7.Основні завдання лфк при реабілітації хворого на інфаркт міокарда (ім) на суворому ліжковому руховому режимі:

1. Розширення рухової активності, підвищення адаптації до зростаючих навантажень побутового характеру.

2. Стимуляція екстракардіальних факторів кровообігу, посилення репаративних процесів у міокарді, поступове розширення рухової активності.

3. Розвиток компенсаторних можливостей серцево-судинної системи, вторинна профілактика загострень ішемічної хвороби серця (ІБС).

4. Поліпшення периферичного кровообігу, підвищення адаптації до

зростаючих фізичних навантажень, відновлення працездатності.

6. Запобігання ускладненням, поліпшення периферичного кровообігу, стимуляція екстракардіальних факторів кровообігу і обміну у міокарді.

8.Діастолічний артеріальний тиск спортсменів у стані спокою:

1. Підвищується до 90 мм рт.ст.

2. Підвищується до 95 мм рт.ст.

3. Суттєво відрізняється від тиску у нетренованих.

4. Знижується до 60 – 70 мм рт.ст.

5. Знижується до 50 – 55 мм рт.ст.

9. У спортсменів приглушеність тонів серця при аускультації вважається фізіологічною, якщо вона зумовлена:

1. Вираженою гіпертрофією міокарду внаслідок фізичного навантаження.

2. Підвищенням тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи.

3. Значним розвитком м’язів у місцях, де вислуховують серце.

4. Зниженням тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи.

5. Зменшенням ударного обсягу серця.

10. Пульсовий артеріальний тиск непрямо відображає:

1. Коронарний кровоток.

2. Ударний обсяг серця

3. Хвилинний обсяг серця.

4. Загальний периферичний опір.

5. Кінцевий діастолічний об’єм лівого шлуночка серця.

11.Екг спортсменів з дистрофією міокарда після проби фізичним навантаженням в більшості випадків:

1. Погіршується.

2. Нормалізується.

3. Не змінюється.

4. Знижується вольтаж зубців ЕКГ.

5. Підвищується вольтаж зубців ЕКГ.

12. Найчастіше гостра дистрофія міокарда розвивається у спортсменів, які тренують переважно:

1. Витривалість.

2. Силу.

3. Швидкісно-силові якості.

4. Координацію.

5. Спритність.

12. Під час заняття на підтримуючому етапі реабілітації хворих на інфаркт міокарда ЧСС не повинна перевищувати:

1. 100 ударів за 1 хв.

2. 110 ударів за 1 хв.

3. 120 ударів за 1 хв.

4. 130 ударів за 1 хв.

5. 140 ударів за 1 хв.

12. На ліжковому режимі при інфаркті міокарда (ІМ) ЛГ спрямована на:

1. Стимуляцію скоротливості міокарда.

2. Тренування в підніманні по сходах.

3. Адаптацію до зростаючих фізичних навантажень.

4. Стимуляцію екстракардіальних факторів кровообігу.

5. Підвищення рівня фізичного стану хворого.

12. Тривалість занять ЛГ на суворому ліжковому режимі при інфаркті міокарда:

1. 8 – 10 хв.

2. 10 – 15 хв.

3. 20 – 30 хв.

4. 30 – 50 хв.

5. до 60 хв.

12. Для дистонічної реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження характерним є:

1. На фоні незначного прискорення пульсу та підвищення систолічного тиску діастолічний тиск знижується до «0».

2. На фоні значного прискорення пульсу систолічного тиску різко знижується, діастолічний тиск досягає «0».

3. На фоні значного прискорення пульсу і підвищення систолічного тиску діастолічний тиск знижується до «0» протягом 2 хв. і більше.

4. Всі показники збільшуються.

5. Всі показники зменшуються.

Відповіді до тестів та задач за темою

“ Фізична реабілітація при захворюваннях