1. Фінансова політика, її зміст та завдання

Фінансова політика є важливим засобом реалізації політики держави в будь-якій сфері суспільної діяльності – економіці, соціальній сфері, військовій реформі, в міжнародних відносинах тощо.

Сукупність заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх раціональний розподіл і використання, які держава здійснює через фінансову систему, являє собою фінансову політику.

Суб'єктом вироблення фінансової політики є держава в особі вищих органів влади та управління, основних фінансових органів Міністерства фінансів та центрального банку, а суб'єктами реалізації – фінансові органи та інституції.

Основною метою фінансової політики є оптимальний розподіл ВВП між галузями народного господарства, соціальними групами населення, територіями.

Головне завдання фінансової політики – забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації тієї чи іншої державної програми соціально-економічного розвитку.

Залежно від тривалості періоду і характеру завдань, що вирішуються, фінансова політика поділяється на фінансову стратегію і фінансову тактику.

Фінансова стратегія – довготривалий курс фінансової політики, розрахований на перспективу, який передбачає вирішення великомасштабних завдань, визначених економічною і соціальною стратегією (впровадження власної грошової одиниці; сприяння розвитку фінансового ринку; подолання інфляції і спаду виробництва).

Фінансова тактика спрямована на розв'язання завдань окремого етапу розвитку суспільства (надання тимчасових пільг платникам податків, територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему).

Щоб краще усвідомити зміст, завдання і вимоги до фінансової політики, виділяють як самостійні складові податкову, бюджетну, грошово-кредитну і міжнародну фінансову політику.

Податкова політика реалізує інтереси держави. Її головне призначення – вилучення частини ВВП на загальнодержавні потреби, перерозподіляючи ці кошти через бюджет.

Бюджетна політика – це сукупність заходів держави з організації та виконання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного та соціального розвитку. Дана політика визначає засади бюджетного устрою країни і побудови її бюджетної системи, а також організацію міжбюджетних відносин.

Грошово-кредитна (монетарна) політика – це сукупність заходів у сфері грошового обігу та кредитних відносин, які здійснює держава через центральний банк.

Міжнародна фінансова політика – це сукупність заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподілення та використання яких вживають учасники міжнародних фінансових відносин, для виконання ними їхніх функцій.

Через валютну і митну політику держава захищає свої інтереси на міжнародному ринку.

Валютна політика – це сукупність економічних, юридичних і організаційних форм і методів у галузі валютних відносин, що здійснюються державою та міжнародними валютно-фінансовими організаціями.

Реалізація завдань фінансової політики держави здійснюється через фінансове право, фінансову систему і фінансовий механізм.