3.Форми кримінального процесу та їх основні ознаки.

Історична форма кримінального процесу - це форма організації процесу, що обумовлює джерело руху кримінальною провадження і основи процесуальною статусу його учасників.Критерії, що впливають на форму кримінального процесу: - державно-політичний режим (саме ним визначається ступінь свободи особи); - рівень правової культури у суспільстві; - ступінь зрілості суспільства.1) Інквізиційний (розшуковий, слідчий, слідчо-розшуковий) кримінальний процес характеризується такими основними ознаками:- застосування переважно, а іноді й виключно, імперативного методу правового регулювання кримінальних процесуальних відносин;- функції обвинувачення, захисту і правосуддя зосереджені в одному державному органі;- суд має право досліджувати кримінальне правопорушення повно і всебічно, незважаючи на межі, визначені обвинувачем щодо осіб і вчинених ними діянь ("принцип неподільності обвинувачення", що випливає із завдання суду з'ясувати істину);- суду належить право змінювати обвинувачення у значних межах;- джерелом руху процесу є воля держави (веління закону); - поняття обвинувачення замінюють приводи до початку кримінального провадження;- замість оскарження судових рішень існує ревізійний порядок їх перегляду; - всі учасники процесу зобов'язуються прагнути встановити матеріальну істину;- обвинувачений є не суб'єктом, а об'єктом дослідження; - самостійних сторін немає, у зв'язку з чим немає потреби у змагальності процесу (процес перестає бути судовим спором і перетворюється на безособове дослідження); -обвинувачений має деякі права, але реалізація їх повністю залежить від державних органів, які ведуть процес;- доказування перебуває в зародковому стані, або діє система формальних доказів; - визнання обвинуваченим своєї вини - "цариця доказів";- до обвинуваченого застосовуються тортури, підслідне затримання;- таємність провадження;- письмова форма.2) Змагальний процес поділяється на 2 види. 1. Обвинувальний процес, для якого притаманними є:- наявність кримінально-правового спору;- наявність сторін з різними за змістом інтересами; - залежність вироку суду від змагання сторін.Змагання сторін є формальним, оскільки істина встановлюється не за допомогою доказів, а шляхом ордалій (випробування отрутою, вогнем тощо), судового поєдинку або поручительства.Обвинувальний процес відомий в історії раннього європейського Середньовіччя і класичного феодалізму. 2. Позовний змагальний процес має два підвиди: 1) Приватно-позовний процес - вид змагального процесу, в якому передбачається:- пред'явлення обвинувачення приватною особою;- формальна рівність сторін, що полягає в однакових стартових можливостях;- розподіл тягаря доказування між сторонами;- збирання стороною обвинувачення тільки обвинувальних, а стороною захисту - тільки виправдувальних доказів ("юридичний егоїзм");- пасивність суду в доказуванні;- закінчення процесу в разі визнання обвинуваченим (відповідачем) вини (презумпція істинності визнання).2) Публічно-позовний процес - вид змагального процесу, для якого притаманними є такі ознаки:- здійснення функції обвинувачення постійно діючим державним органом (прокуратурою, поліцією тощо), який керується не власним розсудом, а службовим обов'язком (ex officio);- активність публічного позивача - обвинувача (як правило, прокурора);- диспозитивність у розпорядженні предметом позову, тобто обвинуваченням;- надання процесуальної допомоги потерпілому, а іноді і заміна його в процесі (домінування публічних інтересів над приватними);- рівноправність сторін протягом всього періоду кримінального провадження.3) Змішаний (слідчо-судовий, континентальний) процес.У юридичній літературі розрізняють 2 види змішаного кримінального процесу.

1. Процес, в якому досудове (попереднє) розслідування будується виключно на інквізиційних засадах, а судові стадії - на змагальних засадах. Для цього виду змішаного процесу притаманним є те, що:- у досудове провадження не допускається захисник;- обвинувачений і інші учасники мають змогу ознайомитися з матеріалами кримінального провадження тільки по завершенні досудового розслідування;- забороняється судове оскарження учасниками досудового розслідування дій і рішень органів і посадових осіб, які ведуть процес. 2. Процес, у якому на досудовому провадженні допускаються елементи змагальності. Змагальність тут виявляється в тому, що:- допускається захисник (з моменту ознайомлення з матеріалами закінченого розслідування або пред'явлення обвинувачення, або затримання);- заінтересованим учасникам досудового розслідування за їхнім клопотанням ще до закінчення розслідування можуть бути надані окремі матеріали (наприклад ті, якими обґрунтовується затримання чи пред'явлення обвинувачення);- всім учасникам досудового розслідування надається право на оскарження до суду дій і рішень органів досудового розслідування.