- •1.2. Нормативність вживання форм роду іменників
- •1.3. Нормативність вживання форм числа іменників
- •1.4. Відмінкові форми іменників. Правопис закінчень іменників чоловічого роду іі відміни в родовому відмінку однини
- •2.2. Нормативність уживання граматичних форм прикметника
- •2.3.Особливості використання прикметників-паронімів та прикметників-синонімів в усному та писемному професійному мовленні
- •1,2,3-Ї особи однини і 1,2,3-ї особи множини
- •3.2. Особливості використання дієслів та дієслівних форм у мові професійного спрямування
- •4.2. Зв’язок числівника з іменником
- •. Уживання форм однини і множини числівників.
- •4.4. Числівники, як компоненти складних іменників і прикметників
- •Особливості використання числівників у наукових текстах і документах. Специфіка оформлення цифрових даних
- •Тема 5 Особливості використання займенників у ділових паперах
- •5.1. Відмінювання займенників
- •5.2. Займенники у ділових паперах:
- •2.3 Вживання означальних, вказівних, питальних, неозначених займенників у ділових паперах.
- •Тема 6 Прислівник
- •Прислівник як частина мови. Синтаксичні ознаки прислівника
- •Розряди прислівників за значенням
- •6.3. Ступені порівняння прислівників
- •6.4. Правопис прислівників.
- •Тема 7 Службові частини мови в наукових текстах
- •1. Морфологічний склад та правопис прийменників
- •7.2 Синонімія та труднощі перекладу прийменників.
- •Позначення шляху руху або місця,
- •7.3. Сполучники та сполучні слова
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •7.4. Формотворчі, словотворчі та модальні частки в українській мові.
- •Модальні частки
- •Групи модальних часток
- •Правопис часток
- •7.5. Засоби милозвучності української мови
- •Тема 8 Синтаксис фахових та наукових текстів
- •8.1. Поняття про синтаксис, його одиниці. Типи словосполучень
- •8.2. Основні ознаки речення
- •8.3. Порядок слів у реченні. Логічний наголос
- •8.4. Узгодження підмета й присудка
- •Синтаксичні особливості офіційно-ділового та наукового стилю.
- •8.6. Основні правила української пунктуації і. Розділові знаки в простих реченнях
- •Комою відокремлюються другорядні члени речення,які для підсилення їхньої граматичної і смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією, а на письмі розділовими знаками:
- •Означення неузгоджені, узгоджені і прикладки( Асоціації,договірні об’єднання, створюються з метою постійної координації господарської діяльності.)
- •Іі. Розділові знаки в складних реченнях
- •1. Складносурядні речення
- •2. Складнопідрядні речення
- •3. Безсполучникове складне речення
- •Розділові знаки у складних реченнях Складносурядні речення
- •Складнопідрядні речення
- •Розділові знаки у безсполучникових реченнях
- •9. Література Основна література
- •Додаткова література
1. Складносурядні речення
Речення, які складаються з двох або більше простих речень, рівноправних за змістом і зв’язаних сполучниками сурядності, називаються складносурядними.
У складносурядних реченнях ставляться такі розділові знаки:
кома - між простими реченнями, що входять до складносурядного, перед сполучниками і, та, а, але, проте, однак, зате, або, чи-чи, то-то тощо.
крапка з комою – у складносурядних реченнях перед єднальними і зрідка протиставними сполучниками а, та, якщо прості речення далекі одне від одного за змістом або мають вже розділові знаки.
тире – у складносурядних реченнях перед сполучниками і, та (у значенні і), якщо між ними існує причинно-наслідковий зв’язок або йдеться про швидку зміну подій.
У складносурядному реченні кома не ставиться між двома сурядними реченнями, з’єднаними неповторюваними сполучниками і, та (у значенні і), чи, або, якщо вони мають спільний член речення.
2. Складнопідрядні речення
Складні речення, в яких одне з простих речень за смислом підпорядковане іншому і пов’язане з ним сполучником підрядності або сполучним словом, називаються складнопідрядними.
Підрядне речення в складнопідрядному на письмі відокремлюється від головного комою, якщо воно стоїть перед головним або після головного речення. Наприклад: Якщо стискати газ ізотермічно від точки Е, то точка, яка зображує стан газу, буде підніматися по ізотермі вгору. Серед термінологічної лексики є низка слів, якими послуговуються представники різних галузей.
Якщо підпорядковане речення стоїть у середині головного, то воно виділяється комами з обох боків. Наприклад: Установи та окремі особи, які займають місце між підприємством та споживачем, є представниками посередницьких структур.
При складних сполучниках тому що, через те що, для того щоб, після того як, замість того щоб, так що, незважаючи на те що, внаслідок того що кома ставиться один раз (або перед усім складним сполучником, або перед сполучниками що, щоб, як, залежно від змісту, інтонації). Наприклад: Це відбувається внаслідок того, що при внесенні діелектрика в електричне поле, виникає поляризаційний заряд, зв’язаний зі зміщенням центрів позитивного та негативного зарядів діелектрика.
3. Безсполучникове складне речення
Речення, в яких окремі прості речення об’єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а лише інтонацією, називаються безсполучниковими.
Між реченнями у безсполучниковому складному на письмі ставляться кома, крапка з комою, двокрапка, тире.
Кома ставиться між частинами безсполучникового складного речення, якщо вони вказують на одночасність або часову послідовність явищ, подій тощо.
Крапка з комою ставиться між частинами безсполучникового складного речення, якщо воно не пов’язані за змістом між собою або дуже поширені, або в середині їх вже є розділові знаки. Наприклад: Гравітаційні сили належать до фундаментальних сил, фізична природа їх пов’язана зі скривленням всесвітнього простору тілами дуже великої маси; І. Кеплер, узагальнюючи спостереження астрономів, встановив закони планетних рухів, які привели І. Ньютона до відкриття закону всесвітнього тяжіння.
Тире між реченнями, що входять у безсполучникове складне речення, ставиться:
коли йдеться про швидку зміну подій або несподіваний наслідок. Наприклад:
коли зміст одного речення протиставляється змісту другого.
коли зміст першого речення порівнюється із змістом другого.
коли в другій частині речення вказується на наслідок або висновок з того, про що мовиться у першому.
Практичні завдання:
Перекладіть текст з вашого фаху українською мовою (100 слів). Проаналізуйте його синтаксичні особливості.
Знайдіть варіанти правильних відповідей, випишіть їх.
Між підметом і присудком, коли присудок виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку за відсутності дієслова-зв’язки:
а) тире ставиться;
б) не ставиться.
Між підметом і присудком, коли один із цих членів речення (або обидва) є інфінітивом:
а) тире ставиться;
б) не ставиться.
Між підметом і присудком перед ЦЕ (ЦЕ Є), ОЦЕ, ТО, ОСЬ, (ЦЕ) ЗНАЧИТЬ, якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або неозначеною формою дієслова, сполучається за допомогою цих слів до підмета:
а) тире ставиться;
б) не ставиться.
На місці пропущеного члена речення (переважно на місці пропущеного присудка): а) тире ставиться; б) не ставиться.
Перед узагальнюючим словом, яке стоїть після однорідних членів речення:
а) тире ставиться;
б) не ставиться.
Після переліку, якщо перелік іде за узагальнюючим словом і не завершує речення:
а) тире ставиться;
б) не ставиться.
Для виділення прикладок, якщо вони розташовані у кінці речення й перед ними легко вставляється А САМЕ, при цьому зміст речення не змінюється:
а) тире ставиться;
б) не ставиться.
Між частинами заперечного порівняння:
а) тире ставиться;
б) не ставиться.
Коли однорідні члени речення не з’єднані сполучниками, кома між ними: а) ставиться; б) не ставиться.
Коли однорідні члени речення з’єднані повторюваними сполучниками (і...і, ні...ні, то...то, чи...чи, або...або), кома між ними:
а) ставиться;
б) не ставиться.
Коли однорідні члени речення з’єднані протиставними сполучниками (а, але, однак, проте, зате, так, хоча), кома між ними:
а) ставиться;
б) не ставиться.
Перед сполучниками і, а також, ще й, а то й, та й, та ще, що приєднується до попередніх членів речення, кома:
а) ставиться;
б) не ставиться.
Перед другим з парних сполучників не тільки...а й, як...так і, не так...як, не стільки...скільки, вживаних при однорідних членах речення, кома:
а) ставиться;
б) не ставиться.
Перед словами а саме, як-от, як тощо, що стоять у реченні з однорідними членами у реченні після узагальнюючого слова, кома:
а) ставиться;
б) не ставиться.
При повторі слова для наголошення великої кількості предметів або наголошення тривалості дії, посилення згоди або заперечення, кома:
а) ставиться;
б) не ставиться.
Між двома дієсловами однакової форми за умови вказівки однією з них на мету дії, кома:
а) ставиться;
б) не ставиться.
Між двома однаковими слова із заперечною часткою між ними, кома:
а) ставиться;
б) не ставиться.
Перед єднальними і розділовими сполучниками, що вжиті один раз між однорідними членами речення, кома:
а) ставиться;
б) не ставиться.
Перед першим повторюваним сполучником, що з нього починається перелік, кома:
а) ставиться;
б) не ставиться.
Перед повторюваним сполучником між однорідними членами речення, якщо останні становлять тісну смислову єдність (наближається до фразеологізму), кома: