11.1.2 Другие тромболитические препараты для внутривенного введения

Внутривенное введение стрептокиназы было связано с недопустимым риском кровоизлияний и смерти [403, 404]. Внутривенное назначение десмотеплазы от 3-х до 9-ти часов после острого ишемического инсульта у пациентов, отобранных на основании визуализации области диффузионно-перфузионного несоответствия, было связано с повышенным уровнем реперфузии и лучшими клиническими результатами, по сравнению с плацебо, в двух небольших рандомизированных клинических исследованиях [405, 406]. Эти данные не были подтверждены в фазе III DIAS (Desmoteplase in Acute Ischemic Stroke)-II исследования, однако планируется продолжение исследований.

11.1.3 Внутриартериальный и комбинированный (ВВ+ВА) тромболизис

Внутриартериальная тромболитическая терапия при проксимальной окклюзии СМА с помощью проурокиназы была связана со значительно лучшими результатами в исследовании PROACT II (Pro-urokinase for Acute Ischemic Stroke) [154]. Дополнительные меньшие рандомизированные клинические исследования с проурокиназой (PROACT I) или урокиназой (MELT) и мета анализ PROACT I, PROACT II и MELT показали вигоду внутриартериальной тромболитической терапией у пациентов с проксимальной окклюзией СМА [407]. Внутриартериальный тромболизис с rtPA не подтвержден рандомизированными клиническими исследованиями, но данные наблюдений и нерандомизированных сравнений доступны[155, 408]..

Уже начато рандомизированнное исследование, сравнивающие стандартное внутривенное введение rtPA с комбинированным внутривенным и внутриартериальным введением (IMS3) [409].

Внутриартериальное лечение острой базилярной окклюзии при помощи урокиназы или rtPA было доступно на протяжении более чем 20ти лет, но оно еще не исследовано адекватно рандомизированными клиническими исследованиями [410], хотя обнадеживающие результаты были получены при обсервационных исследованиях [411, 412]. Систематический анализ не выявил значительных различий между внутривенным и внутриартериальным тромболизисом при базиллярной окклюзии [413].

Коментар робочої групи:

Проведення системної внутрішньовенної тромболітичної терапії передбачено програмою проведення диференційної терапії пацієнтам з ішемічним інсультом (Наказ МОЗ України від 17.08.2007р №487 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Неврологія"» та наказ МОЗ України від 13.06.2008р №317 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Нейрохірургія"»,п.1.45 «Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу (ішемічний інсульт)».

На теперішній час в Україні внутрішньовенна тромболітична терапія проводитья лише у незначної частки пацієнтів з ішемічним інсультом. Причинами цього є:

• затруднення в проведенні нейровізуальних досліджень у пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу в терміні до 3 годин з моменту розвитку інсульту;

• відсутність затвердженого протоколу проведення тромболізизу;

• недостатня кількість інсультних відділень, оснащених медичним обладнанням для проведення нейровізуальних методів дослідження головного мозку та укомплектованах кваліфікованим персоналом для проведення внутрішньовенної системної троболітичної терапії.