1952 р. Згодом
		(Neumann) (1903—1957)
					ЕОМ такої конфігурації отримала назву «машина нейманівського типу»
					Англійський математик, засновник комп’ютерної науки. Визначив
					механічний процес роботи уявної машини та довів її спроможність ви-
					конувати будь-яке обчислення в межах формальної логіки («машина
					Тюрінга»). Увів поняття обчислювального алгоритму, універсального
					комп’ютера, сконструював шифрувальну машину на електромагнітних
		Тюрінг (Turing) Алан			реле. Учасник проекту зі створення машин «Колос» і «Марк-1». Проде-
		Матісон (1912—1954)			монстрував можливості комп’ютера в наукових дослідженнях
					Радянський учений, академік, один із засновників теоретичного і систем-
					ного програмування, засновник сибірської школи інформатики. Дипломна
					робота присвячена першому транслятору у високорівневих системах про-
			Андрій Петрович		грамування (1954). Йому належать фундаментальні дослідження в галузі
					схем програм і теорії компіляції, книга «Програма, що програмує, для
			Єршов (1931—1988)		швидкодіючої електронної обчислювальної машини» — монографія з авто-
					матизації програмування. Ідеї Єршова заклали основу для розвитку пара-
					лельного програмування та штучного інтелекту. У 1980 р. почав викладати
					програмування в середній школі, що стало поштовхом до введення курсу
					інформатики й обчислювальної техніки в шкільну програму. Підготував
					перший підручник з інформатики, створив цикл навчальних телепередач

3945У Інформатика в таблицях

Властивості інформації

Властивості інформації — це властивості, які сприяють прийняттю правильних рішень на базі наявної інформації.

Властивість	Пояснення
Повнота	Міра уявлення про об’єкт інформації, яка необхідна для прийнят-
	тя правильного рішення
Цінність (корисність)	Максимально можлива користь, яку здатна дати інформація
	для досягнення мети
Вірогідність (об’єктивність)	Правдивість уявлень про джерело інформації
Доступність (зрозумілість,	Здатність адресата до сприйняття інформації
ясність)
Актуальність	Відповідність інформації поточному моменту часу

Види інформації

За способом сприйняття

За способом відображення

За суспільним значенням

•	Візуальна	•	Текстова
•	Аудільна	•	Числова
•	Тактильна	•	Графічна
•	Нюхова	•	Музична
•	Смакова	•	Комбінована

•Масова (повсякденна, суспільнополітична, естетична)

•Спеціальна (наукова, виробнича, технічна та ін.)

Вимірювання інформації в повідомленні

		Термін		Означення
	Кількість інформації			Величина, обернено пропорційна мірі ймовірності події,
	1	байт = 8 біт		про яку йдеться в повідомленні. Чим більша ймовірність
				події, тим меншу кількість інформації несе повідомлення
	1	Кбайт (кілобайт) = 1024 байт
				про її наступання, і навпаки. Імовірність очевидного пові-
	1	Мбайт (мегабайт) = 1024 Кбайт
				домлення дорівнює одиниці, а кількість інформації в ньому
	1	Гбайт (гігабайт) = 1024 Мбайт		дорівнює нулю.
	1	Тбайт (терабайт) = 1024 Гбайт
				Сучасне вимірювання кількості інформації відходить від зміс-
				ту повідомлень, зважаючи на їх кількісний аспект
	Біт (від англ. bina­ry digit —			Двійкова одиниця вимірювання кількості інформації; одна
	двійкова цифра)			з двох цифр — 0 або 1, які використовуються у двійковій сис-
				темі числення
	Байт (від англ. byte)			Одиниця вимірювання кількості інформації, що відповідає
				групі з восьми зв’язаних двійкових розрядів (бітів)
	Слово (машинне слово)			2 байти або 16 двійкових розрядів
	Подвійне слово			2 слова, або 4 байти, або 32 двійкові розряди

Основні поняття

3945У Інформатика в таблицях

Дія

Пояснення

Сприйняття

Отримання інформації за допомогою органів чуття та спеціальних пристроїв

Пошук

Пошук інформації за допомогою інформаційно-пошукових систем у мережі

Інтернет, базах (банках) даних тощо

Збирання

Накопичення вхідної інформації в інформаційній системі для подальшого

опрацювання та використання. Як правило, інформація, яку зібрано авто-

матизованими системами, записується в бази даних

Опрацювання

Отримання нової інформації на основі вхідної інформації

Перетворення

Перетворення вхідної інформації з однієї форми або структури в іншу

Формалізація

Переведення даних, які надходять із різних джерел, до однакової форми,

придатної до порівняння та підвищення рівня їх доступності

Фільтрація

Відсів «зайвих» даних, які не впливають на прийняття рішень (при цьому

має зменшитися рівень «шуму», а вірогідність і адекватність даних —

­зрости)

Сортування

Упорядкування інформації за заданою ознакою для надання зручності у ви-

користанні, підвищення рівня її доступності

Архівація

Зберігання інформації в зручній і доступній формі, яка служить для зни-

ження втрати під час зберігання, підвищення її надійності

Передавання

Передавання інформації від джерела інформації до приймача інформації,

а також процес точного або наближеного її відтворення

Зберігання

Фіксація інформації на спеціальних пристроях (носіях інформації) за допо-

могою умовних позначок для подальшого її зберігання

Кодування

Фіксація інформації за допомогою спеціальних позначок — кодів

Шифрування

Кодування інформації з метою її захисту

Захист

Комплекс заходів, які спрямовано на запобігання втрат, відтворення та мо-

дифікації інформації

Передавання інформації

Етапи розвитку засобів передавання інформації

Жести, мімі-

Писем-

Друкар­

Поштовий зв’язок,

ЕОМ,

ка, нерозбір-

Мова

телеграф, телефон,

електронні

ність

ство

ливі звуки

радіо і телебачення

мережі

Класична схема Шеннона передавання інформації

Джерело

Канал

Приймач

інформації

зв’язку

інформації

або

Джерело

Кодуючий

Канал

Декодуючий

Приймач

інформації

пристрій

зв’язку

пристрій

інформації

Тема 1. Інформація та інформаційні процеси

3945У Інформатика в таблицях