Основи програмування

Основні поняття мови

Мова— це система знаків (символів, жестів, міміки, положень перемикача тощо) для подання інформації, обміну інформацією. Це загальне означення

Алфавіт		Синтаксис		Семантика
Набір символів		Система правил складання базових конструк­		Правила тлумачення мовних
		цій мови		конструкцій

Класифікація мов

Природні мови

Штучні мови

Природні мови — мови, утворені завдяки Штучні (формальні) мови — мови, створені людьми спілкуванню людей у процесі їх історичного для розв’язання специфічних задач розвитку

Приклади: мови народів світу (українська, Приклади: мова математичних формул, нотна грамо­
російська, англійська тощо)	та, мови програмування тощо

Класифікація мов програмування

			Алгоритмічна мова — мова, призначена для подання алгоритму у вигляді
			послідовності вказівок для виконання їх виконавцем.
			Мови програмування — алгоритмічні мови, що призначені для опису ал­
			горитмів, які орієнтовані для виконання на комп’ютері.
	Тип мови		Означення
			Машинні мови
	Машинна мова для	Мова для запису машинних команд, дуже далека від понять, якими оперує
	перших ЕОМ	людина. Алфавіт машинної мови складається з двох символів {0, 1}.
		Скласти програму машинною мовою неможливо без високої кваліфікації
		­програмістів
			Мови програмування
	Низького рівня	Машинно залежні мови, що описують дії в термінах команд процесора.
		Першим кроком на шляху створення мов, що містять поняття, близькі понят­
		тям людини, стали мови, що перекладають символічні імена в машинні коди.
		Наприклад, мова асемблера описує дії в термінах команд процесора. Для
		кожного типу процесора існує своя мова асемблера, тому для перенесення про­
		грами на асемблері на іншу апаратну платформу її потрібно майже повністю
		переписати.
		Пізніше були створені програми, що транслюють арифметичні вирази
		(автокоди)
Поняття про мови програмування
				145

145 3945У Інформатика в таблицях

			Закінчення таблиці
	Тип мови		Означення
	Високого рівня		Машинно незалежні мови, що наближені до понять природної мови.
			У 1958 р. вступив у дію транслятор Фортрана — першої мови високого рівня
			(МВР). З розвитком і поширенням комп’ютерів намітився двоякий процес
			розвитку мов програмування: поява спеціальних та універсальних мов.
			Універсальні мови — мови, призначені для написання програм для
			розв’язання задач різного типу, що належать до різних галузей знань. (Пас­
			каль, Ci).
			Спеціальні мови — мови, призначені для написання програм для розв’язання
			спеціальних задач або задач однієї галузі знань (Пролог)
			Процедурні та непроцедурні мови
	Процедурні		Програма, написана процедурною мовою, описує, як розв’язувати, викорис­
			товуючи при цьому такі основні поняття, як слідування, розгалуження, цикл.
			(Наприклад Паскаль, Ci)
	Непроцедурні		Програма, написана непроцедурною мовою, описує, що робити, використову­
			ючи такі поняття, як підстановка, розгалуження, рекурсія. (Наприклад Лисп)

Системи програмування

Система програмування — інтегрована система, що поєднує засоби, які призначені для надання зручності під час створення програм.

Інтегровані середовища програмування		Системи візуального програмування
Засоби, які об’єднують редактор для введення		Засоби, за допомогою яких можна швидко ство­
та редагування програм, транслятор, засоби для		рювати програми шляхом візуального проекту­
збирання та налагодження програм		вання макета в графічному вигляді
Turbo, Pascal, Turbo C, Turbo Basic		Visual Basic, Visual C, Delphi

Трансляція

Трансляція (translation — «переклад») — переклад програм на машин­ ну мову.

Способи трансляції

Способи трансляції

	Інтерпретація	Компіляція
Інтерпретація (interpretation) — переклад, при яко­		Компіляція (compile — «збирати») — пере­
му кожна інструкція програми перекладається в ма­		клад, при якому весь текст програми зби­
шинні коди та виконується. Тільки після виконання		рається перед її виконанням та записується
одного фрагмента програми процесор переходить		в пам’ять комп’ютера. При перегляді про­
до опрацювання іншого фрагмента. Використовуєть­		грами транслятор виділяє місце в пам’яті
ся в тих випадках, коли потрібна простота трансля­		для кожної змінної. Відкомпільовану про­
ції (Basic), або там, де інший спосіб перекладання		граму (в машинних кодах) можна зберігати
дуже складний або навіть неможливий (Lisp)		для подальшого виконання
		Тема 6. Алгоритмізація. Основи програмування
146

146 3945У Інформатика в таблицях

Алгоритмічна мова Паскаль (Pascal)

Алгоритмічна мова Паскаль (Pascal) — мова програмування високого рів­ ня, яка названа на честь французького математика XVII ст. Блеза Паскаля, який був творцем першої механічної обчислювальної машини.

Рік		Подія
1970		Створена мова Паскаль як інструмент для навчання студентів навичок про­
		грамування. Автор мови — професор Федерального технічного Університету
		(Швейцарія) Ніклаус Вірт
1983		Створено перше діалогове середовище підготовки та виконання програм мовою
		Паскаль. Автор першого Турбо Паскалю Філіп Кан — засновник фірми Borland
		International
1992		Створено останню версію мови Паскаль — Паскаль 7.0 фірм Borland та
		Microsoft, що працює під MS DOS та Windows
З 1990 х років		Наступні версії мови набули розвитку в мові Delphi та працюють під OС
		Windows

Середовище Тurbo Pascal

Основні файли середовища програмування Турбо Паскаль

Файл		Призначення
turbo. exe		Файл завантаження інтегрованого середовища програмування Турбо Паскаль
turbo. hlp		Файл із даними для оперативної підказки (довідка)
turbo.tp		Файл конфігурації системи
turbo.tpl		Бібліотека стандартних модулів Турбо Паскаль
graph.tpu		Модуль з графічними процедурами і функціями
*.bgi		Драйвери різних типів відеосистем комп’ютера
*.chr		Файли векторних шрифтів

Основні компоненти екрана середовища програмування Турбо Паскаль

Компонент	Призначення
Полоса меню та під­	Основний доступ до команд меню та підменю
меню (зверху)

Область вікна (у центрі) Область введення та редагування програм

Строка статуту (внизу) Нагадування основних скорочень в активному вікні Надання швидкого варіанта виконання дій Інформація про те, яка функція виконується

Коротка довідка по вибраній команді меню та елементах діалогового вікна

Поняття про мови програмування
	147

147 3945У Інформатика в таблицях

Основні елементи меню середовища Турбо Паскаль 7. 0

	Пункт меню	«Гарячі» клавіші	Призначення
			File — робота з файлами
New			Створення нового файла
Open		F3	Відкривання (створення) файла для редагування
Save		F2	Зберігання файла (запис на диск)
Save as..		—	Збереження файла під новим іменем (вихідний файл зали­
			шається)
Save all		—	Збереження всіх файлів у відкритих вікнах
Exit		ALT + X	Вихід із середовища Турбо Паскаль
Список имен файлов		—	Вибір файла зі списку — вибрати курсором ім’я файла та на­
для редактирования			тиснути на Enter, для відміни вибору натиснути на Esc
			Window — работа з вікнами
Tile		—	Паралельне розміщення вікон на екрані
Cascade		—	Послідовне розміщення вікон у вигляді каскаду
Close all		—	Закриття всіх вікон редагування
Refresh display		—	Оновлення екрана середовища
Size		Ctrl + F5	Зміна розмірів вікна — Shift + курсорні клавіші;
Move		Ctrl + F5	Переміщення активного вікна курсорними клавішами
Zoom		F5	Розкриття вікна на весь екран, F5 — для відміни
Next		F6	Послідовна зміна активного вікна
Previous		Shift + F6	Зміна активного вікна у зворотному напрямку
Close		Alt + F3	Закриття активного вікна
List		Alt + 0	Показ списку вікон. Для активізації вікна вибрати курсором
			ім’я вікна і натиснути на Enter
			Edit — редагування файла
Undo		Alt + BS	Відміна попередньої команди редагування
Redo		—	Відновлення відміненої команди редагування
Cut		Shift + Del	Вилучення блоку з екрана в буфер (у вікно Clipboard)
Copy		Ctrl + Ins	Копіювання блоку з екрана в буфер
Paste		Shift + Ins	Копіювання блоку з буфера на екран
Clear		Ctrl + Del —	Вилучення блоку на екрані
Show Clipboard			Показ вікна для редагування вмісту буфера
			Тема 6. Алгоритмізація. Основи програмування
148

148 3945У Інформатика в таблицях

«Гарячі клавіші» у середовищі TurboPascal

«Гарячі клавіші» меню

Клавіші	Елемент меню	Призначення
F10		Активізація верхнього меню
Alt + пробіл	—	Перехід у (System) меню
Alt + C	Compile	Перехід у Compile меню
Alt + D	Debug	Перехід у Debug меню
Alt + E	Edit	Перехід у Edit меню
Alt + F	File	Перехід у File меню
Alt + H	Help	Перехід у Help меню
Alt + O	Options	Перехід у Options меню
Alt + R	Run	Перехід у Run меню
Alt + S	Search	Перехід у Search меню
Alt + W	Window	Перехід у Window меню
Alt + X	File/Exit	Завершує роботу Турбо Паскаль з виходом в ОС

«Гарячі клавіші» довідникової системи

Клавіші		Елемент меню		Призначення
F1		Help/Contents		Відкриття екрана довідкової інформації
F1, F1		Help/Help Help		Виклик довідкової інформації про довідникову систему
Shift + F1		Help/Index		Індексний пошук — за першими буквами слова, набраного
				на клавіатурі. Викликає зміст довідкової інформації
Alt + F1		Help/Previous Topic		Показ попереднього екрана довідкової інформації
Ctrl + F1		Help/Topic Search		Тематичний пошук — за словом, на яке вказує курсор
Alt + F10				Активізація локального меню, яке містить пункти основно­
				го меню, що найчастіше використовуються

«Гарячі клавіші» керування вікнами

	Клавіші		Елемент меню		Призначення
	Alt + #		—		Показ вікна з номером #
	Alt + 0		Window/Lisp		Показ списка відкритих вікон
	Alt + F3		Window/Close		Закриття активного вікна
	Alt + F5		Window/User Screen		Показ екрана користувача
	Shift + F6		Window/Previous		Повернення назад через всі відкриті вікна
	F5		Window/Zoom		Збільшення (зменшення) активного вікна
	F6		Window/Next		Прохід уперед через усі відкриті вікна
	Ctrl + F5		Window/Size/Move		Зміна розміру або позиції активного вікна
Поняття про мови програмування
						149

149 3945У Інформатика в таблицях

«Гарячі клавіші» редагування тексту програм

Клавіші		Елемент меню		Призначення
Ctrl + K B		—		Початок виділення блоку курсорними клавішами
Shift + курсорні		—		Виділення блоку
клавіши
Ctrl + K K		—		Кінець виділення блоку курсорними клавішами
Ctrl + K C		—		Копіювання блоку
Ctrl + K V		—		Переміщення блоку курсорними клавішами
Ctrl + K Y		—		Вилучення блоку
Ctrl + K R		—		Читання блоку з диска
Ctrl + K W		—		Запис блоку на диск
Ctrl + K H		—		Скасувати виділення блоку
Ctrl + Y		—		Вилучення рядка
Ctrl + Del		Edit/Clear		Вилучення виділеного тексту з переміщенням у буфер
Shift + Del		Edit/Cut		Вилучення виділеного тексту без переміщення у буфер
Ctrl + Ins		Edit/Copy		Копіювання виділеного тексту в буфер
Shift + Ins		Edit/Paste		Копіювання тексту з буфера в активне вікно
Ctrl + Q F		—		Пошук символів
Ctrl + Q A		—		Пошук і заміна символів

«Гарячі клавіші» роботи з програмами

Клавіші			Елемент меню		Призначення
Alt + F9			Compile/Compile		Компілювання останнього файла у вікні редактора
Ctrl + F2			Run/Program Reset		Перестановлення виконуваної програми
Ctrl + F4			Debug/Evaluate/Modify		Обчислення виразу
Ctrl + F7			Debug/Add Watch		Додавання виразу до перегляду
Ctrl + F9			Run/Run		Завантаження програми
F4			Run/Go to Cursor		Завантаження програми до позиції курсору
F7			Run/Trace Info		Виконання відстеження в процедурах
F8			Run/Step Over		Здійснення пропуску через виклики процедур
F9			Compile/Make		Компілювання/редагування зв’язків програми
Alt + F5.			—		Перегляд результату виведення на екран
					Тема 6. Алгоритмізація. Основи програмування
150

150 3945У Інформатика в таблицях

Службове	Означення		Опис
слово
		Розділ опису
		Розділ оголошень і угод
PROGRAM	Заголовок програ­	Заголовок програми складається із зарезервованого слова
	ми	PROGRAM та імені програми, яке є ідентифікатором (цей рядок
		може бути відсутнім)
{$ …}	Директиви компі­	У директивах компілятора можна вказати режими його роботи
	лятора	при трансляції програми
USES	Підключення біб­	За допомогою оператора USES підключаються до тексту програ­
	ліотек	ми модулі бібліотек (може бути використаний тільки один раз
		і його місце є чітко визначеним)
LABEL	Оголошення гло­	Розділ опису позначок містить перелічені через кому імена
	бальних позначок	позначок переходу, які можуть являти собою ціле число (від 0
		до 999), рядок символів або символьно цифрову конструкцію
CONST	Оголошення гло­	У розділі CONST містяться перелічені через кому константи, що
	бальних констант	використовуються в програмі
TYPE	Оголошення гло­	У розділі TYPE визначаються нові типи: можуть використовува­
	бальних типів	тися константи, раніше визначені в розділі CONST
VAR	Оголошення гло­	У розділі опису змінних VAR міститься список змінних, які
	бальних змінних	використовуються­	в програмі, та визначається їх тип

Розділ текстів процедур і функцій

Якщо в програмі використовуються процедури та/або функції, необхідно їх оголосити.

PROCEDURE Заголовок про­ За зарезервованим словом PROCEDURE (FUNCTION) містить­ (FUNCTION) цедури (функції) ся ім’я процедури (функції) та список формальних параметрів

(якщо вони є)

LABEL	Оголошення ло­
	кальних позначок
CONST	Оголошення ло­
	кальних констант
TYPE	Оголошення ло­
	кальних типів
VAR	Оголошення ло­
	кальних змінних

Оголошення локальних позначок, констант, типів та змінних. Локально оголошені конструкції доступні тільки всередині да­ ної підпрограми

	BEGIN	Основний блок	Тіло процедури (функції) обмежується службовими словами
	END;	(тіло) процедури	BEGIN…END;
		(функції)
		Розділ виконання (Розділ основного блоку програми)
	BEGIN	Основний блок	Основний блок складається з послідовності операторів, які ви­
	END.	(тіло) програми	значають послідовність дій для виконання алгоритму. Тіло про­
			грами обмежується службовими словами BEGIN…END., як і тіло
			підпрограми, але після оператора END ставиться крапка, що
			є позначенням кінця програми. Усі наступні описи будуть сприй­
			няті як коментар та ігноруватися транслятором
	Примітки. Немає потреби в жорсткому дотриманні порядку оголошень позначок, констант, типів
	та змінних.
Поняття про мови програмування
				151

151 3945У Інформатика в таблицях

Локальні

Глобальні

Усі об’єкти, описані в розділі оголошень і угод підпрограми, є локальними й можуть використо­ вуватися лише в цій підпрограмі

Об’єкти, описані в основній програмі та не пе­ реозначені в підпрограмі, називаються глобаль­ ними і доступні для використання як в основній програмі, так і в підпрограмах

Величини

Величина — базове поняття математичних та природничих наук, яке ха­ рактеризує стани деякого об’єкта або явища.

Загальні характеристики величини

Величина

Постійна (статична)		Змінна (динамічна)
Постійною величиною (константою) називаєть­		Змінною називається величина, значення якої
ся величина, значення якої не змінюється в про­		може мінятися в процесі виконання алгоритму.
цесі виконання алгоритму		У кожний момент часу змінна величина має дея­
		ке значення, яке називається поточним
У мові Паскаль для опису (оголошення) постій­		У мові Паскаль для опису (оголошення) змінних
них величин використовується службове слово		величин використовується службове слово VAR.
CONST. Наприклад, CONST n = 5;		Наприклад, VAR summer: integer; a_1, b: char;

Примітка. Якщо в процесі виконання алгоритму якась величина не набула значення, кажуть, що дана величина невизначена.

Типи величин в мові програмування Паскаль

Величини

Скалярні (прості)

Структуровані

Рядки

Стандартні

Користувацькі

Масиви

Цілі

Перелічувальні

Записи

Дійсні

Обмежені

Множини

Булевські (логічні)

Файли

Символьні (літерні)

Об’єкти

Тема 6. Алгоритмізація. Основи програмування

152

152 3945У Інформатика в таблицях

Тип		Назва		Потрібна пам’ять (байт)		Діапазон
Byte		Байтовий		1		0..255
Shortint		Короткий цілий		1		–121.. + 127
Word		Слово		2		0..65535
Integer		Цілий		2		32761.. + 32767
Longint		Довгий цілий		4		2147483641.. + 2147483647

Дійсні типи

Тип		Назва		Потрібна пам’ять		Мантиса		Діапазон
				(байт)
Single		З одинарною точністю		4		7..8		10(−45…+38)
Real		Дійсний		6		11..12		10(−39…+38)
Double		З подвійною точністю		8		15..16		10(−324…+308)
Extended		З підвищеною точністю		10		19..20		10(−4951…+4932)
Comp		Складний		8		19..20		−263 +1…+263 −1

Операції над числами

Тип чисел		Арифметичні операції		Операції відношення
Дійсні		+ , – , * , /		= , <> , < , > , <= , >=
Цілі		+ , – , * , div, mod		= , <> , < , > , <= , >=

Види запису чисел

Цілочисловий тип

	Десяткова система	Шістнадцяткова система
	У десятковій системі числа подані за допомогою	У шістнадцятковій системі числа подані за допо­
	десяткових цифр.	могою шістнадцяткових цифр.
	Діапазон змін десяткових чисел залежно	Діапазон змін чисел від 0000 до FFFF. Для запису
	від типу.	чисел використовується символ $
	Приклади: 123, – 34567	Приклади: $1234, $F1A3
	Дійсний тип
	З фіксованою крапкою	З плаваючою крапкою
	Ціла частина числа від дробової відділяється	Числа подані в експоненціальному вигляді: mEp,
	десятковою крапкою, перед числом ставиться	де m — мантиса (ціле або дробове число з десятко­
	знак «+» або «–».	вою крапкою), Е — позначка десяти в степені р,
	Приклади: 12.7; –22.99; + 34.5	р — порядок (ціле число).
		Приклади: 5.25Е + 02, –4.8Е –01
Поняття про мови програмування
			153

153 3945У Інформатика в таблицях

	Пріоритет	Умовна	Назва		Вираз		Тип змінних	Тип результату
	операції	позначка	операції				у виразі	виконання операції
						Логичні операції
	1	not	Логічне «НЕ»	not A			Логічний цілий	Логічний
	2	and	Логічне «І»	A and B			Логічний цілий	Логічний
	3	or	Логічне «Чи»	A or B			Логічний цілий	Логичний
	3	хor	Логічне	A хor B			Логічний цілий	Логічний
			«виключне ЧИ»
					Математичні операції
	2	*	Множення	X Y			Цілий	Цілий при множенні
							змішаний	цілих чисел, інакше — дійсний
	2	/	Ділення		X		Змішаний	Дійсний
					Y
	2	div	Ділення	N div M			Цілий	Цілий
	2	mod	Остача	N mod M			Цілий	Цілий
			від ділення
	3	+	Додавання	X +Y			Цілий	Цілий при операції з цілими
							змішаний	числами, інакше — дійсний
							дійсний
	3	–	Віднімання	X −Y
					Операції порівняння
	4	=	Дорівнює	X = Y			Числовий,	Логічний для всіх операцій
							символьний,	порівняння
	4	<>	Не дорівнює	X <> Y
							рядковий
	4	>	Більше ніж	X > Y
	4	<	Менше ніж	X < Y
	4	> =	Більше ніж або	X > = Y
			дорівнює
	4	< =	Менше ніж або	X < = Y
			дорівнює
					Специфічні операції
	1	@	Адреса змінної	@X			будь який	вказівник
	2	shl	Зсув ліворуч	Y shl N			Цілий	Цілий
	2	shr	Зсув праворуч	Y shr N			Цілий	Цілий
	2	*	Переріз	C*D			Множина	Множина
	3	+	Об’єднання	C +D			Множина	Множина
	3	–	Віднімання	C −D			Множина	Множина
	3	+	Додавання	S +T			Символ, рядок	Рядок
	4	in	Входження	E in D			Елемент множини	Логічний
			в множину

Примітка. Під змішаним типом у виразі маються на увазі операції із цілими та дійсними типами змінних.

	Тема 6. Алгоритмізація. Основи програмування
154

154 3945У Інформатика в таблицях

Найменування функції/

Тип аргументу

Тип значення

Результат обчислення

процедури

Математичні функції

Abs(x)

Цілий

Цілий

Абсолютне значення х

Дійсний

Дійсний

Sin(x)

Дійсний

Дійсний

Синус х у радіанах

Cos(x)

Дійсний

Дійсний

Косинус х у радіанах

Arctan(x)

Дійсний

Дійсний

π

π

Арктангенс х −

< y

<

2

2

Sqrt(x)

Цілий

Дійсний

Квадратний корінь із х (

x , де x > 0)

Дійсний

Sqr(x)

Цілий

Цілий

Значення х у квадраті (х2)

Дійсний

Дійсний

Exp(x)

Дійсний

Дійсний

Значення е в степені х

(ех, де e = 2. 718282...)

Ln(x)

Дійсний

Дійсний

Натуральний логарифм х (х > 0)

Frac(x)

Дійсний

Дійсний

Дробова частина х

Int(x)

Дійсний

Дійсний

Ціла частина х

Randomize

—

—

Ініціалізація розподілу випадкових

чисел

Random

—

Дійсний

Випадкове число (0 y < 1)

Random(x)

Цілий

Цілий

Випадкове число (0 y < x )

Succ(c)

Порядковий

Порядковий

Наступне за с значення

Pred(c)

Порядковий

Порядковий

Попереднє від с значення

Математичні процедури

Inc(x)

Цілий

Цілий

Збільшує х на 1 (x:= x+1;)

Dec(x)

Цілий

Цілий

Зменшує х на 1 (x:= x−1;)

Inc(x, n)

Цілий

Цілий

Збільшує х на n (x:= x+n;)

Dec(x, n)

Цілий

Цілий

Зменшує х на n (x:= x−n)

Функції перетворення типів зміних

Trunc(x)

Дійсний

Довгий цілий

Ціла частина х

Round(x)

Дійсний

Довгий цілий

Округлення х до цілого

Odd(x)

Цілий

Логічний

Повертає True, якщо х є непарним

числом

Сhr(x)

Байтовий

Символьний

Символ ASCII коду х

Ord(c)

Символьний

Байтовий

ASCII код символу с

Процедури перетворення типів змінних

Str(x, s)

x — цілий або

s — рядковий

Послідовність символів s з цифр

дійсний

числа x

Val(s, х, cod)

s — рядковий

х — цілий або дій­

Двійкова форма числа х послідовності

сний,

символів s (сod — код помилки)

cod — цілий

Поняття про мови програмування

155

155 3945У Інформатика в таблицях

Вказівки алгоритмів (команди)

Прості вказівки алгоритмів (прості команди)

Простимивказівкаминазиваються команди, які не використовують умови при своєму виконанні.

Лінійні алгоритми складаються з простих команд.

Назва			Призначення та дії
команди					Формат		Приклади
Присвою­			Задає або змінює поточне		<ім’я змінної>: = <значення>;		A: = 5; D: = 10;
вання			значення деякої змінної		<ім’я змінної>: = <ім’я змінної >;		A: = D;
					<ім’я змінної>: = <вираз>;		A: = A + D * 5;
Введення			Використовується для		READ (список введення);		read (А);
			визначення початкових		READLN (список введення);		readln (В);
			значень певних змінних				readln (А, В); — введен­
			величин і складається з				ня з клавіатури
			імені команди та списку				read (f, А, B); — вве­
			введення, який містить				дення з файла, якщо
			імена змінних, значення				f — ім’я файлової змін­
			яких будуть вводитися				ної;
			з клавіатури або файла,				А, B — імена змінних
			тобто змінним будуть при­
			своюватися якісь певні
			значення
Виве­			Складається з імені ко­		WRITE (список виведення);		write (А);
дення			манди та списку виведен­		WRITELN (список виведення);		writeln (В);
			ня — списку констант,				writeln(А,В,А+В);—
			змінних або виразів, зна­				виведення на екран
			чення яких будуть виво­				монітора
			дитися на екран монітора,				WRITE (f, А, B); — виве­
			на принтер або інший при­				дення у файл, якщо
			стрій виведення				f — ім’я файлової змін­
							ної;
							А, B — імена змінних
Виклик			Складається з імені до­		Має різний вигляд у разі викли­		Виклик процедури:
допоміж­			поміжного алгоритму		ку алгоритму функції або		PRO (a, b, c)
ного алго­			та списку фактичних па­		алгоритму процедури		Виклик функції:
ритму			раметрів				X: = FU(a, b)
					Тема 6. Алгоритмізація. Основи програмування
156

156 3945У Інформатика в таблицях

Складені вказівки алгоритмів (складені команди)

Складні команди — команди, у яких на відміну від простих команд, при­ сутні умови, залежно від істинності яких і виконуються або не виконуються оператори, що входять до складу складової команди.

Складні команди

Галуження

Цикл

Класичне

Узагальнене

Ітераційний

Цикл з

відомою кількістю

(вибір)

повторень (цикл із параметром)

Повне

Повний

Цикл з перед­

галуження

вибір

умовою

Неповне

Неповний

Цикл з після-

галуження

вибір

умовою

Алгоритми галуження

Алгоритм галуження описує обчислювальний процес, у якому напрям подальших дій залежить від деякої умови. Такий алгоритм виконується за одним із декількох заздалегідь передбачених напрямів.

Команди галуження мовою програмування Паскаль

Класичний алгоритм галуження реалізовує дії за одним із двох напрямів, один з яких передбачає виконання дій в разі виконання умови, другий — не­ виконання.

Вибір є узагальненням класичного алгоритму розгалуження. Вибір вико­ ристовується в тому випадку, коли визначено різні дії в разі декількох виходів. Ця конструкція використовується для заміни конструкцій із вкла­ дених операторів if.

Неповне галуження		Повне галуження
Конструкція If Then (неповне галуження)		Конструкція If Then Else (повне розгалуження) вико­
використовується в тому випадку, коли		ристовується в тому випадку, коли визначено різні дії
визначено дії тільки в разі виконання		в разі виконання та невиконання умови.
умови.		Формат:
Формат:		IF <умова> THEN <оператор1> ELSE <оператор2>;
IF <умова> THEN <оператор>;
Неповний вибір		Повний вибір

Конструкція Case Of (неповний вибір) використовується­ в тому випадку, коли визначені дії тільки в разі виконання за­ даних умов.

Формат:

CASE <порядкова змінна> OF <значення>: <оператори> END;

Конструкція Case Of Else (повний вибір) використо­ вується в тому випадку, коли визначені дії в разі вико­ нання заданих умов та в разі невиконання жодної з них.

Формат:

CASE <порядкова змінна> OF <значення>: <оператори> ELSE <оператор>;

END;

Поняття про мови програмування
	157

157 3945У Інформатика в таблицях

Циклічні алгоритми

Циклічнийалгоритм(повторення)— алгоритм, у якому деяка серія команд повторюється кілька разів (тобто в циклі).

Означення	Реалізація	Мова Паскаль
	Цикл із передумовою

Цикл, у якому тіло циклу вико­ нується тільки у випадку вико­ нання умови, за­ даної перед тілом циклу

1. Перевіряється умова, задана пе­	Альтернативна назва:
ред тілом циклу.	«цикл While Do»

2.Якщо умова істинна, то викону­ Формат оператора: ється тіло циклу й перехід на п. 1. WHILE <умова> DO

3. У протилежному випадку (якщо	<оператор>;
умова хибна) виконання циклу	де <умова> — проста або складена умова;
припиняється, і керування пере­	<оператор> — простий або складений
дається операторові, який слідує	оператор
за оператором циклу

Примітка. Тіло циклу може не виконатися жодного разу, якщо умова циклу відразу задана хибна.

Цикл з післяумовою

Цикл, тіло циклу	1.	Виконується тіло циклу.	Альтернативна назва:
якого виконуєть­	2.	Перевіряється умова, задана піс­	«цикл Repeat Until»
ся доти, поки		ля тіла циклу.	Формат оператора:
умова, задана піс­	3.	Якщо умова істинна, то виконан­	REPEAT <оператор> UNTIL <умова>;
ля тіла циклу, не		ня циклу припиняється й керу­	де <умова> — проста або складена умова;
стає істинною		вання передається операторові,	<оператор> — простий або складений
		який слідує за оператором циклу.	оператор
	4.	Інакше (якщо умова хибна) пере­
		хід на п. 1

Примітка. Тіло циклу виконається хоча б один раз, навіть якщо умова циклу відразу задана істинна.

Цикл з покроковою зміною аргументу (із заданою кількістю повторень, цикл із лічильником)

Цикл, у якому	1.	Аргументові привласнюється по­	У мові Паскаль реалізовані два оператори
тіло циклу вико­		чаткове значення.	циклу з покроковою зміною аргументу:
нується заздале­	2.	Якщо значення входить у зада­	Назва:
гідь відому кіль­		ний діапазон, то виконується	1.	«цикл For То»
кість разів		тіло циклу.		(цикл із кроком 1);
	3.	Аргумент змінюється на заданий	2.	«цикл For DownТо»
		крок; виконується п. 2.		(цикл із кроком 1).
	4.	Якщо значення не входить у за­	Формат оператора:
		даний діапазон, то виконання	FOR<лічильникциклу>: = <початковезна­
		циклу припиняється й керуван­	чення> TO (DOWNTO) <кінцеве значення>
		ня передається операторові, який	DO <оператор>;
		слідує за оператором циклу	де <лічильник циклу> — змінна поряд­
				кового типу; <початкове значення>
				і <кінцеве значення> — вирази того
				самого типу, що й <лічильник циклу>
				(діапазон зміни лічильника циклу);
				<оператор> — простий або складений
				оператор

Примітки. У різних алгоритмічних мовах реалізація цього циклу може передбачати використання аргументів різних типів, зміну аргументу на різний крок, різний діапазон зміни аргументу та ін. Тіло циклу може не виконатися жодного разу, якщо початкове й кінцеве значення циклу утворю­ ють порожній діапазон.

	Тема 6. Алгоритмізація. Основи програмування
158

158 3945У Інформатика в таблицях

Приклад. Знаходження суми перших 100 натуральних чисел методом послідовного додавання.

Цикл з передумовою		Цикл з післяумовою		Цикл з покроковою зміною аргументу
m:=0; S: =0;		m:= 0; S: = 0;		а) S: =0;
WHILE m<100 DO		REPEAT		for m:=1 to 100 do
begin		m:=m +1;		S:=S+m;
m:=m+1;		S:=S+m;		б) S: =0;
S:=S+m;		UNTIL		for m:=100 downto 1 do
end;		m >= 100;		S:=S+m;

Основні помилки при компіляції програм у середовище Turbo Pascal

	Повідомлення компілятора		Пояснення
	Cannot evaluate this expression		Неможливо обчислити даний вираз
	Cannot evaluate without System unit		Неможливо обчислити без модуля SYSTEM
	Cannot Read or Write variable of this type		Немає можливості читати або записати змінні
			даного типу
	Constant out of range		Значення константи виходить за межі допусти­
			мих значень
	Critical disk error		Критична помилка диску
	Disk full		Диск заповнений
	Division by zero		Ділення на нуль
	Error in expression		Помилка у виразі
	Error in integer (real) constant		Помилка в цілій (дійсній) константі
	Error in statement		Помилка у твердженні
	Error in type		Помилка у визначенні типу
	Error in type		Помилка у визначенні типу
	File not found		Файл не знайдено
	Invalid file name		Помилкове ім’я файла
	Line too long		Рядок надто довгий
	Operand types do not match operator		Типи операндів не відповідають оператору
	Out of memory		Вихід за межі пам’яті
	String constant exceeds line		Рядкова константа перевищує розміри рядка
	Syntax error		Синтаксична помилка
	Too many variables		Забагато змінних
	Type mismatch		Невідповідність типів
	Unexpected end of file		Несподіваний кінець файла
	Unknown identifier		Невідомий ідентифікатор
Поняття про мови програмування
				159

159 3945У Інформатика в таблицях