23тв
.pdf23 ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ ТВЕРДОГО ТІЛА
23 ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ ТВЕРДОГО ТІЛА
ЗВЕДЕННЯ ОСНОВНИХ ФОРМУЛ
23.1 Молярна внутрішня енергія хімічно простих (що складаються з однакових атомів) твердих тіл у класичній теорії теплоємності визначається формулою
UM =3RT ,
де R – газова стала; T – термодинамічна температура. 23.2 Теплоємність тіла при сталому об’ємі визначається
першою похідною від внутрішньої енергії U за температурою, тобто
C = dUdT .
23.3 Закон Дюлонга і Пті. Молярна теплоємність CM хімічно простих твердих тіл визначається співвідношенням
CM =3R .
23.4 Закон Неймана-Коппа. Молярна теплоємність хіміч-
но складних тіл (що складаються із різних атомів) дорівнює
132
23 ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ ТВЕРДОГО ТІЛА
CM = n 3R ,
де n – загальна кількість частинок у хімічній формулі спо-
луки.
23.5 Середнє значення енергії <Е> квантового осциля-
тора, що припадає на один ступінь вільності, у квантовій теорії Ейнштейна визначається за формулою
W =W0 |
+ |
|
hω |
, |
||
|
|
|
||||
exp |
(hω kT )−1 |
|||||
|
|
|
||||
де W0 – нульова енергія, |
або енергія при T = 0 |
(W0 =12 hω); ω - циклічна частота коливань осцилятора;
k– стала Больцмана; T – термодинамічна температура.
23.6Молярна внутрішня енергія кристала у квантовій теорії теплоємності Ейнштейна визначається співвідношенням
UM =UM 0 +3R exp (θθEE T )−1 ,
де UM 0 = 32 RθE - молярна нульова енергія за теорією Ейн-
штейна; θE = hωk - характеристична температура Ейнштейна.
23.7 Молярна теплоємність кристала у квантовій теорії теплоємності Ейнштейна дорівнює
θ |
2 |
exp (θE |
T ) |
|
|
||||
CM = 3R |
E |
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
( |
E |
|
) |
|
2 |
|||
T |
T |
|
|
||||||
exp |
θ |
|
|
−1 |
|
|
133
23 ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ ТВЕРДОГО ТІЛА
При низьких температурах (T <<θE ):
CM =3R θTE 2 exp (−θE T ).
23.8 Частотний спектр коливань у квантовій теорії теп-
лоємності Дебая задається функцією розподілу частот g(ω). Кількість dZ власних частот тіла, які припадають на інтервал від ω до ω+dω, визначається виразом
dZ = g(ω)dω .
Для тривимірного кристала, який містить N атомів:
dZ = ω93N ω2 dω ,
max
де ωmax – максимальна частота, яка обмежує спектр коли-
вань.
23.9 Молярна внутрішня енергія кристала за теорією Дебая дорівнює
|
|
|
|
T |
3 θD T |
x |
3 |
|
|
|
UM |
=UM ,0 |
+3RT 3 |
|
|
∫0 |
|
|
dx , |
||
|
exp (x)−1 |
|||||||||
|
|
|
|
θD |
|
134
23 ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ ТВЕРДОГО ТІЛА
де UM ,0 = 98 RθD - молярна нульова енергія кристала за тео-
рією Дебая; θD = hωmax k - характеристична температура Дебая;
x = hkTω .
23.10 Молярна теплоємність кристала за теорією Дебая визначається співвідношенням
|
|
|
T |
3 θD |
T |
x3dx |
|
3 |
(θD |
T1 ) |
||||||
CM |
= 3R 12 |
|
|
1 |
|
∫ |
|
|
|
|
− |
|
|
|
. |
|
θ |
|
e |
x |
−1 |
|
θD T1 |
−1 |
|||||||||
|
|
|
D |
0 |
|
|
|
e |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В області низьких температур (T <<θD ) остання формула набуває вигляду
|
|
12π |
4 |
|
T |
3 |
CM |
= |
|
R |
. |
||
5 |
|
|
||||
|
|
|
|
θD |
23.11Енергія ε фонона пов’язана з циклічною частотою
ωколивань класичної хвилі співвідношенням
ε= hω .
23.12Квазіімпульс фонона
p= 2π hλ .
23.13Швидкість фонона є груповою швидкістю звукових хвиль у кристалі:
135
23 ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ ТВЕРДОГО ТІЛА
u = dWdp .
При малих значеннях енергії фонона дисперсією хвиль можна знехтувати, і тоді групова та фазова швидкості однакові:
u = v =W p .
23.14 Швидкості поздовжніх vl та поперечних vt хвиль
у кристалі визначаються за формулами:
vl = Eρ , vt = Gρ ,
де E і G - модулі відповідно повздовжньої та поперечної пружності (модуль Юнга та модуль зсуву); ρ - густина тіла.
ЕЛЕКТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ
23.15 Закони Ома і Джоуля-Ленца у диференціальній формі мають вигляд:
j =γ E , ωP =γ E2 ,
де j - густина струму; ωP - об’ємна густина теплової потужності; γ - питома провідність; E - напруженість електрич-
ного поля.
23.16 Питома електрична провідність визначається спів-
відношенням
136
23 ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ ТВЕРДОГО ТІЛА
γ = |
1 |
e2n l |
, |
|
2 |
m u |
|
де e і m - заряд і маса електрона; |
n - концентрація елект- |
ронів; l - середня довжина їх вільного пробігу; u - середня
швидкість хаотичного руху електронів.
23.17 Закон Відемана - Франца має вигляд
λ = 3 k2 T , γ e2
де λ - теплопровідність; γ - питома електропровідність;
k- стала Больцмана.
23.18Розподіл Фермі за енергіями для вільних електронів
уметалі має вигляд:
- |
при T ≠ 0 |
1 |
|
|
2m 3 2 |
|
|
|
ε1 2dε |
|
|
||||||
|
dn(ε) |
= |
|
|
|
|
|
|
|
; |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
2π |
2 |
|
h |
exp |
ε −ε |
F ) |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
kT +1 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( |
|
|
||||
- |
при T = 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dn(ε) |
= |
|
1 |
|
|
2m 3 2 |
ε |
1 2 |
dε |
(при ε <εF ), |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
2π |
2 |
|
|
2 |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
h |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
де dn(ε ) - концентрація електронів, енергія яких міститься |
|||||||||||||||||
в інтервалі значень від ε |
до ε +dε ; m і ε - маса та енергія еле- |
ктрона; εF - рівень (або енергія) Фермі.
23.19 Енергія рівня Фермі в металі при T = 0 визначається співвідношенням
137
23 ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ ТВЕРДОГО ТІЛА
εF = 2hm2 (3π2n)2 3 ,
де n – концентрація вільних носіїв.
23.20 Температура Tв виродження електронного газу до-
рівнює
Tв = 2πkmh2 n2 3 .
23.21 Питома електропровідність власних напівпровід-
ників визначається за формулою
γ = en(μn +μp ),
де e - |
заряд електрона; |
n - концентрація носіїв заряду |
||||||
(електронів та дірок); |
μn і μp - рухливості електронів та дірок. |
|||||||
23.22 Концентрація вільних носіїв у власному напівпро- |
||||||||
віднику дорівнює |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ni = pi |
|
2(2πkT mnmp )3 2 |
|
W |
|
||
|
= |
|
|
|
exp − |
|
, |
|
|
|
h |
3 |
|||||
|
|
|
|
|
|
2kT |
|
|
де mn , |
mp - ефективні маси електронів та дірок; |
W - ши- |
рина забороненої зони матеріалу.
23.23 Концентрація вільних носіїв у домішковому напівпровіднику дорівнює
138
23 ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ ТВЕРДОГО ТІЛА
n = |
2 |
(2πmnkT )3 2 |
|
W |
|
|
|
|
|
|
exp |
a |
|
, |
|
|
h |
3 |
|
||||
|
|
|
|
2kT |
|
де Wa - енергія активації атомів домішки.
23.24 Залежність питомої електропровідності власного напівпровідника від температури визначається за формулою
γ =γ0 |
|
− |
W |
, |
exp |
|
|||
|
|
|
2kT |
|
де W - ширина забороненої зони матеріалу; γ0 - стала, на
значення якої температура практично не впливає.
23.25 Положення рівня Фермі у власному напівпровід-
нику визначається співвідношенням
εF |
= − |
W |
+ |
3 |
kT ln |
mp |
. |
|||
2 |
4 |
mn |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
23.26 Сила струму у p-n-переході |
|
|
|
|
||||||
I = I0 exp eU |
|
−1 . |
|
|||||||
|
|
|
kT |
|
|
|
|
де I0 - струм насичення; U – зовнішня напруга на переході.
139
23 ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ ТВЕРДОГО ТІЛА
ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ
Приклад 23.1 Визначити кількість теплоти |
Q , необхідну |
|
для нагрівання кристала NaCl масою m = 20 г |
на T = 2 K у |
|
двох випадках, |
коли нагрівання відбувається від температури: |
|
а) T1 =θD ; б) T2 |
= 2 K . Характеристична температура Дебая для |
NaCl дорівнює θD = 320 K .
Q −?
m = 20 г = 0, 2 кг,
T = 2 K, T1 =θD , T2 = 2 K,
θD =320 K,
R =8,31 мольДжК ,
M =58,5 10−3 кг моль.
Розв’язання
Кількість теплоти Q , необхідну для нагрівання тіла від температури T1 до T2 , можна підрахувати за формулою
T2 |
|
Q = ∫CdT , |
(1) |
T1 |
|
де C - теплоємність тіла. Теплоємність тіла пов’язана з
молярною теплоємністю CM співвідношенням
C = Mm CM ,
де m - маса тіла; M - молярна маса. Тоді вираз (1) набуде вигляду
Q = |
m T2 |
CM dT . |
(2) |
||
|
|
||||
M T∫ |
|||||
|
|
|
|||
|
1 |
|
|
140
23 ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ ТВЕРДОГО ТІЛА
У загальному випадку CM є функцією температури, тому її
не можна виносити за знак інтеграла. Але у випадку а) зміною теплоємності у порівнянні з її значенням при температурі T1
можна знехтувати і вважати, що на всьому інтервалі T вона є сталою. З урахуванням вищевикладеного формула (2) набуде вигляду
|
|
|
|
|
Q = |
m |
C |
M |
T . |
|
|
|
(3) |
|||||
|
|
|
|
|
M |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Молярна теплоємність за теорією Дебая |
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
T |
3 θD T x3dx |
|
3(θD |
T1 ) |
|
|||||||||||
CM |
|
|
|
1 |
|
∫ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
− |
θD T1 |
|
, |
|||||
= 3R 12 |
θ |
|
|
e |
−1 |
−1 |
|
|||||||||||
|
|
|
D |
0 |
|
|
|
e |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де x = hkTω .
У першому випадку при T1 =θD із таблиці інтегралів знаходимо
|
θD T |
3 |
1 |
3 |
dx |
|
|
|
|
||
|
∫0 |
x |
dx |
= ∫0 |
x |
−0, 225 , |
|||||
|
ex |
−1 |
ex |
−1 |
|||||||
тоді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 1 |
|
|||
CM |
=3R 12 |
1 0, 225 − |
|
|
|
= 2,87 R . |
|||||
1 |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
e |
−1 |
|
Підставимо значення CM у співвідношення (3) та отрима-
ємо
141