МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ КНТУ

ЗВІТ

Про навчальну практику

на базі машинобудівного коледжу КНТУ

в період з 16.06.14 по 27.06.14

студента ІІ курсу , групи Е12 1/9

Кондрашенко Руслан Сергійович

Звіт прийнято комісією в складі :

Керівник практики Зозуля В.В. _____

Консультант Кара В.В. _____

2014

1. Вступ

2.Історичний огляд розвитку засобів обчислювальної техніки та програмного забезпечення ПК.

На всіх етапах свого еволюційного розвитку люди прагнули механізувати працю. Проте, як правило, ця механізація стосувалася фізичної праці: було застосовано важіль, колесо тощо. У своїй розумовій діяльності людина довгий час обходилась без механізації складних арифметичних розрахунків виникло, наприклад, під час виконання астрономічних спостережень.

Перша сторінка в історії створення обчислювальних машин пов’язана з іменем французького філософа, письменника, математика і фізика Б. Паскаля. У 1641 р. він сконструював обчислювач, який давав можливість додавати і віднімати числа. У 1673 р. видатний німецький учений Г. Лейбніц побудував першу лічильну машину, яка механічно виконувала всі чотири дії арифметики. Ряд найважливіших її механізмів застосовувався в деяких типах машин аж до середини ХХ ст. До типу машини Лейбніца можна віднести всі машини, зокрема й перші ЕОМ, які виконували множення як багаторазове додавання, а ділення – як багаторазове віднімання. Основною перевагою всіх цих машин були вищі, ніж у людини, швидкість і точність обчислень. Їх створення продемонструвало принципову можливість механізацію інтелектуальної діяльності людини.

Створення і вдосконалення обчислювальних машин диктувалися проблемами науки і техніки . Учений Ган, який сконструював астрономічний годинник, писав: „ Розраховуючи колеса, мені довелося мати справу з величезними дробами і виконувати множення та ділення над великими числами, від яких навіть думки мої спинялися „. Це спонукало його розробити лічильну машину, яку він виготовив у 1774 р.

Поява перших механічних лічильних машин і зростаючий попит на них різко прискорили роботи з удосконалення технології їх виготовлення. У 1821 р. Конструктор Томас налагодив серійне виробництво лічильних пристроїв, які назвав арифмометрами. Арифмометри мали порівняно непогану швидкість обчислень. Вони множили два восьмицифрові числа за 18 с. З 1848 р. почали випускати восьмицифрові арифмометри. Протягом 19 ст. Було створено багато конструкцій лічильних машин, підвищилась їх надійність, точність обчислень, зручність роботи на них.

Істотний вклад у вдосконалення лічильних машин внесли вчені й конструктори Росії. В кінці XVIII ст. було виготовлено машину Є. Якобсона, у 1828 р.- Ф.М Слобідського, у 1846 р.- Й. Штоффеля, Кумера, П.Л. Чебишова. Винахід інженера Петербурзької державної експедиції паперів В. Однера арифмометр із зубчаткою, що має змінне число зубців,- відіграв особливу роль у розвитку обчислювальних машин. Його конструкція була така досконала, що арифмометри цього типу випускали з 1873 р. практично без змін майже протягом ста років.

Такі лічильні машини значно полегшували працю людини, проте без її участі машина лічити не могла. При цьому людина виконувала лише роль оператора .

На початку XVX ст англійський які математик Ч.Беббідж сформулював основні положення, які мають лежати в основі конструкції обчислювальної машини принципово нового типу. Так, машини повинні мати:

1. ”Склад” для зберігання цифрової інформації . ( У сучасних ЕОМ -- це запам’ятовуючий пристрій)

2. Пристрій, який здійснює операції над числами , взятими із „ складу„. Беббідж називав такий пристрій „ млином „ . (У сучасних ЕОМ - це арифметичний пристрій.)

3. Пристрій для керування послідовністю виконання операцій, передаванням чисел із „складу” на „млин” і навпаки, тобто пристрій керування.

4. Пристрій для введення вихідних даних і показу результатів, тобто пристрій введення - виведення.

ЕОМ першого покоління – це машини, основними деталями яких були електронні лампи. Їх розробляли і випускали до початку 60-х років. Вони мали порівняно невелику швидкодію, значні габарити і масу, споживали багато електроенергії, їх функціональні можливості були обмежені. Основний недолік машин першого покоління – низька надійність , зумовлена невисокою надійністю електронних ламп. Ця обставина гальмувала розширення можливостей машин, бо, щоб збільшити їх , треба було ускладнювати конструкцію машин і, отже, збільшувати кількість ламп.

3.Основні правила безпечної роботи з пк. Перша допомога потерпілому.

1. Загальні положення

Перед початком виконання першої практичної роботи викладач проводить загальний інструктаж з техніки безпеки для осіб , що вперше будуть виконувати роботу у спеціальному журналі, який зберігається в лабораторії.

1. Кожний студент повинен знати правила внутрішнього розпорядку в коледжі, дотримуватись учбової та трудової дисципліни.

2. До виконання практичних робіт допускаються тільки студенти, що ознайомились з правилами техніки безпеки та здали залік викладачеві.

3. При виконанні практичних робіт забороняється самовільно залишати робоче місце та ходити по приміщенню, входити в приміщення або залишати його.

4. В лабораторії забороняється палити, смітити, запалювати сірники чи запальнички.

5. Студент повинен знати , що обладнання лабораторії – персональні комп’ютери живляться електричним струмом 220 В, а кінескопи моніторів працюють під високою напругою, що при неправильному або необережному поводженні з пристроями може привести до тяжких уражень електричним струмом та викликати горіння апаратури.

6. Забороняється торкатися з’єднань кабелів, проводів живлення та пристроїв заземлення.

7. Забороняється торкатись тильної сторони клавіатури, системного блоку та монітору персонального комп’ютеру.

8. Забороняється вмикати і вимикати апаратуру без дозволу викладача.

9. Забороняється тримати на робочому місці сторонні предмети та класти їх на пристрої.

10. Забороняється працювати у вологій одежі вологими руками.

11. Студент повинен пам’ятати, що порушення правил пожежної безпеки та техніки безпеки складає небезпеку для його життя та здоров’я.

12. Студент повинен бути дисциплінованим та вимогливим до себе та інших у справі створення безпечних умов виконання практичних робіт.

13. У випадку виникнення непередбачуваних ситуацій (горіння, дим, інші прояви аварії або нещасний випадок) необхідно вимкнути обладнання, що призвело до цього і сповістити викладача та завідуючого лабораторією.

14. У випадку порушення студентом правил,- йому ставиться відмітка «незадовільно» та подальша робота в лабораторії дозволяється лише у випадку повторного складання заліку з техніки безпеки.

2. Правила техніки безпеки перед початком виконання практичної роботи

1. Зайняти робоче місце з дозволу викладача

2. Привести в порядок робоче місце. Робоче місце укомплектовано персональним комп’ютером, інструкціями з виконання практичної роботи та звітом

3. Перед початком роботи необхідно впевнитись у відсутності видимих пошкоджень апаратури,заземлення.

4. Про всі недоліки сповістити викладача.

3.Правила техніки безпеки під час виконання практичної роботи

3.1 Вмикати персональний комп’ютер необхідно послідовно і з дозволу викладача

а) для комп’ютерів з роздільним живленням монітора: увімкнути монітор ПК,увімкнути системний блок

б) для комп’ютерів з загальним живлення монітора і системного блока увімкнути системний блок .

3.2 після завантаження ОС можна працювати з програмою та системами, що відповідають темі практичної роботи.

3.3 Працювати на клавіатурі чистими руками, натискати клавіші плавно, уникати різких ударів.

3.4 При роботі з ПК необхідно, щоб екран монітора знаходився не ближче 50 сантиметрів від очей працюючого.

3.5Час роботи студента за ПК не повинен перевищувати 25-30 хвилин.

4.Правила техніки безпеки по закінченню практичної роботи.

4.1По завершенню завдання необхідно завершити роботу з програмою або з системою та вимкнути ПК з дозволу викладача.

4.2 Порядок вимкнення комп’ютера:

а) для комп’ютерів з роздільним живленням монітора і системою блока:вимкнути монітор ПК, вимкнути системний блок;

б)для комп’ютерів з загальним живленням монітора і системного блока вимкнути системний блок ПК.

4.3 Привести робоче місце в порядок

4.4 Вписати до звіту отримані при виконанні практичної роботи результати та захистити звіт.

5.Правило техніки безпеки в аварійних ситуаціях.

У разі будь-якої аварійної ситуації:нестандартної ситуації під час виконання лабораторної роботи, пожежі, вимкнення електроенергії, порив водогону, опалення тощо, треба негайно припинити виконання лабораторної (практичної) роботи та незаперечно виконувати всі вказівки викладача щодо евакуації з приміщення та надання допомоги.