Стаття 21. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель

Порушення порядкувстановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядуванняпро надання (передачу)земельних ділянокгромадянам таюридичним особам;

б) визнання недійсними угодщодоземельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенніпорядкувстановлення тазміни цільового призначення земель.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом  України від 03.03.2011 року N 3123-VI)

Глава 5. Землі сільськогосподарського призначення Стаття 22. Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання

1. Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числіінфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

2. До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктуроюоптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

3. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства,садівництва,городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарногосільськогосподарського виробництва;

б) сільськогосподарським підприємствам- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціяміоб'єднанням громадян- для веденняпідсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції- для розміщення власної інфраструктури.

4. Земельні ділянки сільськогосподарського призначеннядля ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядкупроектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи зохорони земель.

5. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Лісовим кодексом України від 21.01.1994 р. N 3852-XII,  враховуючи зміни, внесені Законом України  від 08.02.2006 р. N 3404-IV; законами України від 04.06.2009 р. N 1443-VI, від 25.06.2009 р.N 1561-VI,  який вводиться в дію з1 січня 2010 року,  від 16.10.2012 р. N 5462-VI)