tmp9E3A

м'ядольних та деяких злакових видів бур'янів за обприскування куль­ тури восени в фазі 3—4-х листків з нормою витрати 1 кг/га; на посівах насіннєвої люцерни проти повитиці, починаючи від 3—4-х пар справж­ ніх листків до змикання рядків культури в нормі 4—6 кг/га.

Банвел 4С

(Дикамба,	Форте, Компас)
Діюча речовина — дикамба. Хімічна назва діючої речовини		— 3,6-
діхлор-2-метоксибензойна кислота. С 8 Н 6 С І 2 0 3 . Молекулярна		маса —
221,0. Виготовляється у формі 48% в.р.

Дикамба — біла кристалічна речовина. Розчинність у воді — 6500 мг/л за 25°С. Краще розчиняється в органічних розчинниках. Д л я теп ­ локровних тварин — малотоксичний ( Л Д 5 0 орально д л я щурів — 1707 мг/кг, IV гр. г.к.). Слід запобігати потраплянню препарату на шкіру та слизові оболонки. Забороняється використовувати в межах санітарної зони навколо рибогосподарських водойм. Гарантований термін при­ датності за дотримання правил зберігання — практично необмежений.

Банвел 4С — системний післясходовий гербіцид вибіркової дії. За­ стосовується: на посівах пшениці озимої і ярої, жита, вівса, ячменю про­ ти однорічних двосім'ядольних видів бур'янів (в т.ч. стійких щодо 2,4-Д) за обприскування культури у фазі кущіння з нормою витрати 0,15—0,5 л/га; на посівах кукурудзи проти однорічних двосім'ядольних видів бу­ р'янів (в т.ч. стійких щодо 2,4-Д) у фазі 3—5-ти листків у культури з ви­ тратою 0,4—0,8 л/га. Входить до складу комбінованих препаратів Д і а ­

л е н супер, 46,4% в.р.к., Бар'єр, 47% в.р., Ковбой, 40% в.р. Похідні гідроксибензойних к и с л о т

Похідні гідроксибензойних кислот — контактні гербіциди з обмеже­ ною системною дією. Вони інгібують фотосинтез і роз'єднують окис­ лювальне фосфорилювання. В місцях потрапляння краплин гербіциду в чутливих рослин утворюються некротичні плями з хлоротичними трохи більшими плямами, що в підсумку (через 2—7 днів) стають при­ чиною відмирання тканин та загибелі рослин.

Т О Т Р І Л

Діюча речовина — іоксиніл. C 7 H 3 J 2 N O . Молекулярна маса — 370,9. Хімічна назва діючої речовини — 4-гідрокси-3,5-дійодбензонітрил. Ви­ готовляється у формі 22,5% к.е.

Іоксиніл — біла кристалічна речовина. Практично не розчиняється у воді за 20—25°С (50 мг/л). Краще розчиняється в органічних розчин-

236

никах. В герметичній заводській тарі гарантовано зберігається 2 роки. Високотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛДвд д л я щурів — 110 мг/кг, II гр. г.к.). Слід запобігати потраплянню препарату на шкіру та слизові оболонки. Забороняється використовувати в межах саніта­ рної зони навколо рибогосподарських водойм.

Тотріл — контактний післясходовий гербіцид вибіркової дії. За­ стосовується: на посівах цибулі проти однорічних дводольних видів бу­ р'янів за обприскування культури в фазі 2—6-ти листків (але в ранніх фазах розвитку бур'янів) з нормою витрати 1,5—3 л/га; на посівах ози­ мого часнику проти однорічних дводольних видів бур'янів у фазі 2—3-х листків у культури — в нормі 1,5—3 л/га, а часнику з повітряних цибу­ лин — у фазі 2—3-х листків у культури за норми 1,5—2 л/га. За двора­ зового прополювання цибулі норми витрати гербіциду зменшують до 1—1,5 л/га: перша обробка у фазі 1—2-х листків цибулі, друга — в мі­

ру	відростання бур'янів. Входить до	складу	комбінованих препаратів
А к	т р и л АС, 32% в.р. та А к т р и л М,	52%	в.р.

14.3.Похідні ароматични х амінів

Заміщені дінітроаніліну

Активність гербіцидів цієї групи визначається будовою ароматич­ ного ядра, в якому не вистачає електронів, через що ці сполуки утво­ рюють стійкі 2>комплекси з нуклеофільними компонентами рослинних тканин. Активні сполуки утворюють також групи О С Н 3 , C F 3 , CN на міс­ ці першого радикалу.

Заміщені дінітроаніліну спочатку зупиняють ростові процеси, пору­ шують синтез нуклеїнових кислот ДНК і РНК. Ці порушення призводять до припинення вторинних процесів росту, реплікації ДНК, клітинного поділу, синтезу фітогормонів. Нітроаніліни зміщують рівновагу фітогормонів у коренях рослин. У взаємодії з білками в проростаючих насі­ нинах вони ослабляють активність а-амілази, індукованої фітази і гібе­ реліну, пригнічують синтез ферментів. Подальша дія проявляється в порушенні фотосинтетичного фосфорилювання, окисленні Н А Д ' Н та сукцинату, процесів фосфорилювання і дихання.

Типовим симптомом дії нітроанілінів є вироджене (пухлинне) пото­ вщення кінчиків коренів проростаючих насінин (плоскухи, видів мишію тощо). Клітини стають багатоядерними, невеликих розмірів, з тонкими оболонками. Порушується поділ клітин в метафазі, що нагадує дію колхіцину.

Крім впливу на поділ клітин, дінітроаніліни згубно діють на системи мікротрубочок, порушують синтез нуклеїнових кислот і білків, інгібують фотосинтез. У процесі фотосинтезу вони впливають на транспорт еле ­ ктронів в ізольованих хлоропластах у редукованій частині пластохіно-

237

вого пула. Наслідком цього процесу є зміна проникаючої здатності мембран д л я іонів інших молекул, роз'єднання енергозапасаючих си ­ стем у мітохондріях і хлоропластах, зміна реакції мембран у ряді стре­ сових ситуацій.

Симптоми дії гербіцидів помітні і після появи сходів: гальмується розвиток вторинних коренів, ріст пагонів, сім'ядольні листки стають шкірястими, гіпокотиль або стебло потовщуються і робляться ламки­ ми, часто набувають червоно-синього забарвлення. З коріння дінітроанілінові гербіциди в інші органи проникають у мінімальних кількостях.

ТреФлан 48% не. (24% не.)

(Херботреф, Олітреф, Трифлуралін, Трифторалін, Трифлурекс, Нітрон К)

Діюча речовина — трифлуралін. Хімічна назва діючої речовини — 2 , 6 - д і н і т р о - М , І \ І - д і п р о п і л - 4 - ( т р и ф л у о р о м е т и л ) б е н з е н а м і н . C 1 3 H 1 6 F 3 N 3 0 4 . Молекулярна маса — 335,3. Виготовляється у формі 48% к.е. та 24% к.е.

Трифлуралін у чистому вигляді — це кристали жовтувато-оранже­ вого кольору, погано розчинні у воді (0,221 мг/л за рН 7), але добре — в органічних розчинниках (ацетоні, ксилолі тощо). Д л я теплокровних тварин — малотоксичний ( Л Д 5 0 орально для щурів >5000 мг/кг, IV гр. г.к.). Слід запобігати потраплянню препарату на шкіру та слизові обо­ лонки. Гарантований термін придатності за дотримання правил збері­ гання — 2 роки.

Трефлан — ґрунтовий гербіцид вибіркової дії. Надто леткий, тому потребує негайної заробки в ґрунт. Застосовується проти однорічних злакових і двосім'ядольних бур'янів до сівби, одночасно з сівбою або до появи сходів культури. Норми витрати 48% к.е. на посівах сої, ри­ цини, соняшнику — 2—5 л/га; часнику, розсадних томатів і капусти — 2—3 л/га; безрозсадних томатів — 1,0—1,2; льону-довгунцю — 1,6—2 л/га; тютюну — 2—4 л/га; насіннєвих посівів цибулі — 3—4; баклажа­ нів, перцю — 1,8 л/га; огірків — 0,9—1,2; люпину — 1,5; люцерни — З л/га; на посівах ефіроолійних та лікарських культур — 2—6 л/га. Нор­ ми витрати гербіциду з умістом 24% д . р . збільшують удвоє.

Стомп

(Пенітран, Гербадокс, Проул, Кобра, Террамш)

Діюча речовина — пендиметалін. Хімічна назва діючої речовини — М-(1-етилпропіл)-3,4-діметил-2,6-дінітробензенамін. C 1 3 H 1 9 N 3 0 4 . Мо­ лекулярна маса — 281,3. Виготовляється у формі 33% к.е.

Пендиметалін — помаранчево-жовті кристали. Розчинність у воді за 20°С — 0,3 мг/л. Добре розчинний в ароматичних вуглеводнях. Стій­ кий в лужному та кислому середовищах. Для теплокровних тварин — ма­ лотоксичний ( Л Д 5 0 орально д л я щурів — 1050—1250 мг/кг, IV гр. г.к.). Не подразнює шкіру, але слід запобігати потраплянню на відкриті ді­ лянки шкіри. Малотоксичний д л я бджіл та інших комах. Гарантований термін придатності за дотримання правил зберігання — 2 роки.

Стомп — ґрунтовий гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти однорічних злакових і двосім'ядольних бур'янів за обприскування ґру­ нту після сівби, але до появи сходів кукурудзи, сої і соняшнику з нор­ мами витрати 3—6 л/га, після останнього підгортання, але до появи сходів картоплі — 5 л/га, через 3 дні після сівби озимої пшениці — 5 л/га, рису — 5—6, петрушки кореневої — 2,5—4,5 л/га. В посушли­ вих умовах гербіцид доцільно заробляти в ґрунт на глибину 3—5 см. Перспективне використання гербіциду (після відповідної реєстрації) на посівах цибулі, часнику, хмелю, томатів, тютюну, гороху й ін. Резисте­ нтності у бур'янів не виявлено.

14.4. Діарилові ефір и

Активність діарилових ефірів як гербіцидів визначають різноманіт­ ні замінники в ароматичних радикалах. У чутливих бур'янів вони пору­ шують транспорт електронів в хлоропластах і мітохондріях. Однак для активності цих гербіцидів необхідна експозиція інтенсивного освітлен­ ня, а також наявність в рослинах каротиноїдів (ксантофілу) і кисню. В процесі гербіцидної дії утворюється мелоновий діальдегід, продукт перекислення ліпідів, що є індикатором окислювального пошкодження мембран. Окислювальне фотофосфорилювання є найчутливішою сис­ темою, що насамперед пошкоджується в процесі гербіцидного впли­ ву. Під дією гербіцидів відбувається неконтрольоване швидке погли­ нання кисню, посилюється дихання, що свідчить про розлад запасан­ ня енергії дихання.

Селективність Таклу щодо сої зумовлена ферментативним розкла­ дом його активного інгредієнта протягом нічної частини доби .

Гоал 2Е

(Кохпшр)

Діюча речовина — оксифлуорфен. Хімічна назва діючої речовини — 2 - хлоро - 1 - (3 - етокси - 4 - нітрофеноки) - 4 - (трифлуорометил)бензен . C 1 5 H 1 1 C I F 3 N 0 4 . Молекулярна маса — 361,7. Виготовляється у формі 24% к.е.

238

239

Оксифлуорфен — помаранчева кристалічна речовина. Розчинність

уводі за 25"С — 0,116 мг/л. Добре розчиняється в органічних розчин­ никах (кетонах, спиртах, ароматичних вуглеводах тощо). Стійкий при нагріванні. Не розпадається при дії розбавлених кислот і лугів за тем­

ператури 20СС. Малотоксичний д л я теплокровних тварин ( Л Д 5 0 ораль­ но д л я щурів >5000 мг/кг, IV гр. г.к.). Нетоксичний для бджіл та інших корисних комах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони навколо рибогосподарських водойм. Гарантований термін при­ датності за дотримання правил зберігання — 2 роки.

Гоал — ґрунтовий і післясходовий контактний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних двосім'ядольних бур'я­ нів заввишки 10—15 см у яблуневих садах з нормою витрати 4—5 л/га; на посівах цибулі до появи сходів культури — 0,5—1; соняшнику — 0,8— 1 л/га; в лісорозсадниках: на однорічних посівах ялини, сосни, модрини до появи сходів — 2—4 л/га, післясходове обприскування після закін­ чення росту сіянців — 3—4 л/га (одноразово), сіянці другого-третього року, а також насадження ялини, сосни, модрини обробляють проти од­ норічних і багаторічних бур'янів — 6—8 л/га (1—2 рази за сезон).

14.5. Похідні ииклогександіону (кетони )

Гербіциди з похідних кетонів добре поглинаються рослинами че­ рез листки та молоді стебла, швидко пересуваються по рослині. Міс­ цем дії гербіцидів є верхівки пагонів (конуси наростання), вузли пото­ вщення, корені та бруньки, де вони порушують процес поділу клітин. Через 1—2 дні у чутливих злакових (тонконогових) рослин зупиняєть­ ся ріст, змінюється забарвлення листків — спочатку на жовтувате, фіо­ летове, а потім — коричневе. Гинуть рослини через 7—14 днів. Це ге­ рбіциди системної дії, селективність яких спрямована на знищення двосім'ядольних видів бур'янів.

Драмо 45

(БАС 620 Н, Екванокс)

Діюча речовина — тепралоксидим. Хімічна назва діючої речовини — (Ег)-(В5)-2-(1-[(2Е)-3-хлороаллілоксііміно]пропіл}-3-гідрокси-5-пергі- дропіран-4-іл-циклогекс-2-ен-1-он. C 1 7 H 2 4 C I N 0 4 . Молекулярна маса — 341,8. Виготовляється у формі 4,5% к.е.

Тепралоксидим — прозора рідина без запаху. Розчинність у воді за 20"С — 0,43 г/л (за рН 7). Добре розчиняється в органічних сполуках. Стійкий у лужному середовищі. Малотоксичний д л я теплокровних тва-

рин ( Л Д 5 0 орально д л я щурів — 5000 мг/кг, IV гр. г.к.). Нетоксичний д л я бджіл та інших корисних комах при застосуванні до початку цвітін­ ня культури і бур'янів. Гарантований термін придатності за дотриман­ ня правил зберігання — 2 роки.

Арамо — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосо­ вується проти вегетуючих однорічних злакових бур'янів, коли вони у фа­ зі 2—6-ти листків на посівах цукрових буряків, сої, соняшнику, цибулі з нормами витрати 1 л/га, а проти багаторічних злакових бур'янів завви­ шки 10—15 см на цих самих культурах норми витрати збільшують до 2 л/га. На посівах льону-довгунцю проти однорічних і багаторічних зла­ кових бур'янів — з нормами витрати 2,0, ріпаку — 1,0—2,0 л/га. Перс­ пективне застосування Арамо на посівах інших двосім'ядольних культур.

Аура Плюс

Діюча речовина — клефоксидим. Хімічна назва діючої речовини — 2-[1-[2-(4-хлорофенокси)-пропоксиіміно]бутил]-3-гідрокси-5-(тетрагі- дро-2Н-тіопіран-3-іл)циклогекс-2-енон. C 2 4 H 3 2 C I S N 0 4 . Молекулярна маса — 466,0. Виготовляється у формі 7,5% к.е.

Клефоксидим — прозора рідина без запаху. Розчинність у воді за 20°С — 5,3 мг/л. Добре розчиняється в органічних сполуках. Стійкий у лужному середовищі. Малотоксичний д л я теплокровних тварин ( Л Д 5 0 орально д л я щурів — 5000 мг/кг, IV гр. г.к.). Нетоксичний д л я бджіл та інших корисних комах при застосуванні до початку цвітіння культури і бур'янів. Гарантований термін придатності за дотримання правил збе­ рігання — 2 роки.

Аура Плюс — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. За­ стосовується на посівах рису проти вегетуючих однорічних злакових бу­ р'янів, коли вони у фазі 1—2-х листків, з нормами витрати 1,3—2,0 л/га.

ІІЄНТУРІОН

(Селект, Стилет, Цетодим, Антей, Антизлак, Клетодим, Блейд, Оберіг Гранд, Цетодор)

Діюча речовина — клетодим. Хімічна назва діючої речовини — (Е,Е)-(+)-2-[1-[[(3-хлоро-2-пропеніл)окси]іміно]пропіл]-5-[2-(етил- тіо)пропіл]-3-гідрокси-2-циклогексен-1 -он. C 1 7 H 2 6 C I N 0 3 S . Молекуляр­ на маса — 359,9. Виготовляється у формі 24,0% к.е.

Клетодим — світло-жовта рідина, добре розчинна в органічних сполуках. У ґрунті період напіврозпаду — близько 3-х діб. Малотокси­ чний д л я теплокровних тварин ( Л Д 5 0 орально д л я щурів — 1360—1630 мг/кг, IV гр. г.к.). Нетоксичний д л я бджіл та інших корисних комах при

240

241

застосуванні до початку цвітіння культури і бур'янів. Гарантований те­ рмін придатності за дотримання правил зберігання — 2 роки.

Центуріон — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. За­ стосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур'янів, коли во­ ни у фазі 2—6-ти листків, на посівах цукрових, кормових, столових бу­ ряків, льону-довгунцю, цибулі (незалежно від фази розвитку культури) з нормами витрати 0,2—0,4 л/га з додаванням до робочої суміші по­ верхнево активної речовини (ПАР) "Аміго" у співвідношенні до препа­ рату 3:1, або 0,6—1,2 л/га. Проти багаторічних злакових бур'янів за­ ввишки 15—20 см на цих самих культурах норми витрати гербіциду збільшують до 0,6—0,8 л/га, а ПАР "Аміго" — до 1,8—2,4 л/га. Препа­ рати Селект і Блейд містять 12% діючої речовини, тому норми їх витра­ ти слід збільшити удвоє.

Центуріон у бакових сумішах з гербіцидами Базагран, Галаксі топ і Півот проявляє фітотоксичність. Можливе послідовне використання проти двосім'ядольних гербіцидів, але не раніше як через 24 години. Слід утриматись від обприскування за годину до дощу та у разі силь­ ної посухи д л я бур'янів. Перспективне використання гербіциду на по­ сівах сої, картоплі, люцерни і багатьох овочевих культур.

14.6. Похідні аридоксиадканкарбонових к и с л о т

Гербіциди, похідні арилоксиалканкарбонових кислот, проявляють високу біологічну активність щодо двосім'ядольних видів бур'янів на посівах зернових колосових культур, рису, кукурудзи, до яких нале­ жать групи феноксиоцтової, феноксимасляної і феноксипропіонової кислоти. Водночас похідні арилоксифеноксипропіонових кислот про­ являють високу гербіцидну активність щодо однорічних і багаторічних злакових видів бур'янів на посівах двосім'ядольних культур.

Похідні феноксиоцтової к и с л о т и

Як гербіциди широко використовуються солі й ефіри 2,4-Д та солі 2М-4Х. їх хімічні властивості зумовлені ароматичним радикалом (фені­ лом) та наявністю карбоксильної групи (СООН) . Активність феноксио­ цтової кислоти зростає при введенні в молекулу галогенів, зокрема хлору і фтору, меншою мірою — йоду чи брому. Максимальна актив­ ність спостерігається при введенні галогену в положення 2 і 4. В інших положеннях їх фізіологічна дія послаблюється.

Більша проникаюча здатність у рослини ефірів зумовлює їх вищу гербіцидну активність порівняно з солями. Вони добре проникають у листки і коріння через продихи, а також — долаючи кутикулу. Проте феноксиоцтові кислоти частіше застосовують під час вегетації рослин

242

у вигляді водних розчинів і емульсій. Клітинні оболонки не стають пе­ решкодою д л я ліпофільних та гідрофільних речовин, оскільки мають мікропори — ектодесми. Краще проникають гербіциди в молоді рос­ лини з тонкими покривами і відкритими продихами, чим можна пояс­ нити вищу їх чутливість у ранніх фазах росту. Потрапляючи в мезофіл листків, гербіциди швидко гідролізуються до 2,4-діхлорфеноксиоцто- вої кислоти і рухаються по судинній системі разом із продуктами аси­ міляції, досягаючи симпласту, що складається з цитоплазми клітин, об'єднаних плазмодесмами.

Рух 2,4-Д у рослині відбувається під дією осмотичних і транспіра­ ційних процесів, а також з використанням енергії макроенергетичних сполук А Т Ф і А Д Ф , що свідчить про вступ гербіцидів в метаболітичні комплекси з глюкозою, аспарагіновою кислотою, які при гідролізі зда­ тні виділяти вільну 2,4-Д кислоту.

У рослинах з гербіцидами відбуваються зміни різного характеру: вони можуть посилювати або ж послаблювати свою фітотоксичність аж до повної інактивації; поглинатися різними тканинами рослини і всту­ пати в процеси метаболізму. Руйнування молекули гербіциду відбува­

ється в напрямі декарбоксилування (відокремлення	бокового	ланцю­
га з утворенням С 0 2 ) , гїдроксилування (введенням	оксигрупи	в кіль­

це), а також утворенням комплексних сполук з продуктами обміну ре­ човин, що призводить до втрати фітотоксичності даного гербіциду.

У ґрунті 2,4-Д піддається руйнуванню і перетворенням, солі — ви­ миванню у більш глибокі горизонти, а ефіри — випаровуванню. Дегра­ дація гербіцидів відбувається під впливом фотохімічного і мікробіоло­ гічного розпаду. Виявлені різноманітні види грибів, актиноміцетів, ба­ ктерій, здатних руйнувати 2,4-Д кислоту або використовувати її як джерело вуглецю у живленні. Є численні повідомлення про те, що 2,4-

Дв ґрунті руйнується протягом одного місяця.

Учутливих рослинах гербіциди з групи феноксиоцтових кислот уже через кілька годин затримують або зупиняють ріст. Під впливом явища єпїнастії, тобто прискореного росту тканин верхнього боку листків, стебел, черешків відбувається викривлення їх донизу, потовщення провідних тканин [К. Федтке, 1985]. У нижній частині рослин утворю­ ються потовщення, з яких з'являються додаткові корені. Потовщення і фасціація органів супроводжується посиленням тургору, внаслідок чого пагони і корені розтріскуються, а потім уражуються бактеріями і грибами. В уражених рослин спостерігається деформація генератив­ них органів (спотворені квітки, суцвіття і плоди, не утворюється насін­ ня, недорозвинене колосся тощо).

Такі морфологічні зміни залежать від видових особливостей рос­ лин, їх вікових відмінностей, погодних умов і є наслідком глибоких змін

уперебігу фізіологічних і біохімічних процесів, що відбуваються в них.

Воброблених рослин спочатку посилюється дихання, потім зупи­ няється біосинтез хлорофілу, що призводить до гальмування процесу

243

фотосинтезу, відбувається гідролітичний розпад крохмалю, інуліну, білків, гальмуються процеси синтезу.

Відразу після обприскування гербіцидом у рослинах нагромаджу­ ється вміст рухомих форм вуглеводів (моноцукрів і сахарози) внаслі­ док зменшення кількості запасних видів пластичних речовин. Раптово зменшується надходження в рослину азоту, фосфору, калію і зупиня­ ється синтезуюча діяльність кореневої системи. Порушується водний обмін, втрачається тургор, рослини в'януть.

Через сильний вплив на синтез нуклеїнових кислот гербіциди по­ рушують біосинтез амінокислот і білків, інгібують діяльність фермент­ них систем, затримують процеси окислювального і фотосинтетичного фосфорилювання, порушуючи утворення А Т Ф та А Д Ф , сполук, що ви­ значають енергетичний обмін рослин. Тобто, під дією гербіцидів у чу­ тливих рослин відбуваються глибокі негативні зміни в процесі обміну речовин, зокрема, біосинтезу структурних і ферментних білків, що призводять до цілковитого розладу метаболізму рослинного організму і його загибелі.

Вплив препарату на рослину викликає в ній відповідні реакції, які

можна виділити в три фази:
•	Фаза 1 — стимуляція (триває 0—2 дні), що супроводжується
		посиленням фотосинтезу, поглинанням іонів, РНК,
		збільшенням маси тощо; мобілізація резервів;
•	Фаза 2 —	перерозподіл	асимілятів (триває 2—7 днів), що су­
		проводжується	видовженням стебел, розростанням
	тканин, в'яненням листків, їх скручуванням;
•	Фаза 3 —	загибель рослин (триває від 7 до 10 днів), коли від­

бувається руйнування тканин.

Вибірковість дії гербіцидів зумовлена відмінностями в швидкості метаболічної їх інактивації, різними темпами поглинання і транспорту­ вання, а також різним перебігом фізіологічних і біохімічних процесів у чутливих і стійких рослин.

2.M-CL амінна сіль

(2,4-Да, Діканіт, Амінопелік, Дезормон, Дікопур		Ф,
Луварам, Діамін Д Діамант,	Міканіт, Амінка, Пілар	2,4-Д,
Ультра,	Тавролан)

Діюча речовина — диметиламінна сіль 2,4-Д. Хімічна назва діючої речовини — діметиламінна сіль (2,4-діхлорфенокси)оцтової кислоти. С 8 Н 6 С І 2 0 3 . Молекулярна маса — 221,0. Виготовляється у формі — 60% в.р. (68,5% в.р.)

Диметиламінна сіль 2,4-Д — безбарвна гігроскопічна кристалічна речовина. Добре розчинна у воді (311 мг/л), етанолі, метанолі. Техніч-

244

ний препарат випускається у формі водорозчинних концентратів (в.р.к.) бурого кольору, з запахом діхлорфенолу. Середньотоксичний д л я теплокровних тварин ( Л Д 5 0 орально д л я щурів — 639—764 мг/кг, III г.к.). Малотоксичний д л я бджіл та інших корисних комах при засто­ суванні до цвітіння бур'янів. Забороняється використовувати в межах санітарної зони навколо рибогосподарських водойм. У металевій або поліетиленовій тарі гербіцид може зберігатися практично необмеже­ ний час, не втрачаючи гербіцидних властивостей.

2,4-Д амінна сіль — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних дводольних бур'янів на посівах пшениці, жита, вівса, ячменю, проса в нормі 0,9—1,7 л/га (без підсіву багаторічних бобових трав) від фази кущіння до виходу в трубку, кукурудзи — 0,9—1,7 л/га у фазі 3—5-ти листків у культури. На посівах райграсу високого, вівсяниці лучної — 0,8—1 л/га, стоколосу безостого, лисохвосту лучного — 1—2, вівсяниці лучної, тимофіївки лучної, м'яти перцевої — 2—3, коріандру — 2—2,5, ромашки далматсь­ кої — 2,4, лаванди — 3—4 л/га.

Спостерігається поява резистентності в окремих видів бур'янів. Стійкість проти цього гербіциду проявляють ромашка непахуча, воло­ шка синя, підмаренник чіпкий, дискуранія Софії, зірочник середній, мак-самосійка, куколиця біла та багаторічні дводольні види.

Д л я 2,4-Д з умістом 68,5% д . р . норми витрати гербіциду на по­ сівах зернових колосових і кукурудзи зменшують до 0,7—1,2, Д е з о р - мону, 60% в.р. та Дікопуру Ф, 60% в.р. — до 0,8—1,4, д л я Л у в а -

раму, 50 (60)% в.р. — до 1,2—2,0 (1,0—1,6) л/га.
Д л я розширення спектру дії та запобігання появі	резистентності
2,4-Д введено до складу комбінованих гербіцидів: Д і а л е н супер,
46,4% в.р.к.; Л а н ц е т , 53% м.в.е.; Л е н д м а с т е р ,	30% в.р.; Л о н т -
рім, 39,5% в.к. й ін.

Агрітокс

(2М-4Х, МСРА, Дікопур МЦПА, Дікопур М, Дікотекс, Метаксон, АгроМаркс, Агроксон, Гербітокс, Хвастокс, Хвастокс Екстра)

Діюча речовина — диметиламінна сіль 2М-4Х. Хімічна назва діючої речовини — (4-хлоро-2-метилфенокси)оцтова кислота. С 9 Н д С Ю 3 . Мо­ лекулярна маса — 200,6. Виготовляється у формі 50% в.р.

Диметиламінна сіль 2М-4Х — біла кристалічна речовина. Розчин­ ність у воді — 734 мг/л за 25°С, але добра в органічних розчинниках. Технічний продукт — сірий або темно-вишневого кольору порошок. Се­ редньотоксичний д л я теплокровних тварин ( Л Д 5 0 орально д л я щурів — 900—1160 мг/кг, III г.к.). Малотоксичний д л я бджіл та інших корисних комах при застосуванні до цвітіння бур'янів. Забороняється викорис-

245

товувати в межах санітарної зони навколо рибогосподарських водойм. У металевій або поліетиленовій тарі гербіцид може зберігатися прак­ тично необмежений час, не втрачаючи гербіцидних властивостей.

Агрітокс — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Засто­ совується проти вегетуючих однорічних двосім'ядольних бур'янів на посівах пшениці, жита, вівса, ячменю в нормі 1,0—1,5; проса — 0,7—1,7 л/га, починаючи від фази кущіння до виходу у трубку; сорго — 0,7—1,7, коли воно в фазі 3—5-ти листків; рису — 1,5—2,0 л/га у фазі повного кущіння. На посівах льону-довгунця норми витрати — 0,7—1,2 л/га у фазі "ялинки" за висоти культури 3—10 см. На посівах райграсу висо­ кого, вівсяниці лучної — 2,3—2,8; стоколосу безостого, лисохвосту лу­ чного, тимофіївки лучної — 1,1—2,3 л/га. Конюшину повзучу та польо­ ву, в чистому посіві та під покривом ячменю, прополюють після появи першого трійчастого листка у бобової культури з нормою витрати гер­ біциду 0,6—1 л/га, картоплю захищають, обприскуючи вегетуючі бур'я­ ни за два дні до появи сходів культури за норми 0,5—1,2 л/га.

Норми витрати 2М - 4Х і Аі роМаркс, 75% в.р. зменшують відпо­ відно до вмісту діючої речовини у препаративній формі.

Виявляють появу резистентності в окремих видів бур'янів. Стій­ кість проявляють дискуранія Софії, підмаренник чіпкий, ромашка непа­ хуча, мак-самосійка, куколиця біла та багаторічні дводольні види. Д л я розширення спектру дії та запобігання появи резистентності 2М - 4Х введено в склад комбінованих гербіцидів: Базагран М, 37,5% в.р.

Усі двосім'ядольні польові культури та плодові насадження дуже чутливі до 2М-4Х, тому слід запобігати потраплянню на них гербіциду під час обробки.

Естерон 60

(2,4-Д, Дезормон)

Діюча речовина — 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д. Хімічна назва д і ­ ючої речовини — 2-етилгексиловий ефір 2,4-діхлорфеноксиоцтової ки­ слоти. С 8 Н 6 С І 2 0 3 . Молекулярна маса — 221,0. Виготовляється у фор­ мі 85% к.е.

2-етилгексиловий ефір 2,4-Д — безбарвна кристалічна речовина. Добре розчинна у воді (311 мг/л), етанолі, метанолі. Середньотоксич­

ний для	теплокровних тварин ( Л Д 5 0	орально д л я щурів — 639—764
мг/кг, III	гр. г.к). Малотоксичний д л я	бджіл та інших корисних комах

при застосуванні до цвітіння бур'янів. Забороняється використовувати в межах санітарної зони навколо рибогосподарських водойм. У мета­ левій або поліетиленовій заводській тарі гербіцид може зберігатися 2 роки, не втрачаючи гербіцидних властивостей.

Естерон 60 — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних та багаторічних дводоль-

246

них бур'янів на посівах озимої і ярої пшениці та ячменю у фазі кущіння культури — до виходу в трубку з нормою витрати 0,6—0,8 л/га, а на посівах кукурудзи проти тих самих бур'янів у фазі 3—5-ти листків з ви­ тратою 0,7—0,8 л/га. Гербіцид активніший порівняно з солями чи кис­ лотами 2,4-Д та сульфонілсечовинами.

Похідні арилоксифеноксипропіонов ої к и с л о т и

Гербіциди з групи арилоксифеноксипропіонової кислоти проявля­ ють високу активність щодо малорічних і багаторічних видів бур'янів з родини тонконогових (злакових): плоскухи звичайної (курячого про­ са), видів мишію, вівсюга звичайного, лисохвосту, гумаю, свинорию пальчастого, пирію повзучого та інших.

Препарати краще проникають через листковий апарат, тому їх за­ стосовують у післясходовий період інтенсивного росту бур'янів. Всі ві­ домі гербіциди даної групи проявляють системну дію — добре руха­ ються акропетально і базипітально. Тобто, з транспіраційним та асимі­ ляційним током речовин рухаються по флоемі і ксилемі, досягаючи зон безпосередньої дії у точках росту стебел, коренів та місцях кріплення листків, руйнуючи меристему чутливих рослин.

Через 1—2 дні після обприскування припиняється вегетація чутли­ вих бур'янів, що перестають бути конкурентами для культурних рослин у боротьбі за поживні речовини, вологу, світло, з'являються хлоротичні плями — перші симптоми ураження гербіцидами. Протягом 7—10 днів вузли та точки росту злаків набувають бурого кольору, а листки черво­ ніють, з'являється інтенсивне антоціанове забарвлення. Однорічні рос­ лини гинуть за 7—10 днів, а багаторічні — через 2—3 тижні.

У рослинах діюча речовина швидко гідролізується до вільної феноксипропіонової кислоти, що гальмує біосинтез жирних кислот. У підсу­ мку в зонах росту злакових бур'янів припиняється подальше утворен­ ня клітинних мембран, що призводить до їх загибелі. Крім того, припи­ нення біосинтезу жирних кислот призводить до зменшення вмісту хло ­ рофілу талакоїдних мембран та підвищення вмісту розчинних цукрів і вільних амінокислот у ростових тканинах стебла злакових бур'янів.

Вибіркова дія гербіциду Пума супер до пшениці пояснюється вла­ стивостями препаративної форми, яка каталізує ферментні системи культури так, що відбуваються дуже швидкі перетворення діючої речо­ вини на неактивні компоненти. Метаболізм гербіцидів відбувається на­ стільки швидко, що пошкодження культури виключається.

247

Фюзілад С У П Є Р

(Фюзілад Форте, Окіцид)

Діюча речовина — флуазіфоп-П-бутил. Хімічна назва діючої речо­ вини — а-[4-(5-трифторметилпірідил-2-окси)фенокси] пропіонової ки­ слоти бутиловий ефір. C i g H 2 0 F 3 N O 4 . Молекулярна маса — 383,4. Виго­ товляється у формі 12,5% к.е., а Фюзілад Форте — 15% к.е.

Флуазіфоп-П-бутил — світло-жовта рідина без запаху. Розчинність у воді за 20 С — 1 мг/л. Добре розчиняється в органічних розчинниках (ацетоні, метанолі, гексані). Стійкий протягом 6 місяців за 37°С. Мало­ токсичний д л я теплокровних тварин ( Л Д 5 0 орально д л я щурів — 2451 — 3680 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний д л я бджіл, інших корисних ко­ мах та птахів. Забороняється використовувати в межах санітарної зо­ ни навколо рибогосподарських водойм. Гарантований термін придат­ ності за дотримання правил зберігання — 2 роки.

Фюзілад Супер — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур'янів на посі­ вах цукрових буряків та цибулі всіх генерацій за обприскування у фазі 2—4-х листків у культури за норми витрати 1—1,5 л/га. На посівах цих самих культур використовується проти багаторічних злакових видів при висоті бур'янів 10—15 см у нормі 2—3 л/га. Перспективне застосування на багатьох двосім'ядольних польових (соя, соняшник, ріпак, кормові боби) і овочевих культурах (морква, капуста, томати, перець, петрушка). Д л я розширення спектру дії можна змішувати з протидвосім'ядольними гербіцидами. Резистентності у бур'янів не виявлено.

Зеллек С У П Є Р

(Зеллек)

Діюча речовина — галоксифоп-Рі-метил. Хімічна назва діючої речо­ вини — (±)-2-[4-[[3-хлоро-5-(трифлуорометил)-2-пірідил]окси]фенок- си]пропіонова кислота. C 1 6 H 1 3 C I F 3 N 0 4 . Молекулярна маса — 375,7. Виготовляється у формі 10,4% к.е.

Галоксифоп-Рі-метил — біла воскоподібна речовина. Розчинність у воді за 25°С — 6980 мг/л (рН 9). Добре розчиняється в органічних роз­ чинниках (ацетоні, етанолі, гексані, ксилолі). У водному середовищі за рН 7 період напіврозпаду становить 36 днів, а в ґрунті — 4 місяці. Се ­ редньотоксичний д л я теплокровних тварин ( Л Д 5 0 орально д л я щурів — 300—623 мг/кг, III гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корис­ них комах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони навколо рибогосподарських водойм. Гарантований термін придатнос­ ті за дотримання правил зберігання — 2 роки.

248

Зеллек Супер — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур'янів на по­ сівах цукрових та кормових буряків, льону-довгунцю за обприскування у фазі 2—6-ти листків у бур'янів за норми витрати 0,5 л/га. На посівах буряків використовується проти багаторічних злакових видів при висо­ ті бур'янів 10—15 см у нормі 1 л/га, а льону — 1—1,25 л/га. Посіви со­ няшнику прополюють з витратою 0,4—0,5 л/га від однорічних, а з но­ рмою 0,8—1,0 л/га — від багаторічних злакових бур'янів. Перспектив­ не застосування на багатьох двосім'ядольних польових (соя), ефіро­ олійних та лікарських культурах (лаванді, коріандрі, анісі, герані). Д л я розширення спектру дії можна змішувати з протидвосім'ядольними ге­ рбіцидами. Резистентності у бур'янів не виявлено.

Тарга	С У П Є Р
(Тарга, Пілот, Гамма, Таргет,		Ассур,
Дарт Супер,	Норвел, Міура)
Діюча речовина — хізалофоп-П-етил. Хімічна назва діючої речовини —
(Рі)-2-[4-[(6-хлоро-2-квіноксаніл)окси]фенокси]		пропіонова кислота.

C 1 9 H 1 7 C I N 2 0 4 . Молекулярна маса—372,8. Виготовляється у формі 5% к.е. Хізалофоп-П-етил — біла кристалічна речовина. Практично не роз­ чинна у воді (0,4 мг/л за 20°С). Добре розчиняється в органічних роз­ чинниках (хлороформі — 40%, циклогексані — 25, ацетоні і ксилолі — 14%). Малотоксичний д л я теплокровних тварин ( Л Д 5 0 орально д л я щу­ рів — 1182—1210 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний д л я бджіл та інших корисних комах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони навколо рибогосподарських водойм. Гарантований термін при­

датності за дотримання правил зберігання — 2 роки.

Тарга Супер — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. За­ стосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур'янів на посівах сої, цукрових та столових буряків, моркви, цибулі всіх генерацій (крім "на перо"), капусти білоголової, томатів, огірків за обприскування у фазі 2—4-х листків у бур'янів за норми витрати 1,0—2,0, а конопель — 1,5 л/га. На посівах сої, цукрових, кормових та столових буряків, морк­ ви, цибулі всіх генерацій (крім "на перо"), капусти білоголової, льону-до­ вгунцю використовується проти багаторічних злакових видів при висоті бур'янів 10—15 см у нормі — 2—3 л/га, картоплі — 2—4 л/га. Тарга, 10% к.е. застосовується за тими самими регламентами, що й Тарга Су­ пер. Міура, 12,5% к.е. — на цукрових буряках використовується проти малорічних і багаторічних злакових бур'янів з нормою витрати 0,4—1,2 л/га, а на посівах льону-довгунцю проти тих самих видів бур'янів — 0,8—1,2 л/га. Д л я розширення спектру дії можна змішувати з протидво­ сім'ядольними гербіцидами. Резистентності у бур'янів не виявлено.

249

Ф У Р О Р Є С У П Є Р

(Драфт, Уіп Супер, Опціон Супер)

Діюча речовина — феноксапроп-П-етил. Хімічна назва діючої речо­ вини — (Рі)-2-[4-[(6-хлоро-2-бензоксазоліл) окси] фенокси] пропіонова кислота. С 1 8 Н 1 6 С І N O g . Молекулярна маса — 361,8. Виготовляється у формі 6,9% м.в.е.

Феноксапроп-П-етил — безбарвна кристалічна речовина без запаху. Розчинність у воді за 25°С — 0,9 мг/л. Малотоксичний для теплокровних тварин (ЛДдо орально для щурів — 2090—3040 мг/кг, IV гр. г.к.). Малото­ ксичний д л я бджіл та інших корисних комах. Забороняється використову­ вати в межах санітарної зони навколо рибогосподарських водойм. Гаран­ тований термін придатності за дотримання правил зберігання — 2 роки.

Фуроре Супер — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур'янів на по­ сівах цукрових, кормових та столових буряків, моркви, соняшнику, ци­ булі всіх генерацій, капусти білоголової за обприскування, починаючи з фази 2-х листків до закінчення кущіння у бур'янів, за норми витрати 0,8—2,0, а ріпаку — 0,8—1,2 л/га. Перспективне використання на посі­ вах сої та льону. Д л я розширення спектру дії можна змішувати з протидвосім'ядольними гербіцидами. Резистентності у бур'янів не виявлено.

Пума С У П Є Р

(Хое 046360)

Діюча речовина — феноксапроп-П-етил + антидот. Хімічна назва діючої речовини — (В)-2-[4-[(6-хлоро-2-бензоксазоліл)окси]фенокси] пропіонова кислота. C 1 8 H 1 6 C I N O s . Молекулярна маса — 361,8. Вигото­ вляється у формі 6,9% м.в.е.

Феноксапроп-П-етил — безбарвна кристалічна речовина без запа­ ху. Розчинність у воді за 25°С — 0,7 мг/л за рН 5,8. Малотоксичний д л я теплокровних тварин (АДдд орально д л я щурів — 2090—3040 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний д л я бджіл та інших корисних комах. Забо­ роняється використовувати в межах санітарної зони навколо рибогос­ подарських водойм. Гарантований термін придатності за дотримання правил зберігання — 2 роки.

Пума Супер — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур'янів (вів­ сюг, метлюг, плоскуха, мишій) на посівах пшениці озимої і ярої, жита, тритикале, ячменю, починаючи з фази 2-го листка до закінчення ку­ щіння бур'янів, незалежно від фази розвитку культури з нормою витра­ ти 1 л/га. Д л я розширення спектру дії можна змішувати з протидвосі- м'ядольними гербіцидами. Резистентності у бур'янів не виявлено.

250

Ш О Г У Н

(Ажіл)

Діюча речовина — пропахізафоп. Хімічна назва діючої речовини —

(Р)-2-[[(1-метилетиліден)аміно]окси]етил-2-[4-[(6-хлоро-2-квінок- салініл)окси]фенокси] пропіонат. C 2 2 H 2 2 C I N 3 0 5 . Молекулярна маса — 443,9. Виготовляється у формі 10% к.е.

Пропахізафоп — безбарвна кристалічна речовина. Практично не розчинний у воді (0,63 мг/л за 25°С). Малотоксичний д л я теплокровних тварин ( Л Д 5 0 орально д л я щурів >5000 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксич­ ний д л я бджіл та інших корисних комах. Подразнює слизові оболонки очей. Забороняється використовувати в межах санітарної зони навко­ ло рибогосподарських водойм. Гарантований термін придатності за дотримання правил зберігання — 2 роки.

Шогун — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Засто­ совується проти вегетуючих злакових бур'янів на посівах цукрових бу­ ряків, сої, ріпаку, цибулі, соняшнику, томатів, капусти білоголової за обприскування, починаючи з фази 2—3-х листків до фази кущіння од ­ норічних видів з нормою витрати 0,6—0,8 л/га, проти пирію повзучого заввишки 10—15 см з нормою витрати 1,0—1,2 л/га, при захисті льо - ну-довгунцю — 0,8—1,2 л/га. Перспективне застосування на посівах льону, гороху, люпину, картоплі, моркви, виноградників та інших дво­ дольних культур. У бакових сумішах з Базаграном, Галаксі топом і Півотом проявляє фітотоксичність. Послідовне використання протидводольних гербіцидів після Шогуну без тестів на сумісність дозволяєть­ ся не раніше ніж через 3 доби . Резистентності у бур'янів не виявлено.

Пантера

(Пілот, Ассур)

Діюча речовина — хізапофоп-п-тефурил. Хімічна назва діючої ре­ човин — (П5)-2-тетрагідрофуранілметил(В)-2-[4-(6-хлоро-2-квінокса- лінілокси)фенокси] пропіонат. C 2 2 H 2 1 C I N 2 0 5 . Молекулярна маса — 428,9. Виготовляється у формі 4% к.е.

Хізалофоп-п-тефурил — біла кристалічна речовина. Практично не розчинна у воді (4 мг/л за 25°С). Добре розчиняється в органічних роз­ чинниках (Толуолі, Гексані, Метанолі). Малотоксичний д л я теплокров­ них тварин ( Л Д 5 0 орально д л я щурів — 1012 мг/кг, IV гр. г.к.). Малото­ ксичний д л я бджіл та інших корисних комах. Забороняється викорис­ товувати в межах санітарної зони навколо рибогосподарських водойм. Гарантований термін придатності за дотримання правил зберігання — 2 роки.

251

Пантера — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. За­ стосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур'янів на посі­ вах цукрових буряків, гороху, льону, картоплі за обприскування в фазі З—4-х листків у бур'янів за норми витрати 1,0—1,5 л/га, а проти бага­ торічних злакових видів — при висоті бур'янів 10—15 см з витратою у нормі — 1,75—2 л/га.

14.7. Похідні карбамінової

ітіокарбаміново ї к и с л о т

Угрупі похідних карбамінової КИСЛОТИ гербіцидна активність вла­

стива ефірам N-арилкарбамінової кислоти ( N H 2 C O O H ) , що схожа за будовою з амінокислотами із загальною формулою R C H N H 2 C O O H . Гербіциди цих груп проникають у рослини через коріння, за винятком Карбіну, Бетаналу та Бетанапу AM, які застосовують по вегетуючих бур'янах. Досягши судин ксилеми, вони транспіраційним током пере­ міщуються у вегетативні та генеративні органи рослин. У стійких рослинах гербіциди швидко інактивують, в той час як у чутливих цей процес досить повільний. Під впливом карбаматів у молодих рослин спочатку з'являється інтенсивно зелене забарвлення листків, потім відбуваються зміни при формуванні генеративних органів і пригні­ чується ріст, порушується процес поділу клітин, що впливає на кіль­ кість хромосом та призводить до поліплоїдії.

Спільною ознакою д л я карбаматів є їх висока здатність до випаро­ вування та швидка втрата активності за випаровування з поверхні во­ логого ґрунту. Тому використання гербіцидів з даної групи потребує термінової заробки їх у ґрунт. З поверхні сухого ґрунту гербіциди випа­ ровуються менше завдяки сорбції препаратів ґрунтовим комплексом.

14.7.1. Похідні карбамінової кислоти (карбамати)

Крім перелічених спільних властивостей, гербіциди карбамінової кислоти в низьких концентраціях здатні порушувати організоване роз­ міщення мікротрубочок у рослинних клітинах. Вони впливають на ор­ ганізуючі центри мікротрубочок (ОЦМТ), порушуючи спрямованість їх утворення, внаслідок чого у подальшому вони не здатні виконувати свою роль у клітинному морфогенезі.

Карбамати гальмують клітинний поділ, що призводить до вповіль­ нення багатьох процесів метаболізму в клітині, пригнічуючи синтез РНК і білка, фотоліз води та реакцію Хілла. Як свідчать ряд досліджень, карбамати не справляють прямого впливу на дихання рослин, однак окремі метаболіти можуть інгібувати окислювальне фосфорилювання. Не виявлено також прямого впливу карбаматів на фотосинтез рослин.

252

Руйнуються ці гербіциди в ґрунті досить швидко. Період напівроз­ паду становить 1—4 тижні. Основний шлях деградації карбаматів у ґрунті полягає в мікробіологічному їх руйнуванні.

СтеФам

(Бешанал)

Діюча речовина — фенмедифам. Хімічна назва діючої речовини — 0-[3-(мет-оксикарбоніл)аміно]феніл (З-метилфеніл)карбамат. C 1 6 H 1 6 N 2 0 4 . Молекулярна маса — 300,3. Виготовляється у формі 15,7% к.е.

Фенмедіфам — біла кристалічна речовина. Розчинність у воді — 4,7 мг/л. Добре розчиняється в органічних розчинниках (циклогекса­ ні, метанолі). Малотоксичний д л я теплокровних тварин ( Л Д 5 0 орально д л я щурів >8000 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони навколо рибогосподарських водойм. Гарантований термін при­ датності за дотримання правил зберігання — практично необмежений.

Стефам — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. За­ стосовується проти вегетуючих однорічних дводольних бур'янів на по­ сівах цукрових та кормових буряків за обприскування у фазі 4-х справ­ жніх листків у культури за норми витрати 6—8 л/га. Концентрація гектарної норми витрати препарату в робочій суміші не повинна бути меншою за 2—2,5%\ При застосуванні у фазі сім'ядоль у культури з ін­ тервалом між обробками 7—10 днів норми гербіциду зменшують до 2—3 л/га з 2 обробками. На посівах цикорію у фазі 2—3-х справжніх листків у культури норма витрати — 6 л/га. Д л я розширення спектру дії можна змішувати з протизлаковими гербіцидами. Фенмедифам

входить до складу комбінованих препаратів: Беногол,								49,5% к . е ,
Б е т а г а р д ,		27,4%	к.е.,	Бетанал	Прогрес	О Ф ,	27%	к.е., Бетанал
Експерт,		27,4%	к.е.,	Бетан О п т и м у м ,		28,8	к.е.,	Бетанес,	27%
к.е.,	Б у л а т , 27,4% к.е., Б і ф о р ,				16% к.е., Б у р е ф е н новий,				16%
к.е.,	Б у р е ф е н С у п е р ,			32% к.е.,	Максимум,		16%	к.е., Промінь,

28,7% к.е., Регіо п л ю с , 40% к . е , норми витрати яких відповідно регламентуються. Резистентності у бур'янів не виявлено.

Бетанал AM

Діюча речовина — десмедифам. Хімічна назва діючої речовини — етил [3-[[(феніламіно)карбоніл]окси]феніл]карбамат. C 1 6 H 1 6 N 2 0 4 . Мо­ лекулярна маса — 300,3. Виготовляється у формі 16% к.е.

Десмедифам — біла кристалічна речовина. Розчинність у воді — 7 мг/л (за 20°С та рН 7). Розчиняється в органічних розчинниках. Ма­ лотоксичний д л я теплокровних тварин ( Л Д 5 0 орально д л я щурів —

253

10250 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний д л я бджіл та інших корисних комах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони на­ вколо рибогосподарських водойм. Гарантований термін придатності за дотримання правил зберігання — 2 роки.

Бетанал AM — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних двосім'ядольних бур'янів на посівах цукрових, кормових та столових буряків за обприскування у фазі 4-х справжніх листків у культури за норми витрати 5—6 л/га. При застосуванні у фазі сім'ядоль у культури з інтервалом між обробками 7—10 днів норми гербіциду зменшують до 2—3 л/га з кратністю обро­ бок — від 1 до 2. Д л я розширення спектра дії можна змішувати з протизлаковими гербіцидами. Входить до складу комбінованих препара­

тів: Беногол, 49,5% к . с , Бетагард,					27,4%	к.е.,	Бетанал Прогрес
О Ф ,	27%	к.е.,	Бетанал	Експерт,	27,4%	к.е.,	Бетан	О п т и м у м ,
28,8	к.е.,	Бетанес, 27% к.е., Б у л а т ,			27,4%	к.е.,	Б і ф о р ,	16% к.е.,
Б у р е ф е н новий,			16% к.е.,	Б у р е ф е н	С у п е р ,	32% к.е., Максимум,
16%	к.е.,	Промінь, 28,7%		к.е., Регіо п л ю с , 40% к . с ,				норми ви­

трати яких відповідно регламентуються. Резистентності у бур'янів не виявлено.

14.7.2. Похідні тіокарбамінової кислоти (тіокарбамати)

Тіокарбамати, на відміну від карбаматів, не спричиняють глибоких і добре помітних морфологічних і цитологічних проявів, властивих інгі­ біторам діяльності мікротрубочок. Похідні тіокарбамінової кислоти по­ рушують клітинний поділ, пригнічуючи ріст проростків. Під дією гербі­ цидів на поверхні листків змінюється структура епікутикулярних восків та товщина кутикули, що посилює транспірацію і збільшує поглинання гербіциду кореневою системою.

Водночас послаблюється біосинтез жирних кислот д л я фосфоліпідів (моно- і дігліцеридів). Зокрема, зменшується фракція жирних кис­ лот, похідних спиртів і алканів з довгим ланцюгом (С > 28), порушуєть­ ся синтез ліпідів клітинних мембран рослин.

Тіокарбамінові гербіциди пригнічують утворення і знижують рівень вмісту фітогормону гібберелової кислоти, що може стати причиною загибелі проростків чутливих видів бур'янів. Гербіциди набувають ак­ тивності лише після перетворення у відповідні сульфоксиди, що легко реагують з меркаптогрупами. Це означає, що молекулярний механізм їх гербіцидної дії пов'язаний з реакцією відповідного сульфоксиду з SH-групою, чутливого ферментного комплексу. В рослинних тканинах тіокарбамати зменшують загальну кількість SH-груп за одночасного зростання активності пероксидази.

Здатність певних сполук підвищувати рівень відновлених глутатіонів (R-SH) та ферменту глутатіон-Б-трансферази використовують як

254

антидоти тіокарбаматів. Під їх впливом прискорюється метаболізм гербіцидного сульфоксиду, що вступає у взаємодію з глутатіоном та ін­ шими близькими до нього SH-сполуками, внаслідок чого відбувається детоксикація гербіциду.

Механізм дії тіокарбамінових гербіцидів цілком не з'ясований. Є ряд повідомлень, що ці гербіциди у невисоких концентраціях не спра­ вляють інгібуючого впливу на фотосинтез і дихальну систему рослин.

Ордрам

(Ялан, Молінат, Ордрам 6Е,	Шаккімол)
Діюча речовина — молінат. Хімічна назва діючої речовини — S-етил
гексагідро-1Н-азепін-1-карботіоат. C 9 H 1 7 N O S .	Молекулярна маса —
187,3. Виготовляється у формі 72% к.е.
Молінат у чистому вигляді — це рідина світлого кольору. Розчин­

ність у воді — 88 мг/л за 20°С. Добре розчиняється в органічних роз­ чинниках. Середньотоксичний д л я теплокровних тварин ( Л Д д 0 орально д л я щурів — 369—450 мг/кг, III г.к.). Малотоксичний д л я бджіл та інших корисних комах. Гарантований термін придатності за дотримання пра­ вил зберігання — 2 роки і більше.

Ордрам — ґрунтовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосову­ ється проти однорічних злакових видів бур'янів на посівах рису за обп­ рискування ґрунту до сівби, до появи сходів з терміновою заробкою дуже леткого препарату в ґрунт, або в фазі 2—3-х лисків у культури з нормами витрати 5—7 л/га. Після обробки гербіцидом не можна випус­ кати воду з рисових чеків у водойми, заселені рибою та птахами.

14.8. Похідні т р и а з и н у

Серед гербіцидів з похідних триазину є препарати широкого спек­ тру дії, здатні знищувати багато видів бур'янів, а також з вузькою ви­ бірковістю. Вони характеризуються як системною, так і контактною д і ­ єю. Фітотоксичність триазинових гербіцидів зберігається в ґрунті від кількох днів до кількох років, що зумовлено їх будовою та фізико-хімі- чними властивостями.

Симетричні триазини (сим-триазини)

Похідні сим-триазину одержують із хлористого циануру заміщен­ ням атомів хлору різними функціональними групами. Якщо на місці R1 розміщений СІ, то такі препарати називають хлортриазинами, О С Н 3 — метилокситриазинами, S C H 3 — метилтіотриазинами, N3 — азидотриазинами.

255