Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
моя курсовая по планированию.doc
Скачиваний:
44
Добавлен:
04.06.2015
Размер:
818.18 Кб
Скачать

2.4. Площі, природний і сортовий склад сільськогосподарських культур

Земельні ресурси — це землі, що використовуються або можуть бути використані для сільського чи лісового (господарства, містобудівництва та ін. В Україні сільськогосподарські угіддя становлять 70 % площі усіх земель; серед них орні землі — в середньому 55 %, а в окремих областях — більш як 80 %. Більше половини всіх сільськогосподарських угідь і 60 % орних земель складають чорноземні ґрунти.

З поміж всіх європейських держав Україна займає перше місце за розораністю земель.

Раціональне використання земельних ресурсів потребує запобігання несприятливим фізико-географічним процесам (ерозії, пере-зволоженості, повторному засоленню, посушливості, солонцюватості та ін.).

Одним з основних показників використання орних земель є структура посівних площ. Під цим поняттям слід розуміти процентне співвідношення окремих культур або їх груп у загальній посівній площі.

Розглянемо склад та структуру орних земель в досліджуваному підприємстві (табл. 2.7.)

Таблиця 2.7

Склад та структура орних земель ДП “ДГ “Зелені Кошари”

Первомайського району

Культури та види угідь

2009 рік

2010 рік

2011 рік

У середньому за 3 роки

га

%

га

%

га

%

га

%

Рілля - всього

4120

100,0

х

4120

100,0

х

2896

100,0

х

3712

100,0

х

Чисті пари

686,2

16,7

х

228,05

5,5

х

200

6,9

х

371,42

10,0

х

Площа посіву - всього

3647,05

88,5

100,0

3742,7

90,8

100,0

2628,65

90,8

100,0

3339,47

90,0

100,0

у т. ч.: зернові

2722

66,1

74,6

2742

66,6

73,3

1858

64,2

70,7

2440,67

65,8

73,1

соняшник

594,05

14,4

16,3

590

14,3

15,8

500

17,3

19,0

561,35

15,1

16,8

Дані таблиці 2.7., розраховані вище, свідчать про те, що в ДП “ДГ “Зелені Кошари” площа чистих парів в структурі орних земель з кожним роком має тенденцію до зменшення, а площа посіву – в 2010 році зросла, а в 2011 році - знизилася. Так 371,42 га займають чисті пари, що становить 10,0 % у структурі ріллі в середньому за три роки. Площа посіву становить 3339,47 га у середньому за три роки, що займає 90,0 % у структурі ріллі. Найбільшу частку посівних площ становлять зернові, а саме 73,1 %, на другому місці посіви соняшнику 16,8 % у середньому за період з 2009 по 2011 рік.

Для обґрунтування структури і розмірів посівних площ розглянемо розміщення ріллі по сівозмінах та бонітети ґрунтів (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Розміщення ріллі по сівозмінах та бонітети ґрунтів в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види сівозмін

Номер і площа поля, га

Всього, га

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Кормова

75

78

74

79

76

70

452

70

70

70

70

70

70

І Польова

136

143

137

137

142

138

141

136

136

138

1384

70

70

70

70

70

70

70

70

70

70

ІІ Польова

149

156

147

159

143

158

152

144

156

148

1512

70

70

70

70

70

70

70

70

70

70

В ДП “ДГ “Зелені Кошари” ведуться три види сівозміни: кормова та два види польової (перша та друга). Кормова сівозміна призначена більше для вирощування переважно кормових культур, хоча вона також передбачає і вирощування інших культур. Польові сівозміни – це сівозміни, які призначені в основному для вирощування зернових та технічних культур. Як бачимо, господарство надає перевагу польовим сівозмінам.

Отже, для того аби досліджуване господарство отримувало високі врожаї, необхідно дотримуватися правильності складання сівозмін. Також потрібно шукати та використовувати нові сорти та гібриди, а рівень механізації та автоматизації підприємства повинен бути на високому рівні.

В сільському господарстві за останні роки у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур зросла роль введення нових сортів. Це означає, що підприємству в процесі планування своєї діяльності, необхідно передбачати прискорене впровадження у виробництво нових сортів та гібридів. У свою чергу насіння того самого сорту, вирощене в різних умовах може істотно відрізнятися врожайними властивостями. Але добре організоване насінництво та своєчасне сортооновлення можуть сприяти підвищенню врожайності зернових культур приблизно на 20%, що забезпечується збереженням чистосортності й господарсько-цінних властивостей сорту. Тому досить важливим є процес своєчасного сортооновлення, і йому необхідно приділяти належну увагу при вирощуванні, післязбиральному обробітку та зберіганню насіння.

Досліджуване господарство “Зелені Кошари” являється дослідною станцією Української академії аграрних наук, а це означає, що воно займається впровадженням найсучасніших досягнень науки в галузі насінництва та технології вирощування зернових та соняшнику. Для вирощування цих культур в господарстві відведено 800 га. Але звісно ж поміж дослідної діяльності підприємство вирощує різні сорти та гібриди зернових та технічних культур для власної реалізації. Тому ми зараз розглянемо видовий і сортовий склад сільськогосподарських культур господарства та посівні площі під окремими їх сортами (табл. 2.9).

Таблиця 2.9

Сортовий склад сільськогосподарських культур, які вирощуються в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району станом на 2011 рік

Культура

Сорт

Площа, га

Озима пшениця

  1. Смуглянка

275

  1. Землячка одеська

255

  1. Подолянка

260

Озимий ячмінь

  1. Достойний

145

  1. Основа

115

Ярий ячмінь

  1. Сталкер

95

  1. Прерія

65

Соняшник

  1. гібрид Тітанік

270

  1. гібрид Драган

230

Сорти та гібриди культур, наведені в таблиці 2.9., які вирощує господарство в 2011 році, мають такі характеристики:

Сорт озимої пшениці «Смуглянка» являється короткостебловим, високоінтенсивного типу. Високостійкий до вилягання, борошнистої роси та бурої листкової іржі, стікання, проростання та обсипання зерна. Стійкий до посухи. Зимостійкість перевищує середню. Зерно сорту містить 13,0-14,4% білка, 28,9-35,80% сирої клейковини. Середня урожайність сорту Смуглянка становить 96,5 ц/га, що на 21,2 ц/га перевищує врожайність національного стандарту.

Озима пшениця «Землячка одеська». Сорт відноситься до середньостиглих сортів. Кущ напівпрямостоячий. Зимостійкість вищесередня (8,6-8,9 балів), посухостійкість 8,5-8,8 балів. Стійкий проти вилягання (8,6-8,9 балів), осипання (8,3-9 балів). Сорт слабо уражується борошнистою росою та бурою іржею. Сорт доцільно вирощувати по кращих попередниках. Урожайність 8,4-11,6 т/га. Відповідає вимогам щодо сильних сортів. Вміст білка 12,8-13,4 %, клейковини 27,3–30,4%. Маса 1000 насінин – 38-44 г.

Сорт «Подолянка» середньоранній. Стійкий до полягання 7,5-8,6 бали. Морозостійкість перевищує середню, засухостійкість 8,2-8,5 бали. Середня стійкість до ураження борошнистою росою, бурою іржею і фузаріозом. Стійкість до обсипання зерна висока. Урожайність 10,1-11,3 т/га. Вміст білку 14,3-16,3; вміст сирої клейковини 31,0-35,8%. Маса 1000 зерен 43,8-45,7г.

Озимий ячмінь «Достойний». Сорт - дворучка з підвищеною адаптованістю до умов південних регіонів України. Середня врожайність в конкурсному сортовипробуванні інституту за три роки склала 99 ц/га, що на 8,8 ц/га вище сорту Основа. Посухостійкий (7-8 балів), стійкий до вилягання (7-8 балів), зимо-, морозостійкість 7 балів. Стійкість до борошнистої роси, чорної і кам'яної сажок доволі висока (7-8 балів). Скоростиглий, дозріває на 5-7 днів раніше сорту Основа, до 25 червня в умовах Миколаївський області. Зерно велике, як для озимого ячменю, жовте, видовженої форми. Маса 1000 зерен 42-43 г.

Сорт «Основа». Сорт - дворучки з підвищеною адаптивністю до умов південних регіонів країни. Поширений, крім України, на Північному Кавказі, в Киргизстані та Молдові. Урожайність при сприятливих умовах являє 90-110 ц / га. Стійкість до сажкових хвороб середня - 5-6 балів, до борошнистої роси та карликової іржі - 4-5 балів, сприйнятливий до гельмінтоспоріозу - 3 бали. Стійкість до вилягання 6-7 балів.

Ярий ячмінь «Сталкер». Урожайність у виробничих умов до 70-75 ц/га. Стійкість до смужкового гельмінтоспоріозу й твердої сажки. Добра озерненістьколоса 16-26 зерен в колосі. Велике зерно маса 1000 зерен 50-55г. Скоростиглий.

Сорт ярого ячменю «Прерія». Висока, стабільна врожайність і екологічна пластичність. Висока посухостійкість і жаростійкість. Стійкий до вилягання. Відноситься до степової екологічної групи. Середньоранній, вегетаційний період 70-78 днів. За роки сортовипробування врожайність склала 53 - 60 ц / га. Маса 1000 зерен 50-60 грамів.

Гібрид соняшнику «Тітанік». Період вегетації 100-105 днів. Генетичний потенціал урожайності 50 ц/ га. Вміст олії в насінні до 52%. Маса 1000 сім'янок 60-70 грам. Висота рослин 160-180 см в умовах достатнього зволоження. Лужність цього сорту соняшника - 22-24%.

Гібрид соняшнику «Драган». Висока культури – 150-170 см в умовах достатнього зволоження. Довжина вегетаційного періоду становить 112-116 днів. Маса насіння з кошику – 42,1 г. Маса 1000 шт. - 55‑70 г. Урожайність цього гібриду становить 2,74 т/га. Вміст масла становить 50-53%.

Отже, як бачимо сорти, які вирощуються на підприємстві доцільно використовувати й надалі, адже вони мають вигідну виробничо-господарську характеристику і є найвигіднішим варіантом для ведення сільськогосподарської діяльності.

2.5. Врожайність культур та валові збори продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Досягнення сталості врожайності сільськогосподарських культур означає зниження її коливання, скорочення залежності від погодних умов, що за відповідної наявності фінансових коштів можливо на основі підвищення ефективності використання земельних ресурсів за рахунок здійснення меліорації, внесення добрив, використання хімічних засобів захисту рослин, підвищення рівня забезпеченості галузі технічними засобами тощо [1].

Проаналізуємо врожайність та валові збори продукції сільськогосподарських культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” (табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Врожайність і валові збори продукції основних сільськогосподарських культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види продукції

2008 рік

2009 рік

2010 рік

2011 рік

У середньому за чотири роки

з 1 га, ц

всьго, ц

з 1 га, ц

всьго, ц

з 1 га, ц

всьго, ц

з 1 га, ц

всьго, ц

з 1 га, ц

всьго, ц

Озима пшениця

35,7

40466

35,2

44013

35,2

43258

39,0

30808

36,3

39636,25

Озимий ячмінь

30,4

13109

39,4

17013

23,3

13424

25,2

6541

29,6

12521,75

Ярий ячмінь

30,9

12544

23,2

12593

12,6

4032

32,2

5154

24,7

8580,75

Соняшник

21,9

11724

27,0

15747

24,1

14057

20,5

10247

23,4

12943,75

Аналізуючи дані таблиці 2.10 бачимо, що в середньому за чотири досліджувані роки найбільшу урожайність становить озима пшениця, а саме 36,3 ц з 1 га. Урожайність озимого ячменю становить 29,6 ц з 1 га у середньому за чотири роки. 24,7 ц з 1 га – урожайність ярого ячменю у середньому за період з 2008 по 2011 рік. А найнижчу урожайність за чотири роки має соняшник 23,4 ц з 1 га. З даної посівної площі господарства звісно ж можна отримати значно вищу врожайність і відповідно більші валові збори, варто лише правильно все це спланувати.

Слід зазначити, що обсяги виробництва продукції залежать від впливу двох факторів: збільшення площі посіву; збільшення врожайності.

Врожайність можна підвищити за допомогою: дотримання правильних сівозмін культур; впровадження культур, які мають вищу врожайність та високу якість (схожість насіння); внесення достатньої кількості добрив (дуже важливо, не перебільшити з дозою внесення); виконання всіх польових робіт в оптимальні строки для кожної культури; здійснення захисту рослин від хвороб, бур’янів і шкідників (за допомогою обробки насіння та ґрунту спеціальними розчинами); впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Зміна обсягів виробництва окремого виду продукції рослинництва за рахунок зміни врожайності (ВПу) обчислюється за допомогою прийому ланцюгових перетворень за формулою:

, (2.1)

а за рахунок посівних площ – по формулі:

, (2.2)

де Пз і Пб – посівні площі культури відповідно у звітному і базовому роках,га;

Уз і Уб – врожайність культури відповідно у звітному і базовому роках, ц з 1 га.

А тепер ми дослідимо основні види продукції, які вирощуються ДП “ДГ “Зелені Кошари”, як змінюються їх валові збори під впливом цих факторів.

Спочатку розрахуємо зміну обсягу виробництва озимої пшениці за рахунок врожайності:

ПВу1=(790*39,0) - (790*35,2) = 30810 – 27808 = 3002 ц;

за рахунок зміни посівних площ:

ПВп1=(790*35,2) - (1253*35,2) = 27808 – 44105,6 = -16297,6 ц.

Отже, з проведених розрахунків можна зробити висновок, що за рахунок збільшення врожайності в 2011 році обсяг виробництва озимої пшениці зріс на 3002 ц, а за рахунок зменшення посівних площ в звітному році відносно 2010 року валовий збір озимої пшениці зменшився на 16297,6 ц. Загальне зменшення обсягу виробництва озимої пшениці становить 13295,6 ц.

Наступним ми розрахуємо зміну обсягу виробництва озимого ячменю за рахунок врожайності:

ПВу2=(260*25,2) - (260*23,3) = 6552 – 6058 = 494 ц;

за рахунок зміни посівних площ:

ПВп2=(260*23,3) - (586*23,3) = 6058 – 13653,8 = -7595,8 ц.

Зменшення валового збору озимого ячменю в 2011 році відносно 2010 року становить 7101,8 ц. А саме, за рахунок врожайності відбулося збільшення на 494 ц, а за рахунок зменшення посівних площ валовий збір озимого ячменю зменшився на 7595,8 ц.

Далі розрахуємо зміну обсягу виробництва ярого ячменю за рахунок врожайності:

ПВу3=(160*32,2) - (160*12,6) = 5152 – 2016 = 3136 ц;

за рахунок зміни посівних площ:

ПВп3=(160*12,6) - (329*12,6) = 2016 – 4145,4 = -2129,4 ц.

Так, збільшення валового збору ярого ячменю в 2011 році порівняно з 2010 роком становить 1006,6 ц. А саме, за рахунок врожайності валовий збір ярого ячменю збільшився на 3136 ц, а за рахунок посівних площ зменшився, і це зменшення становить 2129,4 ц.

Розрахуємо зміну обсягу виробництва соняшнику за рахунок врожайності:

ПВу4=(500*20,5) - (500*24,1) = 10250 – 12050 = -1800 ц;

за рахунок зміни посівних площ:

ПВп4=(500*24,1) - (590*24,1) = 12050 – 14219 = -2169 ц.

Отже, можна зробити висновок, що за рахунок зменшення врожайності в 2011 році відносно 2010 року обсяг виробництва соняшнику зменшився на 1800 ц, а за рахунок посівних площ валовий збір на 2169 ц. в загальному ж обсяг виробництва соняшнику зменшився на 3969 ц.

    1. Використання продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Будь-яке сільськогосподарське підприємство, що займається виробництвом сільськогосподарської продукції не може існувати без агропромислового ринку, на якому відбувається збут виробленої ним продукції, операції з купівлі-продажу між виробниками та покупцями цієї продукції. Тим самим такий ринок забезпечує належне функціонування будь-якого підприємства.

Обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – один із показників діяльності господарюючих суб'єктів.

За економічним змістом фактичне значення реалізації продукції характеризує кінцевий результат роботи підприємства, виконання обов'язків перед споживачами, ступінь участі в задоволенні потреб ринку тощо.

Для підприємства-виробника реалізація продукції є свідченням того, що вона за споживчими властивостями, якістю й асортиментом відповідає суспільному попиту й потребам покупців.

Готова продукція - це продукція, що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування, відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Основними каналами реалізації продукції рослинництва є: реалізація згідно договорів заготівельним, переробним, торгівельним та іншим організаціям; поставки за міжгосподарською кооперацією; експорт; поставки по бартеру; реалізація на ринках, у власних магазинах, палатках, населенню.

Внутрішньогосподарські потреби в продукції рослинництва: створення основних і страхових насіннєвих і фуражних фондів; видача і продаж продукції працівникам відповідно до чинного в підприємстві положення про оплату праці; виділення для громадського харчування та у фонд допомоги; використання для переробки безпосередньо в підприємстві; використання для розрахунків по орендній платі за орендовані землі та майно.

Таблиця 2.11

Обсяги і напрями використання продукції рослинництва в

ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району, ц

Канали реалізації та використання продукції

2009 рік

2010 рік

2011 рік

У середньому за 3 роки

Зерно

Реалізація:

-за договором

70325

66852

41546

59574,3

Внутрішньогосподарське використання:

-майнові паї

4314

4032

4256

4200,7

-годівля худоби

5485

4734

4274

4831,0

- насіння

2474

2286

1945

2235,0

Соняшник

Реалізація:

-за договором

15651

10785

9999

12145,0

Внутрішньогосподарське використання:

-майнові паї

170

170

135

158,3

-насіння

55

65

60

60,0

Проаналізувавши дані таблиці 2.11. ми бачимо, що зерно у ДП “ДГ “Зелені Кошари” реалізували за договором в середньому за три роки 59574,3 ц. Зерно було використано на: майнові паї 4200,7 ц на годівлю худоби – 4831,0 ц, а на насіння 2235,0 ц в середньому за три роки. А соняшнику в свою чергу було реалізовано за той же період: за договором – 12145,0 ц, використано на майнові паї 158,3 ц, а на насіння лише 60,0 ц. Показники, що характеризують використання продукції рослинництва залежать не тільки від каналів її реалізації, а й від виробництва їх у звітному році.

    1. Матеріально технічна база рослинництва в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Важливе значення для ефективної діяльності будь-якого підприємства мають формування матеріально-технічної бази, організація її відновлення, постачання господарств речовими засобами виробництва. Одним із найважливіших напрямів інтенсифікації є завершення комплексної механізації виробництва.

Для того, щоб побачити як забезпечена галузь специфічними для неї видами матеріально-технічних ресурсів: тракторами, сівалками, комбайнами тощо необхідно розглянути таблицю 2.12.

Таблиця 2.12

Забезпеченість рослинництва матеріально-технічними ресурсами в

ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види матеріало-технічних ресурсів

2009 рік

2010 рік

2011 рік

Наявність 2011 р. у % до наявності 2010 р.

наявність

потреба

наявність

потреба

наявність

потреба

Трактори, шт.

29

17

24

17

19

17

79,2

Комбайни зернозбиральні, шт.

6

4

5

4

3

3

60,0

Комбайни кормозбиральні, шт.

2

1

2

1

2

1

100,0

Кукурудзозбиральні комбайни, шт.

3

-

3

2

2

2

66,7

Тракторні причепи, шт.

20

18

20

18

12

18

60,0

Автомобілі, шт.

36

23

30

23

24

23

80,0

Проаналізувавши дані таблиці 2.12 бачимо, що підприємство достатньо забезпечене матеріально-технічними ресурсами, а це означає, що це впливає на дотримання технології виробництва продукції. Тобто вчасно вноситься відповідна кількість добрив, проводяться заходи по захисту рослин, вчасно обробляються землі та збираються врожаї, що є дуже хорошим фактором при збільшенні врожайності, а в результаті і прибутків підприємства.

В державному підприємстві “Зелені Кошари” в наявності є така техніка. А конкретно, це комбайни Дон-1500 (три штуки), КСК-100 (два штуки) та «Херсонець-200» (два штуки). Що стосується тракторів, то у підприємсті є МТЗ-80 (п’ять штук), МТЗ-82 (шість штук), ЮМЗ-6 (два штуки), Т-150 (чотири штуки). Також господарство має гусеничні трактори, а саме: Т-70 та Т-150-г.

2.8 Економічна ефективність виробництва продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Ефективність виробництва — це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів. Ефективність можна вимірити через коефіцієнт — відношення результатів на виході до ресурсів на вході чи через обсяги випуску продукції, її номенклатури.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва - це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої у засобах виробництва праці.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.

Підвищення економічної ефективності забезпечує зростання доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці та поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Проблема піднесення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат досягти суттєвого збільшення обсягу виробництва продукції, необхідні для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства [6].

Розрахуємо показники економічної ефективності виробництва продукції рослинництва (табл. 2.13).

Таблиця 2.13

Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва в

ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Показники

Озима пшениця

Озимий ячмінь

Ярий ячмінь

Соняшник

Врожайність, ц з 1 га

2009 р.

35,2

39,4

23,2

27,0

2010 р.

35,2

23,3

12,6

24,1

2011 р.

39,0

25,2

32,2

20,5

У середньому

36,5

29,3

22,7

23,9

Трудомісткість 1 ц, люд.-год.

2009 р.

1,73

1,70

2,10

3,60

2010 р.

1,64

1,71

2,98

2,56

2011 р.

1,79

2,29

1,75

4,20

У середньому

1,72

1,90

2,28

3,45

Виробнича собівартість 1 ц, грн

2009 р.

52,19

52,49

65,27

107,77

2010 р.

59,57

63,32

108,63

144,84

2011 р.

89,17

116,04

90,03

210,11

У середньому

66,98

77,28

87,98

154,24

Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн

2009 р.

61,28

55,53

67,50

121,85

2010 р.

73,24

73,10

108,62

172,65

2011 р.

104,52

116,07

108,21

241,32

У середньому

79,68

81,57

94,78

178,61

Ціна реалізації 1 ц, грн

2009 р.

68,12

74,32

74,34

191,94

2010 р.

105,52

84,52

84,58

310,71

2011 р.

138,73

158,63

158,49

339,73

У середньому

104,12

105,82

105,80

280,79

Прибуток у розрахунку на 1 ц, грн

2009 р.

6,84

18,79

6,84

70,09

2010 р.

32,28

11,42

-24,05

138,06

2011 р.

34,21

42,56

50,28

98,41

У середньому

24,44

24,26

11,02

102,19

Прибуток у розрахунку на 1 га, грн

2009 р.

206,27

706,82

109,09

1846,80

2010 р.

1055,87

249,15

-528,88

2523,73

2011 р.

1184,81

957,69

781,25

1968,00

У середньому

815,65

637,89

120,49

2112,84

Рівень рентабельності,%

2009 р.

11,2

33,8

10,1

57,5

2010 р.

44,1

15,6

-22,1

80,0

2011 р.

32,7

36,7

46,5

40,8

У середньому

29,3

28,7

11,5

59,4

Розрахункові дані таблиці 2.13., свідчать про те, що врожайність основних культур у ДП “ДГ “Зелені Кошари” в середньому за три роки становила: озимої пшениці - 36,5 ц з 1 га, озимого ячменю - 29,3 ц з 1 га, ярого ячменю – 22,7 ц з 1 га, а соняшнику – 23,9 ц з 1 га. Собівартість 1 ц реалізованої продукції в середньому за три роки озимої пшениці становила 79,68 грн, озимого ячменю – 81,57 грн, ярого ячменю – 94,78 грн, а соняшнику – 178,61 грн. Прибуток у розрахунку на 1 га у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшився: по озимій пшениці на 978,54 грн, по озимому ячменю на 250,87 грн, по ярому ячменю на 672,16 грн, а по соняшнику на 121,20 грн. У 2009 році рівень рентабельності озимої пшениці становив 11,2 %, у 2010 році він збільшився на 32,9 %, а у 2011 році порівняно з 2010 роком рівень рентабельності зменшився на 11,4 %. На 18,2 % зменшився рівень рентабельності озимого ячменю в 2010 році порівняно з 2009 року, на 21,1 % збільшився у 2011 році порівняно з 2010 роком. Рівень рентабельності ярого ячменю у 2010 році порівняно з 2009 роком зменшився на 12,0 %, а у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшився на 68,6 %. У 2010 р. по відношенню до 2009 р. рівень рентабельності соняшнику збільшився на 22,5 %, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. зменшився на 39,2 %.

Як уже зазначалося вище, підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції рослинництва передбачає збільшення обсягів виробництва продукції з мінімальними витратами на її одиницю. Отже, господарству “Зелені Кошари” необхідно збільшувати врожайність сільськогосподарських культур та знижувати собівартість продукції. Для цього передбачається комплекс таких основних заходів як:

  • поліпшення використання землі, підвищення її родючості;

  • впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва;

  • поглиблення спеціалізації і кооперації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції;

  • раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів;

  • впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва;

  • підвищення якості і збереження виробленої продукції;

  • широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці.

Не є секретом те, що далеко не останнє місце у визначенні ефективності виробництва будь-якої продукції відіграє її собівартість, яку ми дослідимо в таблиці 2.14.

Таблиця 2.14

Склад та структура собівартості 1 ц продукції, у середньому за 2009-2011рр.

в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Статті витрат

Озима пшениця

Ячмінь

Соняшник

грн

%

грн

%

грн

%

Витрати на оплату праці

10,73

17,9

21,07

15,9

23,50

17,6

Відрахування на соціальні заходи

3,80

6,3

7,28

5,5

8,39

6,3

Насіння на посадковий матеріал

8,93

14,9

17,46

13,2

19,03

14,3

Добрива

8,48

14,1

21,00

15,9

11,74

8,8

Паливно-мастильні матеріали

13,10

21,8

27,33

20,6

29,46

22,1

Оплата послуг і робіт

9,13

15,2

23,72

17,9

22,80

17,1

Інші витрати

4,50

7,5

11,40

8,6

13,80

10,4

Решта інших прямих та загальновиробничих витрат

1,36

2,3

3,17

2,4

4,47

3,4

Разом витрат

60,04

100

132,44

100

133,17

100

Проаналізувавши дані таблиці 2.14 можна зробити висновок, що в ДП “ДГ “Зелені Кошари” найбільшими загальні витрати на виробництво були у соняшника в середньому за період 2009-2011 рр. це в порівнянні з виробничими витратами інших видів продукції і становлять вони 133,17 грн. Найбільшу частку в загальній сумі витрат на виробництво всіх видів продукції, за цей період, становлять паливно-мастильні матеріали, а найменшу частку займають решта інших прямих та загальновиробничих витрат. Найменшими є витрати на виробництво 1 ц озимої пшениці, які у період з 2009 по 2011 рр. становлять 60,04 грн. Насіння та посадковий матеріал займають значну частку в загальній сумі витрат по всіх видах продукції, а саме в рамках з 13,2 % до 14,9 %. Для зниження собівартості потрібно механізувати виробництво, вирощувати власне насіння і посадковий матеріал тощо.

А тепер проведемо порівняльну економічну оцінку виробництва окремих видів продукції за останні 3 роки (таблиця 2.15).

Таблиця 2.15

Порівняльна економічна оцінка виробництва окремих видів товарної продукції, у середньому за 2009 - 2011рр. в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види продукції

Врожайність, ц з 1 га

Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн

Прибуток у розрахунку на 1 ц, грн

Рівень рентабельності, %

Сума балів і рейтинговий номер культури

Значення

Бали

Значення

Бали

Значення

Бали

Значення

Бали

Сума

Озима пшениця

36,5

4

79,68

4

24,44

3

29,3

3

14

1

Озимий ячмінь

29,3

3

81,57

3

24,26

2

28,7

2

10

2

Ярий ячмінь

22,7

2

94,78

2

11,02

1

11,5

1

6

3

Соняшник

23,9

1

178,61

1

102,19

4

59,4

4

10

2

За результатами вище отриманих даних можна виявити найбільш прибуткові види продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району. Отже, ми бачимо, що врожайність озимої пшениці найбільша – 36,5 ц з 1 га. Але що стосується прибутку у розрахунок на 1 ц і рівня рентабельності, то найвищі ці показники має соняшник 102,19 грн і 59,4 % відповідно. Що стосується собівартості 1 ц реалізованої продукції, то найменшу має озима пшениця – 79,68 грн, а найбільшу соняшник – 178,61 грн. Так, судячи по таблиці 2.15 все ж таки, видно, що в середньому за 2009-2011 рр. найкращі показники має озима пшениця, яка по рейтинговому номері на першому місці, за ним озимий ячмінь та соняшник – на другому місці, третє місце належить ярому ячменю. З урахуванням природо-кліматичних умов підприємству доцільно і далі займатися вирощуванням зернових культур та соняшнику.

РОЗДІЛ 3

ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ГАРУЗІ РОСЛИННИЦТВА В ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського РАЙОНУ