Тема 12. Міжнародні фінанси

План

1. Сутність і призначення міжнародних фінансів.

2. Міжнародний фінансовий ринок і його структура.

3. Міжнародні фінансові організації та міжнародні фінансові інституції.

4. Міжнародні фінансові потоки.

5. Валютний ринок.

• Рекомендована література: Л. 27, с. 367-376; Л. 28, с. 316-332; Л. 29, с. 104-109; Л. 30, с. 448-541; Л. 31, с. 213-233; Л. 32, с. 183-204; Л. 33, с. 288-302; Л. 34, с. 252-261; Л. 35, с. 486-558; Л. 44, с. 571-598; Л. 45, с. 196-231, 405-425.

1. Сутність, призначення і роль міжнародних фінансів

З розвитком товарно-грошових і фінансово-економічних відносин змінюються й удосконалюються міжнародні фінанси. Вони призначені ефективно обслуговувати міждержавний рух товарів і послуг, а також перерозподіл грошового капіталу між контрагентами світового фінансового ринку.

Об'єктом міжнародних фінансів є потоки грошових коштів і пов’язані з ними фінансові відносини на світовому ринку. На базі даних потоків виникає рух фінансових ресурсів між країнами. Їх розподіл регулюється:

• валютним курсом;

• митними тарифами і правилами.

Міжнародні фінанси – це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв'язку з формуванням і використанням на світовому або міжнародному рівнях фондів фінансових ресурсів.

Суб'єктами міжнародних фінансів є:

• держави;

• юридичні і фізичні особи;

• наднаціональні суб’єкти – міжнародні організації і фінансові інститути, а також банки, фондові та товарні біржі;

• інші кредитно-фінансові установи – посередники на міжнародному фінансовому ринку.

Міжнародні фінансові відносини можуть виникати:

• між суб'єктами господарювання різних країн;

• між державою і урядами інших країн;

• між державою і міжнародними фінансовими організаціями;

• між державою і міжнародними фінансовими інституціями тощо.

Міжнародні фінанси виконують функції:

• перерозподільну – через механізм міжнародних фінансів здійснюється перерозподіл фінансових ресурсів і капіталу між різними суб’єктами міжнародних економічних відносин;

• контрольну – сутність її полягає в тому, що міжнародні фінанси – не лише інструмент розподілу і перерозподілу, але й інструмент контролю за діяльністю суб’єктів обмінно-розподільних відносин. Ця функція передбачає: валютний контроль, митний контроль, податковий контроль, адміністративний та інституційний контроль;

• регулюючо-координуючу – її реалізація полягає у прийнятті узгоджених рішень щодо міжнародних фінансів, розробленні поточної та стратегічної міжнародної фінансової політики.

2. Міжнародний фінансовий ринок і його структура

Міжнародний фінансовий ринок виник на основі інтеграційних процесів між національними фінансовими ринками.

Головне призначення міжнародного фінансового ринку полягає в забезпеченні перерозподілу між країнами акумульованих вільних фінансових ресурсів для сталого економічного розвитку світового господарства і одержання від цих операцій певного доходу.

Головною функцією міжнародного фінансового ринку є забезпечення можливості швидкого залучення фінансових коштів у різних формах на наднаціональному рівні на вигідних умовах. Це значно розширює можливості кожної країни і сприяє вирівнюванню економічного розвитку країн.

За організаційною структурою міжнародний фінансовий ринок – це сукупність уповноважених банків, брокерських фірм, валютних бірж, транснаціональних компаній та інших юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність та впливають на нього.

Міжнародний (світовий) фінансовий ринок поділяється на централізований та децентралізований. Централізований фінансовий ринок представлений валютними біржами ( його також називають біржовим ринком). На децентралізованому (позабіржовому) світовому ринку торгівля повністю децентралізована і здійснюється переважно через дилінгові системи, міжнародні телекомунікаційні системи, телефоном.

Міжнародний фінансовий ринок поділяється на такі сегменти:

• міжнародний ринок грошей (валютний ринок);

• міжнародний ринок кредитних ресурсів;

• міжнародний ринок цінних паперів.

Міжнародний ринок грошей (валютний ринок) – це купівля й продаж іноземної валюти або цінних паперів в іноземній валюті на основі попиту і пропозиції. Є світові і регіональні міжнародні валютні ринки. Найбільшим світовим валютним ринком є Лондонський, на якому проводиться майже половина всіх валютних операцій. Учасниками міжнародних валютних ринків є банки, банкірські будинки, брокерські фірми, транснаціональні корпорації.

Міжнародний ринок кредитних ресурсів – це специфічна сфера руху коштів між країнами. Кредитні ресурси на міжнародному ринку рухаються на загальновідомих принципах, а саме принципах обов'язкового повернення коштів, терміновості, платності і забезпеченості. На міжнародний кредит впливають такі фактори, як платіжний баланс, розмір процентної ставки, вид валюти, курс валюти, рівень рентабельності кредитних операцій та ін.

Міжнародний кредит – це переміщення позичкових капіталів з одних країн в інші на умовах оплати та повернення у визначені строки. В цих відносинах кредитор і позичальник є резидентами різних країн.

Міжнародні кредити поділяються на банківські, фірмові, урядові, міжнародних організацій. Такий поділ залежить від того, яка особа надає позичку.

Банківські кредити становлять найбільшу частку міжнародного кредитного ринку. В цих відносинах однією із сторін є банк.

Особливе місце на міжнародному кредитному ринку займають кредити міжнародних фінансових інститутів. Такі кредити надаються через МВФ, СБ, ЄБРР, регіональні банки розвитку та ін.

Міжнародний ринок цінних паперів – це ринок, на якому здійснюється переміщення фінансових зобов’язань та інструментів у вигляді цінних паперів за межі країни шляхом купівлі – продажу з метою отримання прибутку. Цей сегмент міжнародного фінансового ринку є сферою міжнародного інвестування. До цінних паперів належать акції, облігації, похідні цінні папери (деривативи) , векселі, депозитні розписки.

Міжнародний ринок цінних паперів спеціалізується переважно на емісії цінних паперів (первинний ринок) і їх купівлі-продажу (вторинний ринок).