- •Уніфікований клінічний протокол
- •I63 Інфаркт головного мозку
- •Перегляд – 2015
- •2. Надання першої медичної або екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі здійснюється:
- •3. Оцінка неврологічного статусу пацієнта
- •5. Проведення інструментального обстеження
- •1. Немедикаментозні медичні втручання
- •2. Застосовувати стандартні методи для відновлення прохідності дихальних шляхів та профілактики аспірації.
- •3. Проведення оксигенотерапії.
- •4. Забезпечення венозного доступу.
- •2. Надання екстреної медичної допомоги
- •1. Контроль і корекція ат
- •2. Інфузійна терапія
- •3. Корекція рівня глюкози
- •4. Судомний синдром
- •1. Термінова госпіталізація пацієнта у визначені зоз вторинної медичної допомоги
- •3. Провести обстеження клінічного стану пацієнта та необхідну діагностику.
- •1. Всі пацієнти з підозрою на гпмк повинні бути терміново госпіталізовані незалежно від віку, статі, тяжкості захворювання.
- •3. Зоз, які приймають пацієнтів з підозрою на гпмк (інсульт), повинні мати можливість забезпечити в цілодобовому режимі:
- •1. 3Бір анамнезу:
- •3. Огляд по органах та системах
- •4. Неврологічне обстеження
- •5. Інструментальні дослідження
- •8. Ургентна консультація нейрохірурга показана у гострому періоді ішемічного інсульту у наступних випадках:
- •9. Планові діагностичні дії:
- •IV. Лікування ускладнень:
- •I. Базисна терапія
- •1. Підтримка функції серцево-судинної системи та корекція ат
- •1. Моніторинг екг
- •2. Корекція ат
- •2. Підтримка функції дихання та захист дихальних шляхів
- •3. Корекція рівня глюкози
- •4. Інфузійна терапія
- •5. Корекція температури тіла
- •II. Специфічна терапія
- •2. Антитромбоцитарну терапію
- •3. Лікування набряку головного мозку та підвищеного вчт
- •III. Хірургічні методи лікування та нейроендоваскулярні втручання у пацієнтів з іі
- •1. Аспіраційна пневмонія
- •2. Тромбоз глибоких вен та тромбоемболія легеневої артерії
- •3. Порушення ковтання (дисфагія)
- •4. Харчування пацієнтів з інсультом
- •5. Профілактика та лікування пролежнів
- •1. Оцінювання ризику розвитку пролежнів
- •2. Догляд за шкірою
- •3. Харчування пацієнтів з пролежнями
- •4. Положення тіла пацієнта у ліжку
- •5. Лікування пролежнів
- •6. Діагностики та лікування інфекцій у пацієнтів з пролежнями
- •6. Порушення дефекації та сечовипускання
- •7. Падіння пацієнтів з інсультом
- •IV.2. Неврологічні ускладнення
- •1. Післяінсультний біль
- •2. Епілептичні напади
- •3. Психомоторне збудження
- •1. Фізична реабілітація пацієнтів з ішемічним інсультом
- •2. Логопедична корекція
- •3. Фізіотерапевтичні методи
- •1.Когнітивні розлади
- •2. Емоційні та тривожні розлади
- •3. Проблеми зору у пацієнтів після інсульту
- •4. Післяінсультна спастичність
- •1. Медикаментозне лікування
- •2. Немедикаментозне лікування
- •3. Контроль маси тіла
- •5.1. Перелік індикаторів
- •5.2. Обчислення індикатора
- •В. Додатки
- •1. А - прохідність дихальних шляхів (Airway).
- •2. В - дихання (Breathing).
- •3. С - кровообіг (Circulation).
- •4. D - порушення стану свідомості (Disability).
- •5. Е - додаткова інформація (Exposure).
- •Алгоритм прийому виклику диспетчером шмд при підозрі на гпмк
- •1. Питання, які повинен задати диспетчер людині, яка телефонує:
- •2. Поради диспетчера абоненту:
- •Шкала fast (обличчя - рука - мова) для догоспітальної діагностики інсульту
- •Шкала тяжкості інсульту Національних інститутів здоров’я сша (nihss), форма для історії хвороби
- •Скринінг на порушення ковтання
- •Етапи оцінювання
- •Індекс активності у повсякденному житті (шкала бартел)
- •Коротке обстеження когнітивних функцій
- •Монреальска шкала оцінювання когнітивних функцій (Montreal Cognitive Assessment – MoCa)
- •Шкала abcd
- •Шкала abcd-2
- •Міжнародна класифікація пролежнів за тяжкістю
- •Шкала пролежнів Браден
- •Положення тіла пацієнта для уникнення пролежнів.
- •Інформаційний лист для пацієнта.
- •Алгоритм корекції внутрішньочерепної гіпертензії.
7. Падіння пацієнтів з інсультом
Положення протоколу
Необхідно навчити персонал та родичів, які доглядають за пацієнтами або приймають участь у реабілітації, безпечному переміщенню пацієнтів з інсультом.
Обґрунтування
Загрозливе ускладнення, яке виникає у 25 % пацієнтів, а у 5 % пацієнтів можуть розвиватися тяжкі травми (переломи стегнової кістки, шийки стегнової кістки), які ускладнюють процес реабілітації.
Когнітивні порушення, депресія, порушення чутливості - головні фактори ризику розвитку падінь.
Фізична реабілітація з використанням вправ, які відновлюють силу м’язів, та виконання вправ на рівновагу зменшує ризик падінь.
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
Проведення фізичної реабілітації всіх пацієнтів з інсультом.
Навчання персоналу, який доглядає або приймає участь в переміщенні пацієнта, прийомам переміщення та страхування пацієнтів при виконанні фізичних вправ.
Медикаментозне лікування: призначення препаратів кальцію, біфосфонатів здійснюється згідно відповідних медико-технологічних документів.
Використання протекторів стегна у пацієнтів з високим ступенем ризику.
IV.2. Неврологічні ускладнення
1. Післяінсультний біль
Положення протоколу
Необхідно проводити заходи для зменшення або усунення больового синдрому.
Лікування больового синдрому здійснюється відповідно до медико-технологічних документів, які регламентують надання медичної допомоги при больовому синдромі.
З метою попередження виникнення болю в плечовому суглобі рекомендована стратегія захисту плечового суглобу з мінімізацією його травматизму - обережне поводження з паретичною кінцівкою, у вертикальному положенні застосування підтримуючого бандажу для запобігання розтягування зв'язок капсули плечового суглобу.
Обґрунтування
Тривалий біль після інсульту спричиняє зниження якості життя, погіршує настрій, сон, соціальну активність.
Хронічний біль після інсульту виникає у 11-55 % пацієнтів.
Найбільш частими формами хронічного післяінсультного болю є: біль у ділянці плечового суглоба, біль внаслідок високого м’язового тонусу, центральний післяінсультний біль, головний біль напруження.
Центральний післяінсультний біль (ЦПІБ) виникає у 2-8 % пацієнтів після ГПМК, характеризується невропатичним болем (пекучий, гострий, колючий біль, який посилюється при торканні больової ділянки, дії на неї води, під час рухів), а також порушенням чутливості у частинах тіла відповідно до ураженої внаслідок ГПМК ділянки головного мозку.
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
Пацієнтам з інсультом, які мають центральний післяінсультний біль (ЦПІБ) призначаються антидепресанти (на початку амітриптилін). У разі його неефективності – інший антидепресант чи венлафаксин, або антиконвульсанти (наприклад, габапентин, ламотриджин, карбамазепін). Вибір медикаментозної терапії больового синдрому здійснюється відповідно до медико-технологічних документів.
Біль в плечовому суглобі слід лікувати за допомогою гімнастики (пасивної та активної, обережної), мобілізуючих методик (з акцентом на зовнішню ротацію та абдукцію плеча) за відсутності ефекту залучити високо інтенсивну крізь шкірну електронейростимуляцію та/чи нестероїдні протизапальні засоби.