Приклад 1
1. У земних умовах вода, нагріта до температури 100 С, набуває стану кипіння.
2. Якщо в урні міститься 10 однакових кульок, пронумерованих від 1 до 10, то кулька, навмання взята із цієї урни, має номер, що міститься в межах від 1 до 10.
Подія називається неможливою, якщо в результаті експерименту, проведеного з додержанням певного комплексу умов, вона не настає ніколи. Неможлива подія позначається символом (порожня множина).
Приклад 2
1. В урні міститься 10 однакових кульок, пронумерованих від 1 до 10. Навмання береться одна кулька. Поява кульки з номером 12 буде подією неможливою.
2. Якщо на дослідній ділянці посіяти 100 зернин ячменю, то подія, котра полягає в тому, що на момент збирання врожаю на цій ділянці з’явиться колосок пшениці, є неможливою.
Подія називається випадковою, якщо за певного комплексу умов у результаті експерименту вона може настати або не настати залежно від дії численних дрібних факторів, урахувати які дослідник не в змозі.
Випадкові події позначають символами А, В, С, … або А1, А2, А3,…, Аk; В1, В2, …, Вn.
Отже, випадкові події пов’язані експериментами, наслідки яких є неоднозначними.
Приклад 3
1. Монету підкидають один раз. (Тут і далі припускаємо, що падає монета на рівну і тверду підлогу.) Поява герба (цифри) — подія випадкова.
2. Якщо на дослідній ділянці в лабораторних умовах посіяно 100 зернин ячменю, то не можна передбачити наперед, скільки зернин проросте. Отже, подія, яка полягає в тому, що проросте від 1 до 100 зернин, є випадковою.
1. Прості та складені випадкові події. Простір елементарних подій
Теорія ймовірностей як один із розділів математики досліджує певний вид математичних моделей — моделі випадкових подій, а не самі такі події.
Математичні моделі, як відомо, відбивають найістотніші властивості досліджуваних об’єктів, абстрагуючись від неістотних.
Для математичного опису випадкових подій — наслідків експерименту — застосовують такі точні поняття: прості (елементарні) та складені випадкові події, простір елементарних подій.
Подія, що може відбутися внаслідок проведення однієї і лише однієї спроби (експерименту), називається простою (елементарною) випадковою подією.
Елементарні події позначаються і (і = 1, 2, 3,…) і в теорії ймовірностей, так само як, скажімо, точка в геометрії, не поділяються на простіші складові.
Приклад 1. Монету підкидають один раз. Визначити елементарні події цього експерименту.
Розв’язання. Можливі такі елементарні випадкові події:
1 = г (монета випаде гербом);
2 = ц (монета випаде цифрою).
Приклад 2. Монету підкидають тричі. Визначити елементарні події цього експерименту.
Розв’язання. Триразове підкидання монети — це одна спроба. Елементарними випадковими подіями будуть:
1 = ггг (тричі випаде герб);
2 = ццц (тричі випаде цифра);
3 = ггц
4 = гцг (герб випаде двічі);
5 = цгг
6 = гцц
7 = цгц (герб випаде один раз).
8 = ццг
Отже, цьому експерименту відповідають вісім елементарних подій.
Приклад 3. Задано дві множини цілих чисел 1 = ,2 = . Із кожної множини навмання беруть по одному числу. Визначити елементарні події цього експерименту — появу пари чисел.
1 = 1; 1; 5 = 2; 1; 9 = 3; 1;
2 = 1; 2; 6 = 2; 2; 10 = 3; 2;
3 = 1; 3; 7 = 2; 3; 11 = 3; 3;
4 = 1; 4; 8 = 2; 4; 12 = 3; 4.
Випадкова подія називається складеною, якщо її можна розкласти на прості (елементарні) події. Складені випадкові події позначаються латинськими великими літерами: A, B, C, D, … .
Приклад 4. Задано множину чисел = {1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12}. Навмання із цієї множини беруть одне число. Побудувати такі випадкові події: 1) з’явиться число, кратне 2; 2) число кратне 3; 3) число, кратне 5. Ці випадкові події будуть складеними. Позначимо їх відповідно А, В, С. Тоді А = = {2, 4, 6, 8, 10, 12}; В = {3, 6, 9, 12}; С = {5, 10,}.
Елементарні випадкові події і A, j B, k C, які належать відповідно складеним випадковим подіям А, В, С, тобто є елементами цих множин, називають елементарними подіями, які сприяють появі кожної із зазначених подій унаслідок проведення експерименту (і сприяють появі події А, j — події В, k — події С).
Кожному експерименту (спробі) з випадковими результатами (наслідками) відповідає певна множина елементарних подій i, кожна з яких може відбутися (настати) внаслідок його проведення: і . Множину називають простором елементарних подій.
Приклад 5. Гральний кубик, кожна грань якого позначена певною цифрою від 1 до 6, підкидають один раз. При цьому на грані випадає одна із зазначених цифр. Побудувати простір елементарних подій для цього експерименту (множину Ώ) і такі випадкові події: 1) А — випаде число, кратне 2; 2) В — випаде число, кратне 3.
Розв’язання. Оскільки кубик має шість граней, то в результаті експерименту може випасти одна із цифр від 1 до 6.
Отже, Ώ = 1, 2, 3, 4, 5, 6; 1) А = 2, 4, 6; 2) В = 3, 6.
Приклад 6. Монету підкидають чотири рази. Побудувати простір елементарних подій для цього експерименту і такі випадкові події:
1) А — герб випаде двічі; 2) В — герб випаде не менш як тричі.
Розв’язання. Шуканий простір елементарних подій:
Ώ = гггг, гггц, ггцг, гцгг, ццгг, ггцц, гццг, гцгц, цгцг, ццгг, цггц, гццц, цгцц, ццгц, цццг, цццц;
1) А = ггцц, ццгг, гцгц, цгцг, гццг, цггц;
2) В = гггг, гггц, ггцг, гцгг, цггг).
Простір елементарних подій може бути як дискретним, так і неперервним. Якщо множина є зчисленною (зліченною), тобто всі її елементи можна перелічити або принаймні пронумерувати (кожній елементарній події поставити у відповідність один і тільки один елемент нескінченної послідовності натуральних чисел 1, 2, 3, …), то простір елементарних подій називають дискретним. Він може бути обмеженим і необмеженим.
У противному разі (тобто коли кожній елементарній події не можна поставити у взаємно однозначну відповідність певне натуральне число) простір елементарних подій називають неперервним.
У розглянутих раніше прикладах простори елементарних подій були дискретними.
Приклади неперервних (недискретних) просторів елементарних подій дістанемо, розглянувши:
1) розміри однотипних деталей (діаметр, довжина), що їх виготовляє робітник або верстат-автомат;
2) покази приладів, що вимірюють масу, силу струму, напругу, опір і т. ін.
Отже, поняття елементарної події, простору елементарних подій є основними в теорії ймовірностей, як точка та пряма в аксіоматично побудованій евклідовій геометрії. Сама природа елементарних подій у теорії ймовірностей при цьому неістотна.
Простір елементарних подій є математичною моделлю певного ідеалізованого експерименту в тому розумінні, що будь-який можливий його наслідок описується однією і лише однією елементарною подією — наслідком експерименту.
Мовою теорії множин випадкова подія А означується як довільна непорожня підмножина множини (А ).