- •I принесуть до нього славу й честь народiв
- •Вступ
- •Основні чинники глобальних процесів
- •Глобальні тенденції та процеси
- •Методичнi основи прогнозних рiшень
- •Предметний коментар
- •Європа
- •Естонія
- •Латвiя
- •Литва
- •Калiнiнградська область Росiйської Федерацiї
- •Білорусь
- •Україна
- •Молдова
- •Центральна Європа
- •Австрія
- •Німеччина
- •Мальта
- •Польща
- •Румунія
- •Швейцарія
- •Словаччина
- •Угорщина
- •Ватикан
- •Західна Європа
- •Велика Британiя
- •Iрландiя
- •Іспанія
- •Португалiя
- •Францiя
- •Бельгiя
- •Hiдерланди
- •Люксембург
- •Малi країни Європи: Андора, Монако, Сан-Марiно, Ліхтенштейн
- •Норвегія
- •Швеція
- •Фінляндія
- •Ісландія
- •Південна Європа
- •Греція
- •Болгарія
- •Хорватія
- •Словенія
- •Македонія
- •Югославія
- •Боснiя i Герцоговина
- •Росіська Федерація (європейська частина)
- •Близький Схід
- •Йорданiя
- •Саудiвська Аравiя
- •Кувейт
- •Об'єднанi Арабськi Емiрати
- •Оман, Катар, Бахрейн
- •Сирiя
- •Лiван
- •Iзраїль
- •Iрак
- •Росія (Азійська частина), Закавказзя і Туреччина
- •Азiйська частина Росiйської Федерацiї
- •Туреччина
- •Грузiя
- •Вiрменiя
- •Азербайджан
- •Туркменистан
- •Узбекистан
- •Киргизстан
- •Таджикистан
- •Казахстан
- •Далекий Схід
- •Китай
- •Монголiя
- •Корея
- •Японiя
- •Південно-Східна Азія
- •М'янма
- •Таїланд
- •В'єтнам
- •Камбоджа
- •Лаос
- •Сiнгапур
- •Малайзiя
- •Iндонезiя
- •Фiлiпiни
- •Південна Азія
- •Iран
- •Афганiстан
- •Пакистан
- •Iндiя
- •Бангладеш
- •Бутан
- •Hепал
- •Шрi-Ланка
- •Африка
- •Північна Африка
- •Марокко
- •Алжир
- •Єгипет
- •Мавританія, Західна Сахара
- •Буркіна-Фасо
- •Західна Африка
- •Сенегал
- •Кабо-Верде
- •Кот д'Івуар
- •Гана
- •Сьєрра-Леоне
- •Того
- •Камерун
- •Габон
- •Екваторіальна Гвінея
- •Сан-Томе на Прінсіпі
- •Центральна Африка
- •Центрально-Африканська Республіка
- •Руанда, Бурунді
- •Конго-Кінщаса, Конго-Браззавіль
- •Ангола
- •Східна Африка
- •Уганда
- •Сомалі
- •Джібутті
- •Еритрея
- •Судан
- •Південна Африка
- •Південно-Африканська Республіка
- •Ботсвана
- •Свазіленд
- •Лесото
- •Зімбабве
- •Замбія
- •Малаві
- •Мозамбік
- •Мадагаскар
- •Маврикій
- •Сейшельські острови
- •Комори
- •Реюньйон
- •Танзанія
- •Канада
- •Сполучені Штати Америки
- •Мексика
- •Континентальні держави Центральної Америки(Гватемала, Беліз, Гондурас,Сальвадор, Нікарагуа, Коста-Ріка та Панама)
- •Острівні держави та колонії басейну Карибського моря
- •Аргентина
- •Уругвай
- •Парагвай
- •Бразилія
- •Болівія, Перу, Еквадор
- •Колумбія
- •Венесуела, Гайана, Суринам, Французька Гвіана Фолклендські Острови
- •Австралія та Океанія
- •Океанія
- •Австралія
- •Нова Зеландія
- •Папуа-Нова Гвінея
95
Туркмени мають тут свiй консолiдацiйний центр - Андхой. Може розглядатися варiант утворення тут незалежної туркменської держави, проте така держава була б набагато слабшою вiд сучасного Туркменистану i не змогла б довго проiснувати окремо. Афганськi туркмени не виявляють прагнень до окремої державностi, їм бракує власної соцiальної структури. Тому прогнозується об'єднання Туркменистану.
Межi Туркменистану - сучасна територiя країни; прилеглi до сучасного Туркменистану, населенi й контрольованi туркменами пiвнiчно-захiднi частини афганських провiнцiй Джаузджан, Фар'яб, пiвнiчна частина провiнцiї Бадгiс. Столицею, очевидно, залишиться Ашгабат.
Узбекистан
Ситуацiя загалом дещо схожа на ситуацiю в Туркменистанi. Проте суттєвою вiдмiннiстю є перебування у складi сучасного Узбекистану Каракалпацької автономiї з центром у місті Нукус. Тому прогнозованими змiнами є виокремлення цiєї автономiї в незалежне державне утворення, а також приєднання до Узбекистану узбецьких етнiчних земель сучасного Афганiстану.
Каракалпакiя населена окремим народом, що проживає на цiй територiї здавна. Те, що цей народ не вдалося асимiлювати й вiн зберiг свою самобутнiсть, виборовши автономiю, свiдчить про його достатню нацiональну зрiлiсть для створення власної держави. Ситуацiя в Узбекистанi далеко не така стабiльна, як у сусiдньому Туркменистанi. У країнi нема єдностi щодо ролi iсламу в суспiльствi - досить сильними є прихильники полярних позицiй. Крiм того, на сходi країни не розв'язано проблему мiжетнiчних узбецько-таджицьких i узбецькокиргизьких стосункiв. Безпосередня заангажованiсть Узбекистану в афганському конфлiктi значно бiльша, нiж Туркменистану. Це потребує ресурсiв i сприяє внутрiшнiй нестабiльностi в Узбекистанi. Тому виникнення умов, сприятливих для сепарацiї Каракалпакiї, достатньо реальне. Прогнозується утворення незалежної Каракалпакiї зi столицею у місті Нукус.
Може бути також розглянуто виділення в окреме етнодержавне утворення Хорезмської області, яка після відокремлення Каракалпакії стає анклавом. Цьому сприяє й історичний прецедент існування Хіванського емірату, що його основною частиною була територія Хорезму. Проте хоча Хорезм завжди був особливою територією Середньої Азії, ця особливість не етнічна, а регіональна. Основне населення Хорезму - узбеки. Оскільки в Узбекистані прогнозуються не лише сепараційні, а й консолідаційні процеси, то, найімовірніше, Хорезм залишиться частиною Узбекистану.
Компенсацiєю за втрату Каракалпакії для нового Узбекистану стануть етнiчнi територiї узбекiв Афганiстану, що контролюються узбецькими ватажками, котрі отримують неофiцiйну, проте досить суттєву допомогу вiд уряду Узбекистану в боротьбi з талiбами (релiгiйна органiзацiя талібів фактично повністю стоїть на позицiях пуштунського шовiнiзму). Про можливiсть вiдкритої боротьби проти iсламських екстремiстiв говорить вже й офiцiйний уряд, особливо пiсля вибухiв бiля президентського палацу в Ташкентi взимку 1998 р. У цих вибухах звинувачено прихильникiв талiбiв. Тому пiсля остаточного розпаду Афганiстану етнiчнi узбецькi територiї, безперечно, буде приєднано до Узбекистану.
Межi.
Каракалпакія - сучасна Каракалпацька автономна республіка. Столиця - місто Нукус. Узбекистан - територiя сучасного Узбекистану без Каракалпакiї; узбецькi етнiчнi територiї в