5. Складання слів або основ в композити

Цей словотворчий процес у лінгвістичній термінології вважається малопродуктивним та представлений лише кількома одиницями. Він полягає в поєднанні твірних основ слів за допомогою інтерфікса (о або е) – основоскладання (мовознавство, єдинопочаток) або без нього – словоскладання (речення-складник). Продуктивними вважаємо такі словотворчі процеси в іменниках та прикметниках. Досить часто їхсупроводжує суфіксація. Найчастіше деривація реалізується за такими моделями, подекуди з використанням інтерфіксів, які не знайшли відображення у нижченаведених моделях:

І м е н н и к + і м е н н и к

(словозміна, словоскладання, словотвір, дієслово, словоформа, словосполучення)

П р и с л і в н и к + п р и к м е т н и к

(високотональний, взаємопротиставлений)

Ч и с л і в н и к + і м е н н и к

(єдинопочаток, єдинозакінчення, багаточленний, багатомовність)

Ч и с л і в н и к + п р и к м е т н и к

(двоскладний, одновидовий, однократний, двомовний).

Другий спосіб, за яким можливо класифікувати утворені (похідні) лінгвістичні терміни, базується на синтаксичному зв’язку між словами, котрий може бути:

• сурядний

  • Слова можуть об’єднуватись безпосередньо (речення-складник, дієслово-зв’язка) або за допомогою інтерфіксів (дієслово),

• підрядний

  • Полягає в об‘єднанні нерівноправних основ, з яких одна залежить від другої (єдинопочаток, високотональний).

2. Морфолого-синтаксичний спосіб словотворення

В поодиноких випадках зустрічаємось в лінгвістичній термінології з таким словотворчим способом, який реалізується тільки переходом прикметників в іменники, тобто субстантивізацією. Прикметники, що завжди виступають у сполуці із іменником, починають вживатися самостійно та мають те саме значення, як ціле словосполучення: означуюче, означуване (означуючий та означуваний предмет, явище), приголосний (приголосний звук).

3. Складання слів у термінологічні словосполучення

Найхарактернішим способом збагачування лінгвістичної термінології єстворювання термінологічних словосполучень. У лінгвістичній терміносистемі вони займають певне місце та творять 69,9 % усіх термінів. Багатослівні лінгвістичні терміни вбільшості випадків створюють закрите словосполучення, до якого неможливо включити інші елементи або заміняти окремі його елементи іншими словами (дієслово доконаного виду, адміністративний стиль). Тільки в окремих випадках (словотворчий процес – спосіб словотворення) з’являються в термінології вільні словосполучення, в яких можливо окремі слова замінити синонімами. Але як в усіх термінах, так і в словосполученні, відбувається уточнення, тобто краще було, якби кожний термін передавав лише одне поняття.

У кожному термінологічному словосполученні окремі слова втрачають свою самостійність, деякі слова більше або менше стають опорою одне другому. Причому дослівне значення окремих слів часто не зберігається.

явищем, вартим уваги, в лінгвістичній термінології є поступове розширювання терміна, тобто зростання кількості його лексичних одиниць (дієприкметник – активний дієприкметник - активний дієприкметник теперішнього часу), яке здебільшого спричинено конкретизацією терміна. Окремі слова, які входять у склад нового терміна, можливо зворотно поділити на окремі повнозначні термінологічні одиниці.

За кількістю членів можливо термінологічні словосполучення поділити на дво-, три- та багаточленні. Найчастіше в лінгвістичній термінології трапляються двочленні словосполучення, які за синтаксичною будовою слід поділити на дві моделі:

П р и к м е т н и к + і м е н н и к

(когнітивна лінгвістика, односкладне речення, мотивована основа)

І м е н н и к + і м е н н и к

(контекстуальність комунікації, методи лінгвістики, оператор порівняння)

Тричленні термінологічні словосполучення можуть бути побудовані таким способом:

І м е н н и к + п р и к м е т н и к + і м е н н и к

(розповідь від першої особи, дієслово доконаного виду, актуалізація мовних засобів)

П р и к м е т н и к + п р и к м е т н и к + і м е н н и к

(додатковий орієнтаційний момент, дієслівне двоскладне речення, актуальний теперішній час)

П р и к м е т н и к + і м е н н и к + і м е н н и к

(відокремлений член речення, пасивний стан дієслова, стягнена форма прикметника)

Крім двочленних та тричленних словосполучень, досить часто в лінгвістичній термінології виникають чотиричленні терміни, структура котрих може виглядати:

П р и к м е т н и к + і м е н н и к + п р и к м е т н и к + і м е н н и к

(словниковий склад літературної мови, стилістичне транспортування мовних засобів, позачасове вживання теперішнього часу, односкладне речення з допоміжним дієсловом)

П р и к м е т н и к + і м е н н и к + і м е н н и к + і м е н н и к

(аналітичне творення ступенів порівняння)

І м е н н и к + п р и й м е н н и к + і м е н н и к + і м е н н и к

(графіка із застосуванням диграфів, прикметник із значенням можливості )

В окремих випадках зустрічаємо лінгвістичні терміни, котрі складені з п’яти або шести одиниць: прикметники ступеня недостатнього вияву інтенсивності ознаки або іменне односкладне речення з допоміжним дієсловом.

У зв’язку з тим, що дієслова у лінгвістичній термінології майже не трапляються, той сполучення з ними у термінологічній системі не існують. Те саме можна сказати йпро прислівник, який випадково з’являється у сполученні із іменниками, напр. (стилістично нейтральний мовний засіб).

Для ілюстрації додаємо статистичний коментар стосовно синтактичної будови лінгвістичних термінів.

Розподіл термінів за синтаксичною будовою	Процентуальне вираження із загальної кількості (1333 терміни)
Одночленні терміни	30,0 %
Двочленні терміни Тричленні терміни Багаточленні терміни	56,1 % 9,6 % 4,3 %