3. Слова, запозичені із західноєвропейських мов

Значно меншу роль, в порівнянні із попередніми, виконували при розвитку української лінгвістичної термінології західноєвропейські мови. На їхню термінологію також значно впливали зазначені класичні мови. Хоча виникали зовсім нові терміни, в них постійно наявні основи латинських та грецьких слів (фр. linguistiqueзберігає латинський корінь lingua – «мова»). В аналізованому матеріалі термінів, які походять від західноєвропейських мов, налічуємо 16.

Найбільша кількість термінів цієї групи створена в французькому мовному середовищі (9 термінів, приблизно 60% зі слів західноєвропейського походження). Сюди слід включити такі слова як арго та арготизм (фр.argotта argotismesз первісним значенням жебрацтво); адресат (фр. s'addresser - «звернутися до когось»); фейлетон (фр.feuilleton – «лист, аркуш»); ранг (фр. rang– «ряд»); каламбур (фр. calembour– «гра слів») та інші. Менш представлені терміни німецького (аблаут, йотація, дефіс) таанглійського походження (менталізм, інтернаціоналізм).

4. Терміни, запозичені з інших мов світу

До цієї групи термінів ми зараховували слова, які походять з інших мов, ніж були вищенаведені. Ми також внесли сюди терміни, які є складені з різномовних частин. Загальна кількість цієї групи 24 терміни.

Найчисленніше представлені назви різних мов, які не перекладаються тазалишаються в початковій формі: нагуатль (назва про азтецьку мову); африкаанс (західногерманська мова, якою користуються іммігранти в Південно-Африканській Республіціта Намібії); есперанто (штучна міжнародна мова) тощо. Три лексичні одиниці збереглися з індійської мови: сандхі (узагальнюючий термін про фонологічні процеси), сбарабхакті та санскрит (одна з найстарших мов світу). По одному випадку – терміни зякоїсь скандинавської мови – сленг та польської мови – мазуріння.

Що стосується складних термінів, то слід зазначити, що це 12 слів, які складаються з латинських та грецьких частин, напр.: протоформа, етнолінгвістика, полілінгвізм, макросегмент, метатекст.

На формування української термінології, як зазначено в різних монографіях, значно впливала російська мова. На жаль, ці тенденції в нами опрацьованому матеріалі не були виявлені. Це можна пояснити тим, що українські джерела, якими ми користувались внашій роботі, виходили від 90-х років ХХ століття, тобто після занепаду СРСР тапослаблення російського впливу. Передбачається звернути увагу на виявлення зазначених фактів в рамках дисертаційної роботи.

Наступна табличка статистично відображає здійснений етимологічний аналіз простих лінгвістичних термінів.

Етимологічне джерело – мова	% вираження кількості термінів даної мови (із загальної кількості 401 термін)
Грецька мова	30,7%
Латинська мова	31,7 %
Праслов’янська, старослов’янська та українська мови	27,7 %
Західноєвропейські мови Інші мови	3,9 % 6 %

5. Проблема утворення похідних слів від іншомовних термінів

Іншомовні слова, які входять у лексичний склад лінгвістичної термінології української мови, треба пристосувати її нормам та правилам. Це здійснюється не тільки заорфографічними правилами, але й додаванням власне українських суфіксів до коренів таких слів. Цей процес наявний не тільки в українській, але в усіх європейських мовах. Кожна окрема мова користується своїми мовними засобами, які потім змінюють вигляд слова.

В лінгвістичній термінології зустрічаємось із суфіксальним способом найчастіше віменниках та прикметниках. Іменники, які означають дисципліни набирають суфікси: -ій-, -ика (фонологія, філологія; фонетика, лінгвістика). Іменники на позначення дії створені завдяки суфіксам -ість, -ізацій-, -ацій- (актуальність, аглютинація, мультивербізація). Продуктивними є також суфікси -изм/-ізм, які не є властиві тільки українській мові, але в різних варіаціях вживаються в інших мовах (синкретизм (укр.) – synkretismus (чес.) – syncretism (англ.) – sinkretizam(хорв.) – sincretismo(італ.)).

Такі слова хоч і набирають завдяки суфіксам характерних рис даної мови, слід сприймати надалі як слова іншомовного походження, тому що в них залишився іншомовний корінь.

Особливе місце у процесі запозичування слів з інших мов займаютьінтернаціоналізми. Це терміни, які у тому самому вигляді та значенні, вживаються в різних мовах. Найчастіше це терміни, запозичені із класичних мов – латинської та грецької, алетакож і значна кількість термінів західноєвропейського походження вживається наміжнародному рівні. В українській лінгвістичній термінології інтернаціональні слова складають 61,3 % усіх запозичених термінів. Слід додати декілька прикладів для кращого уявлення: метафора (укр.) – Metapher (нім.) – Metaphor (англ.) – Métaphore (фр.); архаїзм (укр.) – Archaismus(нім.) – archaism(англ.) – archaisme(фр.); синтаксис (укр.) – Syntax (нім.) – Syntax (англ.) – Syntaxe (фр.).