МІНІСТЕРСТВО УТВОРЕННЯ Й НАУКИ,

МОЛОДІ Й СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

Методичні вказівки до семінарських занять

І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ

«ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ»

ДЛЯ МАГІСТРАНТІВ

Затверджено

на засіданні

кафедри філософії

Протокол № від 2012 р.

Харків 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗГОРНУТИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ Й РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Різноманіття форм пізнавальної діяльності й знання

2. Структура, методи й форми наукового знання

3. Теоретичні моделі розвитку науки у філософії науки ХХ сторіччя

ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ Й РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Історичні типи науки

2. Позитивістська філософія науки

3. Основні логіко-гносеологічні проблеми сучасної науки

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИБОРУ ТЕМИ Й НАПИСАННЮ ЕСЕ

Додаток А

ВСТУП

Завданням курсу «Філософські проблеми наукового пізнання» є ознайомлення магістрантів з особливостями, методами й структурою наукового знання, його філософськими підставами; короткою історією філософії науки і її основних плинів; актуальними філософськими й методологічними проблемами сучасної науки, основними тенденціями й проблемами її подальшого розвитку.

Не менш важливою метою курсу є щеплення магістрантам базових навичок використання філософської методології при розгляді світоглядних проблем, у тому числі пов'язаних з розвитком науки.

Методичні рекомендації містять: розгорнутий план лекцій; теми семінарських занять, базові поняття й положення до них; теми для самостійного вивчення й базові поняття й положення до них; рекомендації до вибору теми й написанню есе.

Розгорнутий план лекцій

1. Наукове пізнання

Сутність пізнання. Наука як вид пізнавальної діяльності. Наука як система знань. Наука як соціальний інститут. Наукове пізнання в співвідношенні з повсякденним, міфологічним, релігійним, філософським пізнанням. Особливості наукового пізнання: об'єктивність, вірогідність, предметність, обґрунтованість, універсальність. Особливості мови науки. Критерії демаркації науки й не-науки.

2. Структура наукового знання

Класифікація наук: природні, технічні, гуманітарні. Математичне знання. Фундаментальна й прикладна наука. Емпіричне наукове пізнання: сутність, методи, структурні елементи. Теоретичне наукове пізнання: сутність, методи, структурні елементи. Факт. Емпіричний і теоретичний закон. Теорія й концепція. Гіпотетико-дедуктивний метод. Моделювання. Зв'язок емпіричного й теоретичного наукового знання. Метатеоретичний рівень наукового пізнання.

3. Наукове пізнання як предмет філософського дослідження

Історичні форми взаємозв'язку науки й філософії. Натурфілософія як історична форма взаємозв'язку філософії й науки. Філософські основи класичного природознавства. Позитивістська традиція у філософії науки. Марксистська традиція у філософії науки. Ситуації виникнення філософських і методологічних проблем у науці. Функції філософії в науковому пізнанні. Філософія як спосіб включення наукового пошуку в соціокультурний контекст. Філософія й самосвідомість ученого. Криза класичної методології й формування некласичного типу науковості в першій третині ХХ сторіччя.