Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод

1. Громадянитаюридичні особиУкраїни, а такожтериторіальні громадита держава мають право набувати у власністьземельні ділянкина підставіміни,ренти,дарування,успадкуваннята інших цивільно-правових угод.

2. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу Україниз урахуванням вимог цього Кодексу.

(Із доповненнями, внесеними згідно із  Законом України від 27.04.2007 р. N 997-V)

Стаття 132. Зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки

1. Угоди про перехід права власності на земельні ділянкиукладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

2. Угоди повинні містити:

а) назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);

б) вид угоди;

в) предмет угоди (земельна ділянказ визначенням місця розташування, площі,цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);

г) документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;

ґ) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;

д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням(застава,оренда,сервітутитощо);

е) договірну ціну;

є) права та обов'язки сторін;

ж) кадастровий номерземельної ділянки;

з) момент переходу права власності на земельну ділянку.

3. Додатком до угоди, за якою здійснюється відчуження земельної ділянки приватної власності, є державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується (або відчужувалась).

4. Угоди про перехід права власності на земельну ділянкупідлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із  Законом України від 05.03.2009 р. N 1066-VI)

Стаття 133. Застава земельних ділянок або прав на них

1. У заставу можуть передаватися земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, якщо інше не встановлено законом, а також права на них - право орендиземельної ділянки, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом.

Земельна ділянка або право на неї може бути передано у заставу лише за умови присвоєння земельній ділянці кадастрового номера в порядку, визначеному законом.

2. Земельна ділянка, що перебуває у спільній власності (або право спільної оренди земельної ділянки), може бути передана (передано) у заставу за згодою всіх співвласників (співорендарів).

3. Передача в заставу частини земельної ділянки (або права на частину земельної ділянки) здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості) відповідно до документації із землеустрою.

4. Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише банки.

5. Порядок застави земельних ділянок та прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) визначається законом.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із  законами України від 05.06.2003 р. N 898-IV,  від 16.09.2008 р. N 509-VI,  від 20.12.2011 р. N 4188-VI,  від 06.09.2012 р. N 5245-VI)

Глава 21. Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах

(Назва глави у редакції Закону України  від 16.09.2008 р. N 509-VI)