План заходів з профілактики незаразних хвороб

Захворюваність і падіж сільськогосподарських тварин від незаразних хвороб завдають значних економічних збитків тваринницьким господарствам. Матеріали ветеринарної статистики свідчать, що найчастіше реєструються захворювання органів травлення, дихання і відтворення. Як відомо, втрати у тваринництві від незаразних хвороб у декілька разів перевищують втрати від заразних. У зв'язку з цим попередження захворювань незаразної етіології і втрат від них ветеринарні спеціалісти зобов'язані проводити планово.

Планування заходів з профілактики незаразних хвороб тварин введене Державним комітетом ветеринарної медицини України за спеціальною формою (яка наведена нижче) згідно методичних вказівок.

План з профілактики незаразних хвороб – це система заходів, спрямованих на попередження або усунення причин захворювання і загибелі тварин.

Планування ветеринарних заходів проти незаразних хвороб повинно ґрунтуватися на біологічному законі відповідності факторів зовнішнього середовища особливостям обміну речовин і рівню продуктивності тварин. Рівень перетравного протеїну повинен складати не менше 100–110 г в 1 к. од. при цукрово-протеїновому співвідношенні 0,8 : 1,2.

В основу боротьби з незаразними хворобами тварин повинні бути покладені заходи по забезпеченню повноцінної годівлі і оптимальних зоогігієнічних умов утримання поголів'я в господарствах.

Приступаючи до розробки плану профілактики незаразних хвороб тварин ветеринарним спеціалістам необхідно:

– вивчити стан тваринництва (кормову базу, умови утримання тварин і догляд за ними; плинність кадрів по догляду за тваринами);

– провести аналіз захворюваності і загибелі тварин від незаразних хвороб на підставі первинної ветеринарної документації;

– з’ясувати причини захворюваності тварин за результатами аналізу раціонів годівлі, експертиз лабораторних досліджень сироватки крові, кормів, води, ґрунту;

– проаналізувати повноцінність годівлі і утримання корів у сухостійний період, гігієну випоювання і утримання новонароджених телят;

– з’ясувати наявність рекомендованих засобів для профілактики незаразних хвороб і можливості їх придбання;

План профілактики незаразних хвороб складається за спеціальною схемою (яка наведена нижче), з врахуванням методичних вказівок, і включає дві частини: текстову та власне план (Таблиця 2) .

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Начальник Білоцерківської Директор агрофірми

районної державної лікарні “Матюші“

ветеринарної медицини ____________ І.В. Сполітак

____________В.П.Ковальов “____” ___________ 200_ р.

“____” ____________ 200__ р.

П л а н заходів з профілактики незаразних хвороб тварин у

агрофірмі “Матюші” Білоцерківського району на 200__ р.

(Текстова частина)

Таблиця 2

НАЗВА ЗАХОДІВ	Одини-ці виміру	План на рік	у т. ч. по кварталах				Виконання за Рік
			І	ІІ	ІІІ	ІУ
1	2	3	4	5	6	7	8
Диспансеризація тварин: – корів і телиць паруваль-ного віку – бугаїв – основних свиноматок і ремонтних свинок – кнурів – коней Проведення біохімічних досліджень крові, сечі, молока для контролю обміну речовин: – корів, нетелей, телиць – бугаїв ДПС – свиноматок Дослідження сечі корів на кетонові тіла: Дослідження кормів на протеїн, каротин, кальцій, фосфор, кислотність: – сіно – борошно трав’яне – силос – сінаж – зернофураж Дослідження кормів на наявність отрутохімікатів, грибів або їх токсинів: – грубі корми – сіно – борошно трав’яне – сінаж – соковиті корми – зернофураж Дослідження якості води: Контроль за організацією розміщення, годівлі, дог-ляду, утримання, випою-вання, вигулу тварин у зимово-стійловий та літ-ньо-табірний періоди утри-мання: – великої рогатої худоби – свиней овець Обстеження приміщень для зимового утримання тварин і птиці Підготовка нетелей до родів (виділення в окремі групи, закріплення за операторами) Організація окремого ут-римання сухостійних корів Контроль за станом родильних відділень, профілакторіїв Для профілактики пору-шення обміну речовин ввести в раціон: хвойну муку: – телятам – поросятам – ягнятам – курчатам вітамінні препарати – великій рогатій худобі – свиням – телятам – вівцям – курчатам премікси – великій рогатій худобі – дрібній рогатій худобі – свиням залізовмісні препарати – поросятам Ультрафіолетове опромінення: – поросят – курчат Для профілактики шлун-ково-кишкових захворювань:(відвари трав, шлунковий сік) – телятам – поросятам – ягнятам йодинол: – телятам – поросятам – ягнятам Для профілактики бронхо-пневмоній: (біогенні стимулятори) – телятам – поросятам – ягнятам Для профілактики кормо-вого травматизму ввести магнітні кільця коровам Розчистка ратиць у великої рогатої худоби: Кастрація тварин: – кнурів – баранів – свинок Зібрати лікарських трав Проведення бесід Проведення семінарів із працівниками твар-ва Організація екскурсій у передові господарства	гол. - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - проб. - ІІ - - ІІ - - ІІ - проб. проб. - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - проб. - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - проб. проб. - ІІ - - ІІ - - ІІ - прим. гол. гол. прим. гол. - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - - ІІ - гол. - ІІ - - ІІ - гол. - ІІ - - ІІ - гол. - ІІ - - ІІ - гол. гол. гол. - ІІ - - ІІ - кг

Головний лікар ветеринарної

медицини агрофірми ___________________________ (В.І. Кузнецова)

(підпис)

У текстовій частині плану необхідно вказати: назву господарства, його розташування і спеціалізацію; види тварин і їх технологічні групи; потребу і забезпечення тварин кормами; дотримання технології утримання тварин, особливо вагітних; проведення своєчасного ремонту приміщень; літньо-табірне утримання тварин (маточного поголів'я і молодняку); охорона тварин від стресових впливів; наявність та будівництво родильних відділень і профілакторіїв, літніх таборів, ветеринарно-санітарних об'єктів (якщо це передбачено промфінпланом); забезпечення тваринництва постійними кадрами; дотримання розпорядку робочого дня на фермі.

Власне план ветеринарних заходів складається за спеціальною схемою (табл. 2), в якій передбачаються такі графи:

назва заходів, обсяг робіт на рік, у т. ч. по кварталах, їх виконання.

При розробці плану необхідно керуватися такими рекомендаціями.

Одним із основних методів групової профілактики незаразних хвороб є диспансеризація маточного поголів'я і молодняку. Диспансеризація являє собою клінічне дослідження тварин, вивчення умов їх утримання, годівлі, лабораторне дослідження крові, сечі, молока (від 10–15% клінічно здорових корів і нетелей).

Сироватку крові досліджують на вміст каротину, кальцію, неорганічного фосфору, кетонових тіл, цукру і на кислотну ємність;

Сечу – на наявність кетонових тіл, уробіліну, білка, визначають її питому вагу і концентрацію водневих іонів (рН).

Молоко перевіряють на кислотність, вміст кетонових тіл. Одночасно корів досліджують на приховані форми маститів.

Якщо при лабораторних дослідженнях встановлено відхилення фізіологічних -показників, то вживають заходів до нормалізації годівлі тварин, вводять кормові добавки, вітаміни, макро- і мікроелементи, необхідні для нормальної життєдіяльності.

В основу профілактики незаразних хвороб і забезпечення високої продуктивності тварин покладена біологічно повноцінна і нормована годівля тварин доброякісними кормами. Тому ветеринарні працівники повинні постійно контролювати якість кормів і підготовку їх до згодовування.

При проведенні аналізу утримання різних вікових груп тварин потрібно звертати увагу на дотримання параметрів мікроклімату у приміщеннях.

Успіх профілактики в значній мірі визначається наявністю постійних кадрів при роботі із тваринами, їх професійною майстерністю. Особливу увагу необхідно звертати на отримання здорового приплоду. Основними причинами народження кволого приплоду, підвищення його сприйнятливості до різних хвороб є порушення правил відтворення поголів'я, неповноцінна і одноманітна годівля вагітних маток, неправильна підготовка до родів.

Проведення заходів щодо профілактики травматизму, отруєнь токсичними грибами чи їх токсинами, отрутохімікатами, пестицидами є обов'язковим і передбачається планом.

У профілактиці незаразних хвороб дуже важливе значення має проведення ветеринарно-просвітньої роботи серед працівників тваринництва і населення, що є власниками тварин.

Для проведення запланованих заходів потрібно мати необхідну кількість медикаментів, вітамінів, мікроелементів та інших засобів. Тому після складання плану визначають потребу у препаратах на рік і поквартально, визначають вартість препаратів і включають її в план фінансування ветеринарних заходів на наступний рік.

Головні лікарі ветеринарної медицини господарств різних форм власності розробляють план профілактики незаразних хвороб тварин в межах господарства, завідуючі лікарнями, дільницями ветеринарної медицини – для зони обслуговування. Начальники районних державних лікарень ветеринарної медицини на підставі планів, які подаються господарствами, лікарнями і дільницями, розробляють план по району.

Підготовлений план обговорюють з керівником господарства або на засіданні правління господарства, а плани, розроблені установами ветеринарної медицини, – в районному управлінні державної ветеринарної медицини.

План профілактики незаразних хвороб після погодження з керівником державної установи ветеринарної медицини затверджується керівником господарства, а план по району затверджується начальником районного управління державної ветеринарної медицини. Після затвердження план є обов'язковий для виконання всіма спеціалістами і працівниками тваринництва.

Завідувач відділом з незаразних хвороб та неплідності маточного поголів'я несе відповідальність за виконання цього плану в районі, він надає практичну допомогу спеціалістам господарств різних форм власності, дільниць і дільничних лікарень, контролює їх роботу. Підсумки виконання плану по господарству слід проводити поквартальне, а по району — за півріччя. "

Завдання 2. Розробити план заходів щодо профілактики незаразних хвороб тварин за наведеною схемою, згідно завдання.