Реабілітаційні заходи

Лікування хворих дітей на ЦП індивідуальне, тривале, раннє, комплек­сне, етапне. Раннє лікування ДЦП передбачає створення базису для формування нормальної пози, рівноваги, координації рухів, вікових рухових навичок.

Завдання:

• розвиток реакцій випрямлення й рівноваги, які забезпечують правильний контроль голови в просторі й відносно тулуба;

• розвиток функції рук і предметно-маніпулятивної діяльності;

• розвиток зорово-моторної координації;

• гальмування й подолання неправильних поз і положень;

• попередження формування вторинного порочного рухового стереотипу.

Без спеціальних вправ ЛГ хвора дитина відчуває й запам'ятовує тільки свої неправильні пози й рухи, які гальмують розвиток рухової системи головного мозку.

Оскільки, як правило, ДЦП — уроджене або дуже раннє захворювання ЛГ необхідно починати якомога раніше, з перших місяців життя дитини тому, що відчуття дитиною у цей період тільки некоординованих рухів затримує його психомоторний розвиток. На заняттях ЛГ треба стежити, щоб рухи виконувалися точно й правильно.

Особливу увагу приділяти розвитку побутових навичок, елементів с обслуговування, опорної функції й ходьби (рис. 6).

Рис. 6. Використан­ня спеціальних присто­сувань для розвитку навичок охайності, прямостояння й ходьби

Правильність виконання рухів повинна бути суворо фіксована спеці­альними пристосуваннями або руками методиста. Розвиток функцій у ді­тей із ДЦП залежить від формування просторових орієнтирів, які пов'язані з м'язово-суглобним відчуттям (виникає при скороченні скелет­них м'язів і розвинене у спортсменів, артистів цирку). Розвитку рухів і просторових відчуттів сприяють вправи на розвиток координації рухів, рівноваги, ігри.

Позитивний вплив на розвиток рухових функцій має використання ком­плексних стимулів:

аферентних (привідних)

• зорові (виконання вправ перед дзеркалом);

• тактильні (погладжування, опора рук, ніг об поверхню, вкриту різними видами матерії, що підсилює тактильні відчуття);

• ходьба босоніж по піску;

• різні прийоми масажу;

• температурні (вправи у воді зі зміною її температури, локальне вико­ристання льоду);

пропріоцептивних (спеціальні вправи з опором, чергування вправ із заплющеними й розплющеними очима).

На всіх заняттях ЛГ необхідно формувати здатність сприймати пози й напрями рухів, а також предмети на дотик (стереогнозія). Велике значення має розвиток відчуття частин тіла. Широко використовують звукові й мов­леннєві стимули. Багато які з вправ корисно виконувати під музику. Особ­ливо важливе значення має чітка мовленнєва інструкція, що нормалізує психічну діяльність дитини, розвиває цілеспрямованість, поліпшує розумін­ня мови, збагачує словниковий запас.

Для розвитку контролю за положенням голови протягом дня (2—3 ра­зи) корисно виконувати такі вправи:

• ВП лежачи на животі, руки витягнуті вперед. Підйом й опускання го­лови. Розведення рук у боки й назад при піднятій голові. Ноги витягнуті. Уникати піднімання таза;

• ВП лежачи на животі (на валику й без валика). Голова звисає через край кушетки. Піднімання голови й рухи нею в усі боки. Якщо в дитини в положенні лежачи на спині різко виражена розгинальна поза (голова від­кинута назад, руки й ноги розігнуті й напружені), корисно протягом дня по кілька разів робити вправи на розслаблення;

• ВП лежачи на спині, голова нахилена уперед, руки схрещені на грудях, ноги зігнуті в колінних і кульшових суглобах і розведені в боки. Дитину плавно погойдують назад ("гойдалка") і в сторони (поза Бобат). Ускладнен­ням вправи є такі самі погойдування, але з відкинутою назад головою.

У заняття ЛГ необхідно включати вправи для формування правильної навички ходьби й правильної постави. Всі прийоми масажу й вправи повин­ні бути спрямовані на розслаблення спазмованих м'язів, правильне утри­мання голови, розвиток рівноваги.

Рис. 7. Лікувальна гімнастика й масаж при ДЦП: 1 – поза «ембріона», у якій дитина повільно погойдується в положенні на спині, що послаблює підвищений тонус м'язів-розгиначів; 2-4 - вправи на м'ячі (2 - розслаблення м’язів живота й плечового пояса для усунення ригідності, 3 - рефлекторна установка голови під впливом точкового масажу в паравертебральній зоні, 4 рефлекторна установка м язів нижніх кінцівок для формування реакції опори); 5 - закріплення лабіринтного настановного рефлексу за допомогою точкового масажу паравертебральної зони (дитина опирається грудьми й підборіддям на валик, що допомагає фіксувати голову в правильному положенні); 6, 7 - вправи для подолання тонічного шийного рефлексу за допомогою зміни положення голови (6 - при опущеній униз голові – руки зігнуті в ліктьових суглобах, пальці стиснуті в кулак, 7 - при закиданні голови - руки розгинаються в ліктьових суглобах, упор на всю кисть); 8,9- вправи для зміцнення м’язів живота й спини; 10, 11 — вправи для стимуляції розвитку вертикальної установки тіла (дитина з підтримкою методиста здійснює "перекочування" стоп із п'яти на пальці й назад); 12 —навчання ходьби (переступання через обруч сприяє підйому стопи); 13, 14 - усунення «перехрещення» ніг шляхом усунення рефлекторних впливів з м'язів плечового пояса при відведенні плечей назад; 15 - точковий масаж м'язів стегна й гомілки для усунення згинання й перехрещення ніг при функціональних й органічних контрактурах; 16 - вправа на спеціальних візках – пересування на колінах для розвитку випрямних рефлексів і реакції опори в руках; 17 - вправа для розвитку руху рук, повзання і випрямних рефлексів; 18 – вправа на батуті для усунення спастичності й ригідності м'язів; 19 – групові заняття для формування постави й розвитку руху рук угору; 20 - хореографічна гімнастика для формування постави, розвитку розгинання кистей, руху пальців рук

В широкому спектрі реабілітаційних заходів в наш час найбільш поширені6: метод Бобата, метод рефлекс- локомоцыъ Войта, динамична пропріоцептивна коррекция Семенової К., кондуктивная педагогика Петьо та система інтенсивної нейрофизиологической реабилитації

Важливою ланкою системи інтенсивної реабілітації Козявкіна В.,є відновлення скелетних мязів, сполучнотканних епементів и суглобів та корекції опорної функції хребта як центральної осі тіла. (див. мал.1-30.

Мал. 1,2 Коррекция движений конечностей с помощью игровых компьютерных устройств

Мал.3 Костюм біодинамічноїой коррекции рухів “Спіраль” зформований за принципами функціональних взаємодій скелоетних мязів