- •1.Огляд літератури
- •1.1Походження, поширення і господарське значення конопель
- •1.2 Морфо-біологічні особливості культури
- •1.3. Технологія вирощування конопель
- •2 Природно-економічна характеристика господарства
- •2.1 Місце розташування
- •2.2 Грунтово-кліматичні умови
- •Розподіл опадів за даними метеостанції, мм
- •Середньомісячна температура повітря за даними метеостанції, 0с
- •Характеристика сезонів року
- •Агрохімічна характеристика грунтів господарства
- •2.3. Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства
- •Розподіл земель між виробничими підрозділами або орендними колективами
- •3.Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві
- •3.1 Стан сівозміни господарства
- •Характеристика існуючої сівозміни господарства Польова сівозміна (існуюча)
- •3.2 Структура посівних площ та врожайність сільськогосподарських культур
- •Структура посівних площ та врожайність сільськогосподарських культур
- •4. Проект заходів підвищення врожайності культури
- •4.1 Розрахунок дійсно можливого врожаю
- •4.2 Місце в сівозміні
- •Польова сівозміна
- •4.3 Система удобрення
- •4.4. Система обробітку грунту
- •4.5 Районовані сорти конопель та їх характеристика
- •4.6 Підготовка насіння до сівби, сівба
- •Підготовка посівного матеріалу
- •4.7 Догляд за посівами
- •Заходи по догляду за посівами коноплі
- •4.8 Збирання врожаю
- •4.9 Економічна оцінка запроектованих заходів
- •Господарська ефективність запроектованої технології вирощування коноплі по озимій пшениці.
- •Економічна ефективність запроектованих заходів при вирощуванні за інтенсивною технології
- •Висновки і пропозиції
- •Список використаної літератури
4. Проект заходів підвищення врожайності культури
4.1 Розрахунок дійсно можливого врожаю
Принцип одержання врожаю передбачає кілька рівнів урожайності, на які слід орієнтуватися. Планування врожаю починається з обґрунтування величини урожаю: потенційного за проходом сонячної енергії; дійсно можливого за біокліматичними показниками, продуктивністю грунту, вологозабезпеченістю посівів і використання ними вологи протягом вегетації.
Основним лімітуючим фактором в зоні розміщення господарств степової зони являється вологозабезпеченість посівів
Розрахунок дійсно можливого урожаю за вологозабезпеченістю посіву проводиться за допомогою формули:
ДМУ = 100*w /Kв,
де ДМУ- дійсно можливий урожай абсолютно сухої біомаси, ц/га;
w – кількість фактичної для рослин вологи, мм;
Кв – коефіцієнт водовикористання, мм
Для конопель:
ДМУ =100*256,4 / 550 = 46,6 ц/га
Доступну вологу (w) визначають як суму запасів доступної вологи у кореневмісному шарі грунту на період відновлення вегетації озимих культур, багаторічних трав, плюс волога опадів (Роп), які випадають за вегетаційний період культури, мінус волога, що не використана рослинами (Wз).
Кількість продуктивної вологи для рослин розраховують за формулою :
Роп- беруть або на метеостанціях або користуються багаторічними даними.
За узагальненими даними, використання річних опадів на різних за механічним складом грунтах не однакова. Тому треба користуватися коефіцієнтом зволоження (Кз) який дорівнює в Миколаївській обл.– 0,5 – 0,7; Wпр- доступна волога в 0-100 см шарі грунту на період сівби ярих ранніх культур для Степу складає 100-130 мм, для пізніх ярих культур 60 - 100 мм. Для озимих культур та багаторічних трав на час відновлення вегетації – 130 – 150 мм, а для озимих по чорному пару – 160 мм.
Wз – волога, що залишається при збиранні врожаю в умовах Степу в метровому шарі грунту, залишається на рівні 0-30 мм.
Для конопель:
W=120+(244*0.6) – 10 = 256,4 мм
При переведенні абсолютно сухої маси на стандартну вологість користуються такою формулою:
ДМУ гос=100*ДМУ/(100 – w)*а,
де w – стандартна вологість основної продукції;
а – сума частин основної і побічної продукції;
ДМУгос – дійсно можливий урожай при стандартній вологості.
ДМУгос = 100* 46,6 / (100-10) * 8,5= 6,1 ц/га
Показники стандартної вологості основної продукції сільськогосподарських культур та суми частин основної і побічної продукції, коефіцієнти водовикористання в додатках П1, П2.
Розрахунок дійсно можливого урожаю (ДМУ) за родючістю грунту проводять за формулою:
ДМУ = Б х ЦБ
де, Б – бонітет грунту, бал;
ЦБ – урожайна ціна балу грунту, ц/бал.
Для конопель:
ДМУ=56*0,44=24,6 ц/га
Середньозважений за областями бонітет грунту визначається науково – дослідними установами. Він враховує наявність і співвідношення в ґрунтовому покриві тієї чи іншої області різних типів і видів грунтів.
Ціну одного балу бонітету за врожайністю визначають по культурах або групах культур відповідно до природних зон (Степ) і вона є загальною обласною. Таким чином, рівень врожайності коливатися від рівня ДМУ за родючістю грунтів (min) (6,1ц/га) до ДМУ за лімітуючим фактором (max) (46,6ц/га). Залежно від культури землеробства у господарстві рівень запрограмованої врожайності менше на 10 – 40 % від ДМУ за лімітуючим фактором.