3. Визначення симптому Нікольського

Визначення симптому Нікольського має виключну діагностичну цінність при справжній (акантолітичній) пузирчатці та епідермолізі. При потягуванні за обривок покришки пузиря спостерігаємо відшарування верхніх шарів епідермісу в межах здорової шкіри поза дном пузиря. Це явище зумовлене акантолізом або епідермолізом. Симптом Нікольського може зустрічатися і при сімейній пузирчатці, бульозному пемфігоїді, гострій лихоманковій пузирчатці, токсичному некролізі Лайєла. Легке потирання пальцем шкіри між двома міхурами також викликає відшарування епідермісу. У низці випадків симптом може бути позитивним і в ділянках, віддалених від пузирів (листовидна пузирчатка).

При натискуванні пальцем на непошкоджений пузир його площа збільшується, покришка стає в'ялою, так як тиск рідини призводить до відшарування епідермісу в протилежний бік від місця натискання (симптом Асбо-Ханзена - варіант симптому Нікольського). При тривалому перебуванні хворого в одному положенні (сидячи, лежачи) може виявлятися "спонтанний" симптом Нікольського (симптом "груші" Шеклакова), коли рідина постійно тисне на край пузиря, відшаровуючи епідерміс.

Симптом Нікольського допомагає диференціювати акантолітичну пузирчатку від бульозної форми багатоформної ексудативної еритеми, неакантолітичної пузирчатки, вегетуючої піодермії Галопо, хвороб Дюринга і Дар'є, субкорнеального пустульозу.

4. Постановка проби Ядассона

Пробу Ядассона проводять для уточнення діагнозу герпетиформного дерматозу Дюринга. У разі потреби послідовно виконують три її етапи, коли результат першого з них є сумнівним.

Перший етап. На ділянку шкіри, що вільна від висипу, площею 1 см 2 наносять під компрес 50 % мазь калій йодиду. Для контролю на симетричній ділянці роблять компрес із вазеліном. При позитивній пробі через 24 год. після нанесення КІ виникають висипи, що супроводжуються свербінням.

Другий етап. Компрес із калію йодидом накладають на ділянку шкіри, де висипи вже є. При позитивній пробі старі висипання стають яскравішими, значно посилюється свербіння.

Третій етап. Протягом доби пацієнту 2-3 рази дають випити по 1 столовій ложці 3 % водного розчину калій йодиду. При позитивній пробі на будь-якій ділянці виникають свіжі висипання, що супроводжуються інтенсивним свербінням.

5. Дослідження мазків-відбитків на акантолітичні клітини

Уперше цитологічний метод діагностики пузирних дерматозів було запропоновано А. Тцанком. Цей метод є незамінним у диференційній діагностиці акантолітичної пузирчатки, пемфігоїда і герпетиформного дерматозу Дюринга.

Клаптиком простерилізованої кип'ятінням гумки (витирачки) злегка натискають на поверхню дна свіжого пузиря. Матеріал переносять на знежирене стерильне предметне скельце, фіксують протягом 1 хвилини метанолом, висушують при кімнатній температурі й фарбують за Романовським - Гімзою (20-25 хв. азуреозином). Препарат досліджують під мікроскопом при збільшенні 10Х40.

Акантолітичні клітини є дегенеративно-дистрофічними. Вони менші за нормальні епітеліоцити, мають круглу форму, велике ядро, що займає майже всю клітину та інтенсивно фарбується (гіперхромне). В ядрі буває видно два чи більше світліших ядерець. Цитоплазму видно по периферії у вигаяді обідка. Вона різко базофільна, ближче до ядра - світло-блакитна.