Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

file1

.pdf
Скачиваний:
37
Добавлен:
20.05.2015
Размер:
4.19 Mб
Скачать

Тема 5. Англія у XVI ст.

Поширення ринкових відносин в Англії

Особливості економічного розвитку Англії у XVI ст.

Галузь

Особливості розвитку

господарства

 

Промисловість

Головною галуззю англійського виробництва стало сукнярство. У XVI ст. за-

 

мість овечої вовни, як це було раніше, вивозили до інших країн сукна з вовни.

 

У 60-ті рр. XVI ст. вони складали майже 82 % всього англійського експорту

 

Розвиток сукнярства був пов’язаний із поширенням мануфактурного вироб-

 

ництва

 

Із середини XVI ст. відбувався підйом у гірничо-видобувній справі та метало-

 

обробці. Із другої половини XVI ст. Англія почала постачати до континенталь-

 

ної Європи холодну і вогнепальну зброю, артилерійські гармати

 

Успішно розвивалося кораблебудування. Завдяки високій якості англійських

 

торгових і військових кораблів, які мали високу маневреність, вантажопід-

 

йомність і були добре оснащені артилерією, Англія змогла здобути роль однієї

 

з провідних морських держав

 

 

Сільське госпо-

Зростання попиту міст на продукти харчування і значні потреби промисловос-

дарство

ті в сировині сприяли розвитку сільського господарства

 

Особливо прибутковими галузями стали інтенсивне зернове господарство,

 

м’ясо-молочне скотарство і вівчарство

 

Наприкінці XV ст. в сільському господарстві Англії розпочалися масові об-

 

городжування, які супроводжувалися примусовим вигнанням селян з їхньої

 

землі й створенням великих пасовиськ для овець

 

 

Торгівля

У результаті Великих географічних відкриттів і переміщення торгових шля-

 

хів в Європі острівна Англія з її чудовими портами опинилася у надзвичайно

 

вигідному становищі

 

Наприкінці XVI ст. англійська торгівля набула дійсно світового характеру,

 

поширившися в усіх відомих частинах світу

 

Англійські купці створили власний флот і звільнилися від посередництва ве-

 

неціанських і ганзейських купців

 

Серед основних товарів, які продавали до інших країн англійські купці, були

 

сукно, лляні тканини, холодна і вогнепальна зброя, пиво, сіль, пшениця, осе-

 

ледці, масло, сири, вина і цукор. Серед товарів, котрі завозилися до Англії,

 

найбільшим попитом користувалися іспанські, німецькі та французькі вина,

 

прянощі, шовк та ізюм

 

У XVI ст. англійські купці почали активно створювати об’єднання у формі ак-

 

ціонерних компаній

 

 

Обгороджування

Обгороджування — виокремлення ділянки громадської землі з наміром перетворити її на приватну власність. В Англії кінця XV — по-

чатку ХІХ ст. обгороджування стало формою ліквідації громадської землі та порядків.

Тема 5. Англія у XVI ст.

 

21

Характеристика

 

Особливості прояву

 

 

 

Передумови

Англійська торгівля внаслідок Великих географічних відкриттів набула світо-

 

 

вого характеру

 

Головним товаром англійської зовнішньої торгівлі в XVI ст. стали високоякіс-

 

 

ні сукна з вовни

 

 

 

Причини

Зростання цін на овечу вовну

 

Розвиток виробництва сукна

 

 

 

Зміст

Лорди захоплювали громадські пасовиська і пахотні землі й перетворювали їх

 

 

на пасовиська для своїх овець

 

Держателів земельних ділянок виганяли з їхніх будинків і вони ставали пау-

 

 

перами — жебраками і волоцюгами, натовпи яких наводнювали великі міста

 

У країні, яка раніше вивозила зерно, стала відчуватися його нестача

 

Англійський уряд намагався боротися з обгороджуваннями та його наслід-

 

 

ками. Видавалися закони про заборону обгороджень, але англійські лорди

 

 

їх ігнорували. Уряди приймали також закони, які забороняли жебракувати

 

 

і бродяжити

 

Обгороджені землі лорди досить часто здавали великим фермерам-орендарям

 

 

 

Результат

Започаткувала аграрну революцію (переворот), унаслідок якої феодальні від-

 

 

носини в сільському господарстві поступилися місцем капіталістичним

 

 

 

Значення

Обгороджування стали основою так званого персонального накопичення капіталу

 

 

 

Реформація в Англії

 

 

 

Реформацію в Англії назива-

у зв’язку з тим, що вона розпочалася

 

 

 

 

ють «королівською реформацією»

за ініціативи Генріха VIII Тюдора.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика

 

 

Особливості прояву

 

 

 

 

 

Прагнення

Звільнити церкву від підпорядкування Папі Римському

 

учасників

Отримати церковні землі та майно

 

 

 

Встановити «дешеву церкву»

 

 

 

 

 

 

Привід

1530 р. Відмова Папи Римського Климента VII визнати недійсним шлюб Генріха

 

 

 

VIII з Катериною Арагонською і дати йому дозвіл одружитися з Анною Болейн

 

 

 

 

 

Основні події

1534 р. Прийняття англійським парламентом «Акту про супрематію», за яким

 

 

 

Генріх VIII проголошувався верховним главою церкви Англії, котра відтепер

 

 

 

мала назву «англіканської»

 

 

 

1536—1540 рр. За схваленими парламентом актами про секуляризацію цер-

 

 

 

ковної власності на користь корони були конфісковані землі та майно монас-

 

 

 

тирів, церков, каплиць. Ліквідувалися всі чернечі ордени, школи і госпіталі

 

 

1549 р. Королем Едуардом VI було запроваджено богослужіння англійською

 

 

 

мовою та обряди, які наблизили англіканську церкву до лютеранської

 

 

1571 р. Завершення становлення англіканської церкви за правління Єлизаве-

 

 

 

ти І. Прийняття нового Символу віри (39 статей), що містив положення про

 

 

 

виправдання вірою і визнавав лише два таїнства — хрещення і причастя

 

 

 

 

 

Результати

Англія стала країною, яка очолювала європейських протестантів і була проти-

 

і наслідки

 

вагою католицькій Іспанії

 

 

 

«Королівська реформація» сприяла зміцненню англійського абсолютизму.

 

 

 

Церкву було підпорядковано королю і включено до системи державних орга-

 

 

 

нів. Англіканство, у свою чергу, оголосило владу монарха божественною за

 

 

 

походженням, його самого — намісником Христа на землі та, безумовно, засу-

 

 

 

джувало будь-які спроби опору королівській владі

 

 

 

 

 

 

 

 

Нова історія (кінець XV—XVIII ст.)

22

Зовнішня політика Англії

Напрямок

Основні заходи

 

 

Колонізація

1541 р. Генріх VIII оголосив себе королем Ірландії, спираючись на право,

­Ірландії

визнане Римськими Папами за англійськими монархами в ХІІ ст.

 

Підкорення країни супроводжувалося насадженням англіканства, однак

 

більшість ірландців залишилася католиками

 

У підкорених областях вождів місцевих кланів примушували відмовитися

 

від землі на користь короля, який потім передавав її своїм союзникам

 

На підкорених землях селилися англійські колоністи, яким заборонялося

 

укладати шлюби з місцевим населенням

 

Чимало ірландців залишили батьківщину й переселилися до Америки

 

Ірландці піднімали проти колонізаторів повстання, які криваво придушу-

 

валися

 

 

Підкорення

Здійснювалося шляхом встановлення династичних зв’язків із правлячою

Шотландського­

шотландською династією Стюартів та збройних вторгнень англійської ар-

королівства­

мії на територію Шотландії

 

Вплив проанглійських сил у Шотландії посилився під час поширення Ре-

 

формації. Спочатку Єлизавета І таємно надсилала зброю і гроші шотланд-

 

ським кальвіністам, а потім відкрито вступила у війну проти католиків на

 

їхньому боці

 

Єлизавета ув’язнила шотландську королеву Марію Стюарт, а 1587 р. шот-

 

ландську королеву за вироком суду стратили

 

Після смерті бездітної Єлизавети І в 1603 р. англійський престол успад-

 

кував шотландський король Яков (Джеймс) Стюарт, син страченої Марії

 

Стюарт. Він об’єднав під своєю владою Англію, Шотландію та Ірландію

 

і започаткував триєдине королівство Велику Британію

 

 

Намагання поси-

Надання допомоги нідерландським повстанцям в їхній боротьбі проти па-

лити свій вплив на

нування іспанських Габсбурґів

європейському кон-

Сприяння гугенотам під час релігійних (гугенотських) війн у Франції (ка-

тиненті та протиді-

толиків підтримувала Іспанія)

яти Габсбурґам

Підтримка активних дипломатичних контактів із німецькими князями-

 

протестантами

 

 

Колоніальна екс-

Відбувалася переважно у формі торгової експансії англійського купецтва,

пансія

організованого в компанії

 

Московська компанія встановила активні торгові відносини з Московією,

 

відкрила вигідний торговий шлях Волгою і Каспійським морем до Персії

 

У результаті проникнення на Близький Схід англійці встановили регу-

 

лярні дипломатичні та торгові відносини з Османською імперією, заснува-

 

ли Левантійську компанію для торгівлі з турками

 

1600 р. Заснування Ост-Індської компанії, котра отримала від Єлізавети І

 

право монопольної торгівлі з Індією та Китаєм. Компанія, яка володіла

 

власним флотом і армією, стала головним знаряддям колоніального заво-

 

ювання Індії англійцями. Вела успішну боротьбу з голландською та фран-

 

цузькою Ост-Індськими компаніями

 

Індія стала для англійців плацдармом для проникнення в Китай та

 

Японію­

 

Англійські купці вели взаємовигідну торгівлю з населенням іспанських

 

колоній у Новому світі, продавали їм англійські товари та африканських

 

рабів. Іспанська влада забороняла колоністам торгувати з англійцями

 

1585 р. було засновано Вірджинію — першу англійську колонію в Північ-

 

ній Америці

 

 

Тема 5. Англія у XVI ст.

 

23

 

Закінчення таблиці

 

 

Напрямок

Основні заходи

 

 

Боротьба з Іспанією

Із середини 60-х рр. XVI ст. англійці розгорнули контрабандну торгівлю

за панування на

з іспанськими колоністами в Новому світі

морях

Неоголошена війна між англійцями та іспанцями в Атлантиці. Рейди англій-

 

ців мали напівпіратський-напівкомерційний характер. Їхньою метою було

 

пограбування іспанських портів у Новому світі, захоплення «золотих» і «сріб­

 

них» флотів, на яких іспанці перевозили дорогоцінні метали до Європи

 

 

Тема 6. Тридцятилітня війна

Тридцятилітня війна

— серія

внутрішньонімецьких відносин по-

військових зіткнень,

головним

ступово переросли в першу загаль-

чином у Німеччині, у результаті

ноєвропейську війну, що тривала

яких протиріччя між католиками

з 1618 до 1630 року.

і протестантами, а також проблеми

 

 

 

 

Особливості міжнародного становища в Європі на початку XVIІ ст.

Держава

Зовнішньополітичні прагнення

 

 

Іспанія, Священна

Для іспанських та австрійських Габсбурґів спільним було прагнення об’єд-

Римська імперія

нати всі країни Європи в єдину християнську імперію і встановити свою ге-

 

гемонію на континенті

 

 

Франція

Давно ворогувала з іспанськими та австрійськими Габсбурґами, прагнула

 

встановити власне панування на континенті. Через це вона була змушена

 

шукати союзників серед протестантських держав

 

 

Швеція

Не бажала посилення ролі Габсбурґів у Північній Німеччині та їхнього про-

 

риву до Балтики. Прагнула зробити Балтійське море своїм «внутрішнім озе-

 

ром»

 

 

Данія

Володіючи німецькими землями Шлезвіг і Гольштейн, намагалася перешко-

 

дити затвердженню влади Габсбурґів у північнонімецьких князівствах та

 

підпорядкувати їх своїй владі. Одночасно ворогувала зі Швецією через пану-

 

вання в Балтійському морі

 

 

Голландія

Вела війну з Іспанією за незалежність і тому була зацікавлена в ослабленні

 

влади іспанських і австрійських Габсбурґів, установленні панування свого

 

торгового флоту на старих ганзейських шляхах

 

 

Англія

Займала суперечливу позицію: виступала проти посилення впливу Габсбур-

 

ґів у Північно-західній Німеччині та в районі Північного моря і, водночас,

 

не бажала посилення держав антигабсбурзької коаліції

 

 

Османська імперія

Не брала прямої участі в Тридцятилітній війні, проте розраховувала вико-

 

ристати її для зміцнення своїх позицій на Балканах. Була зацікавлена в по-

 

разці австрійських Габсбурґів, які вважалися «форпостом християнства»,

 

оскільки це позбавило б її головного противника в Європі. Ймовірно тому ту-

 

рецький уряд не чинив перешкод перебуваючому у васальній залежності від

 

Османської імперії Трансільванському князівству стати в роки війни одним

 

із найактивніших борців проти Габсбурґів

 

 

 

Нова історія (кінець XV—XVIII ст.)

24

Тридцятилітня війна (1618—1648 рр.)

Передумови

Від початку XVI ст. в Західній Європі тривала боротьба двох концепцій державного устрою:

об’єднання європейських країн у єдину християнську імперію Габсбурґів

формування європейських національних держав із міцною королівською владою

Поширення Реформації спричинило в Європі епоху релігійних війн між протестантами і католиками. Іспанські та австрійські Габсбурґи були прибічниками Контрреформації

 

 

Причини

 

 

 

 

 

Розгортання боротьби між Габсбурґами та їх

 

Загострення суперечностей між католицизмом

противниками за панування в Європі

 

і протестантизмом у Європі

 

 

 

 

 

Характер

Спочатку — релігійна боротьба між католиками і протестантами. Згодом, після того як антигабс­ бурзьку коаліцію очолила католицька Франція, — боротьба за панування в Європі

 

 

Противники

 

 

 

 

 

Антигабсбурзька коаліція

 

Габсбурзька коаліція

 

 

 

 

 

1608 р. Створення Євангелічної (протестант-

 

1609 р. Створення Священної Католицької ліги

ської) унії німецьких протестантських князів

 

німецьких католицьких князів

 

 

 

 

 

Привід

23 травня 1618 р. Празька «дефенестрація» (від латин. «з вікна») Повстання протестантів і прихильників національної незалежності Чехії. Викинули з вікон палацу Празький Град урядовців Габсбурґів

Періоди війни

Чеський

Датський

Шведський

Франко-шведський

1618—1624 рр.

1625—1629 рр.

1630—1635 рр.

1635—1648 рр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завершення

1648 р. Укладання Вестфальського миру у містах Мюнстер й Оснабрюке 30 січня 1648 р. Мюнстерський мир між Священною Римською імперією та Францією

24 жовтня 1648 р. Оснабрюкський мир між Священною Римською імперією та Швецією з німецькими протестантами

Значення і наслідки

Завершила епоху релігійних війн у Європі, уна-

У європейській дипломатії встановився прин-

очнивши неможливість вирішення релігійних

цип рівного гарантованого суверенітету всіх

питань шляхом військових зіткнень

країн, незалежно від пануючої в них релігії

 

 

Поразка у війні Габсбурґів звела нанівець їхні

Посилення впливу в Європі держав-перемож-

претензії на гегемонію в Європі

ниць — Франції та Швеції

 

 

Нечуване розорення Німеччини і країн, що

Загальна кількість постраждалих у війні скла-

входили до складу імперії Габсбурґів, де велися

дала майже 450 тис. осіб, із яких 180 тис. за-

воєнні дії

гинули

 

 

Тема 6. Тридцятилітня війна

 

25

Найважливіші битви Тридцятилітньої війни

 

 

 

 

Упродовж

Тридцятилітньої ві-

облог і битв. Усі вони були крово-

 

 

 

 

 

йни відбулося понад 80 великих

пролитними і жорстокими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дата

 

 

Місце битви

 

 

 

Результат

 

 

 

 

 

 

 

 

8 листопада

 

Біла Гора поблизу

 

Армія Католицької ліги, очолювана графом Йоганном

 

1620 р.

 

Праги

 

Тіллі, завдала поразки чехам

 

 

 

 

 

 

 

 

27 серпня

 

Місто Люттер у Пів-

 

Граф Тіллі вщент розгромив датську армію, очолювану

 

1626 р.

 

нічній Німеччині

 

королем Крістіаном IV

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17 вересня

 

Селище Брейтен-

 

Шведська армія, очолювана королем Густавом ІІ Адоль-

 

1631 р.

 

фельд поблизу Лейп-

 

фом, завдала поразки армії графа Тіллі

 

 

 

 

ціга у Саксонії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15—16 квітня

 

Річка Лех у Півден-

 

Густав ІІ Адольф розгромив реорганізовану імперську ар-

 

1632 р.

 

ній Баварії

 

мію. Графа Тіллі було смертельно поранено

 

 

 

 

 

 

 

 

16 листопада

 

Місто Лютцен у Сак-

 

Шведська армія здобула перемогу і примусила імперську

 

1632 р.

 

сонії

 

армію, очолювану Альбрехтом Валленштейном, відійти

 

 

 

 

 

 

 

до Чехії, але у цій битві загинув Густав ІІ Адольф

 

 

 

 

 

 

 

 

6 вересня

 

Місто Нордлінген

 

Імперська армія завдала поразки шведам, які втратили

 

1634 р.

 

у Південній Німеч-

 

колишню дисципліну і боєздатність після загибелі свого

 

 

 

 

чині

 

короля

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18—19 травня

 

Місто Рокруа у Схід-

 

Французькі війська завдали поразки іспанській армії

 

1643 р.

 

ній Франції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вестфальський мир

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вестфальський мир 1648 р. — два

співвідношення сил у Європі, закла-

 

 

 

 

 

мирні договори, підписані в містах

ли основи нової системи міжнарод-

 

 

 

 

 

Вестфалії Мюнстері та Оснабрюці,

них відносин, яка отримала назву

 

 

 

 

 

котрі завершили Тридцятилітню

Вестфальської системи.

 

 

 

 

 

війну. Умови миру встановили нове

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання

 

 

Як було вирішено

 

Значення і наслідки

 

 

 

 

 

 

Що отримала

Приєднала до своєї території Єльзас, за виклю-

 

Франція досягла головної мети —

 

Франція

ченням Страсбургу, і підтвердила свої права на

 

забезпечила свою гегемонію в Єв-

 

 

 

три лотарингських єпископства — Мец, Туль

 

ропі — і тому задовольнилася до-

 

 

 

і Верден

 

 

 

сить невеликими надбаннями

 

 

 

 

 

 

Що отримала

Швеції було сплачено величезну контрибуцію.

 

Швеція реалізувала свою мету —

 

Швеція

Вона отримала всю Західну Померанію з портом

 

запанувати в Балтиці; стала

 

 

 

Штеттін, частину Східної Померанії, острови

 

однією з великих європейських

 

 

 

Рюген, Волін і право на Померанську затоку

 

держав

 

 

 

з усіма прибережними містами. Шведські коро-

 

 

 

 

 

лі, як герцоги Померанські, стали імперськими

 

 

 

 

 

князями і отримали можливість втручатися

 

 

 

 

 

у справи Священної Римської імперії

 

 

 

 

 

 

 

 

Які держави

Республіка об’єднаних провінцій (Голландії),

 

Болюча політична поразка Габс­

 

отримали не-

Швейцарський Союз

 

 

 

бурґів

 

залежність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нова історія (кінець XV—XVIII ст.)

26

 

 

Закінчення таблиці

 

 

 

Питання

Як було вирішено

Значення і наслідки

 

 

 

Які права

Німецькі князі отримали право укладати союзи

Провал планів імператора Свя-

і привілеї га-

між собою й угоди з іноземними державами за

щенної Римської імперії створи-

рантувалися

умови, що вони не будуть спрямовані проти ім-

ти централізовану католицьку

німецьким

перії та імператора. Рівні права визнавалися за

монархію. Закріплення політич-

князям

протестантськими і католицькими князівства-

ної роздробленості Німеччини.

 

ми. Статус офіційно визнаної релігії, поряд із ка-

Завершення релігійних війн між

 

толицизмом і лютеранством, здобув кальвінізм

католиками і протестантами

 

 

 

Якою була

Базувалася на системі противаг і певній рівно-

Вестфальська система дозволила

сутність нової

вазі сил між великими державами. Франція

тривалий час уникати руйнів-

міжнародної

мала вплив у західній континентальній Європі,

них війн загальноєвропейського

системи

австрійські Габсбурґи — у центральній та пів-

масштабу

 

денній, Швеція — у північній. Курфюрст Бран-

 

 

денбургський посилився за підтримкою Фран-

 

 

ції, щоб створити перевагу на півночі Європи

 

 

як Габсбурґам, так і Швеції

 

 

 

 

Тема 7. Московська держава в XVI—XVIІ ст.

Московське царство за Івана IV

Реформи «Вибраної ради»

 

 

«Вибрана рада» — гурток із при-

довірив ведення державних справ.

 

 

 

дворних діячів при молодому мос-

Виник не раніше 1549 р., а в 1560 р.

 

 

 

ковському цареві Івані IV, якому він

припинив діяльність.

 

 

 

 

 

Сфера

 

Які зміни відбулися

 

 

 

 

Верховна влада

1549 р. Скликання першого в історії Московської держави Земського собору —

 

 

станово-представницького органу влади. На ньому були представлені члени Бо-

 

 

ярської думи, представники духовенства і служилих людей. Собор не обмежував

 

 

владу царя. Його учасники висловлювали свою думку стосовно питань, які про-

 

 

понував цар

 

 

 

 

 

Центральне

Формується розвинена система «приказів» — центральних органів виконавчої

 

управління

влади галузевого управління. Перші прикази виникли на початку XVI ст.

 

 

 

 

Судочинство

1550 р. Прийняття нового «Судебника» — зводу діючих законів. Обмежено при-

 

 

вілеї монастирів, посилено контроль за судовою діяльністю намісників; найваж-

 

 

ливіші судові справи розглядалися у Москві царем і Боярською думою

 

 

 

 

Місцеве управ-

1556 р. Ліквідована система «кормлінь», за якої намісники і волостителі замість

 

ління

платні отримували необхідне («кормилися») із земель, якими управляли. За-

 

 

вершено губну реформу, розпочату в 1539 р. На більшості території Московської

 

 

держави влада намісників була замінена виборними земськими установами, які

 

 

очолювали губні старости («губа» — округ) і міські голови

 

 

 

 

 

 

Тема 7. Московська держава в XVI—XVIІ ст.

 

27

 

Закінчення таблиці

 

 

Сфера

Які зміни відбулися

 

 

Військова

1550 р. Замість дворянського ополчення створено постійне стрілецьке військо,

­справа

оснащене холодною і вогнепальною зброєю

 

1556 р. Прийняття «Уложення про службу», яке встановлювало єдиний порядок

 

військової служби для бояр і дворян: один озброєний вершник виставлявся ними

 

з кожних 150 десятин землі

 

1571 р. Видано перший у Московській державі воєнний устав

 

 

Церковні

1551 р. Проведення церковного собору. Отримав назву «Стоглавий», оскільки

­справи

його рішення зібрані в сто глав. Уніфіковано церковні обряди, поставлено за-

 

вдання покращити моральність духовенства, затверджено єдиний для всієї дер-

 

жави пантеон святих

 

 

Система опо-

Упорядковано систему оподаткування. Для цього у центральних районах держа-

даткування

ви проведено перепис земель. Основною одиницею, із якої стягувався податок,

 

стала «велика соха» — певна кількість землі. Запроваджувалися нові податки —

 

«піщальні гроші» (на утримання стрілецького війська), «полоняничні гроші»

 

(на викуп полонених), «ямські гроші» (на поштову службу), «на міську справу»

 

(будівництво міських укріплень, фортець)

 

 

Грошова спра-

Основною грошовою одиницею всієї держави став московський «рубль». Були

ва, система ва-

створені мідні еталони для вимірювання сипучих тіл — чверті. Їх було розіслано

гів і мір

до всіх уїздів

 

 

Зовнішня політика Московської держави за правління Івана IV

Зовнішня політика Московської держави за царювання Івана IV (1547—1584 рр.) набула експансіо­ ністського характеру. Такою була зовнішня політика багатьох тогочасних держав. Але західноєвропейські держави, намагаючись уникати тривалих війн із сусідами, спрямовували свою експансію у Новий світ: завойовували там землі и перетворю-

вали їх на свої колонії. Для Московської держави об’єктом колонізації стали сусідські території. Унаслідок завоювань відбувалося економічне зміцнення і територіальне зростання Московії. Для підкорених народів завоювання мали негативні наслідки: вони втратили можливості для розвитку власної державності.

Ядро державної території Московської держави, яке сформувалося до XVI ст., знаходилося осторонь головних світових торговельних шляхів

Захід

Торговельні шляхи перебували під конт­ ролем Швеції, Литви та Польщі

Схід і південь

Торговельні шляхи перебували під контролем Кримського, Казанського та Астраханського ханств

Зовнішньополітична мета Московської держави

Здобути вихід до Балтійського моря для встановлення безперешкодного морського сполучення із західноєвропейськими країнами

Розгромити татарські ханства — залишки Золотої Орди,— які заважали московитам встановити зв’язки зі східними та південними країнами

 

Нова історія (кінець XV—XVIII ст.)

28

Напрямки зовнішньої політики Івана IV

1553 р. Встановлення регулярних торгових зв’язків з Англією через Біле море

 

 

 

Північ

 

 

 

 

 

 

 

1552 р. Підкорення Крим-

1558—1583 рр. Лівонська

 

 

 

ського ханства

 

 

 

війна — боротьба за вихід до

Захід

Московська

Схід

1556 р. Завоювання Астра-

Балтійського моря

держава

ханського ханства

 

 

 

 

 

 

 

1582 р. Початок підкорення

 

 

 

 

 

 

 

 

Південь

 

Сибірського ханства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1556—1559 рр. Походи московського

 

 

 

 

війська проти Кримського ханства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лівонська війна 1558—1583 рр.

 

 

Лівонія —

історична область

ня — охрещено. Під час Лівонської

 

 

 

у Прибалтиці,

яка займала май-

війни Московська держава борола-

 

 

 

же всю територію сучасних Латвії

ся з Лівонським орденом, а також

 

 

 

та ­стонії. У ХІІІ ст. була завойо-

(з 1561 р.) зі Швецією, Данією, Поль-

 

 

 

вана рицарями-хрестоносцями

щею і Великим князівством Литов-

 

 

 

Лівонського ордену, а її населен-

ським за панування у Прибалтиці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика

 

 

 

 

 

Причини

Прагнення Івана IV завоювати землі ослаблого Лівонського ордену і закріпитися

 

у Прибалтиці

Намагання Московії здобути вихід до Балтійського моря і встановити морське сполучення з європейськими країнами

Привід

Відмова керівництва Лівонського ордену задовольнити вимогу московського

 

царя Івана IV щодо сплати данини і значних поступків у торгових справах

Періоди

П е р ш и й. 1558—1560 рр.

 

Війна Московської держави з Лівонським орденом. У результаті успішних дій

 

московських військ Лівонський орден розпався. Його землі визнали владу Шве-

 

ції, Данії, Польщі та Литви

 

Д р у г и й. 1561—1578 рр.

 

Війна Московської держави зі Швецією, Польщею і Литвою (з 1569 р. — Річ

 

Посполита). На кінець періоду Московські війська захопили все прибалтійське

 

узбережжя (крім Риги і Таллінна) та ряд фортець у Східній Лівонії

 

Т р е т і й. 1579—1583 рр.

 

Армія Речі Посполитої, очолювана новим королем Стефаном Баторієм, та війська

 

Швеції розгорнули наступ і примусили московитів відступити і перейти до оборони

Результати

Завершилася поразкою Московської держави

 

1582 р. Ям-Запольське перемир’я Московської держави з Річчю Посполитою.

 

Московський цар відмовлявся від усіх завойованих територій у Лівонії та По-

 

лоцьку

 

1583 р. Плюсське перемир’я Московської держави зі Швецією. Московія віддава-

 

ла шведам Нарву, Ям, Копор’є та Іван-город

Тема 7. Московська держава в XVI—XVIІ ст.

 

29

Організація управління Московською державою в роки опричнини

 

Опричнина — назва уділу Іва-

літичних заходів Івана IV в 1565—

 

 

на IV в 1565—1572 рр. з особливою

1572 рр. для боротьби з імовірними

 

 

територією, військом і державним

зрадами в середовищі московської

 

 

апаратом; система внутрішньопо-

знаті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Московська держава

 

 

 

 

 

 

Опричнина

Територія: центральні повіти з вотчинами бояр, деякі слободи і вулиці Москви, приморські повіти, володіння Строганових на Уралі Столиця: Александровська слобода Правитель: государ-князь московський Іванець Васильєв (Іван IV)

Опрична дума

Опричні прикази

Опричне військо

Опрична казна

Земщина

Територія: землі Московської держави, які не були виділені в опричнину Столиця: Москва

Правитель: «великий князь всея Русі» Сімеон Бекбулатович

Земська боярська дума

Земські прикази

Земське військо

Земська казна

Результати та наслідки здійснення опричнини в Московській державі

Характеристика

Особливості прояву

 

 

Ліквідація станової

Знищено більшість родового боярства. Із 43 членів Боярської думи 19 —

монархії

страчено, 3 — примусово пострижено в ченці

 

 

Занепад господарства

Рільні землі в центральних районах Московської держави скоротилися

 

більше ніж у три рази. Знищено 40 % селянських господарств

 

 

Велика кількість за-

За прізвищами, вказаними Іваном IV у «Синодиках» (списках убитих, які

гиблих унаслідок ма-

цар розсилав у монастирі для поминання), уважають, що за роки опрични-

сових репресій

ни було знищено майже 22 тис. осіб. Лише під час каральної експедиції до

 

Новгорода було вбито близько 15 тис. осіб

 

 

Знищено колишню

Для того щоб надати землі 6 тис. опричників, за наказами Івана IV було

систему комплек-

примусово позбавлено маєтків 9 тис. московських бояр

тування помісного

 

війська

 

 

 

У Московській дер-

Усе населення Московії, незалежно від його стану, стало вважатися «раба-

жаві встановилися

ми», холопами царя. Іван IV заявляв: «Своїх холопів ми (цар) вільні жалу-

відносини підданства

вати і страчувати»

 

 

 

Нова історія (кінець XV—XVIII ст.)

30

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]