44

Малi країни Європи: Андора, Монако, Сан-Марiно, Ліхтенштейн

Андорра й Сан-Марiно - однi з найстарiших країн Європи. Монако - хоч i невелика країна, проте її корiнне населення усвiдомлює себе окремим етносом, що має назву монегаски. Ліхтенштейн - мала країна з виразною спеціалізацією й стабільним місцем у європейській спільноті. Тому приєднання до бiльших країн чи iнших суттєвих змiн устрою цих країн не передбачається.

Північна Європа

Норвегія

Держава здебільшого однонацiональна: 98% населення - норвежцi, якi проживають переважно у прибережних районах пiвдня країни. Проте є і корiнний недержавний народ - саамi, що населяють здебiльшого iсторичну область Hорланд на пiвночi країни та райони зi складними природними умовами в центрi країни. Саамi не мають великих консолiдуючих центрiв, але можуть створити етнодержавне утворення на пiвночi Hорвегiї, Швецiї та Фiнляндiї для збереження нацiональної iдентичностi та культури, протидiї iндустрiалiзацiї та напливу переселенцiв на територiю їх проживання. В умовах демократичного суспiльства Пiвнiчної Європи сaме прагнення народу до суверенiтету над своїми землями може бути достатнiм для виникнення країни саамi (найiмовiрнiша назва її - Лапландiя, позаяк саме так називають пiвнiч Скандинавського пiвострова). Це державно-полiтичне утворення залишиться прив'язаним до своїх сусiдiв як економiчно, так i полiтично i, ймовiрно, ввiйде до Пiвнiчної Ради.

Архiпелаг Шпiцберґен, який належить Hорвегiї, не має корiнного етносу, а також ні

45

полiтичних, нi економiчних умов для автономного iснування й не може претендувати на окреме етнодержавне утворення.

Межі

До Лапландії ймовiрно, вiдiйдуть фюльке (область) Фiнмарк, крiм схiдної частини її узбережжя, та гiрська частина фюльке Тромсьо.

Швеція

Близько 96% населення країни - шведи. Вони проживають компактно на пiвднi країни та у прибережних районах. Проте на пiвночi країни, в Лапландiї, проживає корiнний народ цiєї територiї - саамi. Як вiдзначено вище (див. Hорвегiя), в умовах iнтегрованої полiтично й економiчно демократичної Європи саамi також можуть претендувати на власне етнодержавне утворення. Адже, як прогнозується, в Європi основнi функцiї держави будуть еволюцiонувати вiд полiтичних i економiчних до захисту та створення умов для всебiчного розвитку культур народiв, збереження їх етнiчної iдентичностi. Тому створення етнодержавного утворення саамi було б дуже актуальним, адже збереження та розвиток культури цього малочисельного та самобутнього народу, безумовно, збагатило б європейську культуру й не суперечило б iнтересам країн, на територiї яких проживають саамi. Тому ймовiрним є виникнення такого утворення, яке, вiдповiдно до традицiйної назви цієї територiї, мало б назву Лапландiя (та й однiєю з назв саамi є "лапарi", отже Лапландiя - країна лапарiв).

Межi.

Лапландія Пiвнiчно-захiдна частина льона (областi) Hоррботтен i пiвнiчна - льона Вестерботтен, а також бiльша частина норвезького фюльке Фiнмарк, гiрська частина фюльке Тромсьо та пiвнiчна частина фiнського ляну Лаппi. Консолiдацiйним центром саамi в Норвегiї є Кьоутокейно, у Фiнляндiї - Iнарi. Проте, найiмовiрнiше, столицею буде Кiруна як найбiльше й найрозвиненiше мiсто цiєї територiї.

Фінляндія

Фiни становлять близько 93% населення країни. Hаявна також нацiональна меншина шведiв (близько 6%), якi проживають компактно на пiвденному заходi країни, зокрема на Аландських островах. Шведи мають культурну та мовну автономiю. Шведська мова є другою офiцiйною мовою Фiнляндiї. Хоча шведи (особливо мешканцi Аландських островiв) мають високу етнiчну самосвiдомiсть й можуть ставити питання про бiльшу автономiю чи навiть приєднання до Швецiї, такий варiант малоймовiрний. Адже Фiнляндiя протягом значного перiоду була шведською колонiєю, а шведи у Фiнляндiї (крiм Аландських островiв) не є корiнним етносом. Ще в XIX столiттi внаслiдок впливу колишньої метрополiї переважна бiльшiсть фiнiв розмовляла шведською мовою (для нової метрополiї - Росiї - це виявилося значною проблемою). Тому будь-якi територiальнi змiни мiж Фiнляндiєю та Швецiю вiдновлювали б давнi суперечностi, які в мирнiй i спокiйнiй Пiвнiчнiй Європi нiкому не потрiбні. Дотримання усiх прав шведської автономiї та наявнiсть етнiчної держави шведської нацiї не дають пiдстав прогнозувати видiлення земель, заселених шведами.

Iнша малочисельна меншина, саамi, через спорiдненiсть з фiнами майже асимiльована. Проте на пiвночi країни проживає компактно певна кiлькiсть саамi. Значно бiльшу територiю саамi займають у сусiднiх Швецiї та Hорвегiї, де претендують на власне етнодержавне утворення.

Фiнляндiя об'єктивно зацiкавлена в такому утвореннi, оскільки розвиток спорiдненого етносу