3.1. Планування використання земельних угідь і підвищення їх родючості

При обґрунтуванні виробничої програми з рослинництва охоплюється планування використання земельних угідь і підвищення їхньої родючості, структури посівних площ, урожайності, виробництва продукції певного асортименту, кількості та якості, а також комплекс агротехнічних заходів щодо виконання плану виробництва продукції (сорти, насінництво, добрива, пестициди, меліорація).

Планування рослинництва господарства починають з розробки балансу земельних угідь і визначення напрямів цільового використання їх у плановому періоді.

Майже всі сільськогосподарські підприємства, які займаються випуском відповідно сільськогосподарської продукції мають значні резерви для нарощування обсягів виробництва рослинної продукції і вцілому прибуткового ведення галузі як за рахунок раціональної організації використання сільськогосподарських угідь так і підвищення родючості ґрунтів.

Так, наприклад, різні земельні угіддя використовуються не з однаковою інтенсивністю. Існують земельні ділянки, які взагалі не мають ніякої цінності з точки зору їхнього виробничого використання. Тому коли складається план економічного розвитку господарства, слід передбачити переведення таких непридатних чи малопродуктивних земель у придатні або високопродуктивні. Звісно ж все це планується виходячи з матеріально-фінансових і трудових можливостей кожного господарства [4].

Звісно ж з роками сільськогосподарські угіддя змінюють свій склад, тобто набувають іншого сільськогосподарського призначення. Таке переведення угідь із одного виду в інший називають трансформацією земельних угідь. Основною метою її є підвищення продуктивності, тобто інтенсивності використання землі, а також створення умов для правильного облаштування території, організації виробництва, підвищення родючості, запобігання ерозії та її припинення.

Показниками ефективності трансформації земельних угідь є: приріст валової продукції і чистого доходу, строки окупності капітальних вкладень, підвищення родючості грунту та ін.

При плануванні трансформації земельних угідь слід виходити з конкретних внутрішніх та зовнішніх умов господарства. В одних випадках передбачають можливе збільшення площ інтенсивніше використовуваних земель за рахунок менш продуктивних пасовищ і сіножатей чи освоєння площ, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві (болота, піски, чагарники та ін.), усунення дрібноконтурності ділянок орних земель та кормових угідь.

Оскільки в дослідному господарстві “Зелені Кошари” всі землі починаючи з 2011року свої, то воно має право проводити їх трансформацію.

Розглянемо план трансформації сільськогосподарських земель підприємства на 2012 рік (табл.3.1).

Таблиця 3.1

План трансформації сільськогосподарських земель

в ДП “ДГ “Зелені Кошари” на 2012 р.

Назва угідь	Площа на початок планового року, га	Напрями трансформації		Площа на кінець планового року, га
		Провести рекультивацію садів в богарну ріллю	Перевести площу пасовищ в богарну ріллю
Рілля:
богарна	2896	+40	+150	3086
- зрошувана	-			-
Сади	48	-40		8
Пасовища:
природні	331		-150	181
Всього с.-г. угідь	3275			3275

Розробляючи план трансформації сільськогосподарських угідь в ДП “ДГ “Зелені Кошари” на 2012 рік, ми бачимо, що в попередньому 2011 році зрошуваних земель в господарстві не було, та й пропонувати їх площу в 2012 році ми не будемо, оскільки встановлення цієї системи зрошення та правильне користування нею, вимагає досить великих фінансових коштів, що буду не досить раціональним для даного підприємства. Пропонуємо рекультивувати 40 га садів, з наявних 48 га, в богарну ріллю. Таке переведення ми зробили з наступних міркувань: по-перше, ці сади є вже старими; по-друге, врожай, які вони приносять господарство ніяк не реалізує, а тому ми і не бачимо сенсу в їх подальшому утриманні. Краще їх перевести в ріллю, з якої користі буде набагато більше, а для підприємства цілком достатньо буде мати 8 га молодого саду. Так як корів в господарстві станом на 2011 рік не залишилося, та й корів у жителів села також дуже мало, в зв’язку з міграцією жителів до міста, тому ми вважаємо, що 331 га пасовищ забагато для даного підприємства, цілком достатньо буде 181 га пасовищ, а решту 150 га ми пропонуємо переведемо в богарну ріллю. І таким чином, планова площа богарної ріллі господарства, яка в 2011 році становила 2896 га на 2012 рік буде становити 3086 га.

Звісно ж із планом трансформації земельних угідь та їх використанням намічаються і заходи щодо поліпшення і збереження ґрунту (табл.3.2).

Таблиця 3.2

Заходи по поліпшенню сільськогосподарських земель підприємства ДП “ДГ “Зелені Кошари” на плановий 2012 рік

Назва заходу	Обсяги робіт, га	Витрати, тис. грн
Боротьба з водною ерозією	95	30,40
Вапнування земель	17	10,71
Застосовувати новітні системи обробітку ґрунту	400	46,00

В досліджуваному господарстві частина землі, а саме 95 га, знаходяться на схилі під кутом нахилу 3̊, і тому вони можуть страждати від водної ерозії. Тому ми пропонуємо на цій площі провести ярусні протиерозійні заходи, або як їх ще називають безвідвальний обробіток ґрунту. Вартість протиерозійних заходів на 1 га коштує приблизно 320 грн, і тому загальна вартість проведення цього заходу буду становити 30400 грн. Пропонуємо провести вапнування ґрунтів (внести вапнисті добрива) для нейтралізації надмірної кислотності ґрунтів, яка є шкідливою для багатьох сільськогосподарських культур. Таких земель в господарстві – 17 га, вартість вапнування 1 га складає приблизно 630 грн, тому загальна вартість проведення вапнування становить 10710 грн. До вище зазначених заходів пропонуємо застосувати новітні системи обробітку ґрунту. Прикладом застосування новітніх технологій є використання глибокорозпушувачів натомість плугів, які краще обробляють орний шар землі, тим самим захищаючи її від водної та вітрової ерозії. Вартість обробітку 1 га землі глибокорозпушувачем коштує близько 115 грн, ми пропонуємо обробити 400 га рілля за допомогою цієї новітньої технології, і в кінцевому результаті вартість обробітку ґрунту буде становити 46000 грн.

3.2. Обґрунтування асортименту та планової врожайності культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Питання асортименту сільськогосподарських культур, які передбачається вирощувати у плановому році є надзвичайно складним і багатогранним по своїй суті. Його вирішення вимагає врахування багато чинників: кон’юнктури ринку; даних про економічну оцінку культур; впровадження сівозмін; потреб підприємства в продукції і т. ін.

Сівозміни є дуже важливими заходами, по збільшенню врожайності культур. Також вони сприяють тому аби землі не виснажувалися на протязі всього терміну висіву культур. А такі складові системи землеробства як: обробіток ґрунту, удобрення, захист посівів від бур’янів, шкідників та хвороб – є максимально ефективними тільки при умові чітко визначеного та науково обґрунтованого чергування культур протягом усієї ротації сівозміни.

Тому, запровадження системи сівозміни є гарантією раціонального використання та охорони сільськогосподарських земель. Якщо невиконувати всіх вимог щодо дотримання сівозмін, то може мати місце як наслідок − порушення біоенергетичного режиму ґрунтів та різке зниження урожайності сільськогосподарських культур і як супутня проблема − накопичення в ґрунтах специфічних хвороботворних мікроорганізмів та насіння бур'янів.

Розглянемо номенклатуру та асортимент вирощуваних сільськогос-подарських культур ДП “ДГ “ Зелені Кошари ” за останні три роки (табл. 3 .3).

Таблиця 3.3

Сортовий склад сільськогосподарських культур ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культура	Сорт	Площа, га
		2009 рік	2010 рік	2011 рік
Озима пшениця	1.Смуглянка	412	411	275
	2.Землячка одеська	456	436	255
	3.Подолянка	407	406	260
Озимий ячмінь	1.Достойний	185	312	145
	2.Основа	255	274	115
Ярий ячмінь	1.Сталкер	300	183	95
	2.Прерія	250	146	65
Соняшник	1.гібрид Тітанік	268	327	270
	2.гібрид Драган	326	263	230

Дані таблиці 3.3 свідчать, що сортовий склад сільськогосподарських культур ДП “ДГ “Зелені Кошари” досить різноманітний: три сорти озимої пшениці є (1.Смуглянка; 2.Землячка одеська; 3.Подолянка ), два озимого ячменю (1.Достойний; 2.Основа), два ярого ячменю (1.Сталкер; 2.Прерія ) та два соняшнику (1.гібрид Тітанік; 2.гібрид Драган ).

Планування врожайності сільськогосподарських культур є досить важливим і випливає вона з того, що з нею безпосередньо пов’язано багато інших питань виробничо-фінансової діяльності господарств, це такі як: розміри і структура посівних площ, рівень товарності виробництва, система агрохімічних заходів, продуктивність праці, собівартість і рентабельність виробництва продукції.

Планування врожайності озимої пшениці в ДП “ДГ “Зелені Кошари” розрахуємо з використанням формули (1.5).

Планується передбачити:

1) внесення добрив на 1 га площі: аміачної селітри - 68 кг. др.., суперфосфату 50 кг. др., каїніту - 40 кг. др., гною – 26 т;

2) впровадження більш прогресивного сорту на 35,0 % площі посіву (очікуваний приріст врожайності у розрахунку на 1 га – 13,2 ц).

3) дотримання оптимальних строків сівби на 80 % площі посіву (очікуваний приріст врожайності у розрахунку на 1 га – 6,3 ц).

Розрахунок:

1. Визначимо врожайності озимої пшениці за рахунок природної родючості ґрунтів (В_п).

Відомо, що середньозважений бонітет ґрунтів становить 70 балів, а ціна 1 бала врожаю озимої пшениці − 38 кг. Таким чином, В_п=70*0,38=26,6 ц з 1 га.

2. Визначимо приріст врожаю озимої пшениці від внесення добрив (П_д).

За наведеними раніше даними проведемо спеціальні розрахунки по визначенню величини приросту врожаю озимої пшениці від кількості передбачених до внесення органічних та мінеральних добрив.

Послідовність проведення розрахунків відобразимо у таблиці наступної форми (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Розрахунок приросту врожайності озимої пшениці від внесення добрив

Вид добрива	Кількість внесених добрив		Коефіцієнт використан-ня діючої речовини	Буде використано діючої речовини, кг			Винос поживних речовин з грунту на 1 т, врожаю, кг з 1 га	Приріст врожаю,ц
	всього, ц	у перерахунку на д.р., кг		з мінеральних добрив	з органічних добрив	всього
Аміачна селітра	2,0	68	0,6	40,8	26	66,8	35	1,91
Каїніт	0,9	40	0,7	28	39	67	25	2,68
Суперфосфат	2,6	50	0,2	10	26	36	12	3,00
Органічні (гній)	260	-	-	-	-	-	-	-
Разом	х	158	х	78,8	91	169,8	х	7,59

Дані таблиці 3.4 свідчать, що приріст врожаю озимої пшениці від внесення добрив (П_д) буде становити 7,59 ц з 1 га.

3. Розрахуємо приріст врожайності від сортооновлення (П_с).

Величина приросту врожайності від впровадження цього заходу обчислюється за формулою (1.3).

Отже, П_с=(13,2*35):100=4,62 ц з 1 га.

4. Розрахуємо приріст врожайності за рахунок удосконалення агротехніки (П_а).

Так П_а=(6,3*80):100=5,04 ц з 1 га.

Шляхом додавання одержаних приростів по кожному заходу до врожайності за рахунок природної родючості ґрунтів визначимо планову врожайність озимої пшениці: 26,6+7,59+4,62+5,04=43,9 ц з 1 га.

Розрахунок проведемо за допомогою формул (1.1) та (1.2).

На основі середньозваженої врожайності розрахуємо планову урожайність решти сільськогосподарських культур.

Обчислимо планову середньопрогресивну врожайність озимого ячменю (за допомогою формули (1.2)):

У_сз=(39,4*440+23,3*586+25,2*260)/(440+586+260)=(17336 + 13653,8 + 6552)/ /1286 = 29,2 ц з 1 га.

Найвища врожайність в періоді (У_н=39,4 ц з 1 га).

Підставимо у формулу (1.1) дані про найвищу врожайність озимого ячменю (39,4 ц) та його середньозважене значення за 3 роки (29,2ц) виконаємо відповідні розрахунки: У_сп = (29,2+39,4) / 2 = 34,3 ц з 1 га.

Таким чином, планова врожайність озимого ячменю, обчислена за середньопрогресивним показником складе 34,3 ц з 1 га.

Аналогічні розрахунки проводимо по іншим культурам.

Ярий ячмінь: У_сз=(23,2*550+12,6*329+32,2*160)/(550+329+160)=21,2 ц з 1 га; У_н=32,2 ц з 1 га; У_сп=(21,2+32,2)/2=26,7 ц з 1 га.

Отже, планова врожайність ярого ячменю, обчислена за середньопрогресивним показником складе 26,7 ц з 1 га.

Соняшник: У_сз=(27,0*594+24,1*590+20,5*500)/(594+590+500) = 24,1 ц з 1 га; У_н = 27,0 ц з 1 га; У_сп = (24,1+27,0) / 2 = 25,6 ц з 1 га.

Так, планова врожайність соняшнику, обчислена за середньопрогресивним показником складе 25,6 ц з 1 га.

Далі розраховані показники планової врожайності сільськогосподарських культур подамо у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Рівень планової урожайності культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району, ц з 1 га

Культури	Значення показника
Озима пшениця	43,9
Озимий ячмінь	34,3
Ярий ячмінь	26,7
Соняшник	25,6

Відповідно за даними таблиці 3.5 можна зробити висновок, що ми досягли підвищення врожайності культур в ДП “ДГ “Зелені Кошари” . Так, урожайність озимої пшениці планується довести до 43,85 ц з 1 га, урожайність озимого ячменю – до 34,3 ц з 1 га, ярого ячменю – до 26,7 ц з 1 га, соняшнику – до 25,6 ц з 1 га, а озимого ріпаку – до 22,4 ц з 1 га.

3.3. Планування посівних площ в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Перш, ніж розпочати планування розмірів посівних площ та обчислити їх розмір потрібно визначити, які з культур, що вирощуються в господарстві є найбільш конкурентоспроможними.

Під час вирішення питання планування посівної площі слід виходити з того, що пріоритетними тут мусять бути підходи, які націлені на забезпечення реальних потреб підприємства в продукції рослинництва.

Визначимо фактичні та сплануємо площі та структуру посівів культур господарства (табл. 3.6). Враховуючи при цьому, що після трансформації земель в господарстві планується рілля обсягом 3086 га.

Таблиця 3.6

Планові площі та структура посівів в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культури та групи культур	Фактично		По плану
	га	%	га	%
Зернові культури - всього	1628,0	56,2	1865,0	60,4
у т. ч.: озима пшениця	790,0	27,3	890,0	28,8
Смуглянка	275,0	9,5	287,0	9,3
Землячка одеська	255,0	8,8	277,0	9,0
Подолянка	260,0	9,0	254,0	8,2
Федорівка	-	-	72,0	2,3
озимий ячмінь	260,0	9,0	310,0	10,0
Достойний	145,0	5,0	165,0	5,3
Основа	115,0	4,0	145,0	4,7
ярий ячмінь	160,0	5,5	170,0	5,5
Сталкер	95,0	3,3	110,0	3,6
Прерія	65,0	2,2	60,0	1,9
Гречка	100,0	3,5	125,0	4,1
Овес	23,0	0,8	35,0	1,1
Просо	180,0	6,2	195,0	6,3
Сорго	70,0	2,4	85,0	2,8
Горох	45,0	1,6	55,0	1,8
Технічні, всього	730,0	25,2	810,0	26,2
у т. ч :соняшник	500,0	17,3	520,0	16,9
Гібрид F1 Тітанік	270,0	9,3	265,0	8,6
Гібрид F1 Драган	230,0	7,9	255,0	8,3
Кукурудза	230,0	7,9	290,0	9,4
Овочі відкритого ґрунту	2,0	0,1	2,0	0,1
Баштанні продовольчі	15,0	0,5	15,0	0,5
Багаторічні та однорічні трави, всього	80,0	2,8	73,0	2,4
у т. ч.: на сіно	80,0	2,8	73,0	2,4
Всього посівів	2628,65	90,8	2765	89,6
Пари	200	6,9	321	10,4
Рілля в обробітку	2896,0	100,0	3086,0	100,0

Проаналізувавши дані таблиці 3.6, можна сказати, що в наступному році в ДП “ДГ “Зелені Кошари” планується ввести новий сорт Федорівка на 8 % площі посіву озимої пшениці, а саме на 72 га. Частка застосування нового сорту становить 2,3 % від наміченої площі посіву. В загальному планується засіяти 1865 га площі зерновими культурами, що становить 60,4 % всієї рілля в обробітку. Щодо технічних культур, то ними в плановому 2012 році планується засіяти 810 га, частка яких у всій ріллі становить 26,2 %. Площу овочів відкритого ґрунту та баштанних продовольчих ми змінювати не будемо, залишимо її такою як в 2011 році. Площу багаторічних та однорічних трав ми скоротимо на 7 га, а площу парів ми збільшимо 121 га, які будуть становити 10,4 % від загальної площі ріллі в обробітку.

3.4. Планування виробництва і використання продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Потреби сільськогосподарського підприємства в продукції рослинництва в сучасних умовах визначаються з урахуванням багатьох вимог, а саме: порівняльної економічної ефективності виробництва окремих її видів, попиту на ринку, вимог запроваджених сівозмін.

В підрозділі 2.8, ми вже проводили порівняльну економічну оцінку виробництва окремих видів продукції рослинництва. Вищий рівень ефективності виробництва таких культур, як озима пшениця, озимий ячмінь, соняшник та ярий ячмінь, свідчить про потенційно вищу їх конкурентоздатність, а отже про необхідність першочергової уваги дослідного господарства “Зелені Кошари” до вирощування саме цих культур.

Потребу в насінні ми плануємо виходячи з посівних площ та вагових норм його висіву.

Здебільшого заміна сорту даної культури планується при появі нових продуктивніших районованих сортів порівняно з тими, що їх вирощують в господарстві. Хоча досліджуване господарство самостійно вирощує насіння зернових культур, та все ж йому потрібно здійснювати його закупівлю у спеціалізованих насінницьких господарствах чи установах. У плановому році ми передбачаємо створення в необхідних розмірах відновлювального страхового фонду насіння в розмірі 10-15 % загальної потреби насіння ярого ячменю. Одночасно з розрахунками потреби ми визначимо і планову вартість насіння в ДП “ДГ “Зелені Кошари” (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Розрахунок потреби і вартості насіння в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культури	Площа, га	Норма висіву на 1 га, кг	Загальна потреба, ц		у т.ч. насіння власного виробництва		Купівля		Вартість доставлення, грн	Загальна вартість, грн
			по нормі	з урахуванням страхового фонду	ц	грн	ц	грн	купленого	всього	1 ц
Зернові культури - всього	1865,0	-	2740	2833	2689	259228,84	-	-	-	314918,84	111,16
у т. ч.: озима пшениця	890,0	200	1780	1780	1636	145882,12	-	-	-	201572,12	113,24
Смуглянка	287,0	200	574	574	574	51183,58	-	-	-	51183,58	89,17
Землячка одеська	277,0	200	554	554	554	49400,18	-	-	-	49400,18	89,17
Подолянка	254,0	200	508	508	508	45298,36	-	-	-	45298,36	89,17
Федорівка	72,0	200	144	144	-	-	144	48960,00	6730,00	55690,00	386,74
озимий ячмінь	310,0	200	620	713	713	82736,52	-	-	-	82736,52	116,04
Достойний	165,0	200	330	379,5	379,5	44037,18	-	-	-	44037,18	116,04
Основа	145,0	200	290	333,5	333,5	38699,34	-	-	-	38699,34	116,04
ярий ячмінь	170,0	200	340	340	340	30610,20	-	-	-	30610,20	90,03
Сталкер	110,0	200	220	220	220	19806,60	-	-	-	19806,60	90,03
Прерія	60,0	200	120	120	120	10803,60	-	-	-	10803,60	90,03
Технічні, всього	810,0	-	136	136	136	21409,64	-	-	-	21409,64	157,42
у т. ч : соняшник	520,0	15	78	78	78	16388,58	-	-	-	16388,58	210,11
Гібрид F1 Тітанік	265,0	15	39,75	39,75	39,75	8351,87	-	-	-	8351,87	210,11
Гібрид F1 Драган	255,0	15	38,25	38,25	38,25	8036,71	-	-	-	8036,71	210,11
кукурудза	290,0	20	58	58	58	5021,06	-	-	-	5021,06	86,57
Разом	2675,0	х	х	х	х	280638,48	х	48960,00	6730,00	336328,48	х

Для того аби забезпечити планову площу посіву насіннєвим матеріалом, основний насіннєвий фонд повинен становити для зернових культур 2833 ц, а для технічних культур – 136 ц. Так як господарство само себе забезпечує насінням, то закуповувати воно буде лише насіння нового сорту Федорівка, який планується вирощувати в плановому періоді, на площі – 72 га, то для цієї площі нам потрібно буде 144 ц насіння, вартість 340 грн за 1 ц. Так як вартість доставки насіння коштує 6730 грн, то загальна вартість введення нового сорту буде коштувати – 55690,00 грн. Враховуючи всі ці витрати вартість 1 ц нового сорту складатиме 386,74 грн.

Далі складемо плановий баланс продукції рослинництва ДП “ДГ “Зелені Кошари” (табл. 3.8). При складанні балансу продукції рослинництва враховується її надходження та використання протягом календарного року.

Таблиця 3.8

Баланс продукції рослинництва в ДП “ДГ “Зелені Кошари”

Первомайського району, ц

Види продукції	Наявність на початок року	Надходження		Всього до розділу	Продано всього	Використавння					Очікувана наявність на кінець року
		Валове виробництво	Інші надходження			Плата за оренду земельних і майнових паїв	На насіння	На корм худоби	На переробку	Інші витрати
Зернові культури, всьго	3883	54243	-	58126	48641	36	3084	4234	59	-	2106
в т. ч.: озима пшениця	3045	39071	-	42116	36274	32	1983	2485	59	-	1283
озимий ячмінь	463	10633	-	11096	8983	-	635	1156	-	-	322
ярий ячмінь	375	4539	-	4914	3384	-	436	593	-	-	501
соняшник	317	13312	-	13629	13248	4	30	-	-	-	347

За балансом продукції рослинництва ДП “ДГ “Зелені Кошари” всього по розділу зернові культури складають 58126 ц, з них озима пшениця - 42116 ц, озимий ячмінь – 11096 ц, а ярий ячмінь – 4914 ц. Що стосується соняшнику, то він всього за розділом становить 13629 ц. В досліджуваному господарстві плануються такі види використання продукції: плата за оренду земельних майнових паїв, на насіння,на корм худоби та на переробку у підсобних господарствах. Очікувана наявність на кінець року зернових культур становить 2106 ц, а саме озимої пшениці – 1283 ц, озимого ячменю - 322 ц, ярого ячменю – 501 ц. Соняшнику на кінець року передбачується – 347 ц.

3.5. Планування потреби і використання добрив і засобів захисту рослин в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Використання добрив дає змогу активно регулювати забезпечення рослин поживними речовинами і програмувати умови одержання запланованого врожаю.

Для удобрення сільськогосподарських культур використовують як мінеральні так і органічні добрива.

Спочатку розрахуємо заготівлю органічних добрив ДП “ДГ “Зелені Кошари” (табл. 3.9).

Таблиця 3.9

Розрахунок заготівлі органічних добрив в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Види тварин	Середньорічне поголів’я	Норми виходу гною на 1 голову за рік, т	Всьго, т
Велика рогата худоба	8	6	48
Коні	2	4	8
Свині	391	1	391
Вівці та кози	14	0,6	8,4
Разом	х	х	455,4

З даних таблиці 3.9, бачимо, що заготівля органічних добрив ДП “ДГ “Зелені Кошари” становить 455,4 т. Норматив внесення органічних добрив в даному підприємстві планують відповідно до прийнятої в господарстві системи удобрення ґрунтів та науково обґрунтованих норм їх застосування в розрахунку на 1 га посіву.

Озима пшениця дуже вибаглива до умов живлення, оскільки її коренева система характеризується невисокою здатністю засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук у ґрунті. Винос елементів живлення озимою пшеницею зумовлюється, передусім, її врожайністю та внесенням добрив.

Тому розрахуємо планування потреби в мінеральних добривах та проведемо розрахунок їх вартості, а також визначимо вартість органічних добрив в озиму пшеницю (табл. 3.10).

Таблиця 3.10

Розрахунок потреби і вартості добрив в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культури	Планові площі, га	Органічні				Мінеральні												Загальна вартість, тис. грн
		Планується внести на 1 га, т	На всю площу,т	Вартість 1 т, грн	Вартість всьго, тис.грн	Азотні				Фосфорні				Калійні
						Планується внести на 1 га, ц	На всю площу,ц	Вартість 1 ц, грн	Вартість всьго, тис.грн	Планується внести на 1 га, ц	На всю площу,т	Вартість 1 ц, грн	Вартість всьго, тис.грн	Планується внести на 1 га, ц	На всю площу,ц	Вартість 1 ц, грн	Вартість всьго, тис.грн
Озима пшениця	72	26	1872	35	65,52	2,0	144	60	0,14	2,6	187,2	59	11,04	0,9	634,8	60	3,89	80,59

Так, як вартість органічних і мінеральних добрив дуже велика, вносити будимо лише на посівну площу озимої пшениці, у загальній вартості 60,73 тис. грн.

Тепер розглянемо план захисту сільськогосподарських культур (3.11).

План підприємства із захисту сільськогосподарських культур розробляється на основі прийнятої в країні науково-обґрунтованої системи захисту рослин, яка включає в себе виконання агротехнічних та інших профілактичних заходів щодо запобігання масовому розвитку бур’янів, хвороб і шкідників; запровадження стійких до хвороб сортів, біологічних методів захисту рослин, ефективних способів використання пестицидів. Він передбачає виконання комплексу заходів щодо захисту рослин, визначення потреби в біологічних заходах, хімічних препаратах, різних матеріалах, техніці й робочій силі. За наявності на підприємстві спеціалізованих загонів (ланок) із захисту рослин для них складають річні виробничі завдання й робочі плани за періодами робіт [8].

Таблиця 3.11

Розрахунок потреби і вартості засобів захисту рослин в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Назва препарату	Обє'кт застосування	Площа обробітку, га	Норми витрат препарату на 1 га, л,кг,г	кратність обробіток	Потреба в препараті, кг,ц	Ціна (кг, г, л), ум. од.	Загальна вартість, ум. од.	Загальна вартість, тис. грн
Альто Супер, 33 % к.е.	Озима пшениця	890	0,4-0,6	2	890	34,97	31123,30	248,61
Гроділ Ультра 75%	Озима пшениця	890	0,1-0,2	1	89	51,35	4570,15	36,51
Раксил 6% т.к.с.	Озима пшениця	890	0,5	1	445	52,5	23362,50	186,62
Гранстар, 75 % в.ч.	Ячмінь	480	0,015	1	7,2	397	2858,40	22,83
Дерозал, 50% к.с.	Ячмінь	480	0,5	1	240	11	2640,00	21,09
Дуал Голд 96 % к. е.	Соняшник	520	1-1,6	1	676	22,00	14872,00	118,80
Колфуго супер,20% в.с.	Соняшник	520	2	1	1040	7,5	7800,00	62,31
Разом	х	4670	х		х	х	87226,35	696,76

Дані таблиці 3.11 свідчать, що в ДП “ДГ “Зелені Кошари” планується витратити 696,76 тис. грн на засоби захисту рослин. Об’єктами застосування препаратів, наведених у таблиці є озима пшениця, ячмінь та соняшник. Так на всю площу озимої пшениці, яка становить 890 га планується застосувати такі препарати: Альто Супер (фунгіцид), Гроділ Ультра (гербіцид) та Раксил (протруйник насіння). А 480 га ячменю планується застосувати гербіцид Гранстар та протруйник насіння Дерозал, а на 520 га соняшнику – гербіцид Дуал Голд та протруйник насіння Колфуго супер.

6. Планування витрат виробництва ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Зниження собівартості продукції — одне з найважливіших джерел зростання рентабельності її виробництва, збільшення нагромаджень і забезпечення розширеного відтворення, удосконалення технологічних процесів виробництва для поліпшення умов праці та підвищення матеріального добробуту населення.

Планування собівартості продукції передбачає найбільш ефективне і раціональне використання наявних сільськогосподарських угідь, основних засобів, матеріальних і трудових ресурсів відповідно до вимог систем землеробства і тваринництва та охорони довкілля. Обґрунтоване планування витрат, собівартості виробництва продукції та виконання робіт — необхідна передумова організації роботи виробничих одиниць на принципах підприємницького (комерційного) розрахунку. Тому план собівартості продукції, робіт та послуг є одним з найважливіших розділів плану кожного господарства.

Витрати на виробництво планують одночасно і в безпосередньому зв’язку з розрахунками врожайності сільськогосподарських, агрохімічних заходів, що забезпечують запрограмований вихід продукції. При цьому виробничі витрати узгоджують із наявними ресурсами, включаючи і придбання, а також ураховують їх ефективність та кількісний вплив на величину врожайності культур [6].

Визначимо витрати на виробництво продукції в досліджуваному господарстві (табл. 3.12).

Отже, з розрахунків таблиці 3.12, ми бачимо, що сукупні витрати на виробництво продукції складають 5117,66 тис. грн. З них: озима пшениця – 2544,90 тис. грн, ячмінь – 870,28 тис. грн та соняшник – 1702,50 тис. грн.

Таблиця 3.12

Витрати на виробництво продукції в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району, тис. грн

Культура	Витрати минулих років	Оплата праці	Відрахування на соціальні зхаходи	Насіння і садовий матеріал	Добрива	Засоби захисту рослин	Роботи і послуги	Нафтопродукти	Решта матеріальних витрат	Всього витрат
Озима пшениця	-	513	191	201,57	80,59	471,74	384	559	144	2544,90
Ячмінь	-	228	85	113,35	-	43,93	131	219	50	870,28
Соняшник	-	402	149	16,39	-	181,11	311	455	188	1702,50
Разом		1143	425	331,31	80,59	696,76	826	1233	382	5117,66

Висвітлення даного підрозділу курсового проекту слід завершити розрахунком річної потреби галузі у витратах праці та середньорічних працівниках (табл. 3.13).

Таблиця 3.13

Розрахунок витрат праці в ДП “ДГ “Зелені Кошари” Первомайського району

Культури	Площа, га	Потреба
		на 1 га		На всю площу
		люд.-год.	люд.-днів	люд.-год.	люд.-днів
Озима пшениця	890	70	10	62300	8900
Ячмінь	480	57	8	27360	3909
Соняшник	520	86	12	44720	6389
Разом	1890	213	30	134380	19197

Аналізуючи дані таблиці 3.13, можна сказати, що по плану на всю площу потрібно – 134 380 люд.-год., що становить 19 197 люд.-днів. Найбільші витрати праці становлять на вирощування озимої пшениці, а саме 8900 люд.-днів. Найменші – на вирощування ячменю – 3909 люд.-днів.

Після того як ми визначили потреби у витратах праці, обчислюємо необхідну кількість середньорічних працівників по галузі рослинництва в цілому.

Так, як у нас 5-ти денний робочий тиждень, маємо:

19197/236 = 81 чол.

А так, як кількість робочих у галузі рослинництва у перед плановому (2011) році – 88 чоловік, то в плановому нам не потрібно набирати нових працівників, нам цілком буде достатньо своїх робітників.