Ускладнення.

Найбільш ускладнення ГЕРБ, що часто зустрічаються:

• стриктури стравоходу – 7-23%;

• виразкові поразки стравоходу – 5%;

• кровотечі з ерозій і виразок стравоходу – 2%;

• формування стравоходу Баррета – 8-20%.

Найбільш небезпечним є формування синдрому Баррета – повне заміщення (метаплазія) багатошарового плоскоклітинного епітелію стравоходу циліндровим шлунковим епітелієм. В цілому стравохід Баррета формується в 0,4-2% населення. За даними різних авторів, синдром Баррета зустрічається в 8-20% хворих рефлюкс-езофагітом, при цьому в 30-40 разів підвищується ризик розвитку раки стравоходу (3, 5, 15, 18).

Таблиця 1

Симптоми езофагіту в новонароджених (по Vandenplas Y., Hegar B., 2000)

Загальні6: Характерні Кривава блювота, Дратівливість Домішка крові в стільці, мелена Надмірний плач Анемія Відмова від їжі Синдром Сандіфера (кривошия) Недостатня надбавка в масі Аспірація

Надмірна відрижка Задишка Блювота Апное, стридор

Симптоми езофагіту у дітей більш старшого віку (по Vandenplas Y., Hegar B., 2000):

• болі в епігастрії (особливо по час і після їди і вночі); • загрудинні болі; • печія; • дисфагія;

• нудота, регургітація, блювота; • анорексія; • специфічні порушення їжи; • біль при ковтанні;

• швидке насичення; • кривава блювота, мелена; • анемія.

Матеріали для самоконтролю:

ТЕСТИ:

1. У дитини 14 років ниючі болі в верхній половині живота натще та через 1,5-2

години після їжі, печія. Живіт при пальпації болючий в пілородуоденальній

ділянці, позитивний симптом Менделя. Ендоскопічно: слизова оболонка шлунка

та дванадцятипалої кишки різко набрякла, гіперемована, дефект слизової

оболонки цибулини дванадцятипалої кишки розміром 0,2-0,3 см. рН-метрія:

помірна гіперацидність.Ваш діагноз?

A Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

B Хронічний гіпоацидний гастродуоденіт

C Виразкова хвороба шлунку

D Хронічний гіперацидний гастродуоденіт

E Дискінезія жовчовивідних шляхів

2. Дитина 13 років скаржиться на ниючий біль у верхній половині живота натще та

через 1,5-2 години після їжі, печію, відрижку кислим. Об’єктивно: живіт при

пальпації болючий в епігастрії та пілородуоденальній ділянці. Ендоскопічно:

слизова оболонка шлунка та дванадцятипалої кишки різко набрякла,

гіперемована. рН-метрія: помірна гіперацидність. CLO-тест позитивний. Найбільш

ефективний спосіб ерадикації хелікобактерної інфекції?

A Потрійна терапія

B Монотерапія

C Подвійна терапія

D Кватротерапія

E Дієтотерапія

3. Дівчинка 14 років скаржиться на втомлюваність, біль в епігастральній ділянці та

правому підребер’ї після прийому грубої їжі. За останні 2 тижня з’явилися нічні

болі, печія, закрепи. Об’єктивно: дівчинка підвищеної вгодованості, язик

обкладений у кореня білим нальотом, болючість у пілородуоденальній зоні. Який

попередній діагноз?

A * Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

B Функціональне захворювання шлунку

C Виразкова хвороба шлунку

D Хронічний панкреатит

E Хронічний гіперацидний гастрит

4. Хлопчик 13 років скаржиться на біль у верхній частині живота, пов’язаний із

вживанням гострої їжі, відрижку кислим, печію, закрепи, головний біль. Хворіє 6

місяців. Об’єктивно: помірної вгодованості, язик обкладений білим нальотом,

живіт м’який, болючий у епігастральній та пілородуоденальній зоні. Яке

дослідження необхідно провести першочергово?

A * Езофагогастродуоденофіброскопія

B Фракційне дослідження шлункового соку

C Фракційне дуоденальне зондування

D Ультразвукове дослідження печінки

E Рентгенологічне дослідження шлунку

5. У хлопчика А. 10 років встановлений діагноз хронічного гастриту, асоційованого з

Helicobacter pylori. При морфологічному дослідженні підтверджено значне

обсіменіння слизової оболонки гелікобактером, виражена активність запального

процесу, що супроводжувався масивною клітинною інфільтрацією. Проведено

лікування з застосуванням потрійної схеми ерадикації:

амоксіцилін+метронідазол+де-нол. Стан дитини суттєво покращився, проте

через 2 місяці у дитини відновилися скарги та об’єктивні зміни при огляді. Яка

найімовірніша причина цього?

A * Неефективна ерадикація Нр.

B Реінфекція Нр.

C Висока кислотоутворююча активність шлунку

D Хронічний панкреатит

E Дискоординація гастродуоденальної моторики

6. У мальчика 14 лет диагностировали язвенную болезнь. Он посещает школу в

первую смену, утром на завтрак пьет кофе с хлебом, в школе не ест, обедает в 3

часа дня. Все ест с горчицей и перцем. Ежедневно занимается бодибилдингом.

Мама мальчика болеет хроническим гастритом, дедушка – язвенной болезнью

двенадцатиперстной кишки. Что в большей степени способствовало

возникновению язвы у мальчика?

A *Инфицирование хеликобактером от родственников

B Нарушение режима питания

C Диетические погрешности

D Физические перегрузки

E Отягощенная наследственность

7. У дитини 8 років скарги на кашель, приступи задишки переважно в нічний час на

фоні нормальної температури, періодичну печію, біль за грудиною, особливо

після прийому жирних продуктів. На першому році життя відзначалися

зригування, блювота. Кашель і приступи задишки з’явились в останні півроку .

Алергологічний анамнез спокійний. При добовій рh – метрії стравоходу виявлено

рh = 4,0. Який найбільш вірогідний діагноз ?

A *Гастроезофагальний рефлюкс

B Бронхіальна астма

C Виразкова хвороба

D Вроджена дольова емфізема

E Хронічний гастродуоденіт

8. Хлопчик 14 років на протязі останніх 3-х років скаржиться на блювоту, відчуття

важкості у шлунку, абдомінальні болі, нудоту, печію, втомлюваність. Об’єктивно:

пальпаторно болючість в пілородуоденальній ділянці. До останнього часу

хлопчик не обстежувався. Який найбільш вірогідний діагноз ? Визначте план

дообстеження.

A * ФГДС з біпсією слизової оболонки

B R – контрольне обстеження гастродуоденальної зони

C УЗІ обстеження органів травлення

D Фракційне зондування шлункового вмісту

E Дуоденальне зондування

9.Дитина 15 років скаржиться на ниючі болі в верхній половині живота натще та

через 1,5-2 години після їжі, печію, відрижку кислим, які турбують впродовж 2

років. Об’єктивно: живіт при пальпації м’який, болючий в епігастрії та

пілородуоденальній ділянці. Ендоскопічно: слизова оболонка шлунка та

дванадцятипалої кишки різко набрякла, гіперемована. рН-метрія: помірна

гіперацидність. Ваш діагноз?

A Хронічний гіперацидний гастродуоденіт

B Хронічний гіпоацидний гастродуоденіт

C Виразкова хвороба шлунку

D Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

E Дискінезія жовчовивідних шляхів

10. У дитини 14 років ниючі болі в верхній половині живота натще та через 1,5-2

години після їжі, печія. Живіт при пальпації болючий в пілородуоденальній

ділянці, позитивний симптом Менделя. Ендоскопічно: слизова оболонка шлунка

та дванадцятипалої кишки різко набрякла, гіперемована, дефект слизової

оболонки цибулини дванадцятипалої кишки розміром 0,2-0,3 см. рН-метрія:

помірна гіперацидність. Ваш діагноз?

A Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

B Хронічний гіпоацидний гастродуоденіт

C Виразкова хвороба шлунку

D Хронічний гіперацидний гастродуоденіт

E Дискінезія жовчовивідних шляхів

11. У 11-річного хлопчика раптово зявилася блювота кавовою гущею, слабкість,

холодний липкий піт. З анамнезу відомо, що впродовж останнього року

відмічався періодичний біль у животі, натще або через 1,5-2 години після їжі,

незначні диспепсичні явища. Яка найбільш імовірна причина кровотечі?

A Виразкова хвороба 12-палої кишки

B Гострий деструктивний панкреатит

C Портальна гіпертензія

D Неспецифічний виразковий коліт

E Синдром Рея

12. У дитини 12 років зі скаргами на періодичний біль у животі, який зменшується

після прийому їжі, відрижку, слабкість, пітливість було клінічно запідозрено

виразкову хворобу. Яке дослідження найбільш інформативне у верифікації

діагнозу?

A Ендоскопічне дослідження

B УЗД черевної порожнини

C Рентгенологічне дослідження

D Фракційне шлункове зондування

E Внутрішньо шлункова рН-метрія

13. Хлопець 15 років впродовж року скаржиться на інтенсивні болі в ділянці

епігастрію, нудоту, печію. При ендоскопічному обстеженні виявлено поверхневий

гастродуоденіт, уреазний тест позитивний. Який антибактеріальний препарат

доцільно призначити в якості етіотропної терапії?

A * Кларитроміцин

B Ципрофлоксацин

C Ампіцилін

D Кліндаміцин

E Ніфуроксазід

Завдання:

1. Дитина 5 років, поступає в стаціонар з скаргами на ті, що повторюються 5 разів за останні 2 тижні напади багатократної блювоти, яким передують скарги на слабкість, нездужання, відсутність апетиту, підвищення температури тіла до 37-37,2°С. При об'єктивному обстеженні виражені загальна млявість, шкірні покриви бліді, сухі. Тургор м'яких тканин декілька понижений. Астенічна статура. При пальпації живіт м'який, безболісний, нижній край печінки на 1 см виступає з-під краю ребрової дуги. Стілець – 1 раз за останні 3 дні, діурез понижений.

1. Які ще дані анамнезу необхідно з'ясувати у батьків дитини.

2. Який попередній діагноз.

3. Які методи обстеження необхідно призначити в плані обстеження.

2. На прийомі у педіатра знаходиться дитина 5 років з скаргами на періодичні болі внизу живота і порушення стільця: чергування рідкого і щільного калу від 2 до 4 разів на день за останні 2 тижні. При об'єктивному обстеженні: дитина зниженого живлення, астенічної статури. Шкірні покриви звичайного забарвлення, декілька сухі. При пальпації живіт роздутий, помірно хворобливий по ходу відділів товстого кишечника (сигмовідной і низхідної ободової кишки).

1. Який попередній діагноз можна поставити дитині.

2. Які методи обстеження необхідно призначити в плані обстеження.

3. З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальну діагностику даної патології?

4. Які підходи до лікування даної патології.

3. На прийомі знаходиться дитина 4 років з скаргами на закріп, який турбує дитину протягом останніх 6 місяців, зниження апетиту, підвищену стомлюваність. Із слів матері стілець у дитини буває 1 раз на 2-3 дні, іноді доводиться робити клізму або давати послаблюючі препарати рослинного походження. При об'єктивному обстеженні: дитина млява, капризна, зниженого живлення, астенічної статури. При пальпації живіт помірно роздутий, безболісний.

1. Який попередній діагноз можна поставити дитині.

2. Які методи обстеження необхідно призначити?

3. З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальну діагностику даної патології?

ЛИТЕРАТУРА:

1. Педиатрическая гастроентерология (новейший справочник) /Под редакцией Ю.В.Белоусова.- М. - 2006. – 700 с.

2. Гастроэнтерология //Под редакцией В.Т.Ивашкина, С.И.Раппопорта.-

М.- 1998. -134с.

3. В.Г.Майданник Римські критерії ІІІ (2006) діагностики функціональних гастроінтестінальних розладів у дітей /Педіатрія, акушерство і гінекологія.- 2007.-№3.-с.5-13.