Стаття 93. Право оренди земельної ділянки

1. Право оренди земельної ділянки- це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідноюорендаревідля провадженняпідприємницькоїта іншої діяльності.

2. Земельні ділянкиможуть передаватися ворендугромадянамтаюридичним особамУкраїни, іноземцям іособам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням іорганізаціям, а також іноземним державам.

3. Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смугичи смуги відведення, наземлях лісогосподарського призначеннятаприродно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів.

4. Оренда земельної ділянкиможе бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

5. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу,спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

6. Орендована земельна ділянкаабо її частина може за згодоюорендодавцяпередаватисьорендарему володіння та користування іншій особі (суборенда).

7. Орендодавцямиземельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

8. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюютьсязаконом.

9. У разі створення індустріального паркуна землях державної чи комунальної власності земельна ділянка надається в оренду на строк не менше 30 років.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із  законами України від 16.09.2008 р. N 509-VI, від 05.11.2009 р. N 1708-VI,  від 21.06.2012 р. N 5018-VI,  від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 94. Право концесіонера на земельну ділянку

1. Для здійснення концесійної діяльності концесіонерунадаються ворендуземельні ділянки у порядку, встановленому цим Кодексом.

2. Види господарської діяльності, для яких можуть надаватисяземельні ділянкиуконцесію, визначаютьсязаконом.

Стаття 95. Права землекористувачів

1. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:

а) самостійно господарювати на землі;

б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянцізагальнопоширенікорисні копалини, торф,ліси,водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

г) на відшкодування збитківу випадках, передбачених законом;

ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

2. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

(Із змінами, внесеними згідно із Лісовим кодексом України від 21.01.1994 р. N 3852-XII,  враховуючи зміни, внесені Законом України  від 08.02.2006 р. N 3404-IV)

Стаття 96. Обов'язки землекористувачів

1. Землекористувачі зобов'язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначеннямта за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податокабоорендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянокта землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядуваннядані про стан і використання земель та іншихприродних ресурсіву порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутівтаохоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережізрошувальних і осушувальних систем.

2. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів.

(Із змінами, внесеними згідно із  Законом України від 05.11.2009 р. N 1708-VI)