МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ КНТУ

Звіт Про навчальну практику

на базі машинобудівного коледжу КНТУ

в період з 16.06.14 по 27.06.14

студента ІІ курсу , групи Е12 1/9

Кондрашенко Руслан Сергійович

Звіт прийнято комісією в складі :

Керівник практики Зозуля В.В. _____

Консультант Кара В.В. _____

2014

1.Вступ.

Обчислювальна техніка все більш широко використовується не тільки для

автоматизації виробництва, але і в самих різних його сферах. Подібне

залучення обчислювальної і мікроелектронної техніки в діяльності різних

виробничих систем називається комп'ютеризацією виробництва.

Комп'ютеризація це основа технічного переозброєння виробництва,

необхідна умова підвищення його ефективності. На базі ЕОМ і

мікропроцесорів створюються технологічні комплекси, машини і обладнання,

вимірювальні, регулюючі і інформаційні системи, ведуться

проектно-конструкторські роботи і наукові дослідження, здійснюється

інформаційне обслуговування, навчання і багато іншого, що забезпечує

підвищення суспільної і індивідуальної продуктивності праці, створення

умов для всебічного і гармонійного розвитку особистості.

Водночас дедалі більшу роль у житті суспільства відіграє інформатика.

Термін, що поєднав у собі два слова “інформація" і “автоматики". Тому

сучасний етап науково-технічного прогресу можна назвати

комп'ютерно-інформаційним.

Комп'ютерізація має статі звичайним, повсякденним явищем: персональна електронно-обчислювальна машина (ПЕОМ) ввійде у побут та на виробництво, подібно до холодильника, пральної машини, телефону у побуті. Це стає можливим завдяки мініатюрізації обчислювальних пристроїв, коли, наприклад у сучасному мікропроцесорі центральний обчислювальної системи розміщується на одному кристалі кремнію розміром кілька міліметрів.

Подібній мікропроцесор виконує 40 тисяч операцій за секунду, що можна

порівняти з продуктивністю величезних електро-обчислювальних машин 60-х років, а ціна його на світовому ринку становить лише кілька доларів. За

прогнозами, протягом найближчих 5-6 років світовий випуск ПЕОМ досягне

35 млн. штук на рік. Революційні зміни найважливіших параметрів електро-обчислювальної техніки за останні десятиріччя призвели до кардинальних змін у галузі інформаційної техніки та технології, які можна визначити як перехід дотак званої безпаперової інформації.

Інформатики в житті сучасного суспільства починає набувати виняткового

значення. Зокрема, вона може здійснювати серйозний вплив на інтенсифікацію економіки, насамперед шляхом забезпечення оптимальних

зв'язків між галузями промисловості, окремими підприємствами, а також

шляхом вдосконалення управління, що спирається на інформатику. Від

чітко поставленної оперативної інформації значною мірою залежить

дотримання виробничої дисципліни.

Звичайно, у суспільстві все ще існує так званна паперова інформація,

але головним носієм інформації все більше стає пам'ять комп'ютера,

тобто безпаперова інформація.

2.Історичний огляд розвитку засобів обчислювальної техніки та програмного забезпечення пк.

На всіх етапах свого еволюційного розвитку люди прагнули механізувати працю. Проте, як правило, ця механізація стосувалася фізичної праці: було застосовано важіль, колесо тощо. У своїй розумовій діяльності людина довгий час обходилась без механізації складних арифметичних розрахунків виникло, наприклад, під час виконання астрономічних спостережень.

Перша сторінка в історії створення обчислювальних машин пов’язана з іменем французького філософа, письменника, математика і фізика Б. Паскаля. У 1641 р. він сконструював обчислювач, який давав можливість додавати і віднімати числа. У 1673 р. видатний німецький учений Г. Лейбніц побудував першу лічильну машину, яка механічно виконувала всі чотири дії арифметики. Ряд найважливіших її механізмів застосовувався в деяких типах машин аж до середини ХХ ст. До типу машини Лейбніца можна віднести всі машини, зокрема й перші ЕОМ, які виконували множення як багаторазове додавання, а ділення – як багаторазове віднімання. Основною перевагою всіх цих машин були вищі, ніж у людини, швидкість і точність обчислень. Їх створення продемонструвало принципову можливість механізацію інтелектуальної діяльності людини.

Створення і вдосконалення обчислювальних машин диктувалися проблемами науки і техніки . Учений Ган, який сконструював астрономічний годинник, писав: „ Розраховуючи колеса, мені довелося мати справу з величезними дробами і виконувати множення та ділення над великими числами, від яких навіть думки мої спинялися „. Це спонукало його розробити лічильну машину, яку він виготовив у 1774 р.

Поява перших механічних лічильних машин і зростаючий попит на них різко прискорили роботи з удосконалення технології їх виготовлення. У 1821 р. Конструктор Томас налагодив серійне виробництво лічильних пристроїв, які назвав арифмометрами. Арифмометри мали порівняно непогану швидкість обчислень. Вони множили два восьмицифрові числа за 18 с. З 1848 р. почали випускати восьмицифрові арифмометри. Протягом 19 ст. Було створено багато конструкцій лічильних машин, підвищилась їх надійність, точність обчислень, зручність роботи на них.

Істотний вклад у вдосконалення лічильних машин внесли вчені й конструктори Росії. В кінці XVIII ст. було виготовлено машину Є. Якобсона, у 1828 р.- Ф.М Слобідського, у 1846 р.- Й. Штоффеля, Кумера, П.Л. Чебишова. Винахід інженера Петербурзької державної експедиції паперів В. Однера арифмометр із зубчаткою, що має змінне число зубців,-відіграв особливу роль у розвитку обчислювальних машин. Його конструкція була така досконала, що арифмометри цього типу випускали з 1873 р. практично без змін майже протягом ста років.

Такі лічильні машини значно полегшували працю людини, проте без її участі машина лічити не могла. При цьому людина виконувала лише роль оператора .

На початку XVX ст англійський які математик Ч.Беббідж сформулював основні положення, які мають лежати в основі конструкції обчислювальної машини принципово нового типу. Так, машини повинні мати:

1. ”Склад” для зберігання цифрової інформації . ( У сучасних ЕОМ -- це запам’ятовуючий пристрій)

2. Пристрій, який здійснює операції над числами , взятими із „складу„. Беббідж називав такий пристрій „ млином „ . (У сучасних ЕОМ - це арифметичний пристрій.)

3. Пристрій для керування послідовністю виконання операцій, передаванням чисел із „складу” на „млин” і навпаки, тобто пристрій керування.

4. Пристрій для введення вихідних даних і показу результатів, тобто пристрій введення - виведення.

ЕОМ першого покоління –це машини, основними деталями яких були електронні лампи. Їх розробляли і випускали до початку 60-х років. Вони мали порівняно невелику швидкодію, значні габарити і масу, споживали багато електроенергії, їх функціональні можливості були обмежені. Основний недолік машин першого покоління –низька надійність , зумовлена невисокою надійністю електронних ламп. Ця обставина гальмувала розширення можливостей машин, бо, щоб збільшити їх , треба було ускладнювати конструкцію машин і, отже, збільшувати кількість ламп.