3.2. Особливості використання дієслів та дієслівних форм у мові професійного спрямування

Що ж до використання зазначених форм та граматичних категорій дієслів у мові професійного спрямування, а також під час оформлення ділових паперів слід враховувати такі особливості:

1. У науковому, офіційно-діловому стилях використовуються тільки книжні дієслова та їх форми (накопичувати, активізувати, заохочувати).

2. У публіцистичному, науковому та офіційно-діловому стилях інфінітив вживається із закінченням -ти (здійснювати, виконувати, рахувати, фінансувати, забезпечувати). Закінчення -ть вживається в усному мовленні й характерне для художнього й розмовного стилів.

3. Дієслова I особи множини можуть вживатися замість I особи однини. Це буває у випадку, коли той, хто говорить, не бажає виділяти себе з числа своїх читачів або слухачів (Розглянемо це питання на завтрашньому засіданні). Таке вживання властиве вищеназваним стилям. Воно має місце у наукових творах, доповідях, лекціях.

4. Не порушувати норми вживання форм залежного слова (свідчити факти – свідчити про факти, відзначати про успіхи – відзначати успіхи, шкодувати гроші – шкодувати грошей).

5. Дієслово бути в теперішньому часі в усіх особах однини і множини має форму є ( підприємство є юридичною особою, контракт є документом). Лише в художній літературі можуть вживатися архаїчні форми ІІ та ІІІ особи (єси, єсть, та ін.). У майбутньому часі дієслово бути має закінчення І дієвідміни (буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть).

6. Дієслова теперішнього часу для зазначення позачасовості вживаються в І особі множини або III однини (ми виплачуємо, фірма пропонує, база реалізує, дирекція звертається).

7. Дієслова теперішнього часу вживаються на позначення майбутнього, коли підкреслюється обов'язковість виконання дії (нарада керівників розпочинається о 10 годині, конференція розпочинає свою роботу, завтра вирішуємо питання).

8. Дієслова III особи однини та І особи множини мають повну форму (зазначає, повідомляє, доручає, розуміємо, пропонуємо, реалізуємо).

9. Дієслова доконаного виду утворюють просту форму майбутнього часу (профінансуємо, сплатимо, переглянемо). Доконаний вид у ділових паперах твориться за рахунок префіксації (завізувати, запроектувати, сконструювати)

10. Дієслова недоконаного виду мають просту і складену форми майбутнього часу. Для ділового стилю характерні складені форми (працюватимемо - будемо працювати, контролюватимуть - будуть контролювати, забезпечуватиметься - буде забезпечуватись).

11. У ділових паперах форми наказового способу передаються описовими лексичними засобами: потрібно виконати, необхідно подати, бажано переглянути, мусите сплатити.

12. У ролі наказового способу може виступати інфінітив, що виражає категоричність розпорядження: Усім бригадирам до 6 жовтня провести нараду робітників.

13. Форми II особи однини, I та II особи множини дозволяють уникати форми давайте у наказовому способі. Обійтися без неї можна за допомогою додаткових слів: давайте проголосуємо - проголосуймо, давайте побажаємо - побажаймо, давайте почнемо - пропоную почати. Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні, коли ця форма поєднується з іменником, що означає певні предмети (Давайте Ваші посвідчення).

14. Існує дві рівнозначні форми написання дієслів з числівниками: а) Шість бригад не виконало (не виконали)план. Але за непрямого порядку слів лише – Не виконало план шість бригад; б) Двоє студентів пішло до їдальні (сумісна дія – пішли разом); Двоє студентів пішли до їдальні (роз’єднана дія – кожен пішов окремо).

15. Із неозначено-кількісними словами (низка, ряд, більшість, мало і т.д.) дієслова вживаються в однині (більшість працівників з’явилося).

16. Якщо субстантивне слово виражене числівниками: сто, тисяча, мільйон та под., то дієслово слід вживати в однині (сто гривень витрачено, тисячу тонн завезено).

17. Якщо є слова разом, спільно дієслово (присудок) ставиться в однині (Адміністрація заводу спільно із профкомом розглянула ..), але ставиться у множині, коли однорідні підмети вжиті через кому або через сполучники і, та (та у значенні і – Адміністрація заводу та профком розглянули...).

18. Дієслово вибачаюсь (-ся) має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе – я, порівняйте: збираюся (я збираю себе). Отже, неправильно (Я вибачаюсь (-ся) – правильно: Вибачте мені; прошу вибачення; пробачте; даруйте та ін.).

19. У ділових паперах перевага надається активним конструкціям над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення (рішення було достроково виконане нашою фірмою - наша фірма достроково виконала рішення; забороняється - заборонено; не використані - не використано).

20. У ділових паперах слід уникати форм умовного способу: фірма змогла б виконати замовлення, якби... - фірма виконає замовлення, якщо...; виконавець повідомив би Вас завчасно, коли б... - завчасне повідомлення виконавця було можливе лише за умов... .

21. В українській мові зовсім немає дієприкметників на -ший, -вший (рос. принесший, ставший), на -емый, -имый (рос. сопровождаемый, любимый) і з часткою -ся (рос. встречающийся). Є, але рідко вживаються дієприкметники на -чий (палаючий - рос. пылающий). Натомість українська мова використовує інші засоби, розглянуті в п.5.1. „Творення і вживання дієприкметників”.

21. Широко використовувати дієприкметники та дієприслівники, але уникати ненормативних форм або заміняти їх іменниками, іменниками із прийменниками (описова конструкція), дієсловами (знаючий працівник – обізнаний працівник; запитуючий – запитувач, який (той, хто) запитує; не дивлячись на .. – незважаючи на..; хвилюючі враження – зворушливі враження). Сфера використання активних дієприкметників – в основному термінологічна лексика (блукаючий нерв, крокуючий екскаватор, ведуче колесо, ріжучий диск, тонізуючі речовини, несуча поверхня крила, працюючий двигун, лімітуючий режим).

Контрольні запитання

1. Що називається „дієсловом”?

2. Які граматичні ознаки характерні для дієслова?

3. Назвіть основні форми дієслів.

4. Сформулюйте правила перекладу дієприкметникових конструкцій з російської мови на українську.

5. Назвіть основні особливості використання дієслів та дієслівних форм у мові професійного спрямування

Практичні завдання

1. Доберіть до поданих дієслів відповідні слова і запишіть у формі словосполучень: затвердити, забезпечити, виконати, внести, зазначити, підкреслити, наголосити, підписати, надавати, запобігти.

2. Від поданих дієслів утворіть активні дієприкметники, складіть з ними речення: будувати, постачати, проголошувати, друкувати, підписувати.

3. Доберіть текст за фахом (не менше двох сторінок формату А4). Знайдіть дієприкметники та визначте їх рід, число, відмінок.

4. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники і складіть з ними речення: подорожувати, спостерігати, відчувати, нести, читати, підписувати, закінчувати.

Тема 4

Особливості використання числівників у мові професійного спрямування

4.1. Числівник як самостійна частина мови.

4.2. Зв’язок числівника з іменником.

4.3. Уживання форм однини і множини числівників.

4.4. Числівники, як компоненти складних іменників і прикметників.

4.5. Особливості використання числівників у наукових текстах і документах. Специфіка оформлення цифрових даних.

Ключові слова: числівник, кількість, означено-кількісні числівники, дробові числівники, збірні числівники, порядкові числівники, прості, складні, складені числівники, цифрові дані.

4.1. Числівник як самостійна частина мови

Числівник – самостійна частина мови, що означає число, певну кількість чого-небудь, порядок переліку при лічбі та відповідає на питання скільки ? котрий? який?

Позначувана числівником кількість має три форми вияву: означену, неозначену та приблизну. Для передавання точно вираженої кількості вживаються означено-кількісні числівники, які об’єднують більшість числових назв. Вона виражається у цілих одиницях і позначається кількісними числівниками: сорок шість студентів, двадцять комп’ютерів. Певну кількість частин цілого позначає група дробових числівників: дві п’ятих присутніх. Кількість осіб, істот, предметів як сукупність, одне ціле виражає група збірних числівників: сімнадцятеро викладачів.

Неозначена кількість – це недиференційована, точно не виражена множина, що не має відповідників у натуральному числовому ряді. Із неозначено-кількісним значенням уживаються лише числівники кілька, декілька, кількадесят, кільканадцять, стонадцять, а також прислівники, іменники тощо.

Уся складна система числівників ґрунтується на числових назвах, до яких належать назви першого десятка, а також нуль, сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд. Решта числівників твориться за допомогою цих 16 слів. Окрема група неозначено-кількісних числівників має інші корені. Назви більйон, трильйон, квадрильйон, квінтильйон, секстильйон і т.д. є фактично науковими термінами.

Числівники не мають родових ознак за винятком:

• нуль, один, мільйон, мільярд, трильйон і под. – ч.р.;

• одна дві, тисяча – ж.р.;

• одно, одне – с.р.

За будовою числівники поділяються на :

• прості (один корінь) - три, троє, семеро, декілька, сто, сорок;

• складні (два корені) - одинадцять, двісті, тридцять, триста, тринадцятеро;

• складені ( кілька слів) - тисяча сто вісімдесят вісім, одна сімдесята.

Зверніть увагу на особливості відмінювання числівників. За зразком числівника п’ять відмінюються числівники від дев’яти до двадцяти включно та тридцять.

Н.	П’ять
Р.	П’яти (п’ятьох)
Д.	П’яти (п’ятьом)
З.	П’ять (п’ятьох)
Ор.	П’ятьма (п’ятьома)
М.	П’яти (п’ятьох)

У числівниках на –дцять відмінюється лише друга частина. У числівників шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування голосних. Перед закінченням –ох, -ому, -ома та перед -ма в Ор.відмінку після т пишеться знак м’якшення.

За одним зразком відмінюються числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят. У цій групі числівників змінюється лише друга частина.

Н.	П’ятдесят
Р.	П’ятдесяти (п’ятдесятьох)
Д.	П’ятдесяти (п’ятдесятьом)
З.	П’ятдесят або п’ятдесятьох
Ор.	П’ятдесятьма (п’ятдесятьома)
М.	(на, у) П’ятдесяти (п’ятдесятьох)

Числівники сорок, дев’яносто, сто в непрямих відмінках окрім З. мають закінчення – а.

Числівники триста, чотириста відмінюються як числівник двісті, а шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот і кількасот відмінюються за зразком числівника п’ятсот.

Н.	П’ятсот
Р.	П’ятисот
Д.	П’ятистам
З.	П’ятсот
Ор.	П’ятьмастами (п’ятьомастами)
М.	П’ятистах

У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини.

Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька відмінюються як числівники два, три, чотири, а кільканадцять, кількадесят, стонадцять, якщо вони поєднуються з іменниками на позначення конкретних предметів, що підлягають лічбі, відмінюються як числівник п’ять.

Порядкові числівники (перший перша, перше, сотий (сота, соте) й ін. відмінюються як прикметники твердої групи – за відмінками, родами і числами, а порядковий числівник третій (третя, третє) – як прикметники м’якої групи. У складених порядкових числівниках відмінюється остання складова частина.

Дробові числівники відмінюються таким чином: чисельник – як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий.

Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.